77. У справах про незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин найбільшхарактерними слідчими діями є:

а) затримання підозрюваного;

б) огляд місця події, місцевості, приміщення, предметів і документів (рецепти тощо);

в) обшук або виїмка, особистий обшук, обшук транспортних засобів і т.д. з метою вилучення речових доказів: наркотичних засобів або психотропних речовин і засобів вчинення злочину, відбитків пальців рук на упаковках наркотиків та інших предметів зі слідами злочину;

г) огляд підозрюваного (затриманого) на предмет наркотичного сп'яніння або абстиненції;

д) призначення судово-медичної, хімічної та інших експертиз;

е) допит підозрюваного (обвинуваченого);

ж) допит свідків;

з) перевірка показань на місці;

і) слідчий експеримент.

Перераховані слідчі дії є невідкладними. При проведенні слідчих дій одночасно проводяться оперативно-розшукові та організаційні заходи, які також носять першочерговий характер.

Затримання є самостійним слідчим дією і повинно проводитися працівниками органу дізнання та попереднього слідства. Однак найчастіше затримання осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів або психотропних речовин, здійснюється за рішенням керівникаоргану дізнання на підставі рапортів міліціонерів патрульно-постової служби, дільничних інспекторів міліції, оперуповноважених карного розшуку та відділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, працівників інших служб.

Відповідно до ст. 243, 244 КоАП РФ проводиться особистий огляд і огляд речей, вилучення речей і документів, які можуть бути речовими доказами 1. Якщо вилучені наркотичні засоби або психотропні речовини, предмети зі слідами злочину, викривають затриманого, дозволяють судити про те, що є склад злочину, то негайно порушується кримінальна справа. Після цього вирішується питання про процесуальне затримання підозрюваного, і проводяться відповідні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

Після затримання слід негайно провести особистий обшук, вилучити наркотики, предмети зі слідами злочину, документи та інші речі, що свідчать про злочинні задуми затриманого. 

78. У своїй роботі під терміном „комп'ютерні злочини” ми розуміємо злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж, тобто „передбачені кримінальним законом суспільно-небезпечні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення та/або предметом посягання”.

основні обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж: 1. Час вчинення злочину. 2. Місце вчинення злочину. 3. Особливості і характеристика об'єкта, де вчинено злочин.

4. Особливості побудови і організації експлуатації засобів обчислювальної техніки.

5. Спосіб злочинного впливу на інформацію: - несанкціоноване копіювання; - вилучення разом з носієм; - перекручення; - знищення.

6. Характеристика інформації, що зазнала злочинного впливу. 

7. Засоби, які використовувались при вчинені злочину

9. Можливість вчинення злочину ззовні приміщення через мережі телекомунікації і ЛОС та наявність слідів у вигляді протоколів обміну й іншої комп'ютерної інформації.

10. Наявність можливості проникнення на місце злочину і відходу від нього через вікно, двері, пролом, сходи, а також способи відходу (пішки або з використанням транспортного засобу).

11. Наявність на об'єкті, шляхах підходу і відходу слідів злочину і злочинця.

12. Знаряддя злочину (використане для проникнення на об'єкт і (або) застосоване для розкриття і демонтажу пристроїв обчислювальної техніки), його частини і сліди (їх характеристика, індивідуальні ознаки, спосіб виготовлення, місце придбання, виготовлення, зберігання і минулого використання).

13. Наявність слідів підготовчих дій до вчинення злочину

14. Цілі і мотиви вчинення злочину.

Однією з найважливіших умов проведення огляду є суворе дотримання встановлених правил поводження з комп’ютерною технікою і носіями інформації, технічно грамотне проведення пошуку доказів, потрібної інформації.

Обшук. Особливостями проведення обшуку, пов’язаного з комп’ютерною технікою є: 1. Використання принципу раптовості при прибутті та входженні до приміщення, в якому буде проводитись обшук або в якому знаходиться комп’ютерна техніка, що підлягає обшукові.

