Методика активізації процесу навчання

Ґрунтовне оволодіння студентами різноманітного теоретичного та фактологічного матеріалу з навчальної дисципліни “Історія України” передбачає також використання таких форм і методів навчання, які сприяють активізації процесу засвоєння ними історичних знань.

1. З метою посилення активності студентів під час активізації процесу навчання курсу “Історія України” пропонується метод креативних дискусій. Це розвиває творчі здібності студентів, а також вдосконалює їх здатність самостійно аналізувати політичні явища та процеси вітчизняної історії, здійснювати порівняльний аналіз їх загальних рис та особливостей, аргументувати власну точку зору на сутність історичних подій.

2. Метод кейс-стаді (ситуаційний метод) ґрунтується на значній методологічній насиченості і характеризується значним гносеологічним та аксіологічним потенціалом. Він стимулює студентів ґрунтовно аналізувати факти з історії України, обстоювати власну точку зору у дискусійній групі, розвиває вміння студента ставити більш чіткі, обґрунтовані питання.

3. Ефективною є робота за методикою “альтернативних груп”. Виходячи з запропонованого викладачем питання з актуальної історичної проблеми, члени однієї групи ведуть пошук аргументів “за”, а члени іншої групи – “проти”. Результатом творчого пошуку студентів є сформульоване резюме лідерами кожної групи. Викладач виносить на обговорення студентів свій висновок стосовно обговорюваної історичної проблеми.

4. Під час проведення семінарів-дискусій відбувається активний обмін думками і поглядами учасників обговорення певної історичної проблеми, виробляється вміння формулювати думки й чітко висловлювати їх, критично оцінювати власні погляди.

5. Проведення “круглого столу” передбачає активний обмін думок студентів з приводу тієї чи іншої історико-політичної проблеми, який ґрунтується на знанні фахової літератури, матеріалах сучасних публіцистичних та періодичних видань.

Методичні рекомендації до написання реферату

РЕФЕРАТ (від лат. Refere – доповідаю, сповіщаю) – це конкретний виклад у письмовій або усній формах змісту книги, статті чи наукової праці. Рефератами називають такі доповіді або письмові дослідження на певну тему, що включають критичний огляд літературних та інших джерел. Вони є однією з форм поглибленого вивчення першоджерел, використання отриманих знань для аналізу процесів і явищ суспільного життя.

Головною метою реферату з історії України є перевірка якісного рівня засвоєння студентами курсу вітчизняної історії. Підготовка реферату сприяє формуванню творчого підходу до вивчення історії, критичного мислення, світоглядних позицій. Науковий пошук відкриває перед студентами можливість пізнавати факти історії, їх об’єктивно оцінювати, аргументувати власну точку зору на події історичного процесу.

В процесі навчання студенти можуть виконати по одному реферату в кожному модулі. Максимальна оцінка за реферат складає 10 балів, яка включається до навчального рейтингу студентів.

Обсяг реферату для студентів денного відділення Академії муніципального управління має складати 10-15 сторінок і бути виконаним на одну із запропонованих тем.

Реферат повинен містити:

• Титульний аркуш (містить назву реферату, прізвище та ім’я автора);

• Зміст (містить перелік усіх пунктів реферату та найменування розділів, яких має бути не менш, ніж 2 і не більше, ніж 5);

• Вступ (розкриває актуальність обраної теми, визначає предмет наукового пошуку та його завдання);

• Основна частина (складається з розділів, кожний розділ починають із нової сторінки);

• Висновки (у них викладають основні результати проведеної реферативної роботи);

• Список використаних джерел та літератури – не менше, ніж 5 назв (приклади його оформлення поданого нижче).

Реферат має бути виконаний на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 від руки (із застосуванням трафарету) або ж за допомогою комп’ютера. Реферати, виконані не за вказаними темами, а також запозичені з CD – дисків та Інтернету не зараховуються.