4.4. Польські видання актових і діловодних матеріалів

Видання історичних джерел є давньою традицією польської історичної науки. З-поміж серійних видань документів виділяються такі:

Monumenta Poloniae histуrica. В серії, що у другій половині XIX ст. виходила у Львові, вміщалися головно наративні джерела та праці або уривки з праць давніх польських хроністів та істориків;

Volumina legum — книга законів: зведення польських законодав­чих актів XIV-XVIII ст. — постанов-конституцій сеймів у десяти томах. Перші вісім томів містять акти з 1347 до 1780 р., зведені католицьким чернечим орденом піарів у Варшаві 1732-1782 рр.

У 1888 р. Краківська академія видала дев'ятий том, що охоплював акти до 1792 р. Останній том виданий лише 1952 р. У ньому вміщено Конституцію Гродненського сейму 1793 р. У "Volumina legum" вміщено багато актів, у тому числі місцевих сеймиків, з історії України, зокрема сеймова конституція 1590 р. "Порядок відносно низовців та України".

Перший том — Volumen prima — охоплював акти ab аппо 1347 — ad annum 1550. Всі документи в ньому написані латинською мовою.

Другий том — Volumen secundum — містить акти від 1550 р., до 1609 р. Він, а також всі інші томи подані польською мовою. Другий том має підзаголовок "Права і конституції за панування Зигмунта Августа. Привілей короля Зигмунта Августа, яким всі привілеї, права і свободи підтверджує". Наступні книги містять акти з таких років:

Volumen tertium — 1609-1640;

Volumen quartum — 1641-1668;

Volumen quantum — 1669-1697;

Volumen sectum — 1697-1736;

Volumen septimum — 1736-1768;

Volumen octavum — 1775-1780;

Volumen nonum — 1781-1792;

Volumen centum — Конституція 1793 p.

Історики часто звертаються до іншого польського серійного видання "Zrуdla dziejowe". Двадцять другий том цієї серії вийшов 1896 р. і має назву "Україна". Організатори видання — відомі польські історики Олександр Валер'ян Яблоновський і Адольф Павинський. У деяких томах поряд з документами опубліковані наукові розвідки, наприклад, в 11-му томі: "Староства українські в першій половині XVII ст.", 12-му томі: "Земля Волинська в середині XVI ст." Видання здійснювалося в 70-90-х роках XIX ст.

Особливе значення для дослідження історії західноукраїнських земель XVI ст. має багатотомне видання "Akta grodskie і ziemskie z czasуw Rzeczpospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyбskiego we Lwowie. W skutek fundacji sw.p. Al-ra hr. Stadnickiego wydane staraniem galicyjskiego wydzialu krajowego".

Видання розпочато 1868 p. Вийшли у світ 24 томи, 25-й том був підготовлений у рукописі й залишився невиданим. Том зберігається у Науковій бібліотеці Львівського університету. Однак перед тим, як зупинитися на цьому виданні, скажемо дещо про систему судівництва в Польщі та на українських землях.

Отже, існували суди гродські, суди земські, магістратські суди у містах за магдебурзьким правом та селянські громадські копні суди. В гродських судах головував воєвода або староста. До суддівського складу входив ще суддя, підсудок і писар. Гродські суди розглядали справи державного та військово-оборонного характеру. Часто такі суди діяли при фортецях державного значення.

Земські суди розглядали цивільні справи шляхти певного повіту. Земський суд вели суддя, підсудок і писар без адміні­стративного начальника. Справи земельні, закріплення чи відчуження земельної власності, спори за землю між шляхтичами розглядали так звані підкоморні суди, які велися обраними шляхтою повіту підкоморіями та писарями.

Сільські громади мали свої копні суди, своєрідні селянський сход — копа або вибрана таким сходом копа: копні суди були повноважними у королівщинах, королівських селах. У поміщиць­ких селах їх повноваження обмежувалися волею поміщика. Магістратські суди розглядали кримінальні та цивільні справи.

