- •Передмова
- •В другу частину входять плани семінарських занять і завдання та методичні рекомендації до їх підготовки; завдання та задачі для перевірки рівня засвоєння знань студентів.
- •В посібник включені тести, теоретичні питання, практичні завдання для перевірки рівня засвоєння знань студентів, які дають можливість студенту перевірити свої знання при підготовці до контролю знань.
- •Частина і. Мікроекономіка в питаннях та відповідях Розділ 1. Предмет і метод мікроекономіки.
- •Розділ 2. Теорія поведінки споживача.
- •Розділ 3. Попит, пропозиція, їх взаємодія
- •Розділ 4. Теорія виробництва.
- •Розділ 5. Ринки досконалої конкуренції і монополії.
- •Розділ 6. Ринки олігополії та монополістичної конкуренції
- •Прибуток() – кількість конкурентів() – попит () – прибуток()
- •Розділ 7. Ринки факторів виробництва.
- •Розділ 8. Загальна рівновага і економіка добробуту.
- •Методичні поради до питань семінарського заняття № 1.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 2.
- •Методичні поради до питань семінарського заняття № 2.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 3.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 4.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 5.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 6.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 7.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 8.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 9.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Семінарське заняття № 10.
- •Рекомендації до виконання практичних завдань:
- •Теми доповідей та рефератів.
- •Підсумковий тест з курсу «Мікроекономіка»
- •Практичні завдання
- •Відповіді на тести Відповіді на тести розділів 1 - 8
- •Відповіді на підсумковий тест
- •Рекомендована література.
Методичні поради до питань семінарського заняття № 1.
1. При підготовці першого питання треба показати, що мікроекономіка є складовою частиною економічної теорії. Процес економічного дослідження може здійснюватись на різних рівнях: окремого підприємства, фірми, акціонерного товариства, а також національної економіки в цілому.
Підхід заснований на дослідженні національної економіки в цілому називається макроекономічним, а підхід, заснований на дослідженні економічних відносин на рівні окремих елементів економічної системи, називається мікроекономічним.
Мікро- і макроекономічні підходи взаємно доповнюють один одного.
Щоб розкрити дійсну різницю між мікро- та макроекономічними теоріями необхідно перш за все виявити цілі, досягнути яких прагнуть ці теорії.
Мікроекономічні теорії покликані виявити ті фактори, які впливають на різницю діяльності окремих елементів економічної системи, будь то окреме підприємство – фірма, акціонерне товариство. В рамках окремих одиниць загального народного господарства не виникає необхідності об’єднання показників їх діяльності, тоді як макроекономіка не може обходитися без цього, щоб одержати повну картину про функціонування економіки країни в цілому.
Слід також показати процес формування мікроекономіки як науки.
2. При вивченні другого питання слід відмітити, що в економічній теорії під фактором виробництва розуміється особливо важливий елемент, який впливає на можливість і результативність виробництва. Таких факторів, які використовуються для виробництва продукту, дуже багато. Існують різні підходи у виділенні факторів і їх класифікації в окремі групи.
Виділяються дві групи: особовий фактор виробництва і речовий фактор виробництва.
В якості особового фактору виробництва завжди розглядається робоча сила – сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці. В якості речового фактору виробництва приймаються до уваги усі засоби виробництва.
Маржиналістська теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: земля, праця, капітал, підприємницька діяльність.
Всі ресурси рідкісні або є в обмеженій кількості, отже і обсяг виробництва теж обмежений. Суспільство не спроможне виробити і спожити весь обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б одержати, але воно прагне одержати максимальну кількість корисних товарів і послуг, вироблених із обмежених ресурсів.
Можливості суспільства виробництва економічних благ при повному і ефективному використанні всіх наявних ресурсів при даному розвитку технології називають виробничими можливостями. Необхідно надати характеристику кривої виробничих можливостей, яка показує можливий випуск продукції при повному використанні ресурсів.
