VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Творчий диктант на доповнення тексту необхідними за змістом сполучниками
> Прочитати мовчки текст. Визначити його жанр. Списати, вставляючи необхідні за змістом сполучники (та, а, але). Розставити розділові знаки. Пояснити, перед якими сполучниками між однорідними членами кома ставиться, а перед якими - ні. Зіставити свої висновки з теоретичними відомостями.
Запам'ятай!
Між однорідними членами ставиться кома, якщо вони з'єднані тільки інтонацією або інтонацією та сполучниками а, але.
Перед сполучниками і, та (у значенні і), вжитими один раз, кома це ставиться.
У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки ... татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в одне село ... винищили там усіх людей. Лише один парубок ... дівчина сховалися в лісі... не врятувалися від бусурман. Парубка люті зайди зарізали ... дівчину задушили. Ото з парубочої крові й виріс барвінок у лісі, ... губами дівчини полилася чиста вода (Нар. творчість). Підкреслити однорідні члени речення, визначити їх вид.
> Виписати з тексту синоніми до слів турки і татари.
> Виділити граматичні основи в останньому реченні. Дослідити, що з'єднує сполучник.
Конструктивне завдання на трансформацію синтаксичних одиниць (реконструювання двох простих речень на одне з однорідними членами)
> Перебудувати подані прості речення на речення з однорідними членами, використовуючи потрібні за змістом сполучники, уникаючи по-вторів однакових слів. Підкреслити граматичні основи.
1) На верболозах біля річок з'являються пухнасті котики. Вони з'яв-ляються і біля ставків. На узліссях також з'являються пухнасті котики. 2) Таке буває в лютому. Інколи таке буває навіть у січні. 3) Цвіт верби не тільки зворушливе диво природи. Цвіт верби - вражаючий символ краси. 4) Навесні вербові котики тішать нас надією. Вонизвеселяють наше серце. 5) Верби укріплюють береги. Вони стримують наше серце. У посушливих місцях верби зупиняють піщані заноси.
> Прочитати побудовані речення, дотримуючись правильної інтонації.
> Визначити, яким реченням відповідають схеми:
4. Користуючись тлумачним словиником, з'ясувати значення слів верболози, узлісся.
Відтворення деформованого тексту
> Уважно прочитати речення. З'ясувати, чи є вони зв'язним висловлюванням. Переставити їх таким чином, щоб утворився текст. Записа-ти його, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити однорідні члени речення.
Ніколи не забуде дрімучих лісів з гордими смереками ялицями ке-драми. Хто побував хоч раз у Карпатах, той на все життя запам'ятає стрімкі скелі і глибокі ущелини.
Але чи не найпершою красунею серед усіх полонинських квітів і цінних лікарських рослин є джинжура. Море квітів і запашних трав. Усіма кольорами веселки переливаються дзвіночки красавки дупіниці бузкової арніки гірської наперстянки пурпурової.
Відвар джинжури застосовують і при лікуванні запущених гнійних ран екземи. Відвар з кореневини цієї рослини збуджує апетит поліпшує травлення підвищує кислотність та поліпшує якісний склад шлункового соку. У народній медицині відвар коріння джинжури вживають при захворюванні легенів хронічних бронхітах малярії ревматизмі та хворобах печінки. Препарати його діють заспокійливо знімають втому-та збудження (За Ф. Мамчуром).
> Накреслити схеми речень спочатку з однорідними головними чле-нами, а потім - з однорідними другорядними членами.
У Запам'ятати наголос у словах арніка, джинжура, душнйця, наперстянка.
> Визначити, в якому значенні вжито виділене слово. Скласти речення так, щоб це слово набуло іншого значення.
VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Які члени речення називаються однорідними?
2. Які члени речення можуть бути однорідними?
3. За яких умов між однорідними членами ставиться кома? Коми між однорідними членами кома не ставиться?
VIII. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
ІХ. Домашнє завдання
1. Підготувати повідомлення про однорідні члени речення. Проілю-струвати теоретичний матеріал прикладами речень із поданого тексту.
