1. Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження.

Аргумент, екземпляр, імідж, блокнот, дебати, компенсація, оратор, дис­танція, мемуари, оригінал, престиж, силует, юрист, феномен, тираж.

2. Прочитайте документ. З'ясуйте відсутні реквізити, відредагуйте текст та запишіть, дотримуючись правил оформлювання.

Довідка

Дана довідка видана для підтвердження того, що Щуревський С. А. дій­сно проживає і зареєстрований в м. Броварах по адресу: бул. Незалежності, 7, кв.15.

Вона видається по місцю вимоги.

Начальник ЖЕКу М.С. Левчук (підпис)

3. Випишіть слова з подвійним наголосом і слова, в яких наголос розрізняє значення слів, у дві колонки, значення другої групи слів прокоментуйте.

Атлас, тепло, поверх, білизна, алфавіт, заклад, розбір, заголовок, фарфор, користь, дзвони, відомість, батьківщина, прошу, типовий, усмішка, вигода, лупа, недарма, жалібний.

ВАРІАНТ 10

1. Напишіть прес-реліз анонс про Всеукраїнську студентську наукову кон­ференцію «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі».

2. Поєднайте наведені слова з іменниками відповідно до особливос­тей дієслівного керування, утворені словосполучення запишіть.

508

відкриті завдання

Апелювати, ігнорувати, легковажити, спонукувати, спонукати, дивува­тися, опановувати, оволодівати, зраджувати, гордувати, одружуватися, по­кликатися, навчатися, заслуговувати.

3. Зредагуйте речення. Вкажіть на характер помилок.

Для рішення цього надзвичайно складного завдання треба примінити зо­всім другий підхід. Мало хто з письменників має власну веб-сторінку і навіть не розуміє, що бодай таким чином може завоювати серця читачів, не чекаючи роками на безгонорарну книжку з мізерним накладом. Здавших сесію вчасно просимо негайно приступати до виконання дипломного проекту. Я погоджу­юся з попереднім виступаючим про те, що закон цей самий важливий. Об­говорюючи проблему текучості кадрів, думки всіх присутні співпали.

509

(7<Г

НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 3.1

510

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

План

3.1.1. Термін та його ознаки.

Термінологія як система. 3.1.2.Загальнонаукова, міжгалузева

і вузькоспеціальна термінологія. 3.1.3. Способи творення термінів. 3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства.

2Д. українська термінологія у професійному спілкуванні

Дидактична мета:

• освоєння термінознавчого комплексу, необхідного у майбутній фаховій діяльності.

Студенти повинні знати:

• етапи формування української термінологічної лексики, істо­рію становлення і розвитку української наукової термінології;

• особливості термінологічного словотворчого процесу.

Студенти повинні вміти:

• орієнтуватися у термінологічному комплексі, що стосується обраного майбутнього фаху;

• аналізувати специфіку термінів;

• дотримуватися національних стандартів щодо системи тер­мінів;

• знатися на тенденціях термінотворення.

Ключові поняття: термін, термінологія, загальнонаукові тер­міни, міжгалузеві терміни, вузькоспеціальні терміни, номенклатура, кодифікація термінів.

Рекомендована література

1. Даниленко В. П., Скворцов Л. І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство.- 1980.— №6.-С. 16-21.

2. Дяков А. С, Кияк Т. Р, Куделько 3. Б. Основи термінотворення : Семантичні та соціолінгвістичні аспекти.- К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2000. -218 с.

3. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознав-ства : Підручник для студентів вищих навч.закл. / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін.-т».- К.: Політехніка; ТОВ «Фірма „Періодика"», 2004.

511

4. 5. 6. 7. 8. 9.

10.

11. 12,

13.

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич.-Чернівці: Книги-XXI, 2005.-С. 519-561. Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спряму­вання : Навчальний посібник.- К.: Каравела, 2008.- С. 131-143. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія : Історія і сьогодення.-Львів: Кальварія, 1999. - ПО с. Непиивода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект).-К., 1997. Склад і структура термінологічної лексики української мо­ви / Відп. ред. А. В. Крижанівська.- К., 1984. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г. П. Українське терміно-знавство : Підручник для студентів гуманітарних спеціально­стей.-Львів: Світ, 1994. - 216 с.

Проблеми української термінології // Вісник.- Львів: Націо­нальний університет «Львівська політехніка», 2004.- № 503. Українська термінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп. ред. Л.О. Симоненко.-К., 1998; 2001; 2005. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. - Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. -416 с.

Ьпр://1р.еди.иа/Іс.1;егтіпо1о§у/- Словникарство. Термінографічна серія СловоСвіт.

			-
			-
512

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Наука чужою мовою не пускає в людині глибого коріння.

І. Огієнко

3.1.1. ТЕРМІН ТА ЙОГО ОЗНАКИ. ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА

Термін (від латин, іегтіпиз - межа, кінець) - це слово або слово­сполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою тер­мінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, своп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реак­ція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові -термінологію і терміносистему.

Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) су­купність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші тер­мінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

33-1285

513

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

• логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують сис­темні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

• мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони за­лишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, гра­матичні, родо-видові тощо).

Термінологія - це не хаотична сукупність слів, а організована на ло­гічному й мовному рівні система спеціальних назв.

Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавстеом. Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і тех­нічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного»⁶⁷.

Незважаючи на відмінності й багатогранність сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять, існує низка спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.

Основні ознаки терміна ^ Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміно­системи він може мати зовсім інше значення. У Точність: термін повинен якнайповніше Й найточніше пере­давати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. ^ Прагнення до однозначності у межах своєї терміносисте­ми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначен­ням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше дво­значність) не вдається. ^ Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію

(означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення. Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до термі­на: нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, від­сутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість, відкритість

⁶⁷ Панько Т.І., Кочан І.М., МацюкГ.П. Українське термінознавство.- Львів: Світ, 1994.-С. 144.

514

, І 1_ Термін та його ознаки. Термінологія як система

і динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре- і детермінологізації, постійному поповненні системи новими термінами; прозорість внутрішньої форми терміна, що поліпшує його сприйняття і збереження у терміносистемі.

Термінологія виконує такі основні функції - позначає наукові по­няття і задовольняє потреби спілкування фахівців - за умови, якщо вона є загальноприйнята, унормована, відповідатиме вимогам до термінів.

Кодифікація термінів - це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Значення термінів зафіксовано у спеціальних словниках, довідниках. Розрізняють такі види: словники терміносистем, затверджені у вигляді стандартів; словники термінології (універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, галузеві термінологічні словники).

Перекладні словники - найпоширеніший тип сучасних терміноло­гічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими найчастотнішими є англійсько-українські, латинсько-українські тощо, окрім того, ще укладають тримовні, значно рідше - чотири-семимовними.

Енциклопедично-довідкові словники фіксують терміни, подають пояснення наукових понять. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин - назви поняття і його означення (дефініції).

Тлумачно-перекладні словники - це праці змішаного типу, які пере­кладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення. Цікавою лексикографічною працею, яку можна вва­жати певним символом нашого часу є «Тлумачно-термінологічний словник з ринкової економіки» (Харків, 1994), де, крім тлумачення, подано відповідники до українського терміна російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами.

Кілька років тому електронні словники перевернули свідомість лінг­вістів, перекладачів, самих лексикографів та пересічних громадян, що мають справу з іноземною мовою. Електронний словник - комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, які дозволяють добирати потрібні слова, часто з урахуванням морфо­логічних форм і особливостей поєднання слів.

3.1, Українська термінологія у професійному спілкуванні

Термінологічні словники онлайн Н(ір://2акоп.паи.иа-Сповнж законодавчих термінів - Електронне видання НАУ Опііпе Шр://\м\А/\м.овсЬа<іпуЬапк.сот/иа/іпїогтаііоп/іегтіп5.ЬітірЬр-~

Словник банківських термінів - Електронне видання Ощадбанку МірМіегт.іп.иа - Словник-довідник музичних термінів - Електронне видання за словником Ю. Є. Юцевича Ьіір;//Іекзіка.сот.иа - Енциклопедичний словник-довідник з туризму.

Стандартизація термінології - це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнарод­ний стандарт). Стандартизована термінологія обов'язкова для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.

Основи стандартизації термінів було закладено у Німеччині в кін­ці XIX — на початку XX ст., коли виникла потреба впорядкувати нагромаджену термінологію, виявити межі галузевих термінологій, уточнити значення кожного терміна. Теоретичні основи стандарти­зації термінів розробив німецький учений В. Вюстер.

В українській історії першим нормувальним термінологічним цен­тром можна вважати Наукове товариство імені Тараса Шевченка (кі­нець XIX - початок XX століття), навколо якого гуртувалися провідні термінологи того часу, до його ухвал прислухалися автори наукових праць і підручників. Згодом незаперечним авторитетом в українській термінології став Інститут української наукової мови (20-ті - початок 30-х років). Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала дер­жавною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема терміноло­гічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів, освіта, наука, виробництво потребує єдиної, зручної, логічної української термінології. З огляду на ці умови в Держстандарті України розроблено Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифіка­ції, схвалену урядом. У липні 1992 року спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.

Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:

• систематизують поняття певної галузі науки чи техніки; пере­діляють їх з категоріями (предмети, процеси, якості, величини тощо);

516

-і 2 Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія

. розмежовують родові та видові поняття;

• відбирають усі терміни галузі, узятої для стандартизації, зі слов­ників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та інших джерел;

• розподіляють терміни за групами: а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві; в) загальнонаукові (загальнотехнічні);

• визначають з групи термінів-синонімів нормативні (інші терміни також подають, але з позначенням нерекомендований);

• добирають еквіваленти англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів;

• формулюють українською мовою означення (дефініції) поняття;

• мовознавці рецензують стандарт. Стаття стандарту має таку будову:

• назва поняття українською мовою; скорочена форма терміна;

• недозволений (нерекомендований) синонім;

• родове поняття;

• видове поняття;

• еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами;

• дефініція (означення); формула або схема.

3.1.2. ЗАГАЛЬНОНАУКОВА, МІЖГАЛУЗЕВА І ВУЗЬКОСПЕЦІАЛЬНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний

термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять

уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяються

на три групи:

1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галу­зевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності,

517

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загально-технічну термінологію {машина, пристрій, агрегат).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кіль­кох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).

3. Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполуки, які по­значають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: авантитул, аграф, боковим, вакат, правка, ретуш.

3.1.3. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

Українська наукова мова має давні традиції термінотворення, її термі-носистеми формувалися на власній мовній основі, засвоюючи те, що вже було напрацьовано. Співвідношення національного та міжнародного було й залишається каркасом у концептуальному підході до термінотворення.

Для термінологічної системи характерні такі способи творення:

1. морфологічний спосіб (за відповідними словотвірними моделями);

2. семантичний, що реалізується за допомоги розвитку спеціальних значень у словах природної мови; 3) різні типи запозичень (слово­твірне та семантичне калькування).

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1. Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, водяний знак, власний заголовок, ритмічна структура книги, сати­новий друк, чиста конкуренція, відчуження, ринок праці. Це найдавніший спосіб термінотворення.

2. Словотвірний - утворення термінів за допомоги префіксів (над­виробництво, пересупозиція), суфіксів (маркування, гумування, оборотність), складанням слів і основ (адрес-календар, галь­ванокліше, літературознавство, держава-монополія, матеріа­ломісткість), скороченням слів (СЕЗ - спеціальні економічні зони). Цей спосіб термінотворення найпродуктивніший.

3. Синтаксичний - використання словосполук для називання на­укових понять: вихідні відомості, основний текст, академічне

518

і з. Способи творення термінів

видання, спільний множник, зустрічний позов, державне за­мовлення, капіталодефіцитні країни.

4. Запозичення - називання наукового поняття іншомовним сло­вом: контролінг, ліверидж, бюргшафт, дисиміляція.

Причини запозичення термінів різноманітні:

• запозичення терміна разом з новим поняттям: бонус «додаткова винагорода», «додаткова цінова знижка», «комісійна винагорода»;

• паралельне використання власного і запозиченого терміна в різ­них сферах (наприклад, науковій і навчальній): рамбурсува-ти — повертати борг; імпорт — ввіз; асиміляція —уподібнення; лабіалізація - огублення;

• пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно функ­ціонують запозичені і власні терміни: пролонгація - продовжен­ня терміну чинності угоди; інтерстелярний - міжзоряний; бартер - прямий безгрошовий обмін товарами;

• відсутність досконалого власного терміна, який би відповідав сучасним вимогам: ліквідат - юридична особа-боржник, до якої висунуто фінансові вимоги у зв'язку з її ліквідацією.

Науковці по-різному ставляться до термінологічних запозичень. Деякі термінознавці - так звані пуристи - заперечують потребу запо­зичати терміни з інших мов, натомість пропонують творити терміни з ресурсів власної мови (такі спроби були в німецькій, чеській, росій­ській мовах, у 20-х роках XX століття - і в українській), проте насправ­ді це не завжди вдається. Інші науковці розглядають запозичення як об'єктивну реальність мовного життя, але вважають, що іншомовних слів у термінології не повинно перевищувати 15 %, оскільки наявність більшої кількості запозичень призводить до втрати національного обличчя. Варто обмежити вживання запозичених слів за наявності власних термінів {винагорода - диспач; звуження - інфлювання (на­ціональної валюти)) та паралельне вживання запозичень із тим самим значенням з кількох мов {акцептант (лат.) - тросант (нім.); жиро (італ.) - індосамет (нім.); ревалоризація (фр.) -ревальвація (лат.)).

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни переділяють на:

• однокомпонентні терміни, наприклад: паритет, резолюція, субстрат, паралінгвістика.

• двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення імен­ник + іменник, наприклад: ректифікація кордону, стратегія спіл-

519

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

кування, дискурс культури, універсали культури; або прикметник + іменник, наприклад: унітарна держава, цивільна відповідальність;

• трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники:

а) прикметник + прикметник + іменник, наприклад: щілинні приго­ лосні звуки, вільна економічна зона, центральна виборча комісія;

б) прикметник + іменник + іменник, наприклад: структурний тип речення, адитивний синтез кольору, маскультурний код мови, пасивний словник мовця;

в) іменник + прикметник + іменник, наприклад: форма релігійного світогляду, речення з однорідними членами, ревізія міжнародного договору, теорія лінгвістичної відносності;

г) іменник + іменник + іменник, наприклад: категорія числа імен­ ника, позолота обрізів видання;

• багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, наприклад: автоматичний стапельний приймальний пристрій, визначення авторських і суміжних прав.

