10.Сутність територіальної організації продуктивних сил

Основу сусп. життя людей в будь-якому регіоні складають взаємозв’язки у сфері матеріального в-цтва. У ній взаємодіють люди як головна ПС, засоби в-цтва і природна ПС регіону, носієм якої є природно-ресурсний потенціал. Підвищ. ефективності регіональної політики Укр. є 1 з нагальних питань економіки в сучасних умовах. Територіал. організація ПС має неабияке значення у даному процесі. Територіал. організація ПС дає змогу обґрунтувати спеціалізацію в-цтва окремих регіонів. Це дозволяє визначити переважаючий розвиток в-цтва певних видів продукції або виконання відповідних нац.-господарських функцій. Дослідж. форм територіал. організації ПС сприяє ефективнішому використанню сприятливих природних і ек. умов певної території та раціональної участі в територіал. поділі праці в Укр.. Метою дослідження є розробка пропозицій щодо напрямів удосконал. територіал. організації ПС Укр. на основі вивч. теоретич. та практич. аспектів форм територіальної організації ПС.

Територіальна організація — це цілеспрямований розподіл на певній території деякої сукупності явищ з попередньо продуманими функціями і с-мою необхідних зв'язків та відносин. З урахуванням цього процес територіал. організації ПС складається з об'єкта розміщ., тобто сукупності основних компонентів в-цтва, місця розміщ., сформульованих, заданих цілей розміщ. й обґрунтування порайонного розвитку за певний період часу.

Територ. організація ПС у сучасних умовах — це упорядкований урегульований процес розміщ. ПС у межах країни та її регіонів. Вона передбачає наявність системи цілеспрямованих зв'язків та відношень між окремими видами соц.-ек. діяльності людей на певних територіях країни. Крім того, територіальна організація ПС охоплює формування галузевих, міжгалузевих комплексів та інших регіональних і локальних господарських утворень. Резерви зростання ефективності територіальної організації ПС полягають у реалізації комплексного підходу до неї, вдосконаленні її як с-ми поєднання порайонного розвитку і розміщ. ПС, орієнтованої на інтенсифікацію економіки (науково-технічний прогрес, ресурсозбереження, структурну перебудову), пріоритетне використ. діючого виробничого потенціалу, забезпеч. екологіч. рівноваги, досягнення високих соціальних параметрів, гармонізацію міжнаціональних і міждержавних відносин.

11.Сутність комплексного розвитку пс економічних районів

Поняття комплексного розвитку є одним з основних, базових та ґрунтовних понять економічної науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів. Територіальна організація господарства, вивчення якої являє собою предмет цієї науки, найважливішим своїм завданням вважає саме забезпечення комплексного розвитку продуктивних сил всіх територій країни. Нерозривно пов’язана з комплексним розвитком ПС і основна мета науки рег. економіки, а саме - забезпеч. макс. ефективного функціонування господарства регіонів задля якнайбільш повного забезпеч. потреб насел. країни та всіх без винятку її територій в товарах та послугах. Комплексність розвитку ПС в діалектичній єдності виступає поряд із достатньо протилежною щодо неї за економічним змістом, але близькою за соц.-ек. сутністю спеціалізацією господарства, яка формується під впливом територіал. поділу праці. При цьому комплексний розвиток ПС виступає основною рушійною силою формув. оптимальної для даних передумов господарювання спеціалізації регіонал. в-цтва. У сучасному суспільстві ПС регіону будь-якого системного рангу - від селища або малого міста до світового господарства у будь-якому випадку є організованими в напрямку системності. Це витікає перш за все з самої природи людини, яка для задоволення своїх потреб цілеспрямовано організовує середовище функціонування ПС, їх матеріальні елементи, а також відносини між ними з певним рівнем системності. При цьому для досягнення соц. й ек. ефектів за будь-якого способу в-цтва та сусп.-ек. формації цілеспрямовано використовуються такі переваги с-ми, як керованість та можливість (за рахунок комплексного функціонування її елементів) отримання кінцевого результату функціонування, більшого за витрати на забезпеч. функціонування такої системи ПС. Сучасна регіонал. ек. наука виділяє різні види комплексів, при чому останні можуть стосуватись різних складових територіал. соц.-ек. с-ми. Зокрема, виділяються інтегральні природно-ресурсний, соц. та виробничий комплекси, які загалом відповідають трьом основним складовим територіальної соц.-ек. с-ми. У кожному з таких інтегральних комплексів можуть бути виділені ієрархічні підкомплекси нижчих системних рангів, як-то мінерально-сировинний чи рекреаційний підкомплекс у природно-ресурсному, культурно-освітній підкомплекс — у соціальному, АПК у виробничому комплексі.