При кожному суді — гродському, земському, магістратському, підкоморному, копному — велися книги, що називалися актами. У ті книги, поряд зі справами, які розглядалися судами, запи­сувалися всілякі старостинські, воєводські, міські ухвали, дого­вори й угоди, зобов'язання та права, аііепасуі (ухвали про відчуження), застави, рівень оподаткування нерухомого майна, привілеї та дарування, сеймові конституції, lauda (ухвали) сеймиків воєводських і воєвод, ухвали конфедерацій, універсали, побори, огляди посполитого рушення, люстрації, тобто всі більш-менш важливі приватні й публічні справи. Такі книги, комплектні чи некомплектні матеріали з яких збереглися в Архіві бер­нардинському, і становили основу публікації серії "Акти гродські і земські" ("Akta grodskie і ziemskie"). Однак 1-й том і кілька наступних мали збірний характер і не були прив'язані до певного суду. Наприклад, у 1-му томі вміщені різні акти від королівських надань (пожалувань) і привілеїв до списку посполитого рушення і касових книг.

Але вже 11-й том "Akta grodskie і ziemskie" повністю присвячений судам Сянока. Так само низка інших томів складена за принципом прив'язки до міст — центрів гродських і земських судів. Але якщо матеріал з якогось міста зберігся гірше і його не вистачало на стандартний том, робилися томи по двох містах. По місту Галичу (— Львів, 1887. — Т. 12.) відображені документи земського суду, матеріали ж гродського суду цього міста збереглися в малій кількості, вони також вміщені у т. 12. Перші документи стосувалися 1435 р., останні — 1475 р.

Оскільки справи і записи підкоморного суду за змістом мало чим відрізнялися від справ і записів земського суду, в томі вони розміщені не окремо, а за хронологічним принципом, за роками: "У межах землі" ("Termini terrestres") 1435 р., "Termini terrestres" 1436 р. тощо. Всього в 12-му томі по судах Галича міститься 3865 вписів. Певна група матеріалів підкоморних судів за 1460-1475 рр. вміщена окремо під номерами 3866 до 4202 і під заголовком "Фрагменти вписів підкоморних Судів" ("Fragmenta inscriptionum Camenariorum"). Так само під заголовком "Фрагменти вписів гродських судів" ("Fragmenta inscriptionum Castrensium") вміщені справи гродського суду (фрагменти).

Том по Сяноку вирізняється тим, що в ньому дуже багато матеріалу про селянські стосунки, хлопів і кметів. Окремі вписи стосуються назв категорій селян, їхніх повинностей, імен, форм селянського самоуправління, певних привілеїв. Усі вписи — латинською мовою.

Том 13-й охоплює акти судів Перемишля. Трапляються певні хронологічні прогалини в актах земських (від 1436 р.), особливо в актах гродських, що починаються від 1462 р. У томі долучені акти (фрагменти) Переворського суду. Є особливий розділ: вічеві перемиські акти. Це унікальні акти. З усіх інших міст вони не збереглися.

В судових справах містяться згадки про "Сеймик у Мостиську" ("Conventio in Mosciska"), куди з'їжджалася шляхта з усієї Червоної Русі й розв'язувалися спірні питання у найвищій інстанції. Один раз такий з'їзд названо Галицькі збори (Conventio generalis) (1437 р., № 379). Згадуються також Conventio Leopoliensis і Conventio Premisliensis. Матеріали вписів дають змогу реконструювати адміністративний поділ Червоної Русі станом на ті чи інші роки.

Згадуються дистрикти: districtus Striensis (Стрийський, №№ 2494, 5808); Drohobicensis (Дрогобицький, №№ 2686, 3115), а також Lanczuthensis, Przeworscensis, Grodecensis, Samboriensis, Jaroslawiensis тощо. Часто йдеться про такі посади, як возьний: возьний дрогобицький, возьний ярославський.

За опублікованими актами є можливість реконструювати суди, акти з яких не збереглися: філії Галицького суду в Коломиї, Теребовлі та ін.

Актам львівських судів присвячений т. 14-й 1440-1456 рр. Однак по Львову здебільшого збереглися Akta grodskie, а земські лише фрагментарно. Як писали укладачі тому, "Львівські земські акти збереглися в найсмутнішому стані і то до такого ступеня, що навіть про їх впорядкування не можна мислити".