3. При підготовці третього питання слід вказати, що безпосереднім предметом мікроекономіки є: економічні відносини, пов'язані з ефективним використанням обмежених ресурсів; прийняття рішень окремими суб'єктами економіки в умовах економічного вибору.
Відзначити, вивчення яких питань має особливе значення. Вказати об’єкт та суб’єкти мікроекономіки. Показати, що в основі вивчення дисципліни лежить її структурно-логічна схема, яка припускає п'ять основних блоків: попит, пропозиція і їх взаємодія; теорія поведінки споживача; підприємство на ринку свого продукту; підприємство на ринку факторів виробництва; загальна рівновага та ефективність.
Необхідно також надати характеристику позитивної та нормативної мікроекономіки.
Під час вивчення другої частини питання потрібно показати, що метод – це сукупність прийомів дослідження в науці і відтворення їх у системі економічних категорій, законів.
Крім того, потрібно надати характеристику загальнонаукових і спеціальних методів аналізу взаємодії економічних суб’єктів.
Важливим інструментом мікроекономічної теорії, як економічної взагалі, є моделі. Модель – це такий уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення заміщує об’єкт-оригінал, тобто є об’єктом-замінником. Широко використовуються табличне та графічне моделювання, яке допомагає сприймати залежність між різними економічними показниками.
4. При підготовці четвертого питання, слід звернути увагу на класифікацію економічних благ, показати в чому проявляються людські потреби.
Слід відмітити, що найбільш розповсюдженими є поділ благ на матеріальні та нематеріальні.
Особливе значення має поділ благ на економічні та неекономічні.
До економічних благ відносяться ті, які являються об'єктом, а не результатом економічної діяльності, тобто ті, які можна одержувати в кількості обмежень, порівняних із задоволенням потреб. До неекономічних відносяться дарові блага, надані без прикладання зусиль людини.
Відношення людини до блага визначає потребу в благах. Потреби людини взагалі безмежні і задовольнити всі потреби людини неможливо, але потреби в визначених конкретних благах можуть бути задоволені. Споживач, купуючи товар, бажає одержати від нього задоволення своєї потреби. Інакше кажучи, цей товар має “корисність”.
Слід відмітити, що економісти виставили ідею, згідно з якою встановлена потреба людини може задовольнятися послідовно один за одним одиницями товару.
5. Далі при підготовці п’ятого питання слід показати, що потреби треба пов'язати з законом спадної граничної корисності, розглядаючи при цьому, що з себе являє корисність товару та гранична корисність.
За певний проміжок часу, на протязі якого смаки споживача не змінюються, гранична корисність кожної наступної одиниці продукції буде спадати, тому що потреба в цьому конкретному продукті буде поступово задовольнятись. Це падіння граничної корисності по мірі придбання споживачем додаткових одиниць певного продукту відоме під назвою закону спадної граничної корисності.
Треба на прикладах показати дію закону спадної граничної корисності та його особливості.
6. При підготовці шостого питання, слід виявити, що аналізуючи бюджетну сукупність споживчих корзин, споживач прагне вибрати ту з них, яка б максимально задовольняла його потреби, тобто мала б для нього максимальну корисність
Споживчий набір, що лежить в області бюджетної сукупності і забезпечує максимальну корисність даному споживачеві, називається оптимальним.
Таким чином, споживчий вибір індивідуума, а в кінцевому рахунку його ринковий попит, визначаються сукупною дією, з одного боку, його переваг і смаків, але, з іншого боку, бюджетних обмежень і ринкових цін.
Крім того, слід надати увагу визначенню рівноваги споживача. Розкрити процес споживання й максимізації загальної задоволеності. Надати поняття зваженої граничної корисності, показати правило максимізації корисності у формі простих алгебраїчних виразів.
Необхідно також зробити висновок щодо поведінки споживача: стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на одну грошову одиницю, ця рівновага не змінить, поки не зміняться ціни, чи доход. Умови рівноваги для кожного споживача будуть неоднаковими, оскільки гранична корисність грошей залежить від доходу.