Рекомендації до виконання практичних завдань:

1. При розв’язку першої задачі необхідно розрахувати граничний продукт при зміні кількості найнятих. Граничний продукт визначається по формулі: МР = Q/L, де: Q – зміна в обсязі виробництва., L – зміна витрат праці. Необхідно звернути увагу на те, що кількість найнятих у нашій задачі змінюється на одиницю тобто L = 1, значить можна використати спрощену формулу: МР = Q. Середній продукт визначається по формулі АР = Q/L, тобто відношенню сукупного продукту (обсягу виробництва) до кількості найнятих.

При визначенні оптимальної кількості найнятих необхідно згадати, що виробник втрачає інтерес до збільшення чисельності робітників у точці перетину кривих граничного і середнього продукту, тобто коли граничний продукт дорівнює середньому продукту.

2. Друга задача вимагає визначення інформації, яку несе в собі побудована ізокванта. Необхідно згадати, що ізокванта являє собою криву, точки якої зображують різні комбінації факторів виробництва для одержання того ж самого обсягу продук­ції при цьому пов’язати з умовою задачі. При побудові ізокванти необхідно відкладати на осі Y кількість використаних екскаваторів, а на осі Х чисельність робітників.

3. Виконуючи третє завдання необхідно згадати визначення ізокости та її бюджетне рівняння. Ізокоста це лінія, яка показує можливості у придбанні ресурсів фірмою за даного рівня сумарних витрат при певному рівні цін на ресурси. А якщо рівень сумарних витрат буде постійно змінюватися при незмінному рівні цін на ресурси, то одержимо безліч паралельних ізокост – карту ізокост. Тобто, щоб побудувати карту ізокост достатньо побудувати одну і провести паралельно ще декілька. Бюджетне рівняння: ТС = r·С + w·L, де: TC – сумарні витрати фірми, C – обсяг капіталу, L – кількість праці, r – вартість капіталу. w – рівень заробітної плати.

Ізокоста будується аналогічно бюджетній лінії. Спочатку визначаються точки перетину з осями координат: с осію Y по формулі: C_m = TC/r; с осію Х по формулі: L_m = TC/w. Величина куту нахилу ізокости дорівнює співвідношенню рівня заробітної плати і вартості капіталу: j = w/r.

Теми доповідей та рефератів.

1. Короткі та довготривалі періоди функціонування підприємства.

2. Схема виробничої системи. Характеристика її найважливіших параметрів.

3. Функція виробництва та її властивості.

4. Поняття і параметри виробничої функції.

5. Граничний продукт та закон спадної віддачі.

6. Виробнича функція Кобба – Дугласа.

7. Взаємозамінність факторів виробництва.

8. Випуск продукції при двох змінних видах затрат.

9. Виробнича функція і технічний прогрес.

10. Ізокванта і ізокоста. Рівновага виробника.

11. Підприємство в умовах економіки України на сучасному етапі.

Семінарське заняття № 5.

Тема: Витрати та результати виробництва.

Мета: Поглибити, систематизувати та розширити знання з природи витрат виробництва. Предметно розглянути особливості витрат як в короткостроковому, так і довгостроковому періоді.

План

1. Явні та неявні витрати. Нормальний, бухгалтерський та економічний прибуток фірми.

2. Постійні, змінні і валові витрати та їх графіки.

3. Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки.

4. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.

5. Ефекти масштабу та їх вплив на криву довгострокових витрат фірми.

Проблемні питання:

Уявіть себе спочатку у ролі бухгалтера будь-якого підприємства, а потім – економіста-теоретика. Чи буде різним Ваш погляд на визначення витрат підприємства?

Ви власник приватної квартири, який вирішив у себе вдома організувати невелике ательє по виробництву дамських капелюхів, найнявши двох жінок, Ви починаєте виготовляти продукцію. Як Ви будете розраховувати свої витрати? Які основні статті ваших витрат Ви могли б назвати?

Ви організували підприємство по наданню юридичних послуг. З метою залучення клієнтури Ви готові погодитися на витрати по оплаті посередницьких послуг у розмірі 10% від вартості послуг, що надаються клієнту. До якого виду витрат можуть бути віднесені вказані витрати?

Якщо граничні виробничі витрати перевищують середні змінні витрати, про що це свідчить: про зростання чи зменшення середніх змінних витрат? Поясніть, чому.

Дати оцінку впливу ефектів масштабу на криву середніх довгострокових витрат фірми.

Розв’язати задачі:

Задача 1.

Визначити бухгалтерський та економічний прибуток швейної майстерні, якою володіє Осипова Л.Д., якщо: Осипова Л.Д. наймає двох помічниць, яким виплачує 5000 гривень на рік кожній. Сплачує щороку 4000 гривень за оренду виробничого приміщення та 1000 гривень за електроенергію, а також витрачає 40000 гривень щороку на сировину. Амортизаційні відрахування складають 300 грн.

В виробниче устаткування Осипова Л.Д. вклала власні гроші, які могли б принести їй 5000 гривень річного прибутку, якби вона вклала їх в банк, крім того вона відмовилася від посади модельєра на швейній фабриці з оплатою 7000 гривень в рік.

Доход від реалізації швейних виробів складає 74000 гривень.

Чи вигідно Осиповій Л.Д. примати майстерню?

Задача 2.

Знаючи, постійні та змінні витрати чисто конкурентної фірми на кожному рівні виробництва у короткостроковому періоді:

Обсяг виробництва Q	Постійні витрати FC	Змінні витрати VC
0	20	0
1	20	45
2	20	85
3	20	120
4	20	150
5	20	185
6	20	225
7	20	270
8	20	325
9	20	390

1. Обчислити валові (ТС), середні змінні (AVC), середні валові (ATC) та граничні (MC) витрати фірми.

