31. Принцип верховенства закону в діяльності адвоката.

3.Принціп верховенства закону (законності). Адвокат у своїй діяльності не повинен порушувати закон, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права і закону.

Адвокат не може давати клієнту юридичні послуги свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню.

Адвокат зобовязаний діяти відповідно до Закону, використовуючи лише передбачені законом способи захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

32. Права, обов’язки адвоката як представника потерпілого

Потерпілим признається особа, котрій злочином заподіяний моральний, фізичний або майновий збиток. Про визнання потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особу, котра проводить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - рішення. З цього моменту вони стають учасниками кримінального процесу, одержують процесуальні права для захисту своїх законних інтересів, у тому числі і право, мати представника. Потерпілий і адвокат як його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, котра проводить дізнання, слідчого, судді і суду, а також на вирок або рішення суду і постанови судді.

33. Дисциплінарні провадження, дисц. Стягнення діяльності адвоката

За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

Дисциплінарна відповідальність адвоката настає у разі порушення законодавства в галузі адвокатури, а також законодавства України і міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, котрі грунтовно регулюють професійну діяль­ність адвоката, у тому числі згадані в Присязі принципи адвокатської діяльності — принциповість, чесність, повага до професії тощо. Отже не тільки порушення законодавства, а й принципів та правил адвокатської професії є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Додержуватися їх адвокат клянеться приймаючи Присягу і скріплює цю клятву своїм підписом.

34 Права, обов*язки а-та як представника цивільного позивача, цив. Відповідача.

Адвокат є самостійним учасником кримінального процесу, хоч його самостійність має свої межі, що виходять зі специфіки його процесуальних відносин з підзахисним. У своїй діяльності він не завжди залежить від вимог та бажань останнього, не завжди повинен розділяти й ту позицію, що її займає підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний. Він вільний у виборі засобів захисту. Головне - щоб ці засоби були законними та цілком відповідали характеру тієї функції, що її захисник повинен виконувати. Тому, виконуючи захист, він повинен керуватися законом, виходи з чітко встановлених фактів та захищати тільки законні інтереси підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, задовольняти тільки ті його вимоги, що не суперечать закону.

На відміну від органів, що ведуть процес, - органів дізнання, слідчого, прокурора та суду - закон не поширює на захисника вимог ст.22 КПК про з'ясування всіх обставин справи, в тому числі що викривають обвинуваченого (підозрюваного, підсудного) та обтяжуючих його відповідальність. Через характер процесуальної функції, що він виконує, діяльність захисника має певною мірою однобічний характер, бо він має захищати й тільки захищати свого підзахисного. З моменту допущення до участі у справі захисник відповідно до ст.48 КПК має широкі процесуальні права:

• до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з зустріч ("віч-на-віч"), а після першого допиту - без обмеження їх кількості та довго тривалості;

• мати зустріч з засудженим та особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;

• бути при допитах підозрюваного та обвинуваченого, а також при вчиненні інших слідчих дій, що проводяться за участю чи за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи його захисника;

• за згодою особи, що проводить дізнання чи слідчого брати участь і у інших слідчих діях;

• застосовувати науково-технічні засоби при вчиненні тих слідчих дій, у яких приймає участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - за згодою особи, що проводить дізнання, слідчого, а в суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - за згодою судді чи суду;

• знайомитись з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу чи пред'явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства - з усіма матеріалами справи та виписувати з цих матеріалів необхідні відомості;

• брати участь у судовому розгляді справи;

• надавати докази та заявляти клопотання та відводи.