Тема 12. Форми здійснення державного управління

Під формою здійснення державного управління маються на увазі однорідні за своїм характером та правовою природою групи адміністративних дій, що мають зовнішній вираз, за допомогою яких забезпечується управління економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом. Основні форми адміністративної діяльності залежно від їх призначення можна поділити на такі групи: видання актів органів державної виконавчої влади; укладення договорів; інші юридично значущі дії. Адміністративні акти - це прийняті в процесі виконавчої діяльності, на основі та з метою виконання законів України, однобічні владні рішення, які спрямовані на встановлення, зміну чи припинення конкретних правовідносин або такі, що мають обов'язкові для підлеглих органів та співробітників органів виконавчої влади норми, з метою організації і практичного здійснення управління в різних сферах. Для того, щоб краще вивчити особливості актів органів державної виконавчої влади, доцільно здійснити їх класифікацію. Це можна зробити на основі таких критеріїв, як 64 сфера їх застосування, юридичні властивості, форми видання та назва. За сферою застосування адміністративні акти поділяються на внутрішні організаційні та зовнішні. Внутрішні організаційні акти звернені до підлеглих за службою апаратів та співробітників. Вони покликані забезпечити регулювання діяльності тієї або іншої служби, тих чи інших співробітників цих органів. Зовнішні акти спрямовані за межі апарату органів управління, адресовані громадянам, громадським організаціям, державним підприємствам та установам, які не є підлеглими цим органам. Вони видаються за чітко визначеним законодавством колом питань. За юридичними властивостями адміністративні акти поділяються на індивідуальні та нормативні. Акти індивідуального призначення - це основний вид актів органів державної виконавчої влади. До них належать такі, в яких є приписи, адресовані персонально визначеному суб'єкту, вони розраховані на одноразове виконання. Нормативні акти в органах (за винятком органів державної виконавчої влади загальної компетенції), як правило, видаються стосовно внутрішніх організаційних питань та завжди адресуються співробітникам цих органів. У них встановлюються правила службової діяльності, вони розраховані на неодноразове виконання. За формою видання адміністративні акти органів державної виконавчої влади поділяються на письмові та усні. Для більшості з них властива письмова форма, оскільки вона дає можливість повніше сформулювати волевиявлення. Акти органів державної виконавчої влади поділяються за назвою на укази, постанови, рішення, накази, статути, настанови, інструкції. Укази - нормативні та індивідуальні акти, що видаються Президентом України, мають найвищу юридичну силу серед актів державної виконавчої влади та є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами адміністративно-правових відносин. Укази Президента набувають чинності з дня їх 65 підписання, якщо інше не передбачено у самому указі. Офіційним виданням, в якому публікуються укази Президента, є газета "Урядовий кур'єр". Постанови - акти органів державної виконавчої влади, що мають два призначення: 1. Постанова - правовий акт вищого або центрального колегіального органу державної виконавчої влади, що прийнятий у колегіальному порядку, наприклад, постанова Кабінету Міністрів України. 2. Постанова, яка видається органами державної виконавчої влади як індивідуальний акт, що приймається для здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, тобто при вирішенні питань щодо притягнення громадян та посадових осіб до адміністративної відповідальності. Рішення - нормативний або індивідуальний акт, що видається місцевою державною адміністрацією при вирішенні питань державного управління в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Накази - це акти адміністративної діяльності, які звернені до підлеглих підрозділів та співробітників і мають у своєму змісті приписи з метою організації роботи апарату органу. Є також накази, що тлумачать законодавчі акти або постанови уряду для забезпечення широкого розуміння службовцями змісту цих правових документів. Статути - це нормативні акти, на основі яких здійснюється окрема лінія діяльності органів управління. Наприклад, Статут патрульно-постової служби міліції регулює діяльність всієї патрульно-постової служби міліції України, відповідного органу внутрішніх справ, підрозділів цієї служби, зон, дільниць і навіть окремих видів нарядів міліції. Настанова - окремий нормативний акт, який відрізняється від інших адміністративно-правових джерел тим, що його норми містять не тільки правила поведінки, а й вказівки навчального характеру. Інструкція - це нормативний акт, в якому в систематизованому вигляді викладені правила, що визначають порядок застосування норм законодавства, указів Президента 66 та постанов уряду України, порядок діяльності окремих служб та підрозділів, а також службовців органів. Адміністративний договір - це укладені між рівними за юридичним статусом сторонами угоди щодо передачі повноважень управління відповідними об'єктами чи здійснення владних дій, що передбачені в законі. Інші юридично значущі дії. До інших юридично значущих дій органів належать такі дії, які згідно з законом, указом Президента, постановою уряду або іншим адміністративно-правовим актом безпосередньо створюють нові юридичні положення, змінюють існуючі правові відносини або виступають як необхідна умова для настання правових наслідків. Сюди відносяться такі внутрішньосистемні організаційні дії, як прийняття присяги, атестування працівників тощо. Форми управління, що не врегульовані адміністративним правом - це проведення організаційних заходів та здійснення організаційно-технічних дій.