- •Передмова
- •Тема 1. Соціально-економічна сутність туризму і
- •1.1. Внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на розвиток
- •1.2. Класифікація туристських підприємств
- •1.3. Туристський продукт і туристська послуга
- •1.2. Класифікація туристських підприємств
- •1.3. Туристський продукт і туристська послуга
- •Тема 2. Загальні умови організації туристської
- •2.1. Організаційні вимоги, що висуваються перед суб`єктами туристської діяльності
- •2.2. Формування туристського пакету
- •2.3. Ціноутворення в туризмі
- •2.2. Формування туристського пакету
- •2.3. Ціноутворення в туризмі
- •Лекція 3
- •Тема 3. Договорні відносини в туристському бізнесі
- •3.1. Правові основи договірних відносин. Агентський договір
- •3.2. Договори з постачальниками й підрядчиками
- •3.3. Договори з клієнтами (договори на туристське обслуговування)
- •3.1. Правові основи договірних відносин. Агентський договір
- •3.2. Договори з постачальниками та підрядчиками
- •3.3. Договори з клієнтами (договори на туристське обслуговування)
- •Лекція 4
- •Тема 4. Міжнародна співпраця та організації у туризмі
- •4.1. Міжнародні туристські організації
- •4.2. Міжнародне регулювання туристської діяльності. Роль і значення всесвітньої туристської організації (вто)
- •4.1. Міжнародні туристські організації
- •4.2. Міжнародне регулювання туристської діяльності. Роль і значення всесвітньої туристської організації (вто)
- •Всесвітня туристська організація (вто)
- •Лекція 5
- •Тема 5. Уніфікація технологій туристських послуг туристського підприємства
- •5.1. Концепція уніфікованих технологій туристських послуг
- •5.2. Чинники, що визначають появу нових технологій
- •5.3. Організація туристського товарообігу і технологія партнерських відносин.
- •5.1. Концепція уніфікованих технологій туристських послуг
- •Уніфікація технологічних процесів розміщення
- •5.2. Чинники, що визначають появу нових технологій
- •5.3. Організація туристського товарообігу і технологія партнерських відносин
- •Лекція 6
- •Тема 6. Функціональна організація технологічних процесів надання туристських послуг
- •6.1. Організатори туризму
- •6.2. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів
- •6.1. Організатори туризму
- •6.2. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів
- •Тема 7. Функціонування туристської індустрії:
- •7.1. Організаційно-правове забезпечення туристської індустрії в Україні
- •7.2. Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •7.2. Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •Список літератури
- •Глосарій
Тема 1. Соціально-економічна сутність туризму і
ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на розвиток
туризму
1.2. Класифікація туристських підприємств
1.3. Туристський продукт і туристська послуга
1.1. Внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на розвиток
туризму
Будучи складною соціально-економічною системою, туризм схильний до впливу з боку чисельних факторів, роль яких в кожний момент може бути різною. Тому їх облік об'єктивно необхідний для організації ефективної туристської діяльності.
Фактори, що впливають на розвиток туризму різні за силою дії і тривалості. Вони підрозділяються на:
-
зовнішні (екзогенні);
-
внутрішні (ендогенні).
Зовнішні фактори впливають на туризм за допомогою змін, що відбуваються в житті суспільства, і мають неоднозначний вплив на різні елементи системи туризму.
До зовнішніх факторів відносяться:
- природно-географічні;
- культурно-історичні;
- економічні;
- соціальні;
- демографічні;
- політико-правові;
- технологічні;
- екологічні.
Природно-географічні (моря, гори, ліси, флора, фауна, клімат і т. ін.) і культурно-історичні (пам'ятники архітектури, історії і культури) фактори як основа туристських ресурсів, є визначальними при проектуванні перспективних програм турів.
Економічні фактори і розвиток туризму мають найтісніший зв'язок, оскільки від економічного розвитку країни залежать доходи населення, рівень розвитку матеріально-технічної бази туризму і його інфраструктури. Держави з розвинутою економікою, як правило, лідирують за кількістю туристських поїздок.
До числа економічних факторів також відносяться: падіння валового внутрішнього доходу, інфляція, відсоткові банківські ставки, коливання обмінних курсів валют. Помічено, що зростання відносної собівартості поїздки на 5% приводить до зменшення попиту на туристський продукт до 10%.