Допит свідків. При розслідуванні „комп’ютерного” злочину на початковому етапі виникає необхідність допитувати в якості свідків громадян різних категорій, для кожної з яких існує своя специфіка. 

Призначення експертиз. У справах даного виду в більшості випадків призначають криміналістичні (трасологічну, почеркознавчу), судово-бухгалтерську, судову експертизу комп’ютерної техніки і програмних продуктів і деякі інші види експертиз, техніко-криміналістичне дослідження документів.

79. Розслідування злочинів. Під час розслідування ухилень від сплати податків необхідно встановити ряд обставин, а саме:

1) факт ухилення від сплати податків;

2) відомості про суб’єкта підприємницької діяльності (найменування, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й завдання);

3) підстави і дотримання встановленого порядку реєстрації об’єкта господарської діяльності;

4) дотримання порядку, встановленого для реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності у територіальних органах податкової адміністрації та інших установах;

5) відповідність діяльності, що виконується господарюючим суб’єктом, статуту;

6) відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банку і рух грошових коштів;

7) характер і зміст операцій, що виконуються;

8) місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності;

9) звітний період, за який вчинено ухилення від сплати податків;

10) розмір прихованих доходів (прибутків) і несплачених податків, інших платежів за окремі звітні періоди, види податків, загальний розмір спричинених державі матеріальних збитків;

11) найменування і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;

12) коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції (як суб’єкт даного злочину, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов’язки;

Вирішення вказаних завдань можливе шляхом проведення комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів:

1) допиту ревізора, який проводив документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єкта, для з’ясування змісту та результатів перевірки;

2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на магнітних носіях);

3) допиту службових осіб, відповідальних за обчислення, сплату податків та своєчасне подання декларацій;

4) обшуку за місцем проживання і роботи службових осіб об’єкта, що перевіряється;

5) накладення арешту на вклади та майно з метою забезпечення можливої конфіскації та відшкодування спричинених матеріальних збитків;

6) припинення операцій з використання грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку підприємства;

7) допиту свідків (осіб, які тією чи іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій, службових осіб, з якими підприємство здійснювало економічні взаємовідносини);

8) допиту службових осіб органів Державної податкової адміністрації, які здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб’єкта, а також проводили документальні перевірки;

9) очної ставки;

10) оперативно-розшукових заходів для виявлення матеріальних цінностей та грошових коштів, які належать службовим особам, підприємствам, що перевіряються, встановлення осіб, які переховуються від слідства.

81. Огляд місця події

Розслідування злочинів скоєних членами молодіжних злочинних угруповань істотно відрізняється від розслідування аналогічних злочинів, скоєних членами інших видів злочинних угруповань.Ігнорування цього факту призводить зазвичай до прорахунків у розслідуванні кримінальної справи, що істотно знижує його ефективність. 

При розкритті злочинів, скоєних молодіжними злочинними угрупованнями, оперативно-розшукові заходи повинні бути орієнтовані не тільки на збір інформації, що стосується безпосередньо злочину, але і на отримання інформації, яка може бути використана для того, щоб забезпечити успіх проведення окремих слідчих дій. Зокрема до такої інформації можна віднести:

Відомості про особливості взаємин у групі;

Відомості про психічних і інших особливостях членів групи;

Відомості про стан, в якому перебувають окремі члени угруповання, дізнавшись про те, що їхній злочин розкрито і відносно них проводяться слідчі дії;

Відомості про протиріччя, між окремими членами угруповання.

Версія про вчинення злочинних дій групою осіб може бути висунута вже в ході огляду місця події на підставі виявлених слідів, особливостей предмета посягання, способу вчинення та знарядь злочину, змін в обстановці.

Про груповий характер вчиненого злочину можуть свідчити в першу чергу сліди пальців рук, залишені, судячи з малюнка папілярних ліній, різними особами. 

До допитам по групових справах в повній мірі відносяться загальні вимоги тактики проведення цієї слідчої дії: активність допиту, його цілеспрямованість, об'єктивність і повнота, необхідність врахування властивостей особистості допитуваного, а також, що характерно саме для допитів у таких справах, процесуального становища допитуваного, а якщо це підозрюваний чиобвинувачений, то його положення і ролі у злочинній групі.

