Тема 9. Укладення угоди між туристом та турпідприємством. Порядок страхування туристів

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується договірним відносинам в туристичній діяльності .

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

- розглянути умови реалізації туристичного продукту та їх відображення в угоді на надання туристичних послуг;

- розглянути туристичну путівку як документ первинного обліку турпідприємства;

- вивчити правила оформлення додатків до угоди;

- розібрати документальне оформлення процесу страхування туристів.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

- усне опитування,

- тестування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Відносини між виробниками туристичних послуг (транспортні організації, готелі, ресторани, екскурсійні бюро) і турагентом частіше всього регулюються агентською угодою.

Агентські угоди передбачають передачу виробником (названим принципалом) послуг туристичному агенту, а також права на продаж як окремих видів цих послуг; так і інклюзив-турів від імені і за рахунок принципала. В агентській угоді містяться певні інструкції турагенту щодо виконання покладених на нього завдань, територіальне обмежується сфера діяльності, обговорюються його права й обов'язки по відношенню до принципала, а також порядок виплати комісійної винагороди.

Агентська угода оформляється як в письмовій, так і в усній формі.

В агентській угоді, як правило, вказується: назва й адреса підприємства; вид туристичних послуг і територія, на яку поширюється діяльність агента; назва й адреса принципала.

Об'єм і характер вимог до агента неоднаковий і залежить від конкретних умов, що існують на національних ринках.

Взаємовідносини між виробниками туристичних послуг і турагентами можуть здійснюватися і на основі системи франчайзингу.

Франчайзинг передбачає систему передачі чи продажу ліцензій на технологію і товарний знак згідно укладеному договору франчайзингу. В туристичній діяльності цей договір передбачає передачу франчайзіату прав і привілеїв на продаж туристичних послуг під фирмовою маркою франчайзера чи вироблених на основі його технології.

Відносини між туристом і туристичним агентством оформляються, як правило, усним договором або умовами інклюзив-туру, які викладаються у ваучері.

В Україні у відповідності до Закону «Про туризм» договір (контракт) про надання туристичних послуг укладається між суб'єктами туристичної діяльності, а також між ними і споживачами (туристами) турпродукту.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Договір повинен визначати об'єм, умови і якість надання послуг, порядок оплати і розрахунків, термін дії, права й обов'язки сторін, їх відповідальність за невиконання чи невідповідне виконання умов договору. Договір укладається в письмовій формі, скріплюється печаткою і підписами сторін. Договір між суб'єктами туристичної діяльності і туристом (чи групою туристів) вважається укладеним з моменту оплати вартості туру і видачі туристу чи керівнику групи ваучера.

Ваучер – форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування. Ваучер – документ, який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристичної діяльності, що надає послуги. У разі замовлення туристом послуг у різних суб'єктів туристичної діяльності турист отримує ваучери в кількості, пропорційній кількості суб'єктів туристичної діяльності. Ваучер оформляється суб'єктом туристичної діяльності, що реалізує туристу послугу або комплекс послуг.

Ваучер є документом суворого обліку.

Порядок оформлення ваучера та його використання затверджений Наказом N 50 від 06.06.2005 Держтурадміністрації України «Про затвердження порядку оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання», згідно якому вимоги до бланку ваучера такі:

1. Розмір бланка ваучера - 1/3 аркуша формату А4.

2. Ваучер має містити такі дані:

- серія і номер бланка;

- найменування документа «Ваучер»;

- найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, який реалізує послуги, номер ліцензії на відповідний вид діяльності;

- найменування, місцезнаходження, номер телефону суб'єкта туристичної діяльності, який надає послуги;

- розмір фінансового забезпечення цивільної відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором;

- прізвище та ім'я туриста (при груповій поїздці ‑ прізвище та ім'я керівника групи, чисельність групи з доданням списку туристів, завіреного печаткою суб'єкта туристичної діяльності, що видає ваучер);

- строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість;

- назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування (у разі надання послуги з розміщення);

- до ваучера можуть включатися додаткові дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо та які необхідні для обслуговування туристів;

- дата видачі ваучера;

- місце для печатки - М. П.

На лицьовому боці бланка ваучера може бути розміщено логотип суб'єкта туристичної діяльності.

«Інструкція про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання» затверджена Наказом Держтурадміністрації України 06.06.2005 N 50 визначає правила заповнювання бланку ваучера.

До Агентського договору може додаватися декілька додатків, в залежності від туроператора. Найтиповішими є 4, кожний з яких є типовою формою, обов'язкової до застосування тур агентом:

- додаток 1: лист бронювання (заявка);

- додаток 2: форма підтвердження тура (застосовується туроператором);

- додаток 3: ануляція (ануляція заявки);

- додаток 4: лист бронювання (договір на туристичне обслуговування туриста).

Додаток №4 є типовою формою, обов'язкової до застосування турагентом. По договорах на туристичне обслуговування, не відповідній даній Типовій формі, Туроператор відповідальності не несе.

- додаток 5: програма туру;

- додаток 6: додаткова угода по програмі «Раннього Бронювання».

Під час підписання Агентського Договору, кожен турагент в обов'язковому порядку повинен прикладе копії наступних документів:

- копія свідоцтва про реєстрацію підприємства (ФОП);

- копія ліцензії на право здійснення туристичної діяльності;

- копія свідчення платника податків (у залежності от форми оподатковування).

Стаття 17 Закону України «Про туризм» передбачає, що «Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності».

Суб'єкт туристичної діяльності, який надає туристичні послуги, зобов'язаний забезпечити страхування туристів та осіб, які їх супроводжують. Для цього договір страхування із страховиком можуть укласти самі туристи або суб'єкт туристичної діяльності як агент страхової компанії. У першому випадку перевіряється наявність у туриста страхового полісу і його копія додається до договору про надання туристичних послуг. У другому – договір страхування укладається безпосередньо в туристичному підприємстві агентом страхової компанії, яка має ліцензію на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування і страхування від нещасного випадку.

Туристичний оператор підписує договір з певною страховою компанією, саме тому практикується продаж страхового полісу в комплексі з туром. Однак нав'язувати одного конкретного страховика у тур агента права немає.

Факт укладення договору страхування засвідчує поліс, переданий страховиком страхувальнику. Договір страхування може бути укладений на будь-який термін до одного року.

Страхова компанія, крім поліса, видає кожному туристу спеціальну пам’ятку, у якій зазначено, як слід діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси та телефони центрів, що надають допомогу в різних країнах світу.

При укладанні договору страхування варто передусім звернути увагу на те, щоб страховка передбачала оплату не тільки медичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на величину ліміту відповідальності страхової компанії.

Останнім часом поширене страхування з асистансом послугою, яка доповнює медичну допомогу (наприклад, доставка потерпілого в лікувальну установу, вирішення проблем щодо оплати медичних послуг тощо).

Тобто якщо стався страховий випадок, то потрібно лише зателефонувати до диспетчерської служби асистанс-компанії (працює цілодобово).

При страхуванні без асистанса (що значно дешевше) у разі страхового випадку доведеться шукати медичну допомогу самостійно й самостійно оплачувати рахунки за лікування. I тільки повернувшись в Україну, можна отримати від страхової компанії витрачену на лікування суму (звичайно, для цього слід підтвердити свої видатки, пред’явивши документи медичних установ з печатками і підписами).

Поліс зазвичай складається з трьох самокопіюючих сторінок. Перший корінець страховки турист повинен зберігати у себе, щоб не залишитись без відшкодування збитків.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: