- •Обчислення потрійного інтеграла.
- •Потрійний інтеграл у циліндричних і сферичних координатах.
- •Застосування потрійного інтеграла до задач геометрії.
- •Застосування потрійного інтеграла до задач механіки і фізики.
- •Криволінійні інтеграли першого роду: означення, його існування, обчислення, властивості.
- •Застосування криволінійного інтеграла першого роду: Маса матеріальної кривої, центр маси, момент інерції.
- •Криволінійні інтеграли першого роду для просторових кривих.
- •Криволінійні інтеграли другого роду: означення, його існування, обчислення, властивості.
- •Криволінійні інтеграли другого роду вздовж просторових кривих.
- •Формула Гріна. Обчислення площі плоскої фігури через криволінійний інтеграл.
- •Поверхневі інтеграли першого роду: означення, обчислення.
- •Деякі застосування поверхневих інтегралів до механіки.
- •Поверхневі інтеграли другого роду. Зв'язок між поверхневими інтегралами і і II роду.
- •Формула Остроградського-Гауса. Формула Стокса.
- •Скалярне поле. Характеристики скалярного поля. Градієнт.
- •Векторне поле. Потік векторного поля. Дивергенція векторного поля. Циркуляція векторного поля. Ротор векторного поля.
- •Спеціальні векторні поля. Потенціальне поле. Соленоїдальне поле.
- •Поняття числового ряду. Збіжність і сума ряду. Основні властивості збіжних рядів. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •2. Деякі властивості числових рядів.
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності додатних рядів
- •Візьмемо другий додатний числовий ряд, збіжність чи розбіжність якого відома (11)
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжності рядів
Поверхневі інтеграли другого роду. Зв'язок між поверхневими інтегралами і і II роду.
Поверхневий інтеграл II роду будується за зразком криволінійного інтеграла II роду, де направлену криву розкладали на елементи і спроектували їх на координатні осі; знак брали залежно від того, чи співпадає її напрям з напрямом осі чи ні.
Нехай задана двостороння поверхня (такою є площина, еліпсоїд, будь-яка поверхня, що задається рівнянням , де — функції, неперервні в деякій області D площини Оху і т.д.). Після обходу такої поверхні, не перетинаючи її межі, напрям нормалі до неї не міняється. Прикладом односторонньої поверхні є так званий лист Мюбіуса, отриманий при склеюванні сторін АВ і СD прямокутника АВСD так, що точка А поєднується з точкою С, а В — з D (див. рис. 19).
Рис. 19.
Рис. 20,а. Рис.20,б.
Далі нехай в точках даної двосторонньої поверхні S в просторі Охуz визначена
неперервна функція . Вибрану сторону поверхні S (у такому разі говорять, що поверхня орієнтована) розбиваємо на частини Sі, де
i = 1,2..., n, і проектуємо їх на координатні площини. При цьому площу проекції беремо із знаком «плюс», якщо вибрана верхня сторона поверхні, або, що те ж саме, якщо нормаль до вибраної сторони поверхні складає з віссю Оz гострий кут (див. рис. 20,а) тобто ; із знаком мінус», якщо вибрана нижня сторона поверхні (або ) (див. рис. 20,б). В цьому випадку інтегрована сума має вигляд: (4.1)
де - площа проекції Sі площина Оху. Її відмінність від інтегральної суми (3.1) очевидно.
Границя інтегральної суми (4.1) при якщо вона існує і не залежить від способу розбиття поверхні S на частини Sі і від вибору точок Мі є Sі, то вона називається поверхневим інтегралом II роду (по координатах) від функції f(х;у;z ) по змінних х і у по вибраній стороні поверхні і позначається:
Отже
Аналогічно визначаються поверхневі інтеграли II роду по змінних у і z, z і x:
Загальним видом поверхневого інтеграла II роду служить інтеграл:
,
де — неперервні функції, визначені в точках двосторонньої поверхні S:
Якщо S замкнута поверхня, то поверхневий інтеграл по зовнішній стороні позначається по внутрішній
З визначення поверхневого інтеграла II роду витікають наступні його властивості:
1. Поверхневий інтеграл II роду змінює знак при зміні сторони поверхні.
2. Постійний множник можна виносити за знак поверхневого інтеграла.
3. Поверхневий інтеграл від суми функцій рівний сумі відповідних інтегралів від доданків.
4. Поверхневий інтеграл II роду по всій поверхні S= S1+ S2 рівний сумі інтегралів по її частинах S1 і S2 (аддитивна властивість), якщо S1 і S2 і перетинаються лише по межі, їх розділяючій.
5. Якщо S1, S2, S3 — циліндричні поверхні із твірними, паралельними відповідно осям Ох, Оу, Оz, то:
Обчислення поверхневого інтеграла II роду
Обчислення поверхневого інтеграла II роду зводиться до обчислення подвійного інтеграла.