Контрольна робота № 2 Будова слова. Словотвір. Морфологія

Варіант 1

За кожне питання – 2 б.

1 Префікс с- перед кореневими к, п, т, ф, х пишеться відповідно до

1.1 фонетичного принципу орфографії;

1.2 морфологічного принципу;

1.3 історичного (традиційного);

1.4 смислового (диференціюючого).

Дібрати і записати слово з префіксом з- перед кореневим шиплячим приголосним, записати це слово фонетичною транскрипцією (наприклад: зчесати [жче сати], зчепити [жчe пити], зжати [ж:ати], зшити [жш:ити]) або: записати фонетичною транскрипцією будь-яке слово з префіксом з- або с- (наприклад: [змaл’ований], [спи тати]).

2 Префікс пре- вживають

2.1 коли слово виражає значення наближення, приєднання, просторової близькості;

2.2 коли слово виражає значну, збільшену ознаку;

2.3 незалежно від значення слова, якщо префікс є наголошеним;

2.4 у словах прірва, прізвіще, прізвисько

Дібрати і записати слово з ненаголошеним голосним у префіксі пре- (або при), записати це слово фонетичною транскрипцією (наприклад: премудрий [пре мудрий]).

3 Подвоєні букви на позначення подовжених приголосних звуків між голосними вживаються у прикметникових суфіксах із значенням

3.1 здрібнілості, пестливості;

3.2 збільшеної чи неможливої ознаки;

3.3 неповної ознаки;

3.4 присвійності.

Дібрати та записати прикметник (або прикметник дієприкметникового походження) з нн у суфіксі; позначити в слові місце наголосу (наприклад: здоровенний, страшенний, невблаганний) або: прикметник чи прикметник дієприкметникового походження з нн у наголошеному суфіксі увести до самостійно складеного речення (наприклад: Хоч дух у мене гордий, нездоланний, та біля тебе непокора тане… (Г.Гейне.) Незбагненна, безвимірна вічність одна. (Б.Дегтярьов.) Нездійснене, а може, нездійсненне! Вгамуйсь, у снах не снися, навіжене. (Л. Алексійчук.).

4 Чоловічі імена по батькові утворюються

4.1 за допомогою єдиного суфікса – ев(ич);

4.2 за допомогою єдиного суфікса – єв(ич);

4.3 за допомогою єдиного суфікса –ов(ич);

4.4 за допомогою суфіксів - ов(ич, –ев(ич) або –єв(ич);

Записати власне ім’я та по батькові.

5 Орфограма «буква и після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів» наявна у словах:

5.1 інжир, чинара, кипарис, шифр, фашист, химера;

5.2 жінка, розчісує, кішка, шкіра, гіркота, похідний;

5.3 життя, чистий, поширювати, гиря, кислий, хист;

5.4 знаючи, працюючи, надавши, перемігши.

Дібрати та записати пару слів з чергуванням [і] – [о] після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів (наприклад: кізка – кози; гіркий – горе).

6 Суфікс –ев- пишеться в слові:

4.1 морозиво;

4.2 печиво;

4.3 марево;

4.4 мереживо.

Дібрати і записати іменник з суфіксом –ив- на позначення матеріалу або продукту праці, розібрати дібране слово за будовою (наприклад: плетиво, місиво, вариво) або: іменник з суфіксом –ив- на позначення матеріалу чи продукту праці увести до самостійно складеного речення (наприклад: З бабиного літа насотала прядива золоторука осінь. (Л.Тендюк.)

Варіант 2

За кожне питання – 2 б.

1 З- на кінці префіксів роз-, без- пишеться за

1.1 фонетичним принципом орфографії;

1.2 морфологічним принципом;

1.3 історичним;

1.4 смисловим.

Дібрати і записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом роз- (або без-) перед кореневим глухим приголосним (наприклад: розклеїтися [росклейі ти с’а] і [розклейі ти с’а]¹ або: слово з префіксом роз- (без-) перед шиплячим приголосним (наприклад: розчервонітися [рожче рвон’іти с’а], розжитись [рож:ити с’], безшовний [бе жшовни й]).

2 Префікс з- переходить у префікс с- перед буквами

2.1 б, п, в, м, ф;

2.2 д, т, з, ц, ч, ж;

2.3 ж, ч, ш та г, к, х;

2.4 к, п, т, ф, х.

Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом з- або с- (наприклад: стерпіти [сте рп’іти], змиритися [зми рити с’а], зцідити [сц’ідити]).

3 Суфікс із зменшено-пестливим значенням -ичок уживається

3.1 в іменниках, утворених від іменників з основою на шиплячий;

3.2 в іменниках, утворених від іменників з суфіксом –тель;

3.3 в іменниках, утворених від іменників із суфіксом –ик;

3.4 в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -иц.

Дібрати та записати іменник із суфіксом із зменшено-пестливим значенням –ечк-(-єчк-) (наприклад: вершечок, краєчок, лієчка).

4 Суфікси –уват-, -юват- вживаються у прикметниках

4.1 для позначення високого ступеня ознаки;

4.2 для вияву неповноти ознаки;

4.3 для вираження значення присвійності;

4.4 для вираження значення неможливої ознаки.

Дібрати прикметник із суфіксом –уват-(-юват-), увести його до самостійно складеного речення (наприклад: День старий, рудуватий, осінній їде з поля на ХТЗ. (П.Воронько.) …Стигнуть води сизуваті, і синіють шиби у вікні… (М.Рильський.) .

5 Правильним є таке написання слова:

5.1 Ігоревич;

5.2 Ігорьович;

5.3 Ігорєвич;

5.4 Ігорович. Записати ім’я по батькові матері (сестри), іменник, що означає по батькові, розібрати за будовою.

