Тема 20. Однорідні члени речення з залежними словами.

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас>>Українська мова: Однорідні члени речення з залежними словами.

83. Попрацюйте разом!

Встановіть зв'язки між словами в реченні. Користуйтеся схемою.

Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплюючі пригоди.

Учителька розповіла (про що?) про далекі походи (які?), цікаві зустрічі (які?), захоплюючі пригоди (які?)

Однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова.

84. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухались пташки, дерева, квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про яскраве сонце на блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку жайворонка і про щасливі дитячі очі.

За Василем Сухомлинським

2. Спиши. Підкресли однорідні члени речення.

3. В останньому реченні спочатку назви тільки однорідні члени, а потім перелічи їх разом із залежними словами.

85. 1. Прочитай текст. Знайди речення з однорідними членами. Постав до них питання.

Над зеленими лісами над широким і привільним степом над повноводними ріками пролітає лагідний вітер. Перебирає він стеблини золотої пшениці, бавиться вусатими ячменями і голубить ніжні шовкові трави. Та ось махне вітер своїми дужими крилами, злетить у голубе піднебесся, вдариться в кучеряві верхів'я дубів, заколише замріяні верби над тихим ставом. І від того вітру співає рідна земля. Повняться співом її безкраї простори.

2. Спиши перше речення. Постав у ньому розділові знаки. Підкресли однорідні члени із залежними від них словами.

3. До яких слів можуть бути перевірними виділені слова? Назви по кілька таких слів.

86.1. Прочитай речення з однорідними членами,

Україна багата на степи, ліси, озера. У лісах ростуть дуби, берези, сосни і багато інших дерев.

2. Пошир речення словами, залежними від однорідних членів. Запиши. Як змінилися від цього речення?

3. Склади самостійно два речення з однорідними членами, що мають залежні слова. Запиши.

87. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою.

Без знань не можна стати добрим працівником. Навчання — подорож у світ знань, світ захоплюючий і безмежний.

2. Випиши речення з однорідними членами.

3. Якими сполучниками з'єднані однорідні члени і як їх треба читати?

4. Добери усно синоніми до виділених слів.

88. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Знайди синоніми.

Літній вечір... Гори в млі,

в золоті вершини...

А під ними ллється десь

пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

гори і долини...

А між горами літа

пісня України.

Ніч давно... Заснуло все...

Тільки море плине,

та щебече понад ним

пісня України.

Олександр Олесь

2. Порівняй вимову і написання слова ллється. Назви у ньому всі звуки.

3. У другій строфі знайди однорідні члени речення. Як вони пов'язані?

89. 1. Прочитай лист відомого литовського письменника, адресований українським школярам.

МОЛОДІ МОЇ УКРАЇНСЬКІ ДРУЗІ!

Любіть усе, що красиве й прекрасне,— природу, труд, поезію, живопис, мужній спорт, чарівну музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною.

Я хочу, щоб ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Німанський край. Учіться дружити між собою з ранніх років. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Стати справжньою людиною — мета кожного з нас. Бажаю вам успіхів і щастя.

Едуардас Межелайтіс

2. До чого автор листа закликає українських школярів? Які міркування висловлено в листі?

3. Випиши речення з однорідними членами. Повчися читати їх з правильною інтонацією.

4. Поміркуй, що спільного в будові виділених слів. Добери усно інші слова з таким самим префіксом.

90. 1. Прочитай текст.

Набрали хлопці в кишені різного насіння, крихт, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь виліз на невисоку осику, приладнав там дошку і насипав поживи для пташок. Потім Василь і Миколка побігли кататись на лижах, поки пташки злетяться.

Покаталися хлопці й зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігурі, вівсянки і навіть горобчик хитро клює насіннячко.

Шум, галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і — назад.

Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували.

Так усю зиму Василь і Миколка підгодовували птаство.

За Олександром Копиленком

2. Визнач тему тексту. Добери заголовок.

