- •Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації 12
- •Тема 13. Страхування майна і відповідальності громадян ............ 291
- •Тема 1. Страхові послуги
- •Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг.
- •Реалізація страхових послуг та її особливості.
- •Страхові агенти та специфіка їх роботи.
- •Особливості функціонування страхових брокерів в Україні.
- •Показники якості страхових продуктів та сервісу при реалізації страхових послуг.
- •1. Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг
- •2. Реалізація страхових послуг та її особливості
- •3. Страхові агенти та специфіка їх роботи
- •4. Особливості функціонування страхових брокерів в Україні
- •5. Показники якості страхових продуктів та сервісу при реалізації страхових послуг
- •Плани семінарських занять
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тематика рефератів
- •Тестові завдання
- •6. Форми страхових зобов'язань:
- •12. Мережа Інтернет в страховій діяльності:
- •14. До якісних показників страхового продукту відносять:
- •Навчальні завдання
- •Література
- •Тема 2. Порядок укладання та ведення
- •Страхова угода та її основні етапи.
- •Поняття та зміст договору страхування.
- •Права та обов'язки учасників страхового договору.
- •Процедура підготовки, укладання, ведення та припинення дії страхового договору.
- •1. Страхова угода та її основні етапи
- •2. Поняття та зміст договору страхування
- •Права та обов'язки учасників страхового договору
- •4. Процедура підготовки, укладання, ведення та припинення дії страхового договору
- •План семінарського заняття
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тематика рефератів
- •Тестові завдання
- •1. Договір страхування передбачає:
- •2. Основні фактори підвищення ефективності реалізації страхового продукту з точки зору страховика такі:
- •3. До комплексу маркетингових комунікацій (marketing communication mix) входить:
- •4. Дії страхувальника при настанні страхового випадку:
- •6. Яка страхова послуга може надаватись на найменший термін?
- •8. Чи можна протягом строку дії договору вносити зміни до його змісту?
- •11. Правила страхування з добровільних видів розробляє:
- •12. Умови страхування з обов'язкових видів страхування розробляє:
- •Навчальні завдання
- •Темаз. Страхування життя та пенсій
- •Суть, класифікація та варіанти страхування життя.
- •Характеристика окремих видів страхування життя.
- •Страхування ренти і пенсій.
- •1. Суть, класифікація та варіанти страхування життя
- •2. Характеристика окремих видів страхування життя
- •3. Страхування ренти і пенсій
- •План семінарського заняття
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тематика рефератів
- •Тестові завдання
- •6. Пенсійне страхування є різновидом:
- •Навчальні завдання
- •Література
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •Необхідність, суть та особливості страхування від нещасних випадків.
- •Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •Обов'язкове страхування від нещасних випадків.
- •1. Необхідність, суть та особливості страхування від нещасних випадків
- •2. Добровільне страхування від нещасних випадків
- •3. Обов'язкове страхування від нещасних випадків
- •План семінарського заняття
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тематика рефератів
- •Тестові завдання
- •2. Які категорії населення не можуть бути застрахованими
- •3. Що впливає на визначення групи ризику нри страхуванні
- •4. До тяжких тілесних ушкоджень належать:
- •5. Страхування від нещасних випадків може бути:
- •6. Які з видів страхування відносять до страхування від нещасних випадків?
- •8. Що виступає об'єктом страхування в страхуванні від нещасних випадків?
- •Навчальні завдання
- •Тема 5. Медичне страхування
- •Необхідність, суть, особливості та форми медичного страхування.
- •Обов'язкове медичне страхування: сутність, визначення страхових внесків та страхових резервів.
- •Добровільне медичне страхування.
- •1. Необхідність, суть, особливості та форми медичного страхування
- •2. Обов'язкове медичне страхування: сутність, визначення страхових внесків та страхових резервів
- •Тема 6. Страхування підприємницьких
- •1. В основу страхування основних та оборотних фондів покладено:
- •2. Яке майно підлягає страхуванню згідно з основним договором?
- •9. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат при-
- •10. При страхуванні відповідальності об'єктом страхування
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •3. Страхування монтажних ризиків
- •1. Страховий захист при страхуванні car починається:
- •2. Коли закінчується відповідальність за обладнання будівельного майданчика та будівельні машини при страхуванні car?
- •Тема 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків
- •Сутність та основні види страхування фінансових ризиків.
- •Страхування кредитних ризиків.
- •Страхування депозитів.
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •Страхування наземного транспорту.
- •Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
- •Страхування цивільної відповідальності перевізників.
- •1. На вірогідність настання яких страхових випадків виливають такі фактори, як стаж та вік водія, нора року та доби, колір транспортного засобу?
- •2. На вірогідність настання яких страхових випадків
- •3. Що є об'єктом страхування наземного транспорту?
