Тематичний план (філософія)

(для заочної форми навчання)

Вступ. Філософія як наука і тип світогляду

Розділ 1. Теоретична філософія

1.1. Гносеологія (філософія пізнання)

1.2. Онтологія (філософія буття)

1.3. Свідомість

1.4. Антропологія (філософія людини)

1.5. Аксіологія (філософія цінностей)

Розділ 2. Практична філософія

2.1. Філософія культури, цивілізація

2.2. Філософія суспільства та історії

2.3. Філософія економіки

Розділ 3. Історія філософії.

3.1. Антична філософія

3.2. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження

3.3. Філософія Нового Часу і Просвітництва

3.4. Класична німецька філософія

3.5. Сучасна зарубіжна філософія

3.6. Українська філософія

Зм 1 (т. 1-6). Теоретична філософія т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві

Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає розуміння смислу поняття світогляду і знання його типології, з’ясування зв’язку між світоглядом і філософією. Знати специфіку філософського знання, його відмінність від природничо-математичних та соціально-гуманітарних наук. Важливим завданням курсу є усвідомлення головних проблем та структури філософського знання. Для реалізації цих завдань студент має усвідомити функції філософського мислення.

Основні поняття: філософія, філософствування, мудрість, дискурс, праксис, світогляд, світовідчуття, світорозуміння, світосприйняття, типи світогляду, наука, релігія, міф, ідеологія, метафізика, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, логіка, рефлексія, соціальна філософія, етика, методи філософії, предмет філософії, функції філософії, категорії філософії.

План лекції:

1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.

2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.

3. Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.

4. Методи та функції філософії.

Семінар: Специфіка філософського освоєння світу

1. Поняття і типологія світогляду. Світогляд і філософія.

2. Проблема взаємодії філософії з наукою та ідеологією.

3. Головні проблеми та структура філософського знання.

4. Характерні риси, методи та функції філософії.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Готуючись до першого питання необхідно усвідомити, що людина має три основні типи відношення людини до світу: пізнавальний, оцінювальний та практичний, які формують знання, цінності та практичні настанови. Їхня єдність складає світогляд людини. Звернути увагу, що світогляд поділяється на буденний та філософсько-науковий, має духовно-практичний та теоретичний рівні. Існує три історичні форми світогляду: міфологічний, релігійний та філософський. Міфологічний світогляд продукує фантастичні уявлення про світ. Міф породжує картину світу в якій дійсність постає єдністю природного і соціального, земного і божественного, індивідуального і колективного. В межах міфологічного світогляду домінує колективна форма свідомості, вставнолюється приорітет родової моралі над індивідуальною. Релігійний світогляд основується на вірі в існування надприродних духовних сутностей. Фантастичні образи богів міфу, змінюються вимогами надприродного одкровення, яке виявляється в священних текстах та традиції. В релігії вперше виникає індивідуальна моральна відповідальність за вчинки, гарантом справедливого суду яких виступає Бог-Суддя. Під час відповіді варто пояснити, що міфологічний та релігійний – це переважно духовно-практичні типи світогляду. Окремо треба охарактеризувати філософію як теоретичний тип світогляду. Вона постає єдністю мудрого життя (праксису) та теоретичного вчення (дискурсу). Хоча філософія є теоретичним вченням про всезагальне, і навіть претендує на статус науки, вона базується на світоглядних засадах. Цими засадами виступають інтуїції філософа, теоретичним розвитоком яких і є філософія. Світоглядний і гуманістичний потенціал філософії визначається тим, що проблематика філософії визначається колом тем «людина − світ».

2. У другому питанні студент повинен розкрити проблему взаємодії філософії, науки та ідеології. Важливо підкреслити, що наука – це сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична схематизація об’єктивних знань про дійсність. Якщо наука прагне здобути максимально об’єктивоване знання, то філософія продукує знання засноване на інтуїціях, ціннісних принципах та світоглядних гіпотезах. Тому наука не є самостійним типом світогляду, а філософія ніколи не стане строгою наукою. На відміну від ідеології, яка захищає ідейні постулати, філософія є вільним пошуком істини. Якщо філософія захищає певні догматичні положення вона перетворюється на ідеологію (марксизм). Так само, якщо наука захищає певні світоглядні принципи, вона перетворюється на ідеологію (наприклад сцієнтизм – позитивізм).

3. З’ясовуючи специфіку філософського мислення студент має пояснити, що предметом філософії є найзагальніші реальності – світ, людина, культура, Бог, які вона осмислює за допомогою категорій. Відповідно головними проблемами над якими розмірковують філософи є проблеми буття (онтологія), людського існування (антропологія), пізнання (гносеологія), цінностей (аксіологія), культурного розвитку (філософія культури), релігії (філософія релігії), суспільства (соціальна філософія), моралі (етика) та ін. Студент повинен розуміти зв’язок між проблемами філософії та філософськими дисциплінами, що їх досліджують.

4. В результаті студент повинен пояснити різницю між релігійним, ідеологічним, науковим та філософським мисленням. Характерними рисами філософського мислення є його здатність до найзагальніших, гіпотетичних, теоретичних, світоглядних суджень. Основними методами філософії є феноменологічний, трансцендентальний, герменевтичний, діалектичний. Виходячи з названих рис пояснити функції філософії: світоглядну, загальнометодологічну, пізнавальну, прогностичну, критичну, аксіологічну, гуманістичну, освітню.