36. Професійна преса

Наявність такої преси свідчить про рівень суспільства, його структурованість.

Педагогічна преса

1881 – ств Руське тов-во педагогічне, засновником якого є Барвінський (ред «Діла»), Огоновський, Стефанович, К. Яновський. Ці діячі зробили великий вклад в те, щоб утворився прошарок укр інтелігенції. Їх дія-ть оцінив Франко. 1912 – затверджено нову назву Укр педагогічне тов-во і статут, стало автономно-федеративним.

1889 – «Учитель», ред П. Левицький. автори – Галущанський, Климко, Грицак, Ст. Сірополко, Таранько .У статтях інформував про шкільництво в інших країнах, про проблеми укр шкільництва. З початком І СВ перестав виходити. 1923 М. Таранько знов почав видавати. Захищав права вчителів, часто писав про їх проблеми, багато методичного матеріалу..

1912 – «Учительське слово».( Гол ред Казанівський) Почав виходити у важкі часи, коли вчительсво боролося за свої права. Був друк. органом укр шкільництва міжвоєного двадцятиліття. У 1923 при ньому починає виходити науково-методичний ж-л «Життя і школа». Програма видання: теорія навчання і виховання, історія навчання і виховання, експериментальна психологія, бібліографія, хроніка, критика, шкільна і суспільна гігієна, інші.

1927 – «Шлях виховання й навчання». ( ред А. Зелений та потім Мучій-Боднарович). Автори: Огієнко, Сімович, Сірополко, Русова.. Привчав учительство вірити у свої нац сили, залучав їх до дія-ті.

1908 – «Наша школа».(1 ред Кревецький) Автори: Левицький, Рудницький, Томашівський, Щурат. Теми: · Шкільна, · педагогічна тематика, · наукова проблематика, · бібліографія, · хроніка дія-ті «Учительської громади».

1921 – ж-л «Світло». (Ред Галущанський.) Присвячений справі нац і суспільного виховання.

1925 – «Українська школа».( І ред Калинович.)

1936-39 – «Шлях молоді». (1 ред. М. Струтинський, потім – Дячук). Донести живе слово у віддалені кутки краю, стати порадником на важкому шляху до національної свідомості, як стати громадянином своєї нації, порушувати актуальні молодіжні проблеми.

20-30 – Сх Галичина у складі Польщі. З приходом більшовиків укр школа перестала існувати.

1942 – «Укр школа» за ред Герасимовича, потім Теслі.

Лікарська преса

Лікарська комісія НТШ – найдавніша за віком лікарська орг. 1897 – публікації лікарів вміщували у «Збірнику» математично-природничо-лікарсько секції НТШ. 1898-1901 – «Лікарський збірник» за ред Озаркевича. Автори: Горбачевський, Морачевська-Окуневська, Озаркевич, Дакур, Сельський, Кобринський. Мета: покласти бодай початок лікарської літератури рідною мовою, витворити фахову лікарську термінологію.

1910 – Українське лікарське тов-во. 1912 – «Здоровлє», (ред Озаркевич.) Популяризація знань медичних і природничих наук, правил гігієни, траплялися наукоі статті. І такого типу укр медичне видання. Далі війна, припиняє дія-ть. Відновлений 1919, ред комітет Бережницький, Дрималик, Куровець, Панчишин.

1920 – «Лікарський вістник». Автори: Дрималик, Куровець, Барвінський, Білозор, Балей, Панчишин, Музика, Вахнянин, Куровець, Лукасевич. Інформував читачів про життя і дія-ть Укр лікарського тов-ва, друкував його звіти. Вміщував рецензії на нові книги з медицини, повідомляв про появу нових укр медичних книжок і ж-в. Методика лікування хворіб, результати дослідів та експериментів. Інформація про дія-ть організацій українців-лікарів за кордоном.

1994 – «Українські лікарі». Зібрав і опрацював Пундій.

Преса для українських інженерів

Була найбідніша. У ХІХ серед інженерів було дуже мало українців. Серед інтелігентів – священики та випускники ін гуманітарних факультетів. Плюс технічна освіта не залишала сподівань на високі посади державної служби. Після краєвої виставки 1894 в економіку краю вкладено значні інвестиції, з’явилась потреба в інженерах.

1897 – студенти політехніки заснували тов-во «Основа». 1908 – ств Українське технічне тов-во, засновники: Нагірний, Корнелля, Манастирський, Стефанович, Паньківський, Бачинський. Вибух війни припинив дія-ть тов-ва. Після поразки нац-визв змагань дія-ть тов-ва відновлено.

1923 – «Вісти». Ред Стефанович. 1925 – «Технічні вісти». Будуть відповідати на наукові потреби й запити укр інженерів і техніків, також друкувати їх наукові праці, повідомляти про новинки у практиці, вміщувати огляди., працювати над укр технічною термінологією. Публікації із проблем гірництва і гірничої геології, про металургію, проблеми хіміїі технології хімічної промисловості, про машинознавство, електротехніку. У кожному номері був список нової літератури. Автори: Корнелля, Корначевський, Крохмалюк, Пристай.

Правнича преса

1889 – «Часопись правнича». Заснували і видавали Левицький, Олесницький, Горбачевський. Друкувалися вони + Огоновський, Стебельський, Дністрянський, Шухевич. Надрукували працю Левицького «Правда Руська - памятник законодатного права руського з ХІ в.».

1910 – «Правничий вістник». Тов-во укр працівників розбудило у правників почуття солідарності, організаційної спільноти, розуміння свого обов’язку. Війна перешкодила випускові наступного номера.

1923 – Головою Союзу адвокатів обрано Федака. Провідні завдання – боронити права, інтереси і гідність адвокатського звання, підтримувати станові і товариські стосунки між укр адвокатами. 1927 – «Бюлетень Союзу укр адвокатів».

1928 – «Життя і право». Багато публікацій про адвокатів і адвокатуру, суспільно-моральну суть цієї професії. Фахові проблеми і аспекти адвокатури, історія. Приділяв увагу мовній справі.