- •4. Об'єктом страхування при добровільному страхуванні
- •6. Хто може бути страхувальником за договором страхуван
- •7. Міжнародна система транспортного страхування «Зелена
- •8. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро
- •10. Об'єктом страхування за договором страхування
- •Тема 11. Морське страхування
- •Страхування морських суден (каско).
- •Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.
- •Страхування відповідальності судновласників.
- •2. Назвіть п'ять основних принципів, на яких будується договір морського страхування.
- •3. Що відноситься до об'єктів страхування?
- •5. Термін закінчення нрава на абандон:
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •2. Який з наведених варіантів містить найповніший перелік
- •4. На який законодавчий документ необхідно посилатися
- •Тема 13. Страхування манна і відповідальності громадян
- •2.Які види домашнього майна із зазначених нижче не приймаються на страхування?
- •2. Український центр державного саиеніднагляду, Республіканська санепідстанція Автономної Республіки Крим, обласні, міські та відомчі санепідстанції
- •3. Лікувально-профілактичні установи, заклади, диспансери, амбулаторно-поліклінічні заклади та підрозділи установ та закладів усіх форм власності
- •5. Установи судово-медичної експертизи
- •6. Виробництво. Структурні підрозділи будь-яких
- •7. Підрозділи пауково-дослідпих інститутів, що належать
- •1. Цим Положенням визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування):
- •2. Застрахованими вважаються:
- •3. Страховий платіж по обов'язковому особистому стра
- •8. Страховики виплачують страхові суми:
- •9. Транспорта організація на кожний нещасний випадок,
- •10. Виплата страхової суми застрахованому здійснюється
- •11. Спори між страховиком, страхувальником і застра
- •12. Мінтранс, підприємства, установи та організації,
- •3. Особливі вимоги до порядку провадження брокерської
- •4. Обмеження діяльності страхових посередників
- •1. Професійна схема - розрахунок одиниць
- •1. Цією Угодою Клієнт доручає, а Брокер приймає на себе
- •2. Права та обов'язки сторін:
- •Договір страхування вважається укладеним та набуває чинності з моменту отримання Клієнтом оформленого страховиком страхового полісу.
- •Страховий захист за укладеним договором страхування Клієнт отримує з дати, зазначеної в страховому полісі.
- •Відповідальність Сторін за цією Угодою регулюється чинним законодавством України. При цьому Брокер відповідає тільки за свої дії або бездіяльність і не відповідає за зобов'язаннями страховика.
- •6) Додаткова інформація
- •1. Загальні положення
- •6. Строк і місце дії договору страхування
- •8. Страхові тарифи і страхові платежі
- •10. Дії страхувальника (застрахованої особи) при настанні страхового випадку
- •11. Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку
- •12. Порядок та умови здійснення страхових виплат
- •13. Причини відмови у страхових виплатах
- •14. Умови припинення договору страхування
- •15. Недійсність договору страхуванні
- •16. Зміни умов договору страхуванні
- •1. Предмет договору
- •4. Порядок і умови страхових виплат, перелік
- •6. Права і обов'язки сторін
- •1. Предмет договору
- •4. Особливі умови
- •5. Адреси та реквізити сторін
- •5 000 Usd, о ід, Прибалтика, Польща
- •10 000 Usd, Східна Європа
- •50 000 Usd, сша, Канада
- •70 000 Usd, По бажанню
- •1. Загальні положення
- •3. Страхові ризики
- •4. Термін та місце дії договору страхування
- •8. Страхові тарифи
- •10. Дії сторін при настанні страхового випадку
- •11. Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку
- •12. Визначення збитку
- •13. Порядок і умови виплат страхового відшкодування
- •14. Право на регрес
- •15. Умови припинення договору страхування
- •16. Прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування
- •17. Порядок вирішення суперечок
- •1. Загальні положення
- •6. Страхові премії (платежі)
- •8. Визначення збитків, порядок та умови сплати страхових відшкодувань
- •10. Припинення та розривання договору страхування
- •1. Загальні положення
- •4. Виключення із страхових випадків і обмеження страхування
- •5. Порядок укладання договору страхування, термін його дії та припинення
- •6. Страхова сума, страховий платіж
- •8. Порядок і умови здійснення страхової
Тема 7. Сільськогосподарське страхування
План
Специфіка, механізм, об'єкти та форми страхування в сільському господарстві.
Страхування продукції рослинництва.
Страхування сільськогосподарських тварин.
Страхування будівель, споруд та іншого майна в сільському господарстві.
Ключові слова: сільськогосподарське страхування, страхування врожаю сільськогосподарських культур, страхування тварин, акт страховий, завій тварин вимушений, загибель тварин, падіж тварин, хвороби тварин інвазійні, хвороби тварин інфекційні, хвороби рослин, шкідники рослин.
