![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Курсова робота
- •Передмова
- •1 Аналіз простої лінійної кореляції
- •1.1 Теоретичні основи аналізу простої лінійної кореляції
- •1.2 Аналіз регресії
- •1.3 Оцінка тісноти зв’язку
- •2 Аналіз простої нелінійної кореляції
- •2.1 Теоретичні основи аналізу нелінійної кореляції
- •2.2 Аналіз регресії
- •2.3 Оцінка тісноти зв’язку
- •3 Непараметричний кореляційний аналіз
- •3.1 Теоретичні основи непараметричного кореляційного аналізу
- •3.2 Оцінка тісноти зв’язку
- •4 Аналіз множинної кореляції
- •4.1 Теоретичні основи множинного лінійного кореляційного аналізу
- •4.2 Аналіз регресії
- •4.3 Оцінка тісноти зв’язку
- •4.4. Перевірка достовірності кореляційної моделі
- •Висновок
Передмова
Просо є цінною круп’яною культурою, яка здатна забезпечити відносно високі і досить стабільні врожаї навіть у посушливі роки. За дотримання технології вирощування воно дає часто вищі врожаї, ніж інші зернові культури. В Україні просо можна сіяти пізно, що дає змогу рослинам продуктивно використовувати літні опади. Тому просо широко застосовують як страхову культуру для пересіву загиблих озимих та ранніх ярих і для пожнивних посівів на зелений корм.
Просо - це культура без відходів. Завдяки значній кількості крохмалю просо використовується для виробництва спирту, а в останній час у світі компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням проса в енергетичну рослину. Солома та полова проса за своїми якостями наближаються до лугового сіна (0,41 к. о.). Просяне ж сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, а за якістю зеленої маси просо переважає кукурудзу та сорго.
В даному курсовому проекті ми проведемо статистичний аналіз і прогнозування урожайності цієї культури в господарствах. Урожайність – найважливіший показник, що відображає рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Від правильного планування і прогнозування рівня урожайності сільськогосподарських культур багато в чому залежить якість планового економічного рівня таких економічних категорій, як: собівартість, продуктивність праці, рентабельність і інші економічні показники. Таким чином, урожайність культур в кожному господарстві грає одну з перших ролей, і виробник сільськогосподарської продукції повинен прагнути до постійного підвищення урожайності всіх культур.
Отже метою курсового проекту показати взаємозв’язок і залежність урожайності зернових культур, від кількості внесених мінеральних добрив і якості грунтів. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.
1 Аналіз простої лінійної кореляції
1.1 Теоретичні основи аналізу простої лінійної кореляції
Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.
Математичне
рівняння, яке описує залежність між
ознаками, називають кореляційним
рівнянням або рівнянням регресії. При
простій лінійній кореляції це рівняння
має вигляд:
a0
+ +a1x,
де
середнє теоретичне значення результативної
ознаки «у»; х значення факторної ознаки;
a0
,a1
параметри рівняння. Кореляційне рівняння
пов'язує результативну ознаку з факторною
у вигляді рівняння прямої лінії, де
параметр a1
визначає середню зміну результативної
ознаки (у) при зміні факторної (х) на
одиницю її натурального виміру.
Невідомі параметри
a0 і
a1
визначають за способом найменших
квадратів. Для цього складають і
розв»язують систему рівнянь:
Тісноту простого лінійного кореляційного зв»язку визначають з допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r) Абсолютна величина його коливається в межах 0±1. Чим ближче ця величина до 1, тим тіснішим вважається зв'язок між ознаками. Додатне значення величини коефіцієнта кореляції вказує на прямий зв'язок результативної і факторної ознак, від'ємне на обернений зв'язок між ними.
Формула лінійного коефіцієнта кореляції має вигляд:
.
,
де x і y середні квадратичні відхилення факторної і результативної ознак.