Соціальні фактори – це збільшення вільного часу (скорочення робочого часу, збільшення тривалості відпусток) в поєднанні з поліпшенням життя людей приводить до сплеску зростання в туризмі.
Крім того, на розвиток туризму мають вплив і такі соціальні фактори, як рівень освіти, відношення людей до духовних цінностей замість матеріальних і т. ін.
Передбачається, що на зміну пасивному відпочинку за принципом «три S» (Sea-San-Sand – море-сонце-пляж) приходить принцип «трьох L» (Lore-Londscahe-Leisure – національні традиції-пейзаж-дозвілля).
Демографічні фактори чисельності населення, розміщення їх по різних місцевостях, стато вікової структури (з виділенням працездатних пенсіонерів, людей, що навчаються), сімейного стану, складу сім'ї.
Збільшення чисельності населення впливає на збільшення числа туристів. Найбільшу схильність до активного туризму мають 18-30-річні, проте загальну активність в рухливості людей досягають 30-50-річні.
До групи демографічних факторів відноситься урбанізація. Вона досягла в США 77%, в Європі 71%. У результаті урбанізації скорочується чисельність населення, яке проживає в невеликих населених пунктах і займається сільським господарством. А це основні постачальники туристів.
У демографічній структурі населення відбуваються наступні зміни: старіння населення, зменшення чисельності 15-24-річних; збільшення працюючих жінок і бездітних пар; збільшення чисельності самотніх людей.
Політико-правові фактори – політичні обставини в світі і в окремих країнах, політика відкриття / закриття кордонів, пом'якшення адміністративного контролю у сфері туризму, уніфікація податкової і грошової політики.
Зниженню темпів розвитку туризму вплинули події в країнах Ірану, Іраку, Афганістану, США, Персидської затоки та ін. Екстремізм, тероризм негативно впливають на розвиток туризму.
Техногенні фактори пов'язані з прогресом у техніці й технологіях. Розвиток науки і техніки (транспорту, інформаційних систем, МТБ засобів розміщення) позитивно впливають на розвиток туризму. Проте НТП несе і проблеми. Наприклад, Інтернет приводить до фінансових проблем у багатьох країнах, коли туризм може стати неможливим без нього. Він має іноді руйнівний характер: руйнує середовище, погіршує екологію.
Екологічні фактори – це техногенні фактори, пов'язані з аварією на ЧАЕС, які призвели до того, що зміни в екології Білорусі, України стали наслідком зменшення туристсько-рекреаційних ресурсів.
Внутрішні фактори – це ключові явища і тенденції, що виявляються безпосередньо в його сфері. До них відносяться матеріально-технічні фактори, пов'язані з розвитком засобів розміщення, транспорту, ресторанного господарства, торгівлі, засобів розваги.
Особливе місце серед факторів, що мають вплив на розвиток туризму, займає сезонність, яка виступає як найважливіша специфічна проблема.
Сезонність - це властивість туристських потоків концентруватися в певних місцях протягом невеликого періоду часу. З економічної точки зору вона пов’язана з коливаннями попиту, що повторюється. У країнах Північної півкулі з помірним кліматом основними («високими») сезонами є літній (липень-серпень) і зимовий (січень-березень). Крім того, виділяються міжсезоння (квітень-червень, вересень) і «мертвий сезон» (жовтень-грудень), при яких туристські потоки загасають і попит знижується до мінімуму.
Кліматичні фактори пов'язані з тим, що в більшості регіонів світу погодні умови для подорожей, відпочинку, лікування, занять спортом розрізняються за місяцями року.
Соціальні фактори обумовлені тим, що велика частина шкільних канікул припадає на літні місяці. Тому батьки прагнуть приурочити свою відпустку до цього часу і відпочивати разом з дітьми. Високий рівень попиту на туристські поїздки влітку пов'язаний і з поширеною в європейських країнах практикою, зупинки підприємств на профілактичний ремонт у липні-серпні (місяці якнайменшої продуктивності праці).
Згладжування сезонності в туризмі дає великий економічний ефект, дозволяючи збільшити терміни експлуатації матеріально-технічної бази, підвищити ступінь використання праці персоналу протягом року, збільшити надходження від туризму.