1. Специфіка, механізм, об'єкти та форми страхування в сільському господарстві
Сільське господарство - найдавніша і традиційно одна з найважливіших і водночас найбільш ризикованих галузей економіки, яка постійно перебуває під впливом стихійних сил природи. Одним із важливих елементів гарантування економічної безпеки й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників повинно стати страхування.
Економічний механізм страхування сільськогосподарського виробництва полягає у створенні і використанні страхового фонду з метою відшкодування непередбачених збитків, заподіяних сільськогосподарським підприємствам стихійними лихами, іншими несприятливими подіями, що порушують нормальний процес відтворення.
Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Об'єкти страхування майна сільськогосподарських підприємств поділяють на такі основні трупи: ♦ урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень
плодоносного віку, крім урожаю природних сінокосів та пасовищ,
культур, посіяних на зелене добриво, культур, які господарство
висівало протягом 3-5 років, але жодного разу не отримувало врожаю;
дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу;
сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім'ї, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями;
будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.
Страхування сільськогосподарських підприємств можуть здійснювати лише ті страховики, які мають достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, фахівців у даній галузі.
Світовий досвід доводить, що значні і постійно зростаючі інвестиції в агропромисловий комплекс, а також дедалі складніші сучасні технології сільськогосподарського виробництва ставлять країни світу перед необхідністю створення національних систем страхування врожаю сільськогосподарських культур. Правильно організована система страхування врожаю створює потенціал для розвитку сільськогосподарського виробництва, а також державних і приватних страхових компаній у будь-якій країні світу. Тому з метою створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, формування прозорого фінансового ринку, захисту економічних інтересів сільськогосподарських виробників, гарантування економічної і продовольчої безпеки держави видано Указ Президента України «Про основні засади державної політики фінансово-кредитного забезпечення сільського господарства» від 24 квітня 2001 року №16 (517).
Законом України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки» від 18.01.2001 р. №2238-111 запроваджено обов'язкове страхування майна державних (у тому числі сільськогосподарських підприємств). Відповідно до Закону
України «Про страхування» в обов'язковій формі здійснюється страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Кабінет Міністрів України у вересні 2002 р. затвердив порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю.
Крім того, обов'язкова форма страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень не виключає його страхування в добровільній формі. До об'єктів добровільного страхування належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, обладнання, ловецькі судна та засоби лову, інвентар, сільськогосподарські тварини та інші об'єкти.
Для різноманітних об'єктів страхування характерні різні ризики, які враховуються страховими компаніями при розробці конкретних умов і правил страхування.
Найбільш ризикованим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.
2. Страхування продукції рослинництва
Рослинництво найбільше з усіх галузей сільськогосподарського виробництва піддається впливу несприятливих природиокліматичних умов, які прийнято поділяти на дві групи:
постійні, тобто звичайні для даної місцевості фактори короткий вегетаційний період, середньорічні коливання температури повітря, низька якість Грунту та і п.;
незвичайні, випадкові відхилення від нормальних умов розвитку рослин: ранні заморозки, град, посуха, повінь, довготривала відсутність опадів.
Дія першої групи факторів нейтралізується за допомогою фінансування необхідних витрат на вирощування швидкозріючих сортів зернових та інших культур, здійснення витрат на покращання якості грунтів, впливу на ціну через механізм надбавок та інших методів. Щодо другої групи, то тут неабияку роль відіграє система грошових фондів, яка створюється безпосередньо страховими компаніями. Тому для
реалізації завдання щодо поширення страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності було прийнято ряд законодавчих актів, які передбачають здійснення такого виду страхування в обов'язковій формі.
Системи гарантійного захисту сільськогосподарських підприємств від природно-кліматичних умов діють у багатьох країнах і функціонують кілька десятків років. Варто зауважити, що в більшості розвинутих країн держава у страхуванні врожаю сільськогосподарських культур відіграє неабияку роль. У страхових компаніях з участю держави концентруються значні фінансові кошти, що дає змогу охопити страхове поле і не залишити без уваги серйозні страхові ризики. Так, у США в 1938 р. була організована Федеральна корпорація страхування урожаю (ФКСУ) Департаменту сільського господарства, яка діє понині. Із федерального бюджету через ФКСУ страховикам перераховується за фермерів 60% страхових платежів. ФКСУ забезпечує додаткове страхове покриття фермерам, які беруть участь у Федеральній програмі страхування врожаю. Тут система страхування сільськогосподарських культур за участю держави має такі форми: субсидування страхових платежів; покриття адміністративних витрат, які несе приватний страховий сектор; надання послуг перестрахування.
Канада має власну програму страхування (СІ), субсидовані заощадження для фермерів (NISA), програму забезпечення доходів (AIDA), яка забезпечує рівень доходів фермерам не нижче 70% від попереднього рівня за останні три роки. Потрібно зазначити, що канадська Agriculture Financial Services Corporation та американська Federal Crop Insurance Corporation досить жорстко контролюють організацію перестрахувалыюго захисту і перестраховують понад 40% ризиків агропромислового комплексу за кордоном.