Використання можливостей слідчого експерименту. З числа різновидів слідчого експерименту груповий характер вчинення злочинного посягання зазвичай виявляють:

а) експерименти, що встановлюють можливість вчинення будь-які дії;

б) експерименти щодо встановлення окремих деталей механізму події;

в) експерименти, що визначають процес утворення виявлених слідів.

82. Особливості слідчих дій, які предбачені КПК щодо неповнолітніх, які вчинили злочин, можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться особливості, пов'язані з віком, фізичним і психічним розвитком свідків, обвинувачених і потерпілих.

До вікових особливостей відносяться такі:

— недостатній життєвий досвід в сукупності з тенденцією до узагальнення;

— схильність до наслідування;

— схильність до впливу оточуючого середовища, підбурюванню інших осіб при груповому спілкуванні, особливо з участю дорослих;

— бажання показати себе самостійним, зміцнити свій престиж, повагу до себе в середовищі, в якому буває неповнолітній, звільнення від контролю і опіки з боку батьків, вихователів тощо;

— специфічне трактування таких понять як сміливість, чесність, дружба;

— неправомірна поведінка в конкретних життєвих ситуаціях;

— недостатній розвиток, а інколи і повна відсутність самокритичного відношення до своїх вчинків, до вчинків інших.

Ці особливості, які мають відношення до віку неповнолітнього, повинні добре знати слідчі, на яких покладено обов'язок розслідування цих злочинів. Ігнорування особливостей, пов'язаних із суб'єктом, негативно впливає на ефективність і якість розслідування. Крім того, вікові особливості впливають на оцінку суспільної небезпеки вчиненого. В залежності від віку є можливість забезпечити виховний вплив на неповнолітнього без застосування кримінального покарання.

Виходячи із вікових особливостей, слід розглядати і другу групу особливостей розслідування злочинів, які слідчий повинен знати досконально. Це ті особливості, які передбачені кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством, тобто особливості, пов'язані із суб'єктом злочину, і які вимагають уваги, такту, об'єктивності і справедливості Ці особливості передбачені низкою статтей загальної частини кримінально-процесуального кодексу, а також нормами глави 36.

При допиті неповнолітніх підозрюваного або обвинуваченого участь педагога чи психолога обов'язково. Педагог має право з дозволу слідчого, прокурора задавати питання підозрюваному або обвинуваченому, а по закінченні допиту знайомитися з протоколом допиту і робити письмові зауваження про правильність та повноту зроблених у ньому записів. Ці права слідчий, прокурор роз'яснюють педагогу або психолога перед допитом неповнолітнього, про що робиться відмітка в протоколі допиту (ст.435 КПК). [20, c.242]  Виходячи з вимог ст.435 КПК, показання неповнолітнього обвинуваченого, дані під час відсутності педагога або психолога, що не мають юридичної сили, відповідно до ч.5 ст.105 КПК визнаються неприпустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а також використані для доказування обставин, зазначених у ст.89 КПК. 

Розслідуючи справи про злочини неповнолітніх за участю дорослих, необхідно враховувати наступне:  а) якщо дорослий втягнув неповнолітнього, який досяг віку, встановленого ст.27 КК, у вчинення конкретного злочину, але сам участі в ньому не брав, то дії неповнолітнього кваліфікуються за статтею, що передбачає відповідальність за злочин, який він зробив, а дії дорослого - по цієї ж статті, ст.16 КК і за відповідною частиною ст.172 КК;  б) якщо дорослий втягнув неповнолітнього, який не досяг віку, встановленого ст.27 КК, у вчинення конкретного злочину, але сам участі в ньому не брав, в силу ч.3 ст.16 КК він несе відповідальність за скоєне як виконавець злочину, і його дії кваліфікуються за статтею, що передбачає відповідальність за злочин, скоєний неповнолітнім, і за відповідною частиною ст.172 КК. [20, c.245]