- •Тема 12. Регулювання, прогнозування та планування діяльності підприємства
- •Можлива структура індикативного плану.
- •2. Прогнозування розвитку підприємства.
- •3. Основи планування.
- •4. Бізнес-план.
- •5. Тактичне і оперативне планування.
- •Тема 13. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •1. Загальна характеристика продукції.
- •3. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •Система одиничних показників якості продукції за групами.
- •4. Стандартизація і сертифікація продукції. Державний нагляд за якістю продукції.
- •Тема 14. Витрати і ціни на продукцію
- •1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •2. Управління витратами. Загальні витрати і собівартість продукції.
- •4. Ціни на продукцію, сутність та методика встановлення.
- •Тема 15. Ефективність діяльності та фінансово-економічні результати
- •1. Суть і форми фінансової діяльності підприємства.
- •2. Формування і використання прибутку.
- •3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •4. Сутність ефективності виробництва та методи її вимірювання.
- •Тема 16. Антикризова система господарювання
- •1. Економічна безпека підприємства.
- •3. Служба безпеки фірми.
4. Стандартизація і сертифікація продукції. Державний нагляд за якістю продукції.
В Україні створено державну систему стандартизації та сертифікації. Національним органом, що проводить і координує роботу із забезпечення і функціонування, є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). Для організації розробки, експертизи і підготовки до затвердження державних стандартів України з рішення Держстандарту створено технічні комітети зі стандартизації, що діють за договором із національним органом. До роботи в цих комітетах залучаються на добровільних засадах представники зацікавлених підприємств та організацій, провідні вчені і спеціалісти. Основними функціями держстандарту України є: визначення принципів, структури та правил системи сертифікації, затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, акредитація органів із сертифікації та випробувальних лабораторій, атестація експертів – аудиторів, установлення правил визнання сертифікатів інших країн, постійне інформування споживачів через відповідні інформаційні фонди щодо стандартів різних категорій, сертифікатів, класифікаторів техніко – економічної та соціальної інформації, випробувальних центрів тощо.
У межах державної системи стандартизації і сертифікації в Україні функціонує державний нагляд за якістю, який здійснюють відповідні органи. Він передбачає конкретно визначену відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.
Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил здійснюють Держстандарт України та його територіальні органи – центри стандартизації, метрологій і сертифікації. Перші керівники цих органів за посадою є одночасно головними держаними інспекторами відповідно України, АР Крим, областей і міст з нагляду за якістю продукції, а інші керівники та спеціалісти цих органів – державними інспекторами. Органи державного нагляду виконують багато спрямовані функції, а саме – перевіряють додержання стандартів (норм і правил), узагальнюють результати перевірок та інформують про них відповідні органи державної влади й громадськість, забезпечують оперативне вжиття заходів для припинення стандартів, вносять пропозиції щодо підвищення якості продукції та ефективності власної діяльності.
Державний нагляд проводиться за планами його органів ( або в разі звернення громадян з відповідними претензіями) у формі періодичної перевірки додержання вимог нормативних документів чи проведення вибіркового (суцільного) контролю стабільності якості сертифікованої продукції, правил випробування виробів. Об'єктами державного нагляду є: 1) продукція виробничо – технічного призначення, товари народного споживання та продукти харчування – щодо відповідності стандартам, нормам, правилам; 2) експортна продукція – щодо стандартів або окремих вимог, обумовлених договором (контрактом); 3) імпортна продукція – щодо чинних в Україні стандартів (норм, правил) стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища; 4) атестовані виробництва – щодо відповідності встановленим вимогам до сертифікації продукції. Суб'єкти господарювання за порушення вимог стандартів несуть матеріальну відповідальність - штраф. Важливо, що сплата штрафів у відповідних розмірах не звільняє підприємців від обов'язку відшкодувати збитки споживачам продукції.
Основний норматив, що регулює механізм підтвердження відповідності продукції в Україні – це Закон про підтвердження відповідності. Однак перш, ніж у світ вийде технічний регламент підтвердження, всю процедуру розписали в Декреті про сертифікацію.
Враховуючи положення чинних законів потрібно мати уявлення про наступне:
Сертифікація буває обов'язковою і добровільною. Перша поширюється тільки на продукцію з переліку № 498.
Проводити обов'язкову сертифікацію або підтверджувати сертифікати на імпортну продукцію в органах сертифікації, а потім одержувати сертифікати відповідності – справа виробника та імпортера.
Кожному реалізатору товарів, включених до Переліку 498, слід мати при собі копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, одержані від постачальників.
Постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію, що підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері за наявності копії сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.
Існує ще й копія декларації про відповідність. Однак її можна застосовувати тільки на підставі технічних регламентів з підтвердження відповідності, а вони поки не прийняті.
На товари, що надійшли на підприємство після 01.01.05 р., потрібно мати копії сертифікатів на бланках, захищених голографічними елементами.
Штрафувати за порушення можуть:
органи у справах захисту прав споживачів ( територіальні органи Держспоживстандарту).
державні центри стандартизації, метрології і сертифікації – ДЦСМС (територіальні органи Держспоживстандарту).
департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за обігом і виробництвом підакцизних товарів.
Розмір фінансових санкцій в залежності від виду порушення коливається від 10 НМДГ і може становити 200% вартості отриманої для реалізації партії товарів. (Для оптової торгівлі алкогольними і тютюновими виробами без завіреної копії сертифіката відповідності.)