6 Префікс прі- пишеться в словах

6.1 прийти, приладнати, приклеїти;

6.2 приміський, прифронтовий, приморський;

6.3 прірва, прізвище, прізвисько;

6.4 призер, приватний, примадонна.

Будь-яке слово з префіксом прі- ввести до самостійно складеного речення (наприклад: У прірву подивись - простерлось небо долі: то море… (А.Міцкевич.).

Варіант 3

За кожне питання – 2 б.

1 Значущі частини слова (морфеми) є такі:

1.1 основа слова і закінчення;

1.2 основа слова, корінь і закінчення;

1.3 корінь, префікс, суфікс, закінчення;

1.4 корінь, префікс, суфікс, закінчення, сполучний голосний (у складних словах).

Дібрати та записати слово, що відповідає схемі: префікс, корінь, закінчення; розібрати слово за будовою (напр.: вимова, порада).

2 Основа слова — це:

2.1 головна значуща частина слова, що містить спільне зна­чення споріднених слів;

2.2 частина слова без закінчення, що виражає лексичне зна­чення слова;

2.3 змінна значуща частина слова, що виражає його грама­тичне значення;

2.4 значуща частина слова, що стоїть після кореня.

Дібрати і записати два слова: змінне та незмінне; у кожному з них виділити основу (напр.: школа, завтра).

3 Безафіксний спосіб — це:

3.1 спосіб творення слів, при якому дві і більше основ об'єд­нуються в одне слово;

3.2 утворення нового слова додаванням до твірної основи пре­фікса і суфікса;

3.3 утворення нового слова від твірної основи без додавання суфікса і префікса;

3.4 утворення нового слова через злиття словосполучення;

Показати процес творення слова безафіксним способом (Напр..:юнь — юний, перехід — переходити).

4 Складноскорочені слова утворюються:

4.1 способом зрощення слів;

4.2 способом складання скорочених основ;

4.3 безафіксним способом;

4.4 суфіксальним способом.

Скласти і записати речення із складноскороченим словом у формі непрямого відмінка (Напр..: І гірким полином проростає мій біль увсебіч — мої очі двома НЛО полетіли у ніч. (Л. Коваль.) Медики світу наполегливо намагаються винайти ліки від СНІДу).

5 Нульові закінчення наявні у словах:

5.1 метро, кашне, манто, фойє;

5.2 вчора, взимку, мимохіть, слідом;

5.3 край, народ, день, писар;

5.4 читати, перемогти, навчаючи, вивчивши.

Скласти (пригадати) і записати речення (або два речення), в якому слово з нульовим закінченням вживалося б в прямому і в непрямому відмінках (напр.: Де ліс, там і біс, а де нема ліси — не шукай біса. (Нар. творч.) Це нормально, коли в кожної людини є хліб. є й до хліба).

6 Спільнокореневими є слова:

6.1 книга, книги, у книзі; книгами;

6.2 вода, водяний, приводити, водогін;

6.3 веселка, повеселити, веселощі, веснянка;

6.4 мудрець, перемудрити, любомудр, премудрий.

Пригадати й записати народне прислів'я, в якому вжито спільнокореневі слова; ці слова підкреслити, виділити в них корені (напр.: Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться. Блискавка блисне — камінь трісне. Береженого Бог береже. Писав писака, не розбере й собака) або: дібрати й записати 5—8 спільнокореневих слів; у кожному слові виділити корінь.

Варіант 4

За кожне питання – 2 б.

1 Суфіксально-префіксальний спосіб — це:

1.1 утворення нового слова додаванням до твірної основи або префікса, або суфікса;

1.2 утворення нового слова додаванням до твірного слова або префікса, або суфікса;

1.3 утворення нового слова додаванням до твірної основи пре­фікса і суфікса одночасно;

1.4 утворення нового слова відкиданням від твірного слова префікса і суфікса одночасно.

Дібрати і записати слово, утворене суфіксально-префіксаль­ним способом (напр.: ліс — пролісок; по дорозі — подорожник).

2 Складноскорочені слова (абревіатури) утворюються:

2.1 складанням двох і більше повних основ у одне слово;

2.2 складанням усічених основ або початкових букв слів;

2.3 від твірної основи без додавання суфіксів і префіксів;

2.4 злиттям словосполучення в одне слово.

Дібрати складноскорочене слово, увести його до самостійно складеного речення у формі непрямого відмінка.

3 Найпродуктивнішим в українській мові є:

3.1 префіксальний спосіб;

3.2 суфіксальний спосіб;

3.3 префіксально-суфіксальний спосіб;

3.4 спосіб основоскладання.

Утворити і записати слово, утворене будь-яким різновидом морфологічного способу словотворення, вказати цей спосіб.

4 Префіксальним способом утворено такі слова:

4.1 смолоскип, вітрогон, жмикрут, зорепад;

4.2 переможець, учительський, розумний;

4.3 добігти, перевезти, подолати, заморожений;

4.4 юнь, синь, молодь, насип, перехід.

5 Через набуття нового значення утворено такі нові слова:

5.1 військовий, набережна, черговий;

5.2 листопад, корінь, супутник;

5.3 вчений, кошовий, булочна;

5.4 вічнозелений, добраніч, сьогодні.

Дібрати і записати нове слово, утворене через набуття ним нового значення.

6 Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу утворилися такі слова:

6.1 медсестра, спортзал, військкомат;

6.2 молода, командуючий, полонений;

6.3 перевіз, блакить, молодь;

6.4 мимохіть, насамкінець, голіруч.

Дібравши слово, утворене шляхом переходу з однієї частини мови в іншу, увести його до самостійно складеного речення.