3. У першому й останньому реченнях знайди головні члени. Усно встанови зв'язки між членами речень.

4. Випиши кілька речень з однорідними членами. Поясни розділові знаки.

5. Підготуйся стисло переказати текст.

91. 1. Прочитай текст.

Мороз міцно скував поліську землю. Високі снігові замети громадяться на полях, по селах, в лісах. Рипить ліс од морозу, дерева туляться одне до одного.

2. Спиши речення, в якому є дві граматичні основи.

3. Знайди і прочитай речення з однорідними членами.

4. Випиши однорідні члени разом зі словом, від якого вони залежать.

Вашуленко М.С., Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В. Рідна мова 4 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

Поняття про однорідні члени речення

Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією перелічування або протиставлення. У реченні вони функціонують як сурядні словосполучення.

Однорідні члени можуть становити відкритий ряд (допускають продовження) і закритий ряд (не допускають продовження). Наприклад, у реченні Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і, як повітря, потрібні людині (М. Коцюбинський) перший ряд однорідних членів речення — відкритий, другий — закритий (його закриває одиничний сполучник і).

У реченні може бути як один, так і більше рядів однорідних членів. Так, у реченні Для когось ліс — це гриби, для когось — суниці, чорниці чи ожина, для городян — переважно місце відпочинку з неодмінними шашликами і печеною в золі картоплею, хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця, а то й кабана, а для них [лісників] гаї, діброви та березняки — це щоденна рутинна робота (З газети) є п'ять таких рядів.

Однорідні члени одного ряду виконують однакову синтаксичну функцію, тобто є тими самими членами речення — або всі тільки підмети, або всі тільки прямі додатки, або всі тільки обставини способу дії і т. д. Наприклад, у реченні Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко) однорідні підмети — дума, пісня] однорідні присудки — не вмре, не загине. Однорідні члени найчастіше мають і однакове морфологічне вираження: Голос її окликався гнівом, докорою, огидою (Панас Мирний); але не завжди: Машина старенька, зате дешево дісталась мені (В. Дрозд).

Не є однорідними слова, які хоч і поєднані сурядним зв'язком (за допомогою сполучника ), проте є різними членами речення: Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий). Це добре відчувається, якщо сполучник опустити: Ніхто ніде мене не чекає.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені без залежних слів) і поширені (мають при собі залежні слова).

Якщо в одному простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків (які стосуються того самого слова й відповідають на те саме питання), то вони однорідні: В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). Я живу, і борюсь, і творю для людей (В. Забаштанський). Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).

Але не є однорідними членами:

а) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення великої кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності, — це єдиний член речення:

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю, рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Т. Шевченко). Jhue-плив, плив-плив, що аж обридло (І. Котляревський);

між такими словами ставиться кома або дефіс;

б) дві власні або просторові, часові чи кількісні назви на зразок формула петроградського—Гаусса, автобус Київ— Одеса, протягом березня—травня, вісім—десять днів

тощо; між такими словами ставиться тире;

в) два однакові або подібні слова, між якими вжито заперечну частку не, якщо вони становлять смислову єдність: Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем (І. Нечуй-Левицький);

г) два однакові за формою дієслова, що означають дію і її мету: Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їйочі (П. Тичина);

ґ) два повторювані слова, з'єднані порівняльним сполучником як: Тепер молодиця як молодиця: коси на все село (М. Стельмах); тут частина як молодиця є присудком;

д) фразеологічні словосполучення з двічі повторюваним сполучником / або ні на зразок / сяк і так, і сміх і гріх, ні світ ні зоря, ні сіло ні впало тощо.

у чотирьох останніх випадках між повторюваними словами кома не ставиться.

Якшо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними й неоднорідними. Навіть ті самі означення в різному контексті виступають:

то як однорідні: Сіре, кошлате небо нависло над задимленим Петроградом (1. Цюпа);

то як неоднорідні:

Балтики дув холодний вітер, гнав сірі кошлаті хмари (1. Цюпа).