3.1.4. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ТЕРМІНОЗНАВСТВА

Національна мовна система будь-якої галузі знань неоднорідна за по­ходженням, оскільки в її основі закладена універсальна греко-латинська система терміноелементів, яка в кожній мові специфічно асимілюється, з урахуванням особливостей фонетичної, орфографічної, граматичної, лексичної системи літературної мови. Схематично її можна представити сукупністю універсальних (інтернаціональних), питомих (національних), чужорідних (іншомовних), унікальних (безеквівалентних) та оказіо­нальних (екзотичних) термінологічних одиниць, а також специфічної системи символів та інших екстралінгвістичних компонентів.

Розвиток новітньої української термінології тісно пов'язаний з харак­тером сучасної науки. Десь із середини XX століття темпи її розвитку такі, що кількість опублікованих у наукових часописах світу статей подвоюється кожні 12-15 років⁶⁸. Це означає, що для опрацювання нових публікацій навіть у вузькій галузі потрібні доведені до автоматизму навички перекоду-вання наукової інформації зі світових мов, зокрема англійської, українською.

⁶⁸ Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект).-К., 1997.-С. 17.

520

1.4. Проблеми сучасного термінознавства

Це завдання легше розв'язувати тоді, коли існує певна традиція терміновжитку. І як б не наголошували на семантичних чи естетичних критеріях добору терміна, історія розвитку різних галузей знань за­свідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найдовшу традицію вжитку, часто всупереч національним традиціям.

Сьогочасну українську ситуацію в галузі термінологічного нор­мування ускладнює та обставина, що серед теоретиків і практиків термінотвору є прихильники принаймні двох термінотворчих тра­дицій, кожна з яких передбачає різний національнокультурний ви­бір: одні зорієнтовані на використання усіх наявних в українській мові способів і засобів, а інші віддають перевагу калькуванню з російської мови.

Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років констатують, що чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання збереження націо­нального духу української термінології за умов широких глобалізацій-них процесів сучасності. Полеміка відбувається з приводу найбільш прийнятних назв спеціальних понять з низки дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання й стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких відрізняється від аналогічних термінів інших слов'янських мов, насамперед російської.

Чимала кількість українських учених, особливо в різних галузях науково-технічних знань, черпала і черпає й досі базові фахові знання з російської наукової літератури. Разом зі здобуванням нових знань учені запозичають і мовні форми, забуваючи про те, що пропонований термін має органічно вписуватися за формою і звучанням в українську мову, підлягати внутрішнім її законам.

Українська технічна інтелігенція активно відкидає утворені від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом -к (а): ковка, рубка, полі­ровка, штамповка. Такі росіянізми переважно замінюють іменниками на -ння {кування, рубання, полірування, штампування), хоч інколи ви­користовують і похідні іншого структурного типу, зокрема безсуфіксні іменники: возгонка -узгін, гонки - перегони. Часто-густо цю тенденцію Доводять до абсолюту і намагаються замінити будь-які українські слова, Утворені з допомоги суфікса -ка, що суперечить давній українській традиції використовувати цю морфему для називання дій, а не тільки їх наслідків. Таке відштовхування від російської мови призводить

521

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

до появи низки немилозвучних слів. Наперекір рекомендаціям на- 1 зва обробка побутує в науково-технічних текстах і вказує передусім на дії над металами. Замість розробляння стандартів можна сказати опрацювання стандартів. Проте цілком природними в сучасних укра­їнських текстах є деякі давноутворені назви дій з суфіксом -ка: оцінка, перевірка, поведінка.

Автори новочасних російсько-українських термінологічних слов- І ників досягли успіхів у створенні та перекладі термінів, семантичний обсяг яких в обох мовах не збігається. Наприклад, детально описано українські відповідники російського заключение: це і укладання (до­говору), і підписання (пакту), і ув 'язнення, і взяття (в дужки), тобто спостерігаємо суперечності в перекладі залежно від терміносистеми.

Незважаючи на те, що російський термін колебание має близько-звучний український відповідник коливання, для позначення різновидів цього явища в українській мові можна використати хитання і гойдання, проте зазвичай обмежуються загальною назвою.

Протягом останнього десятиріччя активізують корінь гін як засіб заміни запозиченого з російської провід: водогін замість водопровід, газогін - газопровід. Однак і надалі поза увагою наукової дискусії пе­ребувають прикметники із запозиченим російським терміноелементом (-образний, -видний, -подобний). Українською термінотворчою тра­дицією передбачено замінювати кореневий елемент суфіксом -уват-: газуватий, зіркуватий, пилкуватий (а не газоподібний, зіркоподіб­ний, пилкоподібний). Інколи російський взірець орієнтує неправильно: газообразньїй - це не газоподібний, а просто газовий (у назві агрегатного стану речовини).