В Іспанії щорічно по страхуванню врожаю зернових, плодових та інших культур складається урядовий план, який вміщує список видів сільськогосподарських культур, тварин і риб, які підлягають страхуванню. В плані є розділ бюджетного фінансування страхування, який складається із агропромислового і фінаисово-страхового аспектів. В агропромисловій частині розкриваються умови страхування, зокрема встановлені періоди страхування тієї чи іншої культури. Представле-
ний комплекс необхідних сільськогосподарських робіт, враховуючи технологію вирощування врожаю.
Іспанія та Португалія мають так звані системи «державного та приватного партнерства», де роль держави полягає у наданні субсидій із страхових платежів та перестрахування. Приватні компанії є інтегрованими в дану систему і займаються адмініструванням програм та покривають частину ризиків, яка не покривається державою.
Країни-члепи Європейського Союзу мають свої особливі програми страхування сільськогосподарських товаровиробників, які різняться за ступенем участі держави у процесі страхування. В Італії, Франції, Австрії та Німеччині переважають приватні системи страхування.
Під час настання страхового випадку при страхуванні врожаю досить складною є проблема визначення збитку, завданого господарству. Тому прийнято порівнювати фактичний урожай поточного року з середнім урожаєм, яке господарство отримало за попередні п'ять років. У деяких випадках (розорювання нових земельних площ, зрошення нових земель) можливий розрахунок збитку на основі прогнозного врожаю, який господарство могло б отримати при відсутності страхового випадку (за нормальних погодних умов).
Страхувальниками сільськогосподарських, культур можуть виступати всі юридичні та фізичні особи, що використовують земельні угіддя.
Об'єктами страхування в рослинництві є всі види сільськогосподарських культур: зернові, зернобобові, технічні, овочеві, кормові, баштанні, урожай садів, виноградників, теплиць, тощо.
Страховим ризиком вважається недобір, або повна загибель врожаю внаслідок стихійного лиха або іншого незвичайного явища. Разом із втратами від загибелі чи пошкодження врожаю відшкодовуються також витрати, пов'язані з пересівом чи підсівом культур після стихійного лиха. Страховими випадками є і рад, засуха, вимерзання, повінь, пожежа, злива, буря, заморозок, сель. Крім тою, до страхових подій відносять ще вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. При традиційній схемі страхування врожаю, коли збиток визначається як його недорід, всі несприятливі природні явища можуть виступати як страхові обставини, що можуть реалізовувати ризик
недороду, але можуть і не приводити до нього. Страховим випадком повинен вважатися саме недорід. Питання зводиться до того, щоб визначити граничне значення недороду при проведенні актуарних розрахунків. Кожен страховик повинен зібрати ту ретроспективну статистику щодо недобору урожаю, яка характерна для даного регіону. Крім цього, при розрахунку страхових тарифів потрібно застосовувати франшизу, яка дає змогу значно скоротити рівні страхових платежів і зрівноважити попит та пропозицію на страхову послугу. При проведенні актуарних розрахунків і дослідженні характеру страхового ризику потрібно орієнтуватися як на статистику стихійних лих і несприятливих погодних умов, так і на статистику коливання врожайності сільськогосподарських культур, які страхуються, за регіонами, де будуть проводитись операції зі страхування врожаю.
У страховому договорі може бути передбачене відшкодування збитків, що сталися внаслідок вітрової та водної ерозії, обвалів, загнивання насіння, пошкодження врожаю птахами, загибелі врожаю в закритому грунті, причиною яких є припинення подачі електроенергії, зумовлені природними стихіями, пожежами, технічними чи технологічними аваріями.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посту тієї чи іншої культури на середньорічну врожайність (у розрахунку па один гектар) за останні п'ять років і па погоджену зі страховиком ціпу за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70% вартості врожаю (50% у разі обов'язкового страхування врожаю). Решта вартості продукції у випадку її знищення при настанні страхових обставин покривається за рахунок ресурсів господарства. Страхова сума залежить від технології вирощування тієї чи іншої культури.
Страхові премії обчислюються по кожній культурі шляхом множення вартості врожаю зі всієї площі посіву на тарифну ставку (таблиці 7.1, 7.2). Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менше як 25% річної суми зі страхування сільськогосподарських культур. Страхові тарифи мають відповідати агроклімати-чиим зонам України.
