3. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.

Як вже наголошувалося, інформаційна технологія припускає наявність об'єкту дії, цілеспрямованої зміни якої-небудь властивості об'єкту дії, методів перетворення. Конкретне втілення інформаційної технології виражається перш за все у виборі і реалізації методів перетворення, тобто системи засобів та методів їх використання.

У цьому відношенні реалізація конкретної інформаційної технології припускає наявність:

– комплексу відповідних технічних засобів, що реалізовують процес перетворення;

– системи засобів управління технічним комплексом (для обчислювальної техніки це програмні засоби);

– організаційно-методичного забезпечення, що пов'язує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес відповідно до призначення конкретного інформаційного процесу в рамках забезпечення певної функції управлінської діяльності.

Кожен конкретний інформаційний процес може бути реалізований за допомогою окремої технології та її технічної бази, системи управління технічними засобами й організаційно-методичного забезпечення. Але управлінська діяльність заснована на реалізації практично всіх можливих видів інформаційних технологій відповідно до послідовності і змісту окремих етапів процесу прийняття рішень. Тому сучасні інформаційні технології забезпечення управлінської діяльності засновані на комплексному використанні різних видів інформаційних процесів на базі єдиного технічного комплексу, основою якого є засоби комп'ютерної техніки.

У зв'язку із цим дуже часто під сучасними або новими інформаційними технологіями розуміються комп'ютерні інформаційні технології.

Сучасні засоби комп'ютерної техніки можуть бути класифіковані таким чином:

– персональні комп'ютери;

– корпоративні комп'ютери;

– суперкомп'ютери.

Персональні комп'ютери – це обчислювальні системи, всі ресурси яких повністю направлені на забезпечення діяльності одного робочого місця управлінського працівника. Це найбільш численний клас засобів обчислювальної техніки, у складі якого можна виділити персональні комп'ютери IВМ РС і сумісні з ними, а також персональні комп'ютери Масintosh фірми Арр1е. Інтенсивний розвиток сучасних інформаційних технологій пов'язаний саме з широким розповсюдженням із початку 80-х рр. персональних комп'ютерів, що поєднують відносну дешевизну з достатньо широкими для непрофесійного користувача можливостями.

Корпоративні комп'ютери (іноді звані МІНІ-ЕОМ, або таіne framе) – це обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників у межах однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використанні одних і тих самих інформаційно-обчислювальних ресурсів. Це – розраховані на багато користувачів обчислювальні системи, що мають центральний блок великої обчислювальної потужності із значними інформаційними ресурсами, до якого під’єднуються велика кількість робочих місць із мінімальною оснащеністю (відеотермінал, клавіатура, пристрій позиціонування типу «миша» і, можливо, пристрій друку). Як робочі місця, приєднані до центрального блоку корпоративного комп'ютера, можуть бути використані і персональні комп'ютери. Область використання корпоративних комп'ютерів – реалізація інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності в крупних фінансових і виробничих організаціях, організація різних інформаційних систем, що обслуговують велику кількість користувачів у межах однієї функції (біржові і банківські системи, бронювання та продаж квитків для надання транспортних послуг населенню і т. п.).

Суперкомп'ютери – це обчислювальні системи з граничними характеристиками обчислювальної потужності та інформаційних ресурсів, які використовуються у військовій і космічній галузях діяльності, фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди.

Дана класифікація достатньо умовна, оскільки інтенсивний розвиток технологій виробництва електронних компонентів і значний прогрес у вдосконаленні архітектури комп'ютерів та найбільш важливих їх складових призводять до розмивання меж між вказаними класами засобів обчислювальної техніки.

Крім того, розглянута класифікація враховує тільки автономне використання обчислювальних систем. У даний час переважає тенденція об'єднання різних обчислювальних систем в обчислювальні мережі різного масштабу, що дозволяє інтегрувати інформаційно-обчислювальні ресурси для найбільш ефективної реалізації інформаційних технологій.

Програмні засоби сучасних інформаційних технологій у цілому розділяються на системні і прикладні.

Системні програмні засоби призначені для забезпечення діяльності комп'ютерних систем як таких і включають:

– тестові і діагностичні програми;

– антивірусні програми;

– операційні системи;

– командно-файлові процесори (оболонки).

Тестові і діагностичні програми призначені для перевірки працездатності окремих вузлів комп'ютера і компонентів програмно-файлових систем і, можливо, усунення виявлених несправностей.