Досить часто сперечаються про способи засвоєння прикметників-інтернаціоналізмів⁶⁹. У російській мові багато термінів утворю­ють від іншомовних слів способом їх формального транскрибуван­ня, залишаючи іншомовні прикметникові й іменникові суфікси -аль, -ир, -ич, -он, -ональ- (аі-, -іг-, -іс-, -оп-, -опаї-), додаючи російські прикметникові суфікси -н-,-ск- та ін. Такий спосіб словотворення, властивий російській мові, не відповідає нормі української мови, за якою до кореня додають суфікс -н-, без збереження прикметнико­вого іншомовного суфікса.

⁶⁹ Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології // Проблеми української тер­мінології. // Вісник національного університету «Львівська політехніка».- Львів: Вид-во Націо­нального університету «Львівська політехніка», 2002 - № 453.- С. 224-227.

522

■з і 4. Проблеми сучасного термінознавства

Слова набувають властивого українській мові звучання.

Вихідне слово Російською мовою Українською мовою

алгебра алгебраический алгебричний

синусоїда синусоидальньїй синусоїдний

тенденція тенденциозньїй тенденційний

емоція змоциональний емоційний

диференціювати дифференциальньїй диференційний

функція функциональньїй функційний

Крім зросійщення, в українському науковому мовному середовищі виникла нова загроза, яку В. Радчук з гіркотою назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

Англіцизми, себто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, активно поповнили лексику української мови наприкінці XX століття. Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. У науковій сфері вони найбільше вплинули на терміно­логію гуманітарних наук, менше - природничих.

У літературознавстві запанувала нарація і похідні слова (наратор, наративний), хоч до цього цілковито обходилися термінами оповідь, оповідний, оповідач. Мовознавці активно вживають концепт, бо термін поняття їх уже не задовольняє. Економісти не можуть обійтися без назв учасників ринкових відносин (брокерів, менеджерів, дистриб'юторів), які в наукових текстах можна замінити відповідно українськими синоні­мами (посередник, управлінець, розподілювач відповідно/ У політології поширені англомовні назви виборців і похідних від англомовного відпо­відника українського слова вибори (електорат, електоральні настрої і навіть електор). Жоден футбольний репортаж не може обійтися без гол­кіпера, лайнсмена, хавбека чи рефері, хоч українська мова має рівноварті відповідники воротар, суддя на лінії, півзахисник, суддя. У журналістиці замість терміна засоби масової інформаціїпонад міру функціонує англі­цизм мас-медія, а інтерв 'ю не може бути виняткове, тільки ексклюзивне.

Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки вводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий; латентний - прихо­ваний, неявий тощо. Почасти це данина моді і сподівання на приховування Думки без достатньої глибини проникання у зміст аналізованої проблеми, частково це своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а нерідко

523

3.1. Українська термінологія у професійному спілкуванні

ще й невміння перекласти українською англомовні слова чи словоспо­луки. В. Радчук⁷⁰ уклав список слів-позичок, серед яких переважають англіцизми, що мають питомі або давніше запозичені відповідники: ан-деґраунд - підпілля; бігборд - панно, стенд; бізнес-ланч - діловий обід; бренд - гатунок; генерація - покоління; джек-пот - найвища сума ви­грашу; плейєр — програвач; прайс-лист — цінник; пресинг - тиск, натиск; респектувати - шанувати; рецепція — сприйняття; фон - болільник, уболівальник. А до варваризму імплементація, на думку вченого, можна дібрати понад ЗО українських відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілення в життя, введення, введення в діло, виконання, здійснення, проведення в життя, перетворення в дійсність, перетворення в життя, реалізція, матеріалізація, справдження, звершен­ня, вживляння, законодавче запровадження, законодавче утвердження, введення в (законодавчу) практику, надання чинності, набуття чинності, узаконення, внесення змін (до закону), внесення поправок, перегляд (закону).

Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів. Великомасштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійську, яка не тільки збагачує словник українського науковця, але й витісняє з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття меншовартості рідної мови, її неспроможності обслуговувати найвищі прояви людського духу, до яких, безсумнівно, належить і наукова сфера.

Страх українського вченого перед українською мовою породжений невмінням чи небажанням засвоювати її засоби, щоб перекодовувати новітні наукові інформаційні потоки. Мислення мовними кліше, відсут­ність опірності чужомовним словам і брак зусиль у пошуку відповідних українських мовних засобів вираження наукової думки знижує науковий потенціал українського ученого, робить його піддатливим до наукових схем та ідей, нав'язаних іззовні.

Запам'ятайте!!!