Таблиця 7.1
Страхові тарифи HACK «Оранта» за окремими видами або групами сільськогосподарських культур, тварин, інших матеріальних цінностей (частка від страхової суми, %)
Озимі зернові |
10,0 |
Ярі зернові, зернобобові, соя, соняшник, інші технічні культури |
12,0 |
Кормові культури |
13,0 |
Овочі відкритого грунту, баштани продовольчі, насінники |
22,0 |
Цукрові буряки |
9,2 |
Картопля |
16,9 |
Сади, ягідники, виноград та інші насадження |
23,2 |
Тютюн, махорка |
13,6 |
Льон і коноплі |
17,6 |
Коріандр, рициііа, м'ята |
16,5 |
Розсадники,інші сільськогосподарські культури |
9,8 |
Культури захищеного фунту |
7,8 |
ВРХ, копі, осли, мули |
2,0 |
Птиця, кролі, путні звірі |
5,0 |
Свині, бджоли |
4,0 |
Вівці, кози |
3,0 |
Багаторічні насадження |
3,5 |
Будівлі, споруди, сировина, матеріали |
0,5 |
Транспортні засоби |
3,0 |
Договір страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону, а за багаторічними насадженнями -до припинення вегетації. На страхування сільськогосподарських культур, які вирощуються у захищеному фунті, договір має бути укладений до початку виробничого циклу (посіву, висадки). Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі у сторону її збільшення, то йому надається право укласти додатковий договір.
Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю по-
чинається з дня їх посіву (висадки) і припиняється в день закінчення збирання врожаю.
Не вважається страховим випадком недобір врожаю тоді, коли мали місце звичайні для даного району природно-кліматичпі обставини. Коли ж після певного стихійного лиха (наприклад, пізніх заморозків) посіви можуть дати урожай у межах середнього за попередні роки, то страховий випадок відсутній.
При пошкодженні або загибелі врожаю сільськогосподарських культур розмір збитку визначають, виходячи з вартості кількісних втрат врожаю основної продукції застрахованої культури або групи культур. Збиток обчислюють, множачи різницю між вартістю фактично одержаного врожаю даного року і середньою врожайністю за попередніх п'ять років з одного гектара на всю площу посіву.
Якщо па всій площі, де загинула чи пошкоджена культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів), то збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового врожаю основної культури (за ціпами, про які досягнуто домовленості при укладанні договору страхування) і фактичної вартості урожаю на площі пересіву (підсіву) за ціпами реалізації цієї продукції. При пересіві чи підсіві пошкоджених рослин розмір збитку визначають з врахуванням пов'язаних з цим додаткових витрат і вартості врожаю знову посіяних рослий.
Відшкодовується збиток, який виражається в меншій кількості (утриманої продукції порівняно з середнім врожаєм з І га за п'ять останніх років. Розмір збитку обчислюється за купівельною (договірною, реалізаційиою, ринковою) ціною, що зафіксована в договорі страхування.
1 Іри настанні страхового випадку страхувальнику письмовій формі протягом визначеного договором строку повідомляє про це страховику, вказуючи загиблих чи пошкоджених сільськогосподарських культур, дату і вид стихійного лиха, його тривалість, інтенсивність, характер пошкодження кожної культури, (разу розвитку рослин па момент нанесення шкоди, розмір площі пошкодження, а також площу культур, намічену для пересіву. В свою чергу страховик перевіряє достовірність цих даних за матеріалами метеорологічної служби, встановлює причини й обставини страхового випадку.
Варто зазначити, що у більшості країн, в яких створювалися національні системи страхування врожаю сільгоспкультур виникла пробле-
Таблиця 7.2 Тарифні ставки (частка від страхової суми, %) з добровільного страхування витрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової події
Сільськогосподарські культури |
Вимерзання |
Град, злива, буря, затоплення |
Пожежа |
Загальний тариф |
Озимі |
4,0 |
2,5 |
0,5 |
7,0 |
Ярі зернові |
- |
4,5 |
0,5 |
5,0 |
Зернобобові |
- |
5,0 |
0,3 |
5,3 |
Кукурудза |
- |
4,5 |
0,2 |
4,7 |
Цукрові буряки |
- |
5,0 |
|
5,0 |
Соняшник |
- |
4,5 |
0,5 |
5,0 |
Інші технічні культури |
- |
5,0 |
0,3 |
5,3 |
Овочеві та баштанні культури |
.... |
5,5 |
|
5,5 |
Насінники овочевих та інших культур |
— |
5,5 |
0,5 |
6,0 |
Однорічні сіяні трави |
- |
4,0 |
|
4,0 |
Багаторічні сіяні трави |
3,5 |
2,5 |
|
6,0 |
ма відсутності на першому етапі надійних статистичних даних для розрахунку тарифних ставок, зокрема: валових показників видів культур, урожайності, даних про грунти, клімат, градобиття, про випадання опадів, середні температури, наявність агрохімії, тощо.
3. Страхування сільськогосподарських тварин
Принциповою особливістю страхування сільськогосподарських тварин є відшкодування збитків лише у випадку загибелі тварини. Як відомо, при страхуванні іншого майна можливе відшкодування збитків, що настали внаслідок часткового пошкодження майна.
