- •Питання №1
- •2. Основні етапи розвитку педагогіки
- •3 Категорії педагогіки
- •4. Система педагогічних наук
- •5. Метод науково-педагогічного дослідження
- •6 Етнопедагогіка
- •7 Школа і педагогічна думка в Київській Русі.
- •Питання №8
- •9. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху середньовіччя
- •Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •10 Школа I педагогічна думка у Європі в епоху Відродження
- •Питання 11.
- •Питання 12. Практична і теоретична діяльність я. А. Коменського
- •Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •Загальнопедагогічні ідеї я. А. Коменського. Обґрунтування педагогіки як окремої науки
- •Вчення я.А.Коменського про школу
- •Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •Вимоги до підручників. Підручники я.А.Коменського
- •Питання виховання та шкільної дисципліни у працях Коменського
- •Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •Питання 13.
- •Питання 14.
- •Питання 20.
- •21.Педагогіка як наука і як мистецтво виховання.
- •22. Методи виховання.
- •23.Принципи і прийоми виховання.
- •24. Форми і засоби виховання.
- •25.Завдання та основні шляхи розумового виховання.
- •36. Дидактика, її завдання, основні категорії і поняття
- •37. Поняття про закономірності, принципи і правила навчання
- •38. Принципи науковості, доступності і наочності навчання
- •39. Принципи систематичності, послідовності і наступності у навчанні. Орієнтація учнів та студентів на самостійну, свідому і творчу діяльність
- •40. Принципи емоційності навчання і ґрунтовності засвоєння знань, умінь, навичок
- •41. Принцип зв’язку навчання з життям, теорії з практикою і принцип цілеспрямованості та мотивації навчання
- •48.Інтерактивні методи навчання
- •49.Неформальна освіта
- •50.Технічні засоби навчання
- •51.Типи уроків.
- •52. Сучасні вимоги до уроку
- •Питання 53.
- •56, Індивідуальна форма організації навчання.
- •59. Зона найближчого розвитку
5. Метод науково-педагогічного дослідження
Метод науково-педагогічного дослідження — шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.
Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс методів, дбаючи, щоб таке поєднання забезпечило отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання.
Отже, метод - певний систематизований комплекс прийомів, процедур, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети.
Метод розглядається також як сукупність прийомів практичного або теоретичного засвоєння педагогічної дійсності.
У педагогічних дослідженнях застосовується, як правило, не один окремий метод, а їх сукупність.
Емпіричні методи, які використовуються для нагромадження фактичного матеріалу за досліджуваною проблемою; вони служать для фіксації явищ, їх опису, виявлення помітних зв’язків між досліджуваними явищами та процесами.
Теоретичні методи - спрямовані на створення теоретичних узагальнень та формулювань закономірностей досліджуваних явищ. Група цих методів включає в себе аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, моделювання, узагальнення, формалізацію, абстрагування та ін.
Методи науково-педагогічного дослідження
Науково-педагогічне дослідження – це систематичне цілеспрямоване вивчення педагогічних процесів і явищ за допомогою засобів і методів педагогічної науки.
Метою педагогічного дослідження є відкриття об'єктивних закономірностей навчання і виховання та застосування їх у навчально-виховній практиці.
Дослідження можуть бути фундаментальними (що мають на меті наукове обґрунтування суті педагогічних явищ) та прикладними (вирішують питання, безпосередньо пов'язані з практикою).
До педагогічного дослідження ставляться певні вимоги: актуальності, цілісного вивчення педагогічного процесу чи явища в його розвитку, об'єктивності, комплексного використання методів, наукової новизни, теоретичної і практичної значущості, вірогідності та ефективності результатів.
Метод педагогічного дослідження – це шлях, спосіб вивчення педагогічних процесів і явищ, розв'язання науково-педагогічних проблем. Педагогіка використовує загальний методологічний підхід до дослідження, який визначає його суть і мету, а також загальнонаукові, теоретичні та емпіричні методи.
Коротко охарактеризуємо основні методи педагогічного дослідження.
Педагогічне спостереження – спеціально організоване, цілеспрямоване сприймання досліджуваного об'єкта. Наукове спостереження відрізняється від побутового наявністю плану, об'єкта спостереження, визначенням мети і завдань, розробленням схеми спостереження, передбаченням певного результату. Педагогічне спостереження має бути тривалим, систематичним, масовим і об'єктивним. Результати спостереження обов'язково фіксуються в спеціальному щоденнику або за допомогою технічних засобів.
Вивчення педагогічного досвіду. В широкому розумінні означає організовану пізнавальну діяльність, спрямовану на виявлення і узагальнення шляхів розв'язання педагогічних проблем в історично складених навчально-виховних системах, можливостей їх застосування в сучасних умовах. У вузькому розумінні – вивчення передового досвіду творчо працюючих вчителів і педагогічних колективів.
Вивчення шкільної документації та результатів учнівської творчості – це ознайомлення з класними журналами, протоколами зборів і засідань, календарними і поурочними планами, планами виховної роботи, звітами про навчально-виховну роботу школи та окремих вчителів; ознайомлення із щоденниками і контрольними роботами учнів, творами, рефератами, результатами художньої і технічної творчості.
Бесіда (інтерв'ю) – метод усного опитування досліджуваних. Дослідник складає план бесіди (інтерв'ю), фіксує її результати, за згодою співбесідника записує хід бесіди. Важливо уміло ставити запитання, бути коректним, направляти бесіду в потрібне русло. Бесіда передбачає вільне спілкування з досліджуваним, інтерв'ю – чітке виділення запитань, обов'язкове записування відповідей.
Анкетування – метод письмового опитування, що використовується для швидкого отримання значної кількості відповідей, які допоможуть отримати інформацію про типовість тих чи інших педагогічних явищ. Запитання в анкетах можуть бути відкритими (передбачати вільну відповідь респондентів) і закритими (містити стандартні наперед задані відповіді), напіввідкритими і полярними.
Педагогічний експеримент – науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно визначених умовах. Експеримент задумується і проводиться для того, щоб перевірити висунуту наукову гіпотезу.
Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.
Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту: констатуючий — вивчаються наявні педагогічні явища; перевірковий, уточнювальний — перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; творчий, перетворюючий, формуючий — конструюються нові педагогічні явища.
На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу: штучно відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах; поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.
Педагогічний експеримент є комплексним, оскільки передбачає поєднання методів спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо на всіх етапах кожного з видів експерименту.
Важливими у педагогічних дослідженнях є й наведені нижче математичні методи.
Метод реєстрування — виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількості скоєних учнями негативних вчинків).
Метод ранжування — розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.).
Метод моделювання — створення й дослідження моделей.
Наукова модель — смислово представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо). Сутність цих методів полягає в описі педагогічних явищ за допомогою кількісних характеристик, а також у використанні кібернетичних моделей для визначення оптимальних умов управління процесом навчання і виховання. Застосування математичних методів для відображення педагогічних явищ можливе за таких умов: масовий характер явищ; їх типовість; вимірюваність явищ.