Українською мовою Порушення норми Російською мовою

збігатися співпадати совпадать

пошліфувати відшліфувати отшлифовать

зредагувати відредагувати отредактировать

вибілити відбілити отбелить

Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого? // Урок української. - 2003.- № 8-9. - С. 26-30.

524

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Термінологічна лексика є тим своєрідним ба­рометром, який визначає рівень професійної осві­ти, оскільки багата й розгалужена термінологія, безсумнівно, є одним із важливих показників рівня професійної освіти в державі.

Я. Януш

Вправа 1. З фахової літератури (монографій, статей, періодичних, на­вчальних видань тощо) доберіть і запишіть текст (5-6 речень).

Взірцем якого стилю є дібраний текст? Відповідь обґрунтуйте.

З тексту випишіть три терміни і схарактеризуйте їх за планом: 1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів).

Вправа 2. Визначте, до якої групи термінологічної лексики належать сло­ва. Порівняйте значення термінів гіпотеза, гедонізм, семіотика у філософії, психології, мовознавстві, літературознавстві.

Апріорі, амонія, аскеза, герменевтика, парадокс, аура, архетип, міф, нація, підсвідоме, рецептор, раціоналізація, медитація, рефлексія, феномен, струк­туралізм, філогенез, плюралізм, антиномія.

Вправа 3. Запишіть 10 термінів з майбутнього фаху на правила вживання знака м'якшення, поясніть їх лексичне значення, скориставшись ВТСУМ (Ве­ликий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел.- К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.- 1728 а), зробивши бібліографічний опис, зазначивши сторінку.

Вправа 4. Пригадайте й запишіть 20 іншомовних термінів вашого май­бутнього фаху, поясніть їх значення. Чи є українські відповідники до цих тер­мінів?

Вправа 5. Визначте спосіб творення термінів і їхню будову.

Гарантований прибуток, інвестиція, конкуренція, індексація, температура ринку, формат перемовин, безафіксний, поняття авторського права, комуні­кативна лакуна, текстовий редактор.

Вправа 6. Випишіть зі словника фахових термінів 10 понять, запишіть їх стислу дефініцію, визначте структуру та спосіб їх творення.

525

3,1, Українська термінологія у професійному спілкуванні

Вправа 7. Доведіть, що слово «філософія» не є терміном. Назвіть відомі вам словосполучення із цим словом. У разі потреби послуговуйтесь довідковою літературою.

Вправа 8. Перекладіть українською мовою терміни. Послуговуючись тер­мінологічним словником, з'ясуйте значення виділених слів.

Деление (действие), деление (на части, шкальї), извлекать корень, обильньїй, отклонение (результат), отклонение (действие), зеркальное ото-бражение, отображение (воспроизведение), получать (о результате), получать (добивать), получать (о значений, форме), счет (действие), счет (вьічисление), азотноватистокисльїй, загуститель, конгломерат, емкость, заблуждение, ли-шение, обременение, юрисдикция.

Вправа 9. Запишіть терміни у формі родового відмінка однини. Сха­рактеризуйте виділені терміни за схемою: 1) дефініція (що означає термін);

2. ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний);

3. походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів).

Апорія, аналог, визначник, вектор, дециметр, модус, епюр, кодекс, кабель, полімер, стандарт, постулат, кюрі, ексикатор, акредитив.

Вправа 10. Зредагуйте словосполучення. Укажіть терміносполуки і пояс­ніть їх значення.

Штриховка геометричної фігури, друкувати текст врозрядку, штамповка деталей, включити світло, стержень економічної політики, по ліву сторону, залишитися в стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі, прийти до себе, згортання крові, перебувати в лікарні, скрипіч-ний ключ, іншими словами, справа в тому, вирішувати задачу, в самий раз, органи самоуправління, втратити свідомість, розписатися у відомостях, користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу обста­вин, в строгому смислі слова, вступати в силу, залишаємо за собою право, немає смислу, попереджати хворобу, служити підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має відношення до справи, це не рахується, явна помилка.

Вправа 11. Запишіть визначення 4-5 термінів вашого майбутнього фаху. Складіть речення так, щоб між підметом та присудком в одному випадку ста­вилося тире, в іншому - не ставилося. Обґрунтуйте наявність чи відсутність тире між підметом та присудком.

Взірець. Білінгв - людина, яка володіє двома мовами і почергово (з ура­хуванням конкретної конситуації) використовує її у міжкультурній комуніка­ції. Білінгв означає людину, яка володіє двома мовами і почергово (з ураху­ванням конкретної конситуації) використовує її у міжкультурній комунікації.

526

_Пра£гичж^бл0|<

Вправа 12. Порівняйте значення термінів асиміляція, дисиміляція у мово­знавстві, біології, філософії.

Вправа 13. Випишіть зі словника 10 термінів іншомовного походження (відповідно до фаху). З'ясуйте їх значення та поясніть написання. Доберіть українські відповідники.