Як правило страхування проводиться не у повній вартості тварин, що примушує власника бути більше зацікавленим у збереженні поголів'я.
Диференціацію ставок страхових платежів при страхуванні тварин слід пов'язувати не з територіальною належністю того чи іншого сіль-
госпвиробника (як при страхуванні посівів), а з рівнем його господарювання, зокрема з додержанням технологічних вимог утримання й відгодівлі тварин, з ефективністю проведення ветеринарно-профілактичних та інших заходів. Найпростішою формою такого обліку є зіставлення конкретної ставки страхового платежу з показниками фактичного падежу тварин за попередній період.
На основі різниці у величині страхової відповідальності всю сукупність застрахованих тварин поділяють на три групи:
продуктивна худоба;
молодняк;
племінні і високоціпні тварини.
Продуктивна худоба складає основну групу і вважається застрахованою на випадок загибелі внаслідок стихійного лиха, інфекційних хвороб, пожежі і дії електричного струму.
Молодняк тварин потребує особливого догляду і може бути застрахований лише від стихійних лих, пожеж та електричного струму.
Для останньої групи тварин застосовують більш високий обсяг страхової відповідальності, враховуючи падіж тварин від інфекційних та загальних захворювань, нещасних випадків.
Страхування продуктивних сільськогосподарських тварин, що с приватною власністю громадян, проводиться як обов'язкове, так і добровільне.
Тварини приймаються на страхування в договірній сумі, але не вищій за балансову вартість. Страховими ризиками зі страхування тварин є інфекційні хвороби, пожежі, аварії, вибух, стихійне лихо, обвал, сель, нещасний випадок, ожеледиця, попадання під рухомий транспорт, під дію електричного струму та вимушений забій (знищення) за розпорядженням ветеринарної служби.
Страхова сума встановлюється за заявою страхувальника, але не більше ринкової вартості тварини на день укладання договору чи балансової вартості.
Тварини страхуються за двома варіантами:
страхування від хвороби, пожежі, урагану, електроструму, замерзання, укусу змій, отруйних комах, травм, викрадення;
всі ризики, що є в першому варіанті, плюс напад диких звірів та вимушений забій.
Страхувальнику відшкодовується тільки прямий збиток (загибель, падіж або вимушений забій), але не відшкодовується втрата продукції, яка є непрямим збитком. При загибелі тварин цей збиток рівний балансовій вартості тварин, що загинули. Якщо індивідуальний облік балансової вартості тварин не ведеться, то вона визначається як середня за всіма тваринами даного виду. При вимушеному забої великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, коней, верблюдів, а також домашньої птиці, збиток визначається в розмірі різниці між їх балансовою вартістю і сумою, отриманою від реалізації придатного в їжу м'яса. Якщо м'ясо повністю непридатне для вживання, то збиток обчислюється як при падежу. При падежу або вимушеному забої пушних звірів збиток визначається з врахуванням зміни вартості шкірок у результаті інфекційної хвороби, стихійного лиха чи пожежі. Ціна реалізованої шкірки встановлюється па основі відповідних довідок заготівельної організації.
За договором можуть бути застраховані: свині, хутрові звірі і кролі - після досягнення ними чотиримісячного віку; домашня птиця яйценосних порід- п'ятимісячного; птиця в господарствах, що спеціалізуються па вирощуванні бройлерів, - одномісячного; ВРХ, вівці, кози -шестимісячного віку; коні-після одного року.
Договір вступає в силу після сплати страхувальником страхової премії повністю або частково, не менше 50% відповідної суми, але не пізніше 30 днів після його підписання.
Договір набуває чинності:
у разі внесення платежу готівкою ■-■ з наступного дня після його сплати;
у разі безготівкового розрахунку з дня надходження страховой) платежу па рахунок страховика.
Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування за застрахованих тварин:
у разі викрадення, загибелі від стихійного лиха і нещасних випадків - з дня початку дії договору;
уразі загибелі тварин від хвороби - після закінчення 10 днів від дня початку дії договору.
В разі настання страхового випадку страхувальник повинен у добовий термін заявити про загибель тварин спеціалісту ветеринарної служби, страховику, а при викраденні - в органи міліції.
Після одержання заяви страховик на підставі висновків спеціаліста та двох свідків у триденний термін складає акт за ф. № 26-ТВ, який є основою для виплати відшкодування.
4. Страхування будівель, споруд та іншого майна в сільському господарстві
Страхування будівель, споруд та іншого майна здійснюється на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, удару блискавки, повені, наводку, землетрусу, бурі, урагану, зливи, граду, зсуву, незвичайних для даної місцевості снігопадів, селів, припинення постачання електроенергії (спричинене страховою подією). Засоби транспорту страхуються на випадок ДТП. Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані па випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
Договір страхування укладається на підставі письмової заяви сільськогосподарського підприємства. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів. Договір може бути укладений па все майно або па окремий його вид. За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству, а саме: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, об'єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно.
