Запитання для самоконтролю

1.Яким чином необхідно руйнувати ґрунтові агрегати у даному експерименті?

2. Чи впливають сили інерції на швидкість випадання часток в осад?

3. При яких розмірах часток виникає броунівський рух часток?

Завдання 4 визначення гранулометричного (зернового) складу глинистого грунту ареометричним методом

Ареометр – прилад для визначення густини рідини. Аерометричний метод визначення гранулометричного складу заснований на законі Дж. Г. Стокса. В процесі відстоювання води з звішеними в ній частками ґрунту відбувається поступове випадіння часток в осад, внаслідок чого змінюється щільність рідини. Вимірювання щільності суспензії ареометром в розраховані проміжки часу дозволяє визначити гранулометричний склад глинистих ґрунтів. Порядок визначення гранулометричного складу ґрунтів ареометричним методом встановлюється [34].

Прилади та обладнання

Ареометр з шкалою 0,995-1,030 і ціною поділу 0,001 типу АГ (рис. 1.26) [31]; набір сит з отворами 10; 5; 2; 1; 0,5; 0,25; 0,1 мм (рис. 1.21); ваги електронні [13] (рис. 1.2) або лабораторні загального призначення [13] з комплектом гир [14]; стаканчики; чашки фарфорові [21]; паличка з гумовим наконечником; ексикатор [15,16] з хлористим кальцієм [17] (рис. 1.4); шафа сушильна (рис. 1.3); конічна колба ємністю 750-1000 см³ [15,16]; лійки (рис. 1.22); циліндр мірний ємністю 1000 см³ і діаметром 602 мм [15,16]; термометр з похибкою до 0,5 С [18]; поршень з отворами для перемішування (рис. 1.25); секундомір; піпетка [15,16]; обладнання для випарювання; холодильник із зворотним циклом; розчин аміаку [37].

1

3

2

Рис. 1.26. Ареометр: 1 – стержень; 2 – цибулина; 3 – мірний циліндр.

Калібрування ареометра

1. Визначення поправки на нульове показання ареометра.

Ареометр опускають у мірний циліндр з дистильованою водою, яка має температуру 20 °С, і виконують відлік щільності води. Отриманий відлік приймають за одиницю щільності.

Різниця між прийнятою одиницею і заміряним відліком по ареометру дорівнює поправці, яку вводять в розрахунок.

Поправку додають до кожного відліку за шкалою ареометра, якщо ареометр при перевірці показує менш 1,000, і віднімають, якщо ареометр показує більш 1,000.

2. Визначення поправки на висоту меніска.

Поправку на висоту меніска вводять в розрахунок, якщо ареометр градуйований на заводі по нижньому краю меніска. Для цього ареометр опускають у циліндр з дистильованою водою, яка має температуру 20 °С. Проводять відліки по нижньому і верхньому краях меніска. Різниця між заміряними відліками і буде поправка на висоту меніска. Поправку додають до кожного відліку за шкалою ареометра при вимірах щільності суспензії.

Якщо ареометр градуйований по верхньому краю меніска, то поправка не потрібна.

3. Визначення поправки на диспергатор.

Ареометр опускають у мірний циліндр з налитою 950 см³ дистильованої водою, що має температуру 20 °С, і виконують відлік по верхньому краю меніска.

Додають в циліндр речовину, що диспергує. Потім доливають у циліндр воду до 1 л, суміш збовтують, вдруге опускають в неї ареометр і роблять відлік по верхньому краю меніска.

Різниця між другим і першим відліком є поправка на диспергатор. Поправку віднімають з кожного відліку за шкалою ареометра при вимірах щільності суспензії.