Вправа 14. З'ясуйте значення іншомовних термінів. Доберіть до них укра­їнські відповідники. Чи виправдане вживання англіцизмів?

Варіабельний, інтеракція, екзил-пот, інтенція, маркетинг, кастинг, про­вайдер, промоція (промоушн), спічрайтер, трейдер, дайджест.

Вправа 15. Перекладіть українською мовою загальновідомі комп'ютерні терміни.

Адрессная рассьілка, бегущая строка, граница рабочего стола, двойной щелчок, загрузить, настройка, по возрастанию, по умолчанию, приложение, ссьілка, отмена, удалить.

Вправа 16. Доберіть власне українські синоніми до іншомовних слів. Які з наведених слів є загальнонауковими термінами? Поясніть їх значення.

Ігнорувати, рентабельний, саміт, фіаско, імідж, ритуал, компенсація, асо­ціація, ажіотаж, ліміт, сурогат, еквівалентний.

Конденсувати, інфекційний, домінувати, сертифікат, форвард, структура, конфліктний, візит, спонсор, нюанс, вето, вестибуль, акомпанемент, спек­такль, спікер, екземпляр, корпорація, інцидент, персона.

Вправа 17. Доберіть 10-15 термінів, до складу яких входять інтернаціо­нальні словотворчі елементи: авто-, анти-, гіпер-, інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, превдо-, суб-, екстра-, інтра-.

Вправа 18. Підготуйтеся до участі в груповій дискусії на тему «Становле­ння української фахової мови: історія і перспективи».

Орієнтовні питання для обговорення під час дискусії:

1. Проблеми фахового мовлення та шляхи їх розв'язання на сучасному етапі.

1. Особливості функціонування професійного жаргону в усному мов­ленні фахівців.

2. Витоки термінології Вашої галузі.

2. Роль термінологічних словників у підвищенні культури фахового мовлення.

3. Поєднання запозичених і питомих елементів у сучасній українській термінології.

6- Зв'язок мови професійного спілкування з науковим стилем. 7. Перспективи розвитку фахової мови Вашої галузі.

527

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ

Терміне система сучасної української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої формуються, установлюються і функціонують усі сфери науково-професійної діяльності.

Л. Симоненко

Завдання 1. Складіть перелік перекладних, енциклопедично-довідкових, тлумачно-перекладних словників вашого майбутнього фаху, які вийшли дру­ком за останні 15 років. Наведіть приклади словникових статей з тлумачно-перекладного словника.

Завдання 2. Назвіть спільне і відмінне в побудові тлумачного словника, словника іншомовних слів, термінологічного словника; наведіть приклади слов­никових статтей з них на одне й теж саме слово.

Завдання 3. Колективний проект. Укладіть словник термінів вашої майбутньої професії. Оформіть анотацію. Презентуйте словник.

Завдання 4. Запишіть текст відповідно до правописних норм. З'ясуйте, якими правописними нормами ви керувалися? Запропонуйте свій варіант назви тексту. Сформулюйте його тему. Назвіть ключові слова. Спробуйте скоротити текст; представте аудиторії свій варіант. Випишіть з тексту терміни, з'ясуйте їх значення.

Сьогодні у розвинених мовах близько 90 відсотків нової лексики станов­лять терміни в таких галузях науки як комп'ютерна техніка, біохімія, кіберне­тика, мікробіологія, хімія тощо. Поняття, які з'являються в науці вимагають появи нових термінів.

Українська мова запозичувала в різні історичні періоди з інших мов слова терміни та окремі елементи усним та писемним шляхом.

Грецьке походження мають терміни: психологія, ксерокс, фонетика, космос, ідея, метод, аналіз; німецьке - штаб, шахта, крейда, ландшафт, лейтенант, лозунг, матриця; англійське - спонсор, менеджер, мітинг, ринг, ленч, лідер, ноу-хау. Музичні терміни наша мова запозичувала з італійської: акорд, піаніно, опера, соната, соло, мінор, мандоліна, легато, браво, ліра; з голландської мови прийшли терміни мореплавства: флот, лоцман, трап, шлюпка, баркас.

Основною сферою застосування термінологічної лексики є науковий стиль української мови. У таких текстах призначених для фахівців певної

528

_ _к індивідуальних проблемних завдань

галузі, терміни не пояснюються, тому таким важливим стає засвоєння термі-носистеми фаху вже з першого курсу навчання.

Між термінологічною лексикою і загальновживаною існує постійний звязок і взаємовплив. Є кілька шляхів творення української науковотехніч-ної термінології. Дослівний переклад російських термінів виявився неефек­тивним, адже в українській мові іноді відсутні повні й точні аналоги таких термінів.

Другий шлях, яким пішли науковці й лінгвісти у спільному пошуку но­вих науковотехнічних термінів - це запозичення іншомовних термінів. Проте цей шлях також не дав максимального результату, оскільки був обмежений рамками іноземних термінів.