За додатковими договорами може бути застраховане майно, отримане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця) або прийняте від інших підприємств чи населення для перероблення, ремонту, перевезення, зберігання, па комісію тощо; майно па час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування па виставках.
Договір страхування всього майна може бути укладеним на таких засадах: па балансову вартість, па договірну вартість, па певну частку (відсоток) вартості.
Майно, що надійшло до страхувальника в період дії договору, вважається автоматично застрахованим, а те, що вибуло - вилученим зі страхового захисту без зміни страхової суми і страхового платежу.
Якщо майно страхується на час проведення експериментальних чи дослідницьких робіт або експонування на виставці, то воно вважається застрахованим з моменту, коли взяте з постійного місця перебування для упакування і транспортування до місця випробування або експонування. Страховий захист на таке майно поширюється на період його тимчасового складування, випробування, експонування та зворотного транспортування до того моменту, поки не буде встановлено на постійне місце перебування в пункті, визначеному в договорі.
Не приймаються на умовах добровільного страхування:
гроші готівкою та дорогоцінні метали;
акції, облігації та інші цінні папери;
рукописи, креслення та інші документи, бухгалтерські та ділові книги;
технічні носії інформації, комп'ютерних та аналогічних систем (магнітні плівки, касети, магнітні диски та ін.);
майно, що зберігається у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.
Для оцінювання основних фондів застосовується їхня повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу. Товарно-матеріальні цінності власного виробництва, а також придбані підприємством, оцінюються в розмірі фактичної собівартості або в цінах, що діяли на день укладання договору з урахуванням зносу, а об'єкти незавершеного будівництва- в розмірі матеріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку.
Згідно з чинним законодавством договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника, в якій описується майно, яке приймається па страхування, зазначається його місцезнаходження і призначення, вказуються збитки, які мали місце та їх причини. Ці дані дають змогу правильно визначити ступінь ризику, розмір страхової премії та врегульовувати спірні питання щодо відшкодування збитку.
Страхувальник подає окремо заяву про добровільне страхування майна, що належить підприємству, і заяву про добровільне страхування майна згідно з договором майнового найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна, то до заяви додається опис відповідного майна.
Якщо страхувальник подав завідомо неправдиві відомості, то страхова компанія має право визнати такий договір недійсним або, якщо це передбачено правилами страхування, зменшити розмір відшкодування збитку та відмовити у його виплаті.
За умови, що після укладання договору страхування зі застрахованим майном відбулися зміни (наприклад, реконструкція, заміна обладнання та ін.), то про них необхідно повідомити страхову компанію. Якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховано в інших страхових компаніях, він має повідомити нову страхову компанію про чинні договори та зазначити страхову суму, оскільки страхова сума не повинна перевищувати страхової вартості.
Договір страхування укладається, як правило, на рік і оформляється видачею страхувальникові страхового полісу, який починає діяти наступною дня після сплати нарахованих платежів (усієї суми або визначеної договором певної її частини).
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Необхідність та особливості страхування ризиків у сільському господарстві.
Принципи побудови та умови страхування врожаю сільськогосподарських культур: страховики, страхувальники, об'єкти страхування та страхова відповідальність.
Основні принципи та умови страхування сільськогосподарських тварин.
Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських, підприємств.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
Особливості укладання страхових договорів при страхуванні врожаю сільськогосподарських, культур.
Страхування багаторічних насаджень.
Особливості страхування племінних тварин.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Перспективи розвитку страхування врожаю сільськогосподарських культур в Україні.
Проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського страхування в Україні.
Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах та можливості його використання в Україні.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Які фактори зумовлюють потребу господарства у страху
ванні сільськогосподарських ризиків?
а) нестача власних коштів для фінансування поточних потреб,
можливість стихійного лиха;
б) сезонність сільськогосподарського виробництва, небезпека втрати
капіталу, що авансований у сільськогосподарське виробництво,
можливість стихійного лиха;
в) необхідність оформлення банківських кредитів;
г) отримання більшого прибутку.
2. Господарство подало заяву на страхування врожаю на
випадок iioro пошкодження . Який з названих ризиків не
с страховим?
а) мороз;
б) хвороби росл и и;
в) град;
г) внесення неякісних добрив.
3. Яких заходів мас вжити страховик у разі неповної сплати
страхувальником визначених за договором платежів зі
страхування врожаю сільськогосподарських культур?
а) припинити дію договору;
б) зменшити страхову суму;
в) у разі страхового випадку вирахувати заборгованість за страховими
преміями із суми належного відшкодування збитків;
г) подати позов до суду про стягнення заборгованості.
