Проведення випробування

1. Перед відбором проби вимірюють температуру суспензії.

2. Підготовлену суспензією перед відбором проби збовтують поршнем з отворами на протязі 1 хв. до повного каламучуватися осаду на дні циліндру, не допускають вихлюпування суспензії, ставлять циліндр під піпетку і залишають у спокої до моменту взяття проби.

Час відбору проб суспензії (з розміром часток менш 0,05; 0,01; 0,005; 0,001 мм) після початку відстоювання визначають в залежності від щільності ґрунту і температури по таблиці 1 додатку 4. Результат визначення часу відбору проб заносять у таблицю 1.25.

Таблиця 1.25

Температура суспензії та час відбирання проб (піпетів)

Температура суспензії, С	Розмір часток, мм	Відрізок часу, год., хв., с.	Глибина відбирання проб, см
	< 0,05		25
	< 0,01		10
	< 0,005		10
	< 0,001		7

Тривалість взяття проби визначається за таблицею 1.26.

Таблиця 1.26

Тривалість взяття проби

Розмір часток, мм	Глибина відбирання проб, см	Тривалість взяття проби, сек
< 0,05	25	10
< 0,01	10	16
< 0,005	10	20
< 0,001	7	30

3. При відборі проби піпетку в закритому положенні необхідно підняти по штативу і опустити по центру у циліндр з суспензією. Після закінчення часу поворотом крана (5, рис. 1.24), що з'єднує піпетку з аспіратором, виконують всмоктування суспензії в піпетку до вимірювальної риски.

4. Кран закривають; піпетку виймають і відводять в сторону від циліндра, опускають вниз до стопорного кільця і переносять суспензією у заздалегідь зважений скляний стакан або фарфоровий тигель.

5. Піпетку промивають з колби (7, рис.1.24), розташованої в верхній частині штатива, невеликими порціями дистильованої води; зливають її в той же самий стакан або тигель.

Проби в стаканах випарюють на піщаній бані, висушують до постійної ваги при температурі 105±2 °С і зважити на аналітичних або електронних вагах.

Обробка результатів

1. Розраховують вагу середньої проби сухого ґрунту з врахуванням поправки на гігроскопічну (або природну) вологість – при аналізі повітряно-сухих зразків або на природну вологість – при аналізі вологих зразків за формулою:

, (1.32)

де g₀ – вага абсолютно сухої середньої проби ґрунту, г;

g₁ – вага середньої проби ґрунту в повітряно-сухому стані (при природній вологості), г;

W – гігроскопічна (або природна) вологість,%.

2. Вміст фракцій ґрунту (що затрималися на ситах) розміром більше 0,5; 0,25 та 0,1 мм розраховують по формулі (у відсотках):

, (1.33)

де g_п – вага даної фракції ґрунту, висушеної до постійної ваги, г;

k – сумарний вміст фракцій ґрунту, розміром більше 1,0 мм,%.

3. Вміст фракцій ґрунту менш 0,05 мм, менш 0,01 мм, менш 0,005 мм та менш 0,001 мм (L) розраховують по формулі:

, (1.34)

де L – вага фракцій ґрунту в об’ємі піпетки, висушених до постійної ваги, г;

V – об’єм піпетки, см³.

4. Вміст фракцій від 0,05 до 0,01 мм розраховують по різниці між відсотковим вмістом фракцій менш 0,05 мм та менш 0,01 мм. Аналогічно розраховують відсотковий вміст фракцій ґрунту 0,01-0,005 мм та 0,005-0,001 мм.

5. При розрахунку фракцій ґрунту менш 0,001 мм вноситься поправка на вміст введеного диспергатора, для чого з ваги даної фракції віднімається вага введеного абсолютно сухого диспергатора в об'ємі піпетки.

6. Фракцію ґрунту 0,1-0,05 мм знаходять по різниці: з 100 % віднімають суму всіх фракцій, визначених за допомогою піпетки (з врахуванням поправки диспергатора), і даними, отриманими методом ситового аналізу.

7. Результати аналізу представляють у вигляді таблиці, в якій вказується процентний вміст у ґрунті фракцій розміром більше 10: 10 - 5, 5 - 2; 2 - 1; 1 - 0,5; 0,5 - 0,25; 0,25 - 0,1; 0,1 - 0,05; 0,05 - 0,01; 0,01 - 0,005; 0,005 - 0,001 і менше 0,001 мм (табл. 1, додаток 5).

Результати аналізу супроводжують зазначенням процентного вмісту гігроскопічної (або природної) вологості і густини диспергатора, який був застосований.

Користуючись таблицями, виконують класифікацію ґрунту згідно з отриманим процентним вмістом.