І тоді науковий пошук спрямували на створення власних українських термінів враховуючи попередні надбання. Та не маючи такого необхідного звязку між собою, науковці почали створювати власні терміни, які часом не зовсім відповідали суті поняття, і як наслідок почали з'являтися терміни однакові за змістом. Згодом ця невідповідність значно ускладнювала роботу зі стандартизації науковотехнічної термінології.

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови ми не можемо невиділити зміни, які відбуваються в її лексичному складі особливо у стилістиці усного і писемного мовлення. Це так звані «сленги» або «арго». Серед молоді все частіше використовується комп'ютерний сленг. Наведемо деякі приклади з цього сленгу з коротким тлумаченням: вінт — жорсткий диск, вінда — опера­ційна система 1¥іпсІо\\>5, геймер - гравець, глюкати — працювати з помилками, клава - клавіатура, зависнути - припинити відповідати на команди, мама -материнська плата, перекачати, злити - переписати інформацію, постінг — стаття, надіслана в мережу, чайник — нічого не розуміє у комп 'ютерах, юзер - користувач (За О. І. Карбовською, Л. М. Сидоренко).

Завдання 5. З'ясуйте, фрагменти яких типів термінологічних словників подано нижче. Чи є у наведених словникових статтях загальнонаукові, між­галузеві, вузькоспеціальні терміни? Доведіть.

1. Імпорт - ввезення з-за кордону на комерційних засадах товарів, по­слуг, цінних паперів, капіталів, технологій (у формі чужоземних кредитів та інвестицій) для реалізації на внутрішньому ринку країни. Будучи результатом міжнародного розподілу праці, І. сприяє економії робочого часу, повнішому задоволенню потреб національної економіки та населення.

2. лицензирование зк. ліцензування; л.внешнезкономических отноше-ний ліцензування зовнішньо-економічних відносин.

Завдання 6. Підготуйте матеріали до словника фахової лексики (50-70 слів-термінів). Словникову статтю подавайте за принципом статті тлу­мачного словника: термін (із позначенням наголосу); походження (у квадратних Дужках); тлумачення.

3-І. Українська термінологія у професійному спілкуванні

Взірець: ембарго [ісп. етЬаг§о - накладення арешту, заборона] - юр. 1) заборона ввезення або вивезення чого-небудь (яких-небудь товарів, цінностей); 2) затримання майна (переважно суден і вантажів), яке належить іноземній державі.

Матеріали оформіть у друкованому варіанті (Тітез Ие\у Котап, розмір шрифта - 14, міжрядковий інтервал - 1,5).

Завдання 7. Зі словника термінів вашого фаху випишіть 10 слів з дублет­ним наголосом і 5 слів, наголос у яких є смислорозрізнювальним, поясніть значення цих слів.

Завдання 8. Доберіть по 5-10 термінів з вашого фаху, які ілюстрували б способи творення (вторинна номінація, словотвірний, синтаксичний способи, запозичення).

БЛОК САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке термін? Які його характерні ознаки та основні вимоги?

2. Які види термінологічної лексики виділяють?

3. Які є різновиди термінів в українській мові?

4. Які є терміни за структурними моделями?

1. Якими способами українського словотворення можуть утво­рюватися терміни?

5. Що таке багатозначність терміна?

6. Як відбувається процес стандартизації в межах терміносистеми?

7. Яку роль відіграє синонімія в термінологічних системах?

2. Як відбувається термінізація загальновживаних слів у термі­нотворенні?

3. Яке місце посідають інтернаціональні терміни в системі термінів національних мов?

530

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

1. Створення й видання україномовних підручників як один із щаблів розвитку вітчизняного термінознавства.

2. Українська термінологія і національні культурні традиції.

3. Правописні проблеми в українській науковій термінології.

4. Українська термінологія як чинник державності української мови.

5. Роль синонімів в термінологічних системах.

6. Місце інтернаціональних термінів у системі термінів націо­нальних мов.

7. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики.

8. Українізація іншомовних термінів.

9. Калькування окремих термінів з інших мов.

10. Особливості розвитку термінолексики на межі століть.

11. Актуальні проблеми термінознавства.

12. Номенклатура як сукупність термінів, символів і назв.

13. Українська термінологія — національна за своїми витоками, міжнародна за своїм поширенням.

14. Питоме і чуже в термінології.

15. Історія і сучасні проблеми української термінології.

16. Українські електронні фахові словники.

17. Особливості перекладу запозиченої термінологічної лексики українською мовою.

18. Урахування національної традиції у термінотворенні.

19. Проблеми перекладу термінології (правничної, бізнесової, управлінської, технічної).

20. Теоретичні засади термінознавста та лексикографії.

21. Термінологія в її історичному розвитку.

22. Мова науки і національна мова.

■

34*

531

532