- •Розподіл навчального часу з дисципліни
- •Розподіл балів за видами роботи та формами контролю
- •Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок.
- •Хрестоматії, Словники античності
- •Літературознавчі словники, довідники, енциклопедії
- •Рекомендації до організації процесу підготовки до семінарських занять на першому курсі
- •Заняття 1. Світоглядні та естетичні категорії античної культури
- •Заняття 2. Міфологія як форма мислення та художній феномен
- •Тексти і словники:
- •Додаткова:
- •Заняття 3. «іліада» гомера – героїчний епос давньої греції
- •Заняття 4. Класична лірика Еллади
- •Заняття 5. Подолання архаїчної ідеології в трилогії Есхіла «Орестея»
- •Заняття 6. Утвердження антропоцентризму в Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»
- •Заняття 7. Лірика Давнього риму
- •Заняття 8. Римський епос. Поема вергілія «Енеїда»
- •Тести для самоперевірки
- •Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання
- •Література Давньої Греції
- •Література Давнього Риму
- •Питання для модульного контролю
- •Специфіка розвитку епічних та ліричних жанрів в давньогрецькій літературі
- •Виникнення та розвиток драматургічних жанрів в давньогрецькій літературі. Жанрова палітра літератури Давнього Риму
- •Перелік питань до екзамену
- •Історія зарубіжної літератури (антична) методичні рекомендації
Заняття 2. Міфологія як форма мислення та художній феномен
Питання для обговорення
Поняття про міф та його синкретичну природу. Співвідношення міфу і релігії, міфу і наукового пізнання. Специфіка міфологічного вимислу.
Ознаки міфу як універсальної чуттєвої дійсності:
просторова архітектоніка
циклічний / лінійний час
сакралізована історія
Періоди розвитку давньогрецької міфології:
доолімпійська міфологія (сутність архаїчного фетишизму, анімізму, хтонізму; поняття про зооморфізм, фітоморфізм);
класичний період (образи олімпійських богів; антропоморфізм; перехід людини на рівень цивілізації);
міфи про героїв (типи та етапи героїзму).
Практичні завдання:
Орієнтуючись на положення статті А. Гулиги [5], поясніть, чому міфологія порівнюється зі станом «сліпоти людства». Як автор визначає співвідношення міфу і реальної дійсності в людській свідомості?
Ознайомтесь з визначенням міфу, запропонованим в роботі М. Еліаде [4]. Проілюструйте прикладами з прочитаних міфів думку вченого про те, що «міф – це завжди розповідь|оповідання| про якесь|деяке| «творіння», нам повідомляється, яким чином щось відбулося, і в міфі ми знаходимось біля витоків існування цього «чогось». Міф говорить тільки|лише| про те, що відбулося реально, про те, що себе повною мірою виявило|виявило|. …|тому що| |розпочала,зачалВ цілому|загалом| міф описує різні, іноді|інколи| драматичні, могутні прояви|вияви| священного (або надприродного) в цьому світі. Саме ці прояви|вияви| стали реальною основою творення|створіння| Світу|світу| і зробили його таким, який він є».
На основі прочитаних міфів доведіть, що одна з основних функцій міфу – етиологічна. Проілюструйте, як міф пояснює людині існуючий соціальний та космічний порядок, прагнучи передати менш зрозуміле через більш зрозуміле.
На основі прочитаних міфів визначте соціальне значення міфу. Доведіть, що міф підтримував функціонування соціуму.
На основі прочитаних міфів охарактеризуйте специфіку міфологічного часу. Зверніть увагу на орієнтацію міфів на початкові сакральні часи. З чим пов`язана абсолютизація початку?
На основі прочитаних міфів зробіть висновок про рух міфологічної системи давніх греків від Хаосу до Космосу. В процесі роботи зверніть увагу на міфи про походження різноманітних культурних благ. Якою при цьому є роль культурного героя, завдяки зусиллям яких Космос цивілізується.
Творчі завдання:
Напишіть публіцистичне есе на тему «Образи давньогрецької міфології як атрибути масової культури». Зверніться до використання міфологічних імен і назв у рекламних текстах, назвах торгівельних марок, розважальних закладів та ін.
Основні поняття: міф, міфологічне мислення, синкретизм, магія, хтонізм, фетишизм, анімізм, антропоморфізм, тотемізм, зооморфізм, фітоморфізм, героїзм, Хаос, Космос.
Література
Тексти і словники:
Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – М.: ЗАО «Фирма СТД», 2003. – 558 с.
Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.
Міфи Давньої Греції. Переказ К. Головацької. – К.: Веселка, 1986. – 215 с.
Легенды и мифы Древнего Рима и Древней Греции. – Кишинев, 1994. – 574 с.
Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. – М.: Советская энциклопедия, 1980-1982.
Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А.А. Нейхардт. – М.: Правда, 1990. – 574с.
Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.
Словарь мифов / Пер. с англ. Ю. Бондарева. – М.: ФИАР-ПРЕСС, 2001. – 432 с.
Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.
Основна:
Аверинцев С.С. Мифы // Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М.Кожевникова и др. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – С. 222-225.
Ковалів Ю.І. Міф // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. / Автор-укладач Ю.І.Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 53-54.
Зварич І. Міф // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 332-335.
Шалагінов Б.Б. Давньогрецька міфологія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 3. – С. 47-51.
Элиаде М. Аспекты мифа. – М.: ACADEMIA, 1994. – 240 с.
Гулыга А.В. Миф как философская проблема // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 271-276.
Тахо-Годи А.А. Греческая мифология. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 256 с.
Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. – М.: Наука, 1978. – 314 с.
Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 407 с.
Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. – М.: Мысль, 1996. – 975 с.
Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М.: Наука, 1987. – 218 с.
Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия // www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Zel