Означення однорідні, якщо:

а) вони являють собою перелік ознак: За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа);

б) вони характеризують предмет в одному плані (їх можна замінити одним словом): У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі фіалки (О. Гончар); тут однорідні означення можна замінити словом привабливі;

в) вони стоять після означуваного слова (тоді вони сприймаються переважно як перелік ознак): Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко). Йому

жаль стало Жука — здорового, чорного, мордатого (Панас Мирний); але не завжди такі означення однорідні: Минаючи убогі села понаддніпрянські невеселі, я думав... (Т. Шевченко);

г) першим стоїть непоширене означення, другим — поширене: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар); але якщо навпаки, то такі означення будуть неоднорідні: Залитий сонцем рівний степ одразу принишк.

Якщо означення в різних планах характеризують предмет (їх не можна замінити одним словом), то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко) кожне з означень По-різному пояснює предмет, причому перше з них (густий) стосується словосполучення зелений березовий гай, друге (зелений) — словосполучення березовий гай.

Завжди неоднорідними є означення, виражені сполученім займенника й прикметника (мій найкращий друг), якісного і відносного (високий дніпровський берег), якісного і присвійного прикметників (улюблена мамина пісня).

Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік: Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар).

Якщо обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні. Наприклад, у реченні дід, і баба у неділю на призьбі вдвох собі сиділи (Т. Шевченко) обставина часу — у неділю, обставина місця — на призьбі, обставина способу дії — вдвох; отже, вони неоднорідні.

Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної. Наприклад, у реченні Шумлять сади над берегами в моєї юності краю (В. Сосюра) обставини місця над берегами і в моєї юності краю хоч і відповідають на те саме питання де?, проте неоднорідні: остання група слів, крім обставинного значення має ще й означальний відтінок (над берегами (яким и?) в моєї юності краю). Так само в реченні Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка) обставини часу після бурі і у місячну ніч не в одному плані стосуються присудка спалахують. Тут можна поставити питання у зворотному порядку: у місячну ніч (а коли саме?) після бурі. Можна слова після бурі розглядати і як додаток: спалахують (після ч о г о?) після бурі (коли?) у місячну ніч.

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв'язком:

а) без сполучників: Земля зляглася, перепріла, перемліла, спарилася, прагнула роботи (К. Гордієнко);

б) за допомогою одиничних сполучників /, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко); тут дві пари однорідних членів: бродити чи ловити, грому й дощу;

в) за допомогою повторюваних сполучників і... /, та..та, або... або, чи... чи, то... то, ні... ні (сполучник по вторюється два або більше разів поспіль): Від Батьківщини — клич, і звага, і рання сила, й доля пізня (М. Сингаївський);

r) за допомогою парних сполучників не тільки... а й, не лише... але й, як... так і, хоч... але, як не... то, не стільки... скільки (перша частина сполучника ставиться перед першим однорідним членом чи групою їх, друга — перед наступним чи наступними): Митець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко). Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха (М. Коцюбинський).

Між однорідними членами речення бувають єднальні, протиставні та розділові відношення, які виражаються як за допомогою сполучників, так і без них.

Єднальні відношення передаються звичайно за допомогою єднальних сполучників і, та (= і), та й, і... і, та... та, ні... ні, як... так і; не тільки... а й і под. Вони виражають, як правило, перелік чи зіставлення певних явищ: Буде ще після цього простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (О. Гончар). Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні врай, ані в пекло (Леся Українка). Годилося б думати не тільки про роботу, а й про себе (Є. Гуцало). Цей зв'язок може передаватися й без сполучників: Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука (В. Сухомлинський).

Протиставні відношення позначаються звичайно протиставними сполучниками а, але, та (= але), зате, проте, однак, все ж, так. Вони передають несумісність, протилежність певних явищ: О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю караюсь, мучуся... але не каюсь (Т. Шевченко). Цей зв'язок може виражатися й без сполучників: Це була не звичайна — мінеральна вода (О. Гончар).

