- •Етапи адаптаціїї молодого вчителя
- •Молодий спеціаліст
- •Призначення наставника
- •V етап підсумковий
- •II. Зміст стажування молодого вчителя
- •Навчальна робота
- •Методична робота
- •Робота класного керівника
- •На допомогу молодому вчителю
- •Поради досвідчених колег
- •Рекомендації щодо підготовки до уроку
- •Самоаналіз уроку
- •Пам’ятка наставника
- •Психологічний аспект уроку
- •II. Організація навчального процесу з урахуванням вікових особливостей учнів
- •Орієнтована схема аналізу уроку
- •Діагностична карта вчителя
- •План сАмоосвіти
- •А н к е т а молодого вчителя (проводиться в кінці першого року стажування)
- •7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):
- •8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):
- •9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):
- •10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):
- •Вивчення запитів молодих учителів (проводиться в кінці навчального року)
- •Визначення рівня підготовки молодого учителя до проведення виховної роботи
- •В чому причина утруднень у виховній діяльності (підкреслити, дописати):
- •Яка допомога Вам потрібна (підкреслити, дописати):
- •Для наставника молодого вчителя
- •Методичний аукціон для молодих учителів
- •Дидактичні вимоги до сучасного уроку
- •Класифікація уроків
- •Форми роботи на уроці
- •Навчальні лекції:
- •Інтерактивні форми організації роботи на уроці
- •Гуманізму
- •Технологія критичного мислення здійснюється за алгоритмом:
- •Виключає покарання
- •Запобігає авторитаризму
- •Передбачає віру в творчі сили дитини
- •5. Практична діяльність
Виключає покарання
Запобігає авторитаризму
Передбачає віру в творчі сили дитини
Технологія проблемного навчання
Технологія проблемного навчання базується на організації навчальної діяльності зі створенням проблемних ситуацій, внаслідок чого учень оволодіває знаннями, уміннями, навичками, розвиває розумові здібності. Результатом такого навчання є «відкриття» знання, що нове для школяра, тобто суб'єктивно нове знання, яке стає особисто значимим. Відбувається усвідомлення і розуміння наукових фактів як особистої цінності, що забезпечує розвиток пізнавальної мотивації, інтересу до змісту матеріалу, викликає захоплення навчальним предметом.
Можна виділити кілька видів проблемного навчання:
-
проблемний виклад навчальної інформації вчителем;
-
створення на уроці проблемної ситуації педагогом;
-
формування і розв'язання проблеми самими учнями.
Проблемно-пошукова діяльність включає бачення проблеми, її формування, пошук способів розв'язання, осмислення нової інформації, отримання і корекцію результатів.
Технологія
проблемного навчання
Формування
і роз`язування проблем самими учнями
Проблемний
виклад навчальної інформації Створення
проблемної ситуації
Забезпечує
відкриття
нових знань
розвиток
пізнавальної
діяльності
формування
інтересу
до предмету
Технологія навчального проекту
Гармонійно поєднує академічні і прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: «все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними; форми роботи – індивідуальними, або груповими.
Проектне навчання будується за алгоритмом:
-
підготовка (визначення теми та мети проекту);
-
планування (визначення джерел інформації, послідовності виконання проекту);
-
збір та аналіз інформації;
-
презентація навчального проекту;
-
підведення підсумків, оцінювання результатів діяльності.
Така проблемна побудова навчального процесу сприяє розвитку мислення, забезпечує стійкі, системні і цілісні знання, оскільки ці знання учень здобуває самостійно.
Технологія
навчального проекту
Академічні
знання
Прагматичні
знання
Навчальні
проекти дослідницькі творчі ігрові інформаційні
Технологія креативного розвитку
Направлена на створення „олімпійського резерву” – групи школярів, які виявляють творчість, мають оригінальне мислення, здатні знаходити рішення в нестандартних ситуаціях.
А.Ейнштейн вважав, що якщо бути абсолютно логічним, то зробити відкриття неможливо. Психологи є виділяють два типи особистостей:
Інтелектуальну (має конвергентне, закрите, нетворче мислення, розв’язує складні завдання за відомим алгоритмом).
Креативну (має дивергентне, відкрите, творче мислення, самостійно ставить завдання, націлене на відкриття, генерує оригінальні ідеї).
Працювати з учнями другого типу не просто, але надзвичайно цікаво.
Технологія
креативного розвитку
Створення
«олімпійського резерву», виявляти
учнів, які: мають
оригінальне мислення
схильні
до творчої праці здатні
знаходити рішення в нестандартних
ситуаціях
Креативні
особистості Інтелектуальні
особистості
Етапи навчально-пізнавальної діяльності
Сприйняття
інформації
уявлення
сприйняття
відчуття
Уявлення про
зовнішні ознаки предмета або явища
2.
Розуміння та усвідомлення інформації
елементарні
зв’язки
окремі елементи
розпізнання
трансляція
інтерпретація
антиципація
(передба-чення, прогнозування)
Розумові
дії
3.
Запам’ятовування
інформації
свідоме первинне
1) багаторазове повторення
поточне 2)
багаторазове виконання
3) зведення до єдиних
логічних основ
несвідоме закріплення
Зберігання
інформації в пам’яті з наступним
свідомим відтворенням
4.
Узагальнення та систематизація
організація знань
у схему
виведення принципів
зв’язки
система понять
поняття
визначення ознак
належності (класифікація)
наукові знання
(теорії)
поняття (описувальний
матеріал)
закони (пояснювальний
матеріал)
ідеї (пов’язуючий
матеріал)
правила
(приписувальний матеріал)
фактологічний
матеріал
способи діяльності