Антивірусні програми призначені для виявлення і, можливо, усунення вірусних програм, що порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, що виконують наступні основні функції:

– тестування працездатності обчислювальної системи і її настройка при первинному включенні;

– забезпечення синхронної й ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;

– забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Операційні системи класифікуються таким чином:

– розраховані на одного користувача однозадачні системи (МS-DOS, DR-DOS);

– розраховані на одного користувача багатозадачні системи (0S/2, Windows 95/98/XP);

– розраховані на багато користувачів системи (системи сімейства UNIX).

Командно-файлові процесори (оболонки) призначені для організації системи взаємодії користувача з обчислювальною системою на принципах, відмінних від тих, що реалізовуються операційною системою, з метою полегшення його роботи або надання додаткових можливостей (наприклад, Norton Соттапder або Windows версій до 3.11).

Прикладні програмні засоби забезпечення управлінської діяльності класифікуються таким чином:

– системи підготовки текстових документів;

– системи обробки фінансово-економічної інформації;

– системи управління базами даних;

– особисті інформаційні системи;

– системи підготовки презентацій;

– системи управління проектами;

– експертні системи і системи підтримки прийняття рішень;

– системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління;

– інші системи.

Системи підготовки текстових документів призначені для організації технології виготовлення управлінських документів і різних інформаційних матеріалів текстового характеру і включають:

– текстові редактори;

– текстові процесори;

– настільні видавничі системи.

Системи обробки фінансово-економічної інформації призначені для обробки числових даних, що характеризують різні виробничо-економічні і фінансові явища й об'єкти, складання відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних матеріалів і включають:

– універсальні табличні процесори;

– спеціалізовані бухгалтерські програми;

– спеціалізовані банківські програми (внутрішньобанківські і міжбанківських розрахунків);

– спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування.

Системи управління базами даних (СУБД) призначені для створення, зберігання і маніпулювання масивами даних великого об'єму. Різні системи цього класу розрізняються за способами організації зберігання даних й обробки запитів на пошук інформації, і також характером даних, що зберігаються в базі.

Особисті інформаційні системи призначені для інформаційного обслуговування робочого місця управлінського працівника і, по суті, виконують функції секретаря, дозволяючи, зокрема, здійснювати:

– планування особистого часу на різних часових рівнях із можливістю своєчасного нагадування про настання запланованих заходів;

– ведення персональних або інших картотек із можливістю автоматичної вибірки необхідної інформації;

– з'єднання телефонними лініями з веденням журналу телефонних переговорів і виконанням функцій, характерних для багатофункціональних телефонних апаратів;

– ведення персональних інформаційних блокнотів для зберігання різноманітної особистої інформації.

Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки графічних і текстових матеріалів, використовуваних із метою демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для сучасних технологій підготовки презентацій характерно підключення до традиційних графіки і тексту таких форм інформації, як відео- і аудіоінформація, що дозволяє говорити про реалізацію гіпермедіа технологій.

Системи управління проектами призначені для планування й управління ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими, кадровими, інформаційними) при реалізації складних науково-дослідних і проектно-будівельних робіт.

Експертні системи і системи підтримки прийняття рішень призначені для реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень на основі застосування економіко-математичного моделювання і принципів штучного інтелекту.

Системи інтелектуального проектування і вдосконалення управління призначені для використання так званих CASE-технологій (Computer Aid System Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень зі створення й вдосконалення систем організаційного управління.

Система організаційно-методичного забезпечення інформаційних технологій включає:

– нормативно-методичні матеріали з підготовки та оформлення управлінських й інших документів у межах конкретної функції забезпечення управлінської діяльності;

– інструктивні та нормативні матеріали з експлуатації технічних засобів, зокрема з техніки безпеки роботи та умов підтримки нормальної роботи устаткування;

– інструктивні та нормативно-методичні матеріали з організації роботи управлінського і технічного персоналу в межах конкретної інформаційної технології забезпечення управлінської діяльності.

Тема: Організація науково-інформаційної діяльності в Україні.

План

1. Закон України "Про інформацію".

2. Закон України "Про науково-технічну інформацію".

3. Закон України про Національну програму інформатизації.

4. Проблеми організації діяльності різних рівнів Національної системи науково-технічної інформації в сучасних умовах. Основні напрями та перспективи її розвитку (самост. опрац.)