Розділові відношення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, або... або, чи... чи, то... то, не то... не то, хоч... хоч і под. Вони передають роздільність, чергування або взаємовиключення певних явищ: Хлопці, щоб не заважати в хаті, вчились або в клуні, або в садку чи деінде (М. Коцюбинський). Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (Панас Мирний).

25. Однорідні члени речення

Posted by: adminin Орфографія та пунктуація 10

Ноя

Члени однорідні -

як братики рідні:

до однієї частини мови належать,

на одне питання відповідають.

1. Між однорідними членами речення ставляться коми, якщо вони не з’єднані сполучниками.

Наприклад:

Діти доторкалися до колосків руками, гладили, цілували їх.

2. Інколи однорідні члени поєднані парами. У такому випадку коми ставляться між парами однорідних членів.

Наприклад:

Велика родина - це мама і тато, дідусь та бабуся, братики й сестрички.

3. Якщо однорідними членами є прикметники, то вони обов’язково характеризують щось або когось з одного боку: означають колір, розмір тощо.

Наприклад:

не є однорідні - мій дзвінкий веселий м’яч…

однорідні - голубий, червоний і зелений прапірці

Вправа 78.

Жив давно-предавно чоловік, котрий мав кота, гусей та кури.

Нехай вона льон вимочить, висушить, поб’є, попряде й витче сто ліктів полотна.

А замість неї постала інша хата, така гарна та пишна.

Просила, умовляла старшого: “Будь добрий, справедливий”.

От добігає найменший брат, коли бачить - аж там гора висока і крута стоїть.

Заглянула старша у бричку, а там сидить хлопчище, страшний, волохатий.

От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконце.

Зайчик понаносив стьожок, сережок, намиста доброго…

Вправа 79. Напиши невеликі тексти.

Україна скидається на великого орла. Посередині цього орла Дніпро тече до Чорного моря. Якщо подивитися на птаха згори, то на лівому крилі побачиш сині жилки. То ріки: Десна, ТРубіж, Псел, Ворскла, Оріль, Самара, Конка. На правому крилі - Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, Інгулець, Інгул, Південний Буг, Дністер, Прут. Не забудь оспівану в народі ріку Дунай.

З Новим роком вітають Дід Мороз і Снігурочка. Скільки сміху, радості, веселощів у цьому світлому залі. Багато учасників. Тут і зайчик, і ведмідь, і лисичка, і півник. Присутні були представники багатьох народів: українці, росіяни, поляки, чехи, індійці. У всіх веселі і щасливі обличчя. А ялинка горить то червоними, то голубими, то білими вогнями.

Вправа 80. Напиши окремі тексти.

Запашний і цілющий чай можна приготувати з листя, квітів та інших частин суниці, чорниці, чебрецю, малини, ожини, м’яти, іван-чаю, смородини, горобини, глоду, липи.

Справжніми лісовими ласощами є березовий сік, горіхи ліщини, різноманітні ягоди. У липні достигають суниця, малина, ожина, чорниця, черемха.

У серпні відходить суниця, але з’являються брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. У вересні та жовтні збирають брусницю, калину, обліпиху, горобину, шипшину, терен. Від вересня і до квітня наступного року можна збирати журавлину.

У похід по цілющі трави. Відцвіли польові й лісові трави. Прийшла пора збирати плоди і коріння лікарських рослин. У багатьох плодах і ягодах є велика кількість лікувальних речовин. Це плоди глоду, крушини, шипшини, ялівцю.

Чітко дотримуйтесь правил збирання, сушіння і зберігання лікарських рослин. Тільки так можна зберегти цінні властивості плодів. Ягоди збирають лише зрілі. Сушать їх під залізною покрівлею або в печі. Восени викопують і кореневища. Цінні лікувальні властивості мають у собі коріння аїру, алтею, валеріани, оману. Збирайте лікарські рослини.