На порозі будинку з'являється високий світлочолий чорновусий і ла-гідний батько. Він бере на руки сина і високо підкидає до променистого мережива старої липи.
Батько стоїть замислений під зеленим наметом. Вже снується виткана з тої млистої духмяної куряви дивна казка. Обіч дороги стоять тополі, ясени, каштани. Жайворонки в'ються над головою засипають віз піснями і квітами (За І.Цюпою).
Списати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити в реченнях однорідні члени. Цифрами позначити види речень з однорідними членами: а) цифрою 1 - речення з однорідними головними членами; б) цифрою 2 - речення з однорідними другорядними членами; в) цифрою 3 - речення з однорідними головними і другорядними членами. Накреслити схеми речень з однорідними членами.
Однорідні члени речення, розділові знаки при них. Вивчення однорідних членів речення у курсі синтаксису середньої школи
Однорідні − виконують однакову ф-цію та перебувають в однакових відношення зі спільного головного члена, поєд. між собою суряд. зв’яз.
Синт. одонорід. пов’яз. з логічною однорід, бо ОЧР наз. поняття одного логічного ряду. Переважно виражається однією чм. В одному реч-ні може бути кілька ОР рядів.
ТЕОРІЇ. Буслаєв наз. ОЧР стягненими реч-нями. Цей термін вжив. і Пєшковський, який заклав основи суч. вчення про ОЧР. Шахматов сумнівався у правильності терміна, так само, як Пєшковський. Мельничук (СУЛМ, за ред. Білодіда): ОЧР пов’яз. з синтагматичним членуванням мови→учення про однорідні синтагми. Слинько, Гуйванюк, Кобилянська: розглядають ОЧР двох типів: з однор. підметами і прис. − напівскладні, з ін. ОЧР – прості усклад. У більшості праць − всі ОЧР − просто усклад. реч-ня.
Засоби вир-ня: інтонація, спол. суряд. Способи поєднан. ОЧР: спол., безспол, мішаний.
Сполучники. Єднальності: і=й, та=й, ні…ні. Передають єднально-переліч. віднош. Протиставні: а, але, проте, зате, однак; хоч, хоча, так=але. Протиставні або зіставні віднош. Розділові: 1.поодинокі (одиничні):чи, або, то; повторювані: чи…чи, то…то, або…або, чи то… чи то, не то… не то, хоч… хоч. Розділові віднош. Градаційні завжди парні: не тільки…а й, не лише…а й(але й), не так… як, як… так, не стільки… скільки, якщо не … то тощо. Градаційні віднош. Приєднувальні: ще й, а ще й, та ще й, а також, і притому.
Ряди ОЧР бувають 1.закриті(фіксоване місце розташування ОЧР, обмежена кільк. ОЧР) та 2.відкриті (не обмеж. кільк. ОЧР, вільний порядок їх розташування.)
Розділові знаки. 1.Якщо ОЧР зв’язані безспол. зв’язком, то між ними − «,». Перед протиставним спол. завжди кома. Якщо ОЧР з’єднані по парно, то між кожною парою ставиться «,».Якщо зв’язані градац. спол. кома став. перед. другим компонентом.2.Якщо ОЧР з’єднані непарними спол. чи, або, та, і, то кома не ставиться. Якщо ці спол. повтор., то кома став. після кожного ОЧР.3. Тире ставиться між однорід. присудками або гол. членами односклад. реч., як з’єднаних, так і не з’єднаних спол., якщо між ними протиставні віднош. або друге виражає наслідок/умову щодо першого./Земля усміхнулась на прощання − і щезла.
Не є ОЧР.: 1.ф. ПУП./дивиться не надивиться./2.Компонен. фраз. зі сур. спол./ні риба ні м’ясо, ні се ні те.
Кожна із синтаксичних тем містить у собі певні специфічні труднощі, подолання яких має бути предметом особливої уваги. Основним завданням при опрацюванні теми „Однорідні члени речення” головним є завдання навчити правильно визначати однорідні члени речення, ставити вірні розділові знаки при них.
Опрацювання цієї теми – складний і багатоетапний процес. Починається він зі спостереження за мовним фактом, який стає вихідним пунктом для узагальнення, для усвідомлення синтаксичних закономірностей, правил і визначень.
