- •Isbn 978-966-603-501-4.
- •1 Теоретичні питання історичного джерелознавства
- •1.1. Природа історичного джерела
- •1.2. Класифікація історичних джерел
- •1.3. Основні сховища історичних джерел в Україні
- •2.1. Українська традиція дослідження і використання історичних джерел
- •2.2. Методологічні принципи аналізу історичних джерел
- •2.3. Методика пошуку та прочитання інформації історичних джерел
- •2 Писемні джерела
- •1.1. Епіграфічні пам'ятки
- •1.2. Відомості про населення
- •1.3. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про Русь уі-хі ст.
- •1.4. Арабські автори про Русь
- •2.1. Культурне середовище давньоруського літописання
- •2.2. "Повість минулих літ" ("Повість временных лчкт"). Редакції, списки і протографи
- •2.3. Київський літопис
- •2.4. Галицько-Волинський літопис
- •2.5. Північноруське літописання та його зв'язок з літописанням південноруським
- •3.1. Руська Правда як пам'ятка права. Редакції, списки, композиція і зміст Короткої Руської Правди
- •3.2. Походження та списки Розширеної Правди і Скороченої Правди
- •3. 3. Інші актові матеріали х-хvi ст. Класифікація і форми актових матеріалів
- •4.1. Давні польські хроністи, які писали про Україну X-XVI ст.
- •4.2. Польські та литовські акти загальнодержавного значення
- •4. 3. Коронна та Литовська метрики. Документи з історії України в польських архівах
- •4.4. Польські видання актових і діловодних матеріалів
- •5.1. Актові та діловодні документи
- •XVII-XVIII ст., царські актові матеріали,
- •5.2. Археографічні видання давніх джерел у хіх-хх ст.
- •6.1. Визначні літературно-публіцистичні твори
- •6.2. Агіографічна література
- •6.3. Літературно-публіцистичні твори XV—початку XVII ст. Полемічні твори
- •7. 1. Українські та білоруські літописи XV-xVn ст.
- •7.2. Історичні твори XVII ст. Хроніка Феодосія Сафоновича та "Синопсис"
- •7.3. Козацькі літописи XVIII ст.
- •7.4. Про літературно-художні твори епохи
- •8.1. Джерелознавчі особливості творів іноземців, які писали про Україну
- •8.2. Найважливіші мемуарні
- •8.3. "Опис України" Гійома Левассера де Боплана
- •8.4. Визвольна війна середини XVII ст. Та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців
- •9.1. Адміністративний поділ України у складі Росії
- •9.2. Розвиток австро-угорських органів
- •9.3. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота
- •9.4. Види діловодних документів державних адміністративних органів. Документи судочинства
- •9.5. Діловедення поміщицьких маєтків і капіталістичних підприємств
- •10.1. Українські вчені та публіцисти XVIII ст. На російській службі
- •10.2. Революційні організації
- •10.3. Кирило-Мефодіївське товариство. Книга буття українського народу
- •10.4. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. "Слово перестороги..." в. Подолинського
- •10.5. Закарпатські публіцисти
- •11.1. Описи намісництв України останньої чверті XVIII ст. Описи 1781 р., виконані на чолі з а.Милорадовичем. Опис Чернігівського намісництва а. Шафонського.
- •11.2. Статистико-топографічні,
- •11.3. Описи й описові матеріали
- •12.1. Програми й інші матеріали народницьких організацій
- •12.2. Документи
- •12.3. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX— першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи
4. 3. Коронна та Литовська метрики. Документи з історії України в польських архівах
До найбільших зібрань джерельних матеріалів актового характеру (дипломатики) належать матеріали Литовської та Польської (Коронної) метрик. Ці метрики від XV ст. серіями вписних книг велися при дворах відповідно Великого князя Литовського і короля польського.
У книги, які відводилися на записи актів з певних сфер державного та суспільного життя, вписувалися королівські або великокнязівські універсали, декрети, мандати, конституції та постанови сеймів, дарчі грамоти, вироки трибуналів чи гродських судів, договори з іноземними державами, важливі описові матеріали, що вели державні службовці, наприклад, люстрації замків, міст чи королівських маєтностей. Окрім актів, які виходили від центральної влади, у книги метрик записувалися важливі акти провінційного значення: договори між місцевими князями, місцевими князями і монастирями, дарчі або інші грамоти місцевих вельмож, архієпископів, умови замирення ворогуючих між собою панів.
До Коронної (Польської) метрики входили такі серії книг, як Книга вписів (КБІе^а л^рІБОШ, ЬіЬгі іпзсгіртлогит) за 1447-1794 рр. (налічує 361 одиницю збереження); Книга посольств (ЬіЬгі ^аііопит) за 1501-1761 рр. (становить 44 одиниці збереження); Книга з печатками (Sigillata) за 1658-1794 рр. (має також 44 одиниці збереження); Книга публічних справ (ЬіЬгі тхапзастлопшп) або канцелярські за 1591-1794 рр. Зберігається 117 книг. Окремі серії Коронної метрики становить Мазовецька метрика за 1414-1526 рр. у 21 книзі; Книги асесорського суду за 1591-1744 рр. у 21 книзі; Книги референдарського суду за 1591-1794 рр. у 65 томах; копії Литовської метрики за 1450-1551 та за 1775-1792 рр. у 32 томах; Книги люстрацій за 1469—1820 рр. у 96 томах.
