7. Описати показники чисельності персоналу , які використовують на під-ві.Які існують методи розрахунку планової чисельності персоналу?

Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп’ютеризації, рівнем організації праці тощо. Ці фактори обумовлюють нормативну або планову чисельність персоналу.

Основним показником наявності робочої сили є облікова чисельність працюючих. Чисельність співробітників, що працюють на підприємстві на даний момент часу, називається обліковою або фактичною. Обліковий склад(категорії постійних, сезонних і тимчасових працівників підприємства, прийнятих на роботу на п’ять днів і більше починаючи з дня їх зарахування.враховують не лише на конкретну дату, а й як середній показник за певний період - місяць, квартал, рік.) З аналітичною метою використовуються також так звані показники явочної і фактично працюючої кількості робітників. Зазначені показники є моментними і можуть бути розраховані на будь-який момент часу (добу) або період. Явочне (кількість тих, хто з’явився) показує, скільки чоловік спискового складу з’явилось на роботу. Кількість фактично працюючих — скільки чоловік з числа тих, що почали працювати. Для характеристики чисельності працюючих за період розраховуються відповідні середні показники — середньооблікова, середньоявочна, середньофактична чисельність працівників.

МЕТОДИ: 1. За повною трудомісткістю виробничої програми. Чпл.=tСУМ /ТЕФ*КВН, СУМ - повна (сумарна) трудомісткість виробничої програми в плановому періоді (яка включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва та управління ним), нормо-годин; ТЕФ - ефективний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника в плановому періоді, годин; КВН - очікуваний коефіцієнт виконання норм у плановому періоді . 2. Метод за нормами обслуговування::Чпл= Nу*Зм*Ксс/Но ,Nу - кількість одиниць устаткуванння; Зм - к-ть змін роботи на добу); Но- норма обслуговування одного агрегату. Ксс= 100/100-Вн, Вн- плановий відсоток невиходів роб. на роботу.3. Метод за нормами виробітку: Ч пл.=Q/ Теф* Квн*Нвироб. Q--планова к-ть виробів.Н вир.- годинна норма виробітку одного роб.

8. Опишіть економічні елементи кошторису вир-ва. Охарактеризуйте методику складання кошторису на під-ві

Кошторис виробництва — це витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, відносяться вони на собівартість чи ні. Економічні елементи:

1)матеріальні витрати (включається вартість витрачених матеріалів (крім продукту власного виробництва):•сировини й основних матеріалів; •купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробівпалива й енергії;будівельних матеріалів; запасних частин;; 2)витрати на оплату праці входять:виплати заробітної плати за окладами й тарифами;премії та заохочення;компенсаційні виплати;оплата відпусток;оплата іншого невідпрацьованого часу;нші витрати на оплату праці.і; 3)відрахування на соціальні заходи(включається: відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на інші соціальні заходи.; 4)амортизація основних фондів і матеріальних активівходить сума нарахованої амортизації: основних ресурсів;нематеріальних активів;т інших необоротних матеріальних активів (спеціальні інструменти та пристосування, тимчасові споруди та природні ресурси, інвентарна тара).5) інші витрати, пов'язані з основною діяльністю. (включають витрати, що не ввійшли до складу перелічених вище елементів, зокрема:витрати на відрядження;на послуги зв'язку;виплати матеріальної допомоги; плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Складається кошторис витрат за такою схемою.Виробнича собівартість валового випуску продукціїрозраховується: із загальної суми витрат вираховуються витрати на роботи та послуги, що не входять до складу виробничої собівартості продукції. Ураховується зміна залишків витрат майбутніх періодів; при збільшенні залишків цих витрат сума приросту віднімається від загальної суми витрат на виробництво, а при зменшенні -- додається.Виробнича собівартість виготовленої продукціїобчислюється як сума витрат на випуск валового випуску продукції, зменшена (збільшена) на величину собівартості при зростанні (зменшенні) залишків незавершеного виробництва.Собівартість реалізованої продукціїрозраховується шляхом збільшення (зменшення) виробничої собівартості продукції на величину зміни витрат у залишках нереалізованої продукції.Порядок розроблення кошторису виробництва може бути різним, залежно від розміру підприємства, стану його інформаційної бази та стадії планування. На стадії прогнозування величини витрат кошторис виробництва можна складати коригуванням фактичних витрат за мину­лий період.Поелементна класифікація витрат, яку містить кошторис виробництва, дає змогу визначити ресурсну структуру собівартості, що є важливим для аналізу чинників формування та зниження собівартості продукції.