6.4.1. Приймання пального

На стаціонарні військові склади пальне зі складів постачального органу (нафтобаз) підвозиться, як правило, транспортом частини (з'єднання).

Про майбутнє надходження транспорту з пальним начальник складу оповіщається завчасно начальником служби пального. При одержанні повідомлення начальник складу проводить підготовку щодо приймання транспорту:

уважно оглядаються, а при необхідності і зачищаються резервуари, призначені для приймання пального;

при відсутності вільних місткостей обладнуються майданчики, на яких встановлюються бочки;

проводяться контрольні заміри рівня пального у резервуарах, які виділені для приймання пального;

перевіряються і готуються засоби перекачки, зливно-наливне обладнання, допоміжні пристрої, засоби і споруди захисту навколишнього середовища від забруднення пальним, а також освітлення ділянки зливу для роботи вночі;

місце зливу пального забезпечується засобами пожежегасіння;

перевіряється наявність і стан аварійного запасу обладнання, матеріалів і інструменту;

особовий склад, який приймає пальне, проходить інструктаж.

Перед в'їздом на територію складу перевіряється справність автомобілів, наявність на них засобів пожежегасіння і пристроїв для заземлення, а також іскрогасника.

Особи, що супроводжують транспорт, повинні мати супроводжуючі документи та паспорт на пальне.

При перекачках на складі повинні бути прийняті заходи проти обводнення та забруднення пального.

Зливно-наливні пристрої або рукави перед опусканням в резервуари з пальним очищуються від бруду та ретельно протираються.

Пальне з тари вивантажується механізовано. Перед розвантаженням стан тари ретельно перевіряється, з пошкоджених бочок пальне переливається у справні.

6.4.2. Зберігання пального

Пальне, масла та мастила на складі зберігаються у металевих резервуарах і в тарі (бочках, каністрах, бідонах, барабанах). Пальне може зберігатися також у автоцистернах, причепах-цистернах та автопаливозаправниках. При зберіганні пального у тарі в сховищах та під навісами необхідно використовувати естакади по висоті підлоги кузова автомобіля, які дозволяють значно полегшити вантажно-розвантажувальні роботи та скоротити час їх проведення.

При відсутності сховищ та навісів зберігання пального організовується на відкритих майданчиках.

Біля кожної групи резервуарів встановлюються таблички з вказівкою сорту, кількості, дати отримання пального і дати проведення останнього аналізу.

Якщо в групі резервуарів зберігаються різні сорти пального, то таблички встановлюються біля кожного резервуара. Такі таблички повинні бути встановлені біля кожної групи (штабеля, стелажа) бочок та іншої тари.

З метою зменшення втрат пального від випаровування, резервуари та тара заповнюються пальним до повної місткості, але з урахуванням збільшення його об'єму при підвищенні температури: вертикальні резервуари заповнюються не більше ніж 95% місткості, горизонтальні резервуари не доливаються до верхньої утворювальної обечайки резервуара на 15 - 20 см, бочки - на 5 - 7 см.

Контрольні заміри пального, що зберігається в резервуарах, проводяться:

в вертикальних резервуарах, а також в напівзаглиблених та заглиблених горизонтальних резервуарах місткістю більше 50 м куб. при наявності показників рівня щодня, а при відсутності їх - не рідше двох разів на тиждень;

в резервуарах місткістю 50 м куб. і нижче - не менше двох разів на місяць;

перед початком і після закінчення кожної операції по прийманню, видачі або внутрішньо-складської перекачки пального (в тих резервуарах, в яких проводились ці операції);

при підозрі на несправність резервуара або трубопроводу - не менше двох разів на день.

Результати заміру пального заносяться до книги обліку замірів у резервуарах (Форма 52).

При першому заповненні нових або відремонтованих резервуарів протягом перших двох місяців заміри рівня пального повинні проводитися на початку і в кінці робочого дня.

Пальне дозволяється зберігати тільки у справних резервуарах і тарі. Заповнені пальним місткості щільно закриваються кришками на прокладках і пломбуються (опечатуються).

Зберігати пальне у резервуарах з відкритими кришками та в тарі без пробок забороняється.

На кожну бочку фарбою наноситься трафарет з вказівкою сорту і маси пального. Тара з пальним укладається в штабелі або на стелажах за сортами пробками вгору, трафаретами в один бік.

При укладанні бочок на стелажі на кожній полиці повинен бути один ряд бочок незалежно від роду рідини, що зберігається. На стелажі бочки укладаються по ширині не більше ніж у два ряди трафаретами назовні.

Проходи, призначені для транспортування бочок, повинні бути шириною не менше ніж 1,8 м, а між штабелями або стелажами - не менше_1 м. Відстань від верху бочок до стелі повинна бути не менше 1 м.

Огляди пального в тарі проводяться не рідше одного разу на тиждень влітку та двох разів на місяць зимою. Помічені несправності та витікання пального усуваються негайно.