Урок

Речения з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але,і), кома між однорідними членами

Тема: РЕЧЕНИЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (БЕЗ СПОЛУЧНИКІВ І ЗІ СПОЛУЧНИКАМИ А, АЛЕ, І), КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета: навчити учнів розрізняти однорідні члени речення (головні і другорядні), виділяти їх у зв'язному висловлюванні; моделювати схеми речень з однорідними членами; формувати загальнопізнавальні вміння визначати вид однорідних членів речення, аналізувати зв'язок між ними (сполучниковий чи безсполучниковий), правильно інтонувати речення з однорідними членами; розставляти розділові знаки між однорідними членами, з'єднаними сполучниками а, але, і; розвивати творчі вміння реконструювання двох простих речень на одне з однорідними членами, відтворювати деформований текст із реченнями з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти морально-етичному розвиткові особистості.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, добір синонімів, робота з тлумачним словником.

Орфоепія: формування вмінь правильного наголошення слів.

Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різ-ними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в ре-ченнях з однорідними членами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення теми "Речення з однорідними членами". Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Як тебе прославити, рідна земле?

Не одною квіткою звалювати, не одним кущем чи деревом, а всю тебе показати,- широку, прекрасну й родючу?

(К. Білокур)

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними членами у зв'язному висловлюванні)

> Прослухати текст. Визначити тему й основну думку висловлювання. Дібрати до тексту заголовок.

Благословенним і чарівним уважається той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі, переважно в дубових та дубово-грабових лісах.

Прекрасна, осяйна це рослина. Вічнозелений чагарничок на постійно ввійшов у побут, звичаї та обряди нашого народу. Коли розливалися весняні води, дівчата на Україні починали співати веснянки. Наставала радісна, бентежна пора оновлення в природі, воскресіння зелен-квіту, пробудження нових почуттів у людських серцях, надій і сподівань. І серед пісень цієї пори - чимало про барвінок.

Рослина ця не тільки декоративна, пісенна, а й цілюща. Згадки про її лікарські властивості сягають сивої давнини. Барвінок був відомий античним лікарям (А. Кондратюк).

> Пригадати з уроків української мови в початкових класах, які члени речення називаються однорідними. Виписати з тексту речення з однорідними членами. Визначити їх вид (означення, додаток, обставина).

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемна демонстрація навчального матеріалу на основі зв'язного висловлювання

1. Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Знайти у тексті непоширені речення. Накреслити їх схеми.

ТИХО В ЛІСІ ВЗИМКУ

Тихо і спокійно зимового дня в лісі. Стоять стрункі, високі, нерухомі дерева зі сніговими шапками. Чути, як дятел стукає по стовбурі дуба. Це він шукає жучків і комах під корою. От щось зашепотіло. Пробіг зайчик, сів під дубом і оглянувся. Десь на ставку тріснула крига. Щось задзвеніло, заспівали синички і горобці. Впала сніжинка на кущ шипшини (За В. Сухомлинським).

2. Розглянути схеми. Поставити запитання до виділених слів (робота з опорною схемою).

Коментар учителя. Однорідними називаються члени речення, які від-повідають на одне і те ж питання і відносяться до одного й того самого члена речення. Однорідні члени не залежать один від одного і з'єднуються між собою за допомогою:

а) інтонації переліку або протиставлення і сполучників;

б) тільки інтонації.

Наприклад:

Однорідними можуть бути головні і другорядні члени речення. Од-норідні підмети залежать від присудка, однорідні присудки - від підмета. Другорядні однорідні члени речення залежать від головних членів або інших другорядних.

Пізнавальне завдання на зіставлення речень з однорідними членами

> Порівняти речення. В якому з них перелік має завершений характер, а в якому - перелік, можна продовжити? Прочитати речення з правильною інтонацією. Звернути увагу на знак паузи між словами.

На весільні урочистості із зе-леного листя барвінка плетуть гірлянди і вінки. Вінки з барвінка символізують вірність, постійність почуттів, міцність шлюбу.

> Пояснити наявність чи відсутність розділових знаків між однорід-ними членами.