37. Ефект виробничого важеля.

При управлінні структурою поточних витрат слід врахувати ефект виробничого важеля або левериджу.

Співвідношення між статтями поточних витрат визначається технічною і технологічною політикою.

Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням умовно постійних та відносне зниження змінних витрат. Ця залежність має нелінійний характер, тому важко відшукати її оптимальне значення. Тому зв'язок постійних і змінних витрат характеризується категорією виробничого важеля.

Виробничий важель – потенційна можливість впливати на валовий прибуток (до виплати податків) шляхом зміни структури поточних витрат і обсягу виробництва (реалізації)

Рівень виробничого важеля : Р в.в = Tg : Tq де Tg – темп приросту валового прибутку в % Tq – темп зміни обсягу реалізації в %

Р в.в можна розрахувати і так Р в.в = (p - v)Q : Gi

P – ціна 1 продукції; v – питомі змінні витрати на 1 продукції; Q – обсяг виробництва (реалізації) ; Gi – валовий прибуток до оподаткування.

Чим вищою є частка умовно постійних витрат тим вищим є Р в.в

Ефект виробничого важеля означає що при збільшенні обсягів виробництва та реалізації питомі постійні витрати зменшуються а прибутки зростають. Для проектів з високим Р в.в незначне збільшення обсягу виробництва може зумовити суттєву зміну валового прибутку.

38. Структура витрат і управління нею.

Поточні витрати – витрати на випуск продукції що містять витрати на придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати.

Види:

• Залежно від можливості віднесення витрат на 1 продукції на прямі і непрямі

• Залежно від зміни витрат пропорційно обсягу виробництва на змінні і постійні

Непрямі ПВ в значно меншій мірі пов’язані з обслуговуванням виробництва а тому їх називають умовно постійні. Діляться на

• Експлуатаційні

• Адміністративно збутові

За ознакою перенесення вартості в часі на прод. непрямі витрати поділяються на

• Амортизація ОЗ і нематеріальних активів

• Операційні витрати

Загальні витрати – операційні витрати за мінусом витрат на виплату % по кредитах.

За видами виробничих факторів поточні витрати ділять на такі групи:

• Матеріальні

• На персонал

• Калькуляційні

• Оплата послуг сторонніх організацій

Відповідно з чинним оподаткуванням прибутку питомі витрати є основою для розрах об’єкту оподаткування. В проектних розрах поточних витрат окремо визн поточні грошові витрати в мат і немат формі. Прямі аитрати доцільно розраховувати окремо на 1 продукції а потім на всю реалізовану продукцію. А непрямі одразу рахуються на реалізовану продукцію.

Аналіз структури витрат дає змогу встановити можливі незбалансованості і невідповідності. Їх розрахунок виконується на кожній фазі проекту і їх обсяг постійно змінюється.