2. Накреслити криві: AVC, ATC, MC.

Задача 3.

Використовуючи дані таблиці про витрати праці L і капіталу С та сумарного випуску продукції Q, при різних масштабах виробництва:

	Витрати праці L	Витрати капіталу С	Випуск продукції Q
А	20	60	200
Б	40	120	600
В	60	180	900
Г	90	270	1080

1. Визначить характер віддачі від масштабу при переході від А до Б, від Б до В та від В до Г. Коли буде досягнуто оптимального розміру підприємства?

3. Накреслити карту ізоквант.

Література:

Долан Э.Дж. Линдсей Д. Микроэкономика / под общ. ред. Б.Лисовика,– СПб, Экон.шк., 1994.(с.131-157)

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: 2 т. М: Республика, 1992. (т.2, с.45-63)

Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум / навчальний посібник – Львів: „Магнолія плюс”, 2004. (с. 157-184)

Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка – К.Основи, 1996. (с.187-206)

Самюельсон Пол.А., Нордгауз Вільям Д. Экономика – М.Санкт Петербург К.: Вильямс, 2001. (с 123-141)

Самюельсон Пол.А., Нордгауз Вільям Д. Экономика – М.Санкт Петербург К.: Вильямс, 2001. (с 123-141)

ФишерС., Дорнбуис Р. Экономика – М.: Дело, 1993. (с.141-152)

Методичні поради до питань

семінарського заняття № 5

1. При підготовці першого питання зверніть увагу на те, що витрати виробництва – це повні витрати, затрати безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції і обумовлені ними.

Необхідно показати різновидності витрат, які діляться на явні та не явні.

Явні витрати – це витрати, які мають форму платежів постачальником факторів виробництва і проміжних виробів. В число явних витрат входить зарплата співробітникам, виплати банкам та іншим постачальникам, плата за юридичні послуги, оплата транспортних витрат та інше.

До числа не явних відносяться альтер­нативні витрати використання ресурсів, які належать власникам фірми. Ці витрати не передбачені контрактами (договорами), обов'язковими для явних платежів, і тому залишаються не одержаними.

Ділення витрат на явні та не явні це єдиний спосіб класифікації витрат.

Слід відмітити, що коли приймається рішення про початок або розширення виробництва фірмою, то в розрахунок очікуваного прибутку слід включати, як явні, так і не явні витрати.

Мінімальний прибуток, який необхідний для того, щоб фірма діяла, називається нормальним прибутком. Він дорівнює не явним витратам, вкладеним власником фірми у виробництво.

Наприклад, вклавши в виробництво капітал, підприємець зможе одержувати прибуток – 9% від вкладеного капіталу. Якщо в цей час процентна ставка складає – 9%, то прибуток буде нормальним.

Треба зауважити, що економісти і бухгалтера по різному розуміють значення терміну “прибуток”.

Бухгалтерський прибуток (фінансовий) – це різниця між валовим доходом (сукупною виручкою) фірми та її явними витратами.

Економічний прибуток – це різниця між валовим доходом та сумою явних і не явних витрат (сукупними витратами)

2. В другому питанні треба відмітити, що в межах короткострокового періоду виробничі потужності фірми є фіксованими, фірма може використовувати свої потуж­ності більш-менш інтенсивно, збільшуючи або зменшуючи кількість споживаних змінних ресурсів.

Необхідно зазначити, що в короткостроковому періоді всі витрати фірми поділяються на постійні і змінні витрати. Поділення витрат на постійні і змінні має важливе значення для аналізу діяльності підприємства, зокрема прийняття рішення про закриття чи обяви банкрутства фірми в випадку збиткової діяльності.

Слід також приділити увагу темпам зростання валових та змінних витрат.

3. По третьому питанню треба дати характеристику середніх постій­них, середніх змінних, середніх валових і граничних витрат.

Слід також приділити увагу динаміці середніх та граничних витрат в короткостроковому періоді.

4. По четвертому питанню слід показати, що в довго­тривалому періоді фірма може змінити масштаби своїх виробничих потужностей: вона може поставити додаткове обладнання або залишити в своєму користуванні меншу кількість обладнання. Галузь також може змінити свої масштаби. Довго­строковий період достатній, щоб нові фірми могли вступати в галузь, а існуючі залишити її.

Отже, в довгостроковому періоді всі ресурси є змін­ними.

Крива довгострокових АТС, або планова крива склада­ється з дільниць кривих довгострокових АТС, відповідних різним розмірам підприємств, які фірма може побудувати на протязі довгого часу. Крива довгострокового АТС має дугоподібну форму. Довготривалі зміни середніх затрат в діяльності фірми або підприємства звичайно розглядаються як змінні в масштабі виробництва.

5. У п’ятому питанні слід показати, що у довгостроковому періоді спроможність змінювати обсяг капіталу дає фірмі можливість зменшувати витрати.

Якщо в довго­тривалому періоді середні затрати підприєм­ства зменшуються з ростом випуску продукції, то в цьому випадку підприємство має економію, обумовлену масшта­бами виробництва. Якщо відбувається збільшення середніх затрат підприємства із збільшенням обсягів виробництва, то підприємство відчує шкоду від масштабів виробництва.

Перш за все, джерелом економії є, звичайно, якісні зміни у технологи виробництва в результаті впровадження нових досягнень науки і техніки в процесі виготовлення продукції, а також більш раціональна організація самого процесу виробництва.