4. Незвичайні, випадкові відхилення від нормальних умов
розвитку сільськогосподарських культур усуваються шля
хом:
а) фінансування витрат на виведення кращих сортів сільсько
господарських культур;
б) дотримання агротехнічних вимог;
в) створення системи страхових фондів;
г) отримання додаткових державних кредитів.
5. Страхування врожаю розповсюджується на:
а) всі види сільськогосподарських культур;
б) всі види сільськогосподарських культур, крім тих, що дають
декілька видів основної продукції;
в) всі види сільськогосподарських культур крім кормових, ягідни
ків;
г) всі види сільськогосподарських культур крім кормових.
6. Розмір страхової оцінки врожаю залежить від:
а) середньої врожайності за попередні п'ять років та діючих ціп;
б) середньої врожайності трьох найкращих років з п'яти;
в) запланованої врожайності;
г) врожайності за попередній рік.
Н А ВЧ АЛЬП І ЗАВДАННЯ
Завдання 1.
Розрахувати середню вартість врожаю сільськогосподарської культури з 1 га в поточному році, якщо валовий збір основної продукції даної культури в поточному році склав 300 ц, закупівельна ціна 1 ц основної продукції - 70 гри., площа посівів 200 га.
Завдання 2
Визначити розмір страхового платежу при страхуванні основної продукції і сільськогосподарської культури при базовій тарифній ставці 8 % за даними таблиці 7.3:
Таблиця 7.3
РІК спостереження |
Валовий збір культури, ц |
Плоіца посівів, га |
Врожайність сільськогосподарських культур, ц/га |
1998 |
3500 |
100 |
|
1999 |
3650 |
100 |
|
2000 |
5550 |
150 |
|
2001 |
5625 |
150 |
|
2002 |
5580 |
150 |
|
Завдання 3.
Визначити розмір страхового платежу за вихідними даними завдання 2, взявши за основу врожайність трьох кращих років. Врахува- \ ти, що страхова компанія надає знижку до тарифу в розмірі 25%.
Завдання 4. '
Визначити розмір збитків сільськогосподарського підприємства у зв'язку із пошкодженням посівів зернових культур на площі 250 га згідно з даними таблиці 7.4.
Таблиця 7.4
№ з/п |
Найменування сільськогосподарської продукції |
Ціна сільськогосподарської продукції, гри. за 1 ц |
Валовий збір продукції, ц/га |
|
у поточному році |
зумовлений стихійним лихом |
|||
1 |
Основна продукція |
60,0 |
37,0 |
10,0 |
2 |
Додаткова продукція: |
|
|
|
2.1 |
А |
10,0 |
40,0 |
40,0 |
2.2 |
Б |
5,0 |
8,0 |
8,0 |
Вказати, що є додатковою продукцією при вирощуваній зернових культур.
Завдання 5.
Визначити розмір страхового відшкодування за даними завдання 4, якщо господарство здійснювало підсів культур і понесло при цьому витрати в розмірі 20,0 тис. гри.
Завдання 6.
Визначити розмір збитку господарства від загибелі 75% саду, якщо балансова його вартість складає 170,0 тис. гри., знос насаджень - 30%. В якому розмірі виплатить страховик страхове відшкодування, якщо обсяг страхової відповідальності згідно з укладеним страховим договором становить 80%?
Завдання 7.
Страхова компанія «Вікторія-М» згідно з укладеним договором
страхування надає страховий захист фермерському господарству «Світанок» щодо врожаю пшениці на основі таких даних (табл. 7.5):
Таблиця 7.5
№ з/п |
Назва показника |
Варіанти |
||
І |
II |
III |
||
І. |
Площа посіву, га |
105,0 |
250,0 |
200,0 |
2. |
Середня врожайність пшениці за 5 років, ц 1 га |
20,0 |
1 9,0 |
19,5 |
3. |
Фактична врожайність пшениці, ц 1 га |
І 9,0 |
18,5 |
19,2 |
4. |
Закупівельна ціна пшениці за 1 ц, гри. |
35,0 |
35,0 |
35,0 |
5. |
Обсяг відповідальності страховика, % |
70 |
65 |
60 |
Визначити розмір збитків та обсяг страхового відшкодування в результаті медозбору врожаю пшениці.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про внесення змін до закону України «Про страхування»» від 04.10.2001 №2745-111 // «Урядовий кур'єр» від 7.11.2001 №205; журнал «Баланс» від 8.01.2002 №1-2.
Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» // Голос України. 1992. 20 березня.
Закон України «Про селянське (фермерське) госі юдарство» //1 олос України. 1992. 14 січня.
Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. 2-ге вид., виправлене. К.: Кондор, 2003. 252 с.
Кашепко О.Л., Борисова В.А. Соціальпо-екопомічпі основи страхування: навч. посібник. -Суми: Вид. «Упів. книга», 1999
Страхування: Підручник / Керівник автор, колективу і паук. ред. С.С. Осадець. - 1С: КНЕУ, 2002. - 599 с