28.Агропромисловий - об’єкт вивчення рпс.

Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність виробничо взаємопов’язаних під-приємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій. Агропромисловий комплекс розви-вається на основі агропромислової інтеграції і відіграє важливу роль у більшості країн світу. Адже саме він виконує важливу суспільну функцію – забезпечує населення продуктами харчування. Більшість з них відносяться до товарів широкого споживання, від забезпечення якими та якості яких залежать фізичне здоров’я населення, що дуже важливо для збереження і покращання його генофонду, забезпечення хоча б простого відтворення населення в країнах перехідної економіки. Дуже гостро ця проблема постала і в Україні, де в останні роки поглиб-люються процеси депопуляції населення. Рівень розвитку АПК країни чи регіону визначається на основі аналізу рівня розселення та ефективності розвитку його виробництв. Ознакою ефективності і високого рівня розвитку АПК є забезпечення споживчого попиту населення країни в продуктах харчування відповідно до фізіологічних норм, формування експортного потенціалу цих товарів при раціональ-ному використанні природних ресурсів і збережен-ні природи.

Якщо територіал. індекси в-цтва с/г продукції в Укр. Основними ланками АПК є: 1) с/г, включаючи “насінницькі” станції; 2) переробна промисловість.

До складу допоміжних ланок входять: 1) промисловість з виробництва засобів виробництва (машинобудівельна), виробництва хімічних добрив, комбікормів; 2) виробнича інфраструктура із забезпечення основних підприємств паливом, енергією, теплом, транспортними засобами, а також організації с/г будівництва; 3) навчально-наукова та управлінська ланка, яка об’єднує управління, спеціалізовані науково-дослідні інститути та навчальні заклади (Аграрна академія).

Галузева структура АПК характеризується великими диспропорціями. Особливо вони помітні у співвідношенні сільськогосподарської і промислово-переробної ланки, що без-посередньо відбивається на незабезпеченні ринку продуктів харчування вітчизняною продукцією. Негативно позначається на ефективності функціонування АПК і відставання виробництва сільськогосподарського машинобудування, добрив, гербіцидів, комбікормів тощо.

29. Особливості розміщ. В-цтва в Україні у зв’язку зі змінами демографічної ситуації

30. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району

Район є найбільшим за площею в Україні. Він займає південну приморську (причорноморську і приазовську) територію країни. Його промислове виробництво зосереджується переважно в портових містах. Основний район поливного землеробства, вирощування пшениці, соняшнику, винограду, розвитку санаторно-курортного і туристичного господарства. Район займає територію рівнинної Причорноморської низовини. Тільки невелика його північно-західна частина охоплює південні відроги Центральномолдавської, Подільської та Придніпровської височин, а на крайньому півдні знаходяться Кримські гори і Південний берег Криму.

Основна галузь спеціалізації промисловості району — машинобудування і металообробка. Тут розвивається сільськогосподарське машинобудування, суднобудування, верстатобудування, виробництво устаткування для зрошувальної меліорації, обладнання для легкої, харчової і хімічної промисловості. Створена потужна енергетична база. Важливою галуззю спеціалізації Причорномор'я є санаторно-курортне і туристичне господарство. Тут налічується близько 200 санаторіїв, пансіонатів і будинків відпочинку.

Розвинуті харчова і легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство Причорномор'я спеціалізується на виробництві зерна (пшениці, кукурудзи, рису), соняшнику, овочів, фруктів і винограду, баштанних культур, м'яса і молока. Зрошуються значні земельні площі. На одного жителя тут вирощується сільськогосподарської продукції на 20% більше, ніж у середньому по країні. Район виділяється порівняно високою землезабезпеченістю.

Причорноморський економічний район має розвинутий морський і річковий транспорт.

Міста. Найбільшим містом Причорномор'я та його економічним центром є Одеса. На початку XV ст. північно-західне Причорномор'я перебувало під владою Литви, яка в 1396 р. розгромила татарське військо. Пізніше татари на місці сучасної Одеси заснували укріплення під назвою Хаджибей. У 1791 р. Хаджибей увійшов до складу Росії і дістав нову назву Одеса.

Морський порт Одеса почав діяти в 1794 р. У 1817 р. в Одесі було створено Рішельєвський ліцей, перетворений у 1865 р. на Одеський університет.

У другій половині XIX ст. місто стало великим та важливим центром зовнішньої торгівлі та розвинутої промисловості. Спорудження першої в східних областях України залізниці Одеса—Балта сприяло зміцненню транспортних зв'язків міста з прилеглими сільськогосподарськими районами. Це посилювало їхню спеціалізацію на вирощуванні зернових культур. Причорномор'я перетворювалося на один з найважливіших регіонів виробництва зерна на експорт. З середини XIX ст. місто посіло перше місце в Європі за торгівлею зерном.

Територія міста переважно рівнинна. Низовина невисоким крутим уступом уривається до Чорного моря. Лікувальне значення мають морські води і грязі лиманів.

Одеса — багатогалузевий промисловий центр, великий транспортний вузол морського, залізничного, автомобільного та повітряного транспорту. В структурі господарства міста провідне місце належить промисловості, транспорту і зв'язку, будівництву, рекреації.

Основною галуззю міста є приладобудування. Налагоджено випуск потужних кранів, верстатів, плугів, кіноапаратури, устаткування для харчової промисловості. Хімічні підприємства виробляють азотні і фосфорні добрива, нафтопродукти, лікарські препарати, синтетичні матеріали тощо. Працює багатопрофільна харчова промисловість, яка спеціалізується на випуску харчових концентратів, консервів, цукру-рафінаду, соняшникової олії, вин, чаю. Місто є базою риболовецького морського флоту України.

Одеса разом із своїми супутниками Іллічівськом і Южним — найбільший в Україні портовий комплекс. Порти цього комплексу замерзають дуже рідко, що дає змогу проводити навігацію впродовж усього року.

Одеса та її околиці — важливий курортний район. У його межах зосереджено близько 10% санаторіїв і пансіонатів України.

Місто є великим центром підготовки вузівських кадрів. Тут працює Південний науковий центр Національної академії наук України, загальновідомі науково-дослідні інститути — очних хвороб і тканинної терапії, вірусології та епідеміології, морського рибного господарства та океанографії, виноградарства та виноробства, селекційно-генетичний тощо.

19