Тема 25. Адміністративно-правове регулювання управління в галузі охорони здоров'я

Правове регулювання управління в галузі охорони здоров'я. В Україні здоров'я громадян та інших фізичних осіб, які на законних підставах перебувають на її території, охороняється Конституцією України. У відповідності до статті 49 Основного Закону України, кожен громадянин має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Для забезпечення охорони здоров'я складаються і фінансуються із державного бюджету відповідні соціально-економічні, медико-санітарні та оздоровчо-профілактичні програми. За Конституцією України, держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони 161 здоров'я медична допомога надається безкоштовно. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності (ст. 49). Правовою основою управління в цій галузі є також Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 p., Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 p., Положення про Міністерство охорони здоров'я, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. № 918/2000, та деякі інші правові акти. Охорона здоров'я громадян - це система заходів політичного, економічного, правового, соціального, науково-медичного, медичного, санітарного характеру, спрямованих на збереження життя і здоров'я кожної людини, надання їй медичної допомоги у випадках, коли вона її потребує. Для забезпечення охорони здоров'я в країні створюються комунальна та приватна системи лікувальних та профілактичних закладів охорони здоров'я. Систему органів державного управління в сфері охорони здоров'я складають: Кабінет Міністрів України, який здійснює загальне управління в цій сфері, Міністерство охорони здоров'я України - центральний орган виконавчої влади, що безпосередньо управляє процесами розвитку цієї галузі, місцеві державні адміністрації, які у своєму складі мають обласні та районні управління охорони здоров'я, а також міські та районні адміністрації в містах Києві і Севастополі та їх міські й районні управління охорони здоров'я. В Автономній Республіці Крим функції управління в цій галузі здійснюють Рада Міністрів республіки та відповідне міністерство автономії. Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Воно є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та 162 епідемічного благополуччя населення, створення виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення. Положення про Міністерство охорони здоров'я України затверджено Указом Президента України від 24 липня 2000 р. № 918/2000 із змінами, внесеними Указами Президента України від 25 квітня 2002 р. та 5 березня 2004 р. Цей орган виконавчої влади узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. Основні завдання Міністерства охорони здоров'я України: - забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення; - розроблення, координація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічної промисловості; - організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я безоплатної медичної допомоги населенню; - організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи; - розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення; - організація разом із Національною академією наук України, Академією медичних наук України наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки. 163