Вчитель може обрати такі методи: всі методи теоретичного опрацювання (розповідь, бесіда, спостереження мовних явищ, робота з підручником), але у процесі роботи має бути сформоване в учнів поняття про виучуване явище, яке має охопити всі суттєві ознаки обєкта. З урахуванням цієї вимоги має бути дібрано ілюстративний матеріал, який запобігав би формуванню неправильних чи неповних уявлень про предмет. Найбільш поширений засіб закріплення засвоєних відомостей про однорідні члени – синтаксичний розбір, що охоплює всі диференційні ознаки вивчених конструкцій.
75. Присудок і способи його вираження. Присудок – гол. член двоск. реч-ня, який вказує на мод.-час. х-ку носія предикат. ознаки, зв’язок з підметом двобічний, ф. вир. – дієсл. Відпов. на пит.: що робить, в якому стані перебуває, ким або чим є підмет, що з ним робиться, хто він такий, який він є.
ПРОСТИЙ присудок може бути виражений: 1.ф. теп., майб. мин. часів дійсного, умовного, наказ. способу. 2. вигуково-дієсл. ф. типу трісь, бах, стук, етс. /А лисичка стриб з горбочка та й стала перед ним/.3.фразеолог. зворотами.
ПРОСТИЙ УСК. 1.Повтор тієї самої дієсл. форми без зміни. /А ми рутоньки нарвемо, нарвемо…/ 2. Повторення зі зміною форми. /Дивиться вона не надивиться на свого сина…/ 3.Частками, х-ними для розм. стилю (і ну, взяв та й, як, давай)
ДСП: 2 част.: осн.(інф. повнознач. дієсл. або фраз. зворот)+ допоміж. (особ. форм. модал. і фазових дієсл. або предикат. прикм. з модал. знач.)
КОНСПЕКТ КУЛИКА ТУТ МАЄ БУТИ, ЗНАЙТИ ЙОГО У СВОЇХ ХАЩАХ!!!
ДСУП: доп. дієсл.( фазове, мод.) + доп. дієсл. (модал., інф., фазове) + осн. дієсл. (інф.)/Міг почати працювати, почну хотіти вчитися./
ІСП: дієсл.-зв’язки (вказують на грам. ознаки) + ім. частина (призв’язковий член) − гол. роль.
ДІЄСЛ.-ЗВ’ЯЗКИ: 1 група: бути, становити, являти собою у будь-якій способовій і часовій формі. 2 група − напівповнозначні, бо зберігають частково своє знач.: а)стати, ставати, з/робитися, опинитися;б)здаватися, видаватися, снитися, ввижатися, уявлятися; в)лишатися, зоставатися;г)зватися, називатися.
ПРИЗВ’ЯЗК. ЧЛЕН: 1. ім. а) у ф. Н. в/О. в. б)Р. в./З. в. в)у ф. М. в. − рідко./Земля у росах;Душа у цвітінні./2.займ.: ос./Ти не вона./, присв. /Це свято печалі моє./, віднос. і вказів. /Який жених, такі й його бояри./. Можуть бути у ф. Н., Р., О., М. відм. 3. прикм./дієприкм. Найчаст. у ф. Н./О. в. /Сміх наш вогкий./4.числ. /Два і два − чотири./5. ім. з част. як, мов, наче./ Народ мов океан./6.фраз./Я панського роду./7.цілим реч-ням./ А вдача − пуд солі, як братам, з’їсти./
ІСУП: доп. дієсл. (фазові, модальні)+дієсл.-зв’язки(зв., напівповнознач., інф.)+призв’язк. член.
ПСП: дієсл.-зв’язки (власне зв., напівповнозначні)+призв’язков. член (прислівник)./Їхати було пізно./
ПСУП: інф.+ прислів.+ доп. дієсл.(фаз., мод.)
БІНАРНИЙ ПРИС.: склад. з двох повнознач. компонентів. Дієсл. стану(сидіти, лежати, стояти, народитися, розвиватися, розквітати, вмерти), руху(при/їхати, зійти, повернутися), діяльності(служити, працювати)