У Книгах вписів поміщена Руська метрика, або Волинська, що містить вписи актів з Волині, Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини після того, як ці землі 1569 р. ввійшли в Корону. "Руські" акти стосуються 1569-1673 рр. Вони вписувалися в Коронну метрику (її руську частину) давньоукраїнською і давньобілоруською мовами в кириличній графіці.
Після Віденського конгресу й утворення Царства Польського Книги Коронної метрики були перевезені в Петербург. Там з них вилучені книги Руської метрики і долучені до Литовської метрики, де до цього часу зберігаються в Центральному державному історичному архіві Росії давніх актів (ЦДІА ДА Росії). Після Ризького миру 1921 р. Польща зажадала від радянського уряду повернення Коронної метрики у Варшаву. Це було зроблено. В Коронній метриці містяться численні документи, їх копії чи скорочений виклад з Руського і Белзького воєводств, Галицької землі, зі Західного Поділля. В 38-й Книзі вписів багато актів з міст Галичини, у тому числі тих, що регулювали діяльність львівських цехів шевців, мельників, купців, вірмен-передміщан.
У Книгах люстрацій вміщені люстрації з Белзького, Руського і Подільського воєводств за 1563-1564 рр. Є люстрації зі східних українських територій, проведені у 1569-1570 рр.
Дуже об'ємний акт люстрацій королівських володінь у Подільському, Брацлавському та Київському воєводствах за 1611 р., потім — за 1615-1616 рр., 1622 р., 1628 р. (з Руського, Белзького та Волинського воєводств), 1629 р. і 1636 р. з Київського, Брац-лавського, Подільського і Чернігівського воєводств. Люстрації засвідчували не лише матеріальний стан королівських володінь, а й відносин управителів та орендарів тих володінь з козаками, містами і селянами. Наприклад, про козаків у люстрації Канева написано: "Козацьких домів є 150, які жодних повинностей ані послуху не відбувають, але всілякі пожитки як на полях, так і на ріках собі роблять..., через що жодного пожитку собі не маєш".
Аналогічно до Польської (Коронної) метрики мала серії книг і Литовська метрика:
книги записів, до яких заносилися поточні державні акти та важливі діловодні документи;
книги справ судових, куди заносилися листи-вироки, судові рішення, листи-скарги, протоколи судових засідань;
книги публічних справ;
книги переписів;
книги виписів;
книги "невідмінног" ради;
книги оренд містили документи або їх скорочений виклад про надання державою чи великими феодалами в оренду земель, мит та ін.;
книги посольств, до яких заносились договори з іноземними державами або їх виклад, зміст переговорів, листи до урядів іноземних держав і листи урядів іноземних держав, книга інвентарів; книга родоводів тощо.
У книгах більшості серій книг Литовської метрики є документи з історії України, а окремі серії, як, наприклад, книги переписів головно складаються з описів українських (Середнього Подніпров'я) та волинських замків. Книги записів становлять привілеї на уряди, землі, людей Волині, Поділля, Київщини, в тому числі на магдебурзьке право Луцьку, Києву та іншим містам. Багато документів книг посольств відображають організацію охорони південного і західного пограниччя Великого князівства Литовського.
Книги Литовської метрики велися в XV—першій половині XVI ст. староруською мовою, з другої половини XVI ст. — польською.
Наприкінці XVI ст. у зв'язку з тим, що книги мали поганий вигляд, з них були зроблені копії, з яких близько 600 книг збереглося. Досі зберігаються в ЦДІА ДА Росії. Оригінальні книги, за винятком кількох перших, під час однієї з пожеж початку XVII ст. згоріли.
Крім метрик Коронної та Литовської, українські історичні процеси відображені в джерелах, що зберігаються в інших фондах Державного архіву актів давніх Польщі у Варшаві (Archiwum Paсstwowe actуw dawnych — АРАД). Так, у фонді згаданого архіву — Архіві коронного скарбу (Archiwum skarbu koronnego) зберігаються численні інвентарні описи з воєводств і староств України, зокрема, інвентарі зі староств Дрогобицького, Галицького, Коломийського, Белзького, Остерського, Теребовлянського, Ковельського, Хмільницького, Вінницького, Білоцерківського, Канівського й інших, головно за період від 1508 р. (найраніші) до 1636 р. (з Володимирського староства).
Значні блоки архівних джерел з історії України зберігаються в іменних фондах польських магнатів: у фонді Сангушка Краківського воєводського архіву міститься 1127 одиниць збереження (інвентарі, виписки з магістратських книг, міст України, різні огляди, "Monumenta ducum in Ostrog" — книга Божа та ін.).
Багаті на джерела з історії України фонди: Любомирських (АРАД), Радзивіллів (АРАД), Замойських (АРАД), Потоцьких (АРАД) та ін. Чимало важливіших архівних документів Польщі опубліковані.