У Львівському першому (порядковому 14-му) томі зберігаються відомості про судівництво в Городку, Глинянах, Жидачеві, Олеську, Сокалі, Щирці, Коломиї, Теребовлі; фігурують повіти Олесько, Самбір, Снятии, Теребовля, Коломия. Під № 2300 вжито топонім "Покуття" ("Pokucze"). Немало матеріалу про сеймики. Під 1443 р. записано про Conventio generalis у Львові. Є записи про привілеї німецьким осадникам на німецькому праві, про те, що "хлопи не хочуть переходити" на німецьке право (1444 р., № 1107) та інші сюжети.

Львівським судовим актам також присвячений т. 15 (за 1457— 1500 рр.), а т. 16-й — актам судів Сянока за 1463-1552 рр.; т. 17-й — знову актам судів землі Львівської до 1506 р.; т. 18-й — актам судів Перемишля за 1468-1506 рр.; т. 19-й — своєрідний заключний з воєводств Руського і Белзького. В ньому містяться акти земські Переворська, акти гродські й-земські Галича, акти земські й акти гродські Белза.

Т. 20-й, що вийшов у Львові 1909 р. і був опрацьований А.Прохаскою, має справи Вишенського сейму: Landa sejmikowe (ухвали сеймиків). Як відомо, сейм у Вишні спочатку був генеральним сеймом для всього Руського воєводства, а потім став таким лише для Львівської землі

Великі блоки джерел з історії України зберігаються в архівах Вільно. Достатньо сказати, що тут лише у фонді Трибуналу Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського Віленського архіву числиться 6 тис. справ.

Публікації литовських джерел містилися здебільшого в археографічних виданнях Росії XIX ст.

Отже, польські та литовські архіви зберігають величезну кількість історичних документів з історії України XIV-XVIII ст.

Так само цінними є численні документи, опубліковані в польських археографічних виданнях. Історик України давнього періоду в дослідницькій діяльності їх обходити не може.

ЛІТЕРАТУРА

"Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях. ХІ-ХІИ вв. — М., 1987. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII ст. — Л., 1936.

Хроника Галла Анонима // Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий. — М., 1990. С. 40-75. Хроника магистра Винценти Кадлубека // Там само. — С. 76—140.

Akta grodskie i ziemskie z czasуw Rzeczpospolitej Polskiej... — Lwow, 1868-1939. — Т. 1-24.

Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijуw-Braclaw //Zrуdla dziejowe. — Warszawa, 1894. — T. 21.

Volumina Legum.—Warszawa, 1732-1782.—T. 1-8; — 1888. —T. 9, 1952.— T. 10.

* ^{2 3}

Антонович В.Б. Курс лекцій з джерелознавства. 1880-1881. — К., 1995. — Вип. 1.

Ковальский Н.П. Известия по истории и географии Украины XVI в. в "Хронике Сарматии Европейской Александра Гваньини" //Некоторые проб­лемы отечественной историографии и источниковедения. — Днепропетровск, 1972. — С. 107-128.

Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVI—первой половины XVII в. в Литовской метрике и фондах Приказов ЦГАДА. — Днепропетровск, 1979.

Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVI—первой половины XVII в. во львовских археографических изданиях XIX—начала XX в. // Анализ публикаций источников по отечественной истории. — Днепро­петровск, 1978. — С. 20-30.

Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины XVI-XVII вв. — Днепропетровск, 1984.

Мицик Ю.Я. Джерела до вивчення історії антифеодальної та визвольної боротьби українського народу наприкінці XVI—у першій половині XVII ст. у фондах архівів ПНР //Архіви України. — 1986. — № 5. — С. 55-61.

Мицик Ю.А. Джерела з польських архівосховищ до історії України другої половини XVII ст. //Укр. археограф, щорічник. — 1992. — Т. 4. — Вип. 1. — С. 72-93.

Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий. — М, 1990.

Мишко Д.І. Перший Литовський статут і його історичне значення // Іст. джерела та їх використання. — 1969. — Вип. 4. — С. 14-24.

Розділ 5

АКТОВІ ТА ДІЛОВОДНІ ДЖЕРЕЛА XVII-XVIII СТ.