6.Основні елементи структури зхукр преси:

-преса політ партій і рухів;

- преса регіонів (Сх. Галичини, Буковини, Волині, Карпат. Укр.);

- преса громадських т-ств і орг-цій;

- провінційна преса;

- преса розрахована на певні демографічні. Вікові, статеві категорії.

- преса, що відображає різні види життєдіяльності людини ( спортивна, краєзнавча, літературна і т.д.);

Східна Галичина

Збереглася укр. ідея. Ідея П’ємонту не була випадковою. Основна значення в укр. історії у першій пол.. ХХ. таке ж всеукраїнське значення й у преси.

Буковина

Істор події наклали відбиток на ідентифікаційний процес. Селянські повстання напередодні «весни народів», у 1861 р. завершилась б-ба за автономію: Буковина – коронний край. Проте національне відродження тут розпочалось пізніше, ніж у Галичині, бо укр. нац життя розпочали народовці лише у 80-х рр.

Волинь

Негативно позначилось на її нац житті те, що після розподілів Польщі Волинь відійшла до Росії. Ліквідація Гр.-катол церкви, придушення польського повстання 1830-31 рр, а потім й 1863 означали зросійщення. Аж до 1920-21 рр Волинь стояла осторонь навіть того визвольного руху, який був дозволений на Наддніпрянській Укр. Під час І Св війни частина Волині – в австрійській окупації. УСС, які були там започаткували українізацію нац життя.

Дослідження Павлюка про пресу Волині свідчать, що вона поволі, долаючи інертність і відсталість, прямувала до укр. ідеї. Від поч. 30-х на Волині посилювались ідеї укр. націоналізму. Волинська рубрика постійна у впливових виданнях : «Діло», «Нова зоря».

Карпатська Україна

1938-39 рр – Українців карпатського регіону переконували, що вони насправді не є українцями. Карпатська Україна залишилась без інтеграторів (інтелігенції), відірвана від суспільства, економіки та політики інших українських регіонів.

Провінційна преса

Духовне і політ життя зхукр провінції досліджене мало. У діаспорі виходили історично-краєзнавчі й мемуарні збірники. Ця преса не була однорідною і рівноцінною. Проголошення ЗУНР спричинилось до появи низки газет, органів повтових комісаріатів: «Станіславський голос», «Голос Покуття» (Коломия), «Голос Поділля» (Тернопіль).

Преса партій. Поява політ. партії свідчить по політ. зрілість і політ. структурованість сус-ва. Політ. життя в Галичині розпочалось з «весною народів». Про бурхливий розвиток політ життя свідчить поява порліт парітй:

- 1900 – від УРП відкололась УСДП. У 1914 р. відбулось об’єднання 2 фракцій УСДП.

1896 – Барвінський заснував Русько-католицький союз, що аж 1911 р. став Укр. християнсько- суспільною партією (газета «Руслан»).

Всі партії – укр. за своєю головною метою, за змістом діяльності, за нац складом.

Після поразки визвольних змагань почалась розбудова парт. стр-ри галицького суспільства. Травень 1923 – з’їзд Укр. народної трудової партії ( підтвердили ідеал самостійності, проте прийняв ухвалу про вимогу автономії у межах Польщі). Тому розкол: частина партії підтримувала Петрушевича в його орієнтації на рад. Україну. Ця ідея перемогла, тож частина на чолі з Підгірським вийшла з партії, ідейний центр групи – журнал «Заграва» (Донцов, Паліїв). У 1925 році Паліїв утворив УНДО, яке підтримувало газета «Діло». Політику УНДП підтримувала також позапартійний концерн «Укр. преса».1926 –зявились УСРП видавали «Громадський голос», організували видавництво «Самоосвіта».

Між двома світовими війнами не мала впливу УСДП., яка відновила діяльність у 1928 р. на чолі зі Старосольським та Ганкевичем. Преса партії: газети «Земля і воля», «Вперед», «Праця». У 1933 р. від УНДП відкололась частина на чолі з Паліївим – Фронт національної єдності, що мав кілька видань: «Укр. вісті», «Батьківщина», «Перемога». Головний ідеолог партії – Шлемкевич.

У 1927 р. від УНДП відкололась група радянофілів – Укр. партія праці. Існувала до 1937 р.

Першою ж націоналістичною орг-ція УВО, яка була фактично військово-бойовою,займалась пропагандою.. змогли організувати боротьбу і чинити опір на 2 фронти: проти нацистів і радянської системи.Група укр. нац молоді, Союз укр нац молоді, Організація вищих кляс укр. гімназій, Легія укр. націоналістів. УВО мала свій ж-л «Розбудова нації», «Сурма» - ідеологічно-пропагандистський характер поєднано з військово-політичною проблематикою.

1934р – за кордоном: «Укр. націоналіст», 1935-39 рр: «Націоналіст».

Легальним виданням був студ. орган «Студентський шлях» - поширював ідеологію націоналізму. До 1934 ОУН залишилась взагалі без преси.

Влада переслідувала молодіжні орг-ції «Січ», «Пласт», «Сокіл», «Луг».

Активну видавничу діяльність продовжувало НТШ .Видавнича діяльність «Просвіти», яка була заангажована в політ життя. Виникла газета «Діло». Видання «Просвіти» - «Письмо з Просвіти» «Народна Просвіта», «Життя і знання»

«ЛНВ» львівського періоду (1898-06) – осердя духовного життя, символ українства.

Преса міжвоєнної доби: ж-л «Митуса» (1922), «Наука і письменство» (1924), «Літературні вісти» (1927). Радянофільські видання: «Світло», «Вікна».

1922 – починає виходити «ЛНВ» (1922-1932), його наступник «Вісник» (1933-39).

Жіночий рух на Зх Укр. – не типово феміністичний. Преса вирішували не лише типові молодіжні проблеми, а й була рупором б-би за укр. ідею.

В дитячій пресі («Малі друзі», «Світ дитини», «Дзвіночок»_ національно-виховний момент домінує над пізнавальним.

Преса Греко-католицької церкви:

1)видання партій, що репрезентують католицький рух – «Руслан», «Нова зоря»;2) офіційно-адміністративного х-ру – «Вісник Черемиської єпархії»; 3) релігійно-місійного х-ру – «Місіонар», «Посланник» 4) суп-політ х-р 5)видання церковних чинів – «Місіонер», «Ясна путь»;6)науково-богословські видання – «Богословія»; 7) літ-но-мистецького х-ру – «Дзвони». 8) дитячі; 9) видання для священнослужителів – «Нива», «Католицький всхід».