2.2.2. Підземні, мінеральні та термальні води

Виходячи з того, що Україна розташована в межах 12-ти гідрогеологічних структур, які різняться між собою як за умовами живлення підземних вод, так і за колекторними властивостями гірських порід, що їх складають, ресурси підземних вод по території країни розподілені досить нерівномірно. Основна частина (понад 60%) ресурсів підземних вод зосереджена в північних областях України (Чернігівська, Київська, Полтавська, Харківська, Рівненська, Сумська, Львівська). Найменш забезпечені ресурсами підземних вод (362-758 тис.м³/добу) Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська, Івано-Франківська, Житомирська й Одеська області. Загальна кількість підземних водних ресурсів держави оцінюється в 57,2 млн.м³/добу (21 км³/рік). Із розрахунку на одного жителя найбільша кількість ресурсів (5,54 м³/добу) припадає на Чернігівську область, а мінімальна (0,28-0,43 м³/добу) – на Дніпропетровську, Одеську, Кіровоградську, Донецьку, Миколаївську, Житомирську та Вінницьку області при середній забезпеченості по Україні 1,13 м³/добу. Більша частина цих ресурсів (60%) належить до басейну Дніпра (35,3 млн. м³/добу).

Експлуатаційні запаси підземних вод, які характеризують розвіданість ресурсів підземних вод, дорівнюють 15,7 млн. м³ добу, а їх розподіл також має нерівномірний характер. Найбільшою розвіданістю експлуатаційних запасів підземних вод характеризуються області Донбасу (58-63%), Дніпропетровська область (69%) та АР Крим (90%).

Найбільшу кількість родовищ підземних вод (202) із запасами 4,92 млн. м³/добу розвідано у Дніпровському артезіанському басейні, мінімальну - в гірсько-складчастих областях України. У південних районах України, які характеризуються порівняно невеликими ресурсами підземних вод і великою потребою в них, розвідано від 26% (Причорноморський артезіанський басейн) до 100% (Азово-Кубанський артезіанський басейн). У північній частині України розвідано від 19% (Волино-Подільський артезіанський басейн) до 20% (Дніпровський артезіанський басейн) запасів підземних вод.

До важливих складових водних ресурсів України належать мінеральні лікувальні води – природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів. На Україні виявлено досить значні ресурси різних типів мінеральних лікувальних вод. В таблиці 2.8 наведено перелік родовищ мінеральних підземних вод за категоріями.

На південно-західному схилі Українських Карпат і на Закарпатті поширені переважно вуглекислі води. За складом вони бувають гідрокарбонатні кальцієві, з загальною мінералізацією до 1,5 г/л (типу нарзан), гідрокарбонатні натрієві з загальною мінералізацією 6-7 г/л (типу “Єсентуки”), хлоридні натрієві з загальною мінералізацією 12-97 г/л (типу “Арені”). Подекуди в них спостерігається підвищений вміст миш’яку, заліза, кремнекислоти тощо. Джерела вуглекислих вод типу “Єсентуки” і “Арені” є також на Керченському півострові. Найбільші родовища сульфідних мінеральних лікувальних вод наявні на південному заході Поділля, перспективними для пошуків цих вод є Причорномор’я і Кримський півострів. Такі води мають різноманітний хімічний склад, мінералізацію на рівні 0,6-35 г/л, вміст сірководню 0,01-0,6 г/л. На правобережжі Дніпра, на Побужжі та в Приазов’ї поширені радонові води різноманітного хімічного складу із вмістом радону від 50 до 1500-200 Бк/л та загальною мінералізацією 0,3-75 г/л. Йодні, бромні та йодно-бромні води переважно хлоридного натрієвого складу є в Карпатах, Передкарпатті, Причорномор’ї, на Кримському півострові, південному заході і південному сході України. Вміст йоду в них коливається в межах 0,01-0,1 г/л, брому - 0,02-1,5 г/л, мінералізація води становить 99-300 г/л. Кременисті води з мінералізацією 0,2-1,4 г/л відомі на Поділлі, Закарпатті, у межиріччі Сіверський Донець – Ворскла. Всесвітньо відомими є родовища прісних мінеральних лікувальних вод з підвищеним вмістом органічних речовин (0,01-0,03 г/л) типу “Нафтуся” Широко використовуються й мінеральні лікувальні води без вмісту специфічних компонентів різноманітного хімічного складу, з мінералізацією від 2 до 350 г/л. Крім того, обмежене поширення і місцеве значення мають залізисті, миш’яковисті та інші мінеральні води.

Таблиця 2.8. Перелік родовищ мінеральних підземних вод України за категоріями

Назва родовища	Регіон, область	Категорія родовища
Голубинське (Луганське)	Закарпатська	І
Зайчиківське	Хмельницька	І
Збручанське	Хмельницька	І
Келечинське	Закарпатська	І
Моршинське	Львівська	І
Новозбручанське	Тернопільська	І
Новополянське	Закарпатська	І
Полянське	Закарпатська	І
Слов’яногірське	Донецька	І
Східницьке	Львівська	І
Трускавецьке (Нафтуся)	Львівська	І
Шаянське	Закарпатська	І
Березівське	Харківська	ІІ
Броварське	Київська	ІІ
Золочиське	Хмельницька	ІІ
Курилівське	Запорізька	ІІ
Куяльницьке	Одеська	ІІ
Маківське	Хмельницька	ІІ
Миргородське	Полтавська	ІІ
Плосківське	Закарпатська	ІІ
Реґіна (Мурованокуриловицьке)	Вінницька	ІІ
Сойминське	Закарпатська	ІІ
Степанське	Рівненська	ІІ
Феодосійське	АР Крим	ІІ
Всі інші родовища		ІІІ

І – родовища унікальних мінеральних підземних вод; ІІ – родовища рідкісних мінеральних підземних вод; ІІІ – всі інші родовища мінеральних підземних вод

Ще однією складовою водних ресурсів є термальні води (терми) – підземні води з температурою понад +20˚С. При температурі понад +37˚С терми називаються абсолютними. На території України термальні води виявлено у всіх гідрогеологічних областях, крім Українського щита. Найсприятливіші гідрогеологічні умови Закарпатського, Рівнинно-Кримського, Азово-Кубанського і південної частини Причорноморського артезіанських басейнів. Перспективними для промислового освоєння гідротермальних ресурсів для потреб теплоенергетики є південний район (рівнинна частина АР Крим і південь Херсонської області) і західні райони (низовинна частина Закарпатської області), а для бальнеологічних потреб – Закарпатська область.

У південному районі температура води на глибині до 1 км становить від +45 до +50˚С, на глибині 1 км – від +50 до +60˚С, 2 км – від +70 до +80˚С, 2,5 км і глибше – від +80 до +100˚С. Згідно з оцінкою прогнозних ресурсів термальних вод, продуктивність їх водозабору (розміри 1х2 км) – 2-3 тис. м³ за добу (в окремих випадках – до 9 тис. м³ за добу), теплоенергетичний потенціал – 60-120 тис. МДж за рік. У західному районі температура води на глибині до 1 км становить від +50 до +70˚С, на глибині 1,5 км – від +60 до +80˚С, 2 км – до +100˚С. Дебіт окремих свердловин – від кількох сотень до 1 тис. м³ за добу, їхній теплоенергетичний потенціал – від сотень до 12-20 тис. МДж на рік. Термальні води в Україні використовують обмежено (Закарпатська область, АР Крим), переважно для лікувальних цілей. Перспективним є їх використання для обігрівання теплиць.