Розділ 3. Облік реалізації продукції та напрямки його удосконалення

3.1 Первинний облік реалізації продукції

Підставою для продажу продукції на підприємстві є укладений договір (замовлення, угода) з покупцями, в якому визначається асортимент; терміни відвантаження; кількість та якість продукції; умови постачання; ціна; форма розрахунків.

Угода - це основоположний документ, який служить підставою для здійснення будь-якої торговельної операції. Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Договір купівлі - один з найпоширеніших видів зобов'язань, використовуваних у підприємництві. Договір купівлі (Додаток 1) охоплює практично весь товарообіг у господарській діяльності підприємців. Висновок даного договору дуже зручно як для підприємств (юридичних осіб) так і для індивідуальних підприємців.

Договір містить ряд реквізитів і складається з декількох частин. До реквізитів ставиться номер договору, дата підписання, вказується місце підписання договору (населений пункт). Відзначається назва організації покупця й назва організації, продавця, і ті особи, які представляють дані організації й підписують договір.

Далі розкривається зміст договору. У розділі “Предмет договори” вказуються зобов'язання сторін, найменування товару і його кількість. У розділі “Строки й порядок постачання” утримуються дані про строк поставки продукції. У розділі “Ціна й загальна сума договору” відзначається ціна товару за одиницю продукції й загальна сума з урахуванням ПДВ. Договір також передбачає : порядок проведення розрахунків, умови поставки, термін дії даного договору, відповідальність сторін за порушення умов договору, порядок рішення споровши, а також порядок зміни умови договору. Договір підписується кожною стороною й цими підписами скріплюються печаткою кожного підприємства. Договір містить юридичні адреси сторін і їхні банківські реквізити. Договір складається у двох екземплярах - оригіналах, по одному для кожної сторони.

Бухгалтер підприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їх складання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані в частині строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки; відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконання зобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.

Не менш важливою є перевірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності, передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода може бути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точки зору прав на податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.

Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2007 №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 за №105/5296, визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, крім розрахунків з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відвантаження або відпуск готової продукції, виконаних робіт і послуг зі складу покупцям проводять на основі первинних документів, наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації вказують номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.

Фактичний відпуск готової продукції місцевим покупцям безпосередньо зі складу або цеху оформлюють на основі доручення права одержання цінностей, накладної, а іногороднім покупцям – товарно-транспортної накладної (при відвантаженні продукції залізницею, водним шляхом). На відвантажену продукцію розфасовану в бочки або ящики, складається специфікація у двох примірниках: перший – для покупця, а другий з документами на відвантаження передається до бухгалтерії.

Цінності зі складу для відправки залізницею або водним шляхом до іногородніх покупців відпускають експедитору підприємства-вантажовідправника або представнику транспортної організації під розписку у товарно-транспортній накладній.

Товарно-транспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою для списування відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника; другий для оприбуткування одержаної продукції копіюється до покупця, третій – до транспортної організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею; четвертий додається до подорожнього листа для обліку транспортної роботи.

Залізниця (станція відправлення) видає вантажовідправнику квитанцію про прийняття вантажу і один примірник виписаної залізничної накладної, що супроводжує вантаж у дорозі. Наприкінці робочого дня експедитор після відправлення вантажу подає до бухгалтерії відповідні транспортні документи.

Розрахунковими документами є: договір-угода; рахунки-фактури, платіжні: видані, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (при великій номенклатурі відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість тощо) [5].

На підприємстві відпуск продукції зі складу оформлюється товарно-транспортними накладними (Додаток 2).

Обов'язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава на відпуск продукції (замовлення, розпорядження тощо); номер автомашини; номер дорожнього листа; прізвище водія і вантажника, через кого відпускається продукція; ким і кому буде відпущений товар; найменування, кількість, ціна і вартість продукції. В тих випадках, коли в розділі «Відомості про вантаж» ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики продукції, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається, як невід'ємна її частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповнені реквізитів розділів «Навантажувально-розвантажувальні операції», «Транспортні послуги» підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню продукції.

Накладна (Додаток 3) підписується матеріально відповідальною особою, що відпустила продукцію, агентом або іншим працівником, що прийняв продукцію до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підприємства-отримувача, що прийняла продукцію (тут же ставиться штамп підприємства-отримувача).

Забороняється відпускати цінності у випадках: подання доручення, що видане з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; якщо доручення містить виправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які його підписали; відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, що засвідчує довірену особу; закінчення терміну дії доручення; отримання повідомлення підприємства-отримувача цінностей про анулювання доручення.

Відвантаження (відпуск) продукції зі складів проводиться матеріально відповідальними особами. Бухгалтер повинен виписувати рахунок-фактуру (Додаток 4) із зазначенням найменування та кількості продукції, що підлягає відпуску, а також фактично відпущеної кількості продукції.

Рахунок-фактура як платіжний документ служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за продукцію або за фактично відпущену продукцію на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку продукції. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату продукції. При відвантаженні товару залізничним транспортом до рахунку-фактури додається також вантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції відправлення Суми – товарна для доставки на адресу вантажоодержувача.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявності податкової накладної (Додаток 5), що виписана у відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку реалізації продукції підприємствами – платниками ПДВ.

На підприємствах, які мають дрібно-роздрібну мережу відпуск продукції оформлюється прибутково-видатковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них в обов'язковому порядку видається особі, яка одержала продукцію для реалізації, а інший залишається у матеріально відповідальної особи, що відпустила продукцію. В прибутково-видатковій накладній вказуються найменування, продажна ціна і вартість відпущених товарів, а також проставляються підписи матеріально відповідальних осіб, які відпустили і прийняли товар. Після реалізації одержаної партії продукції продавці здають виручку до каси підприємства, що відпустило товар, і одержують нову партію товару. Приймання готівки коштів здійснюється за прибутковими касовими ордерами. Номер, дата прибуткового касового ордеру і сума, на яку проданий товар, вказуються у прибутково-видатковій накладній. У відповідних графах накладної робиться також відмітка про кількість і суму нереалізованих товарів.

Використані видатково-прибуткові накладні разом з товарним звітом здаються матеріально відповідальними особами до бухгалтерії підприємства, до якого прикріплена дрібно-роздрібна мережа.

Контроль за правильністю списання реалізованої продукції здійснюється шляхом співставлення сум виручки за товарними звітами матеріально відповідальних осіб з даними звітів касира, який прийняв виручку від відповідної одиниці дрібно-роздрібної мережі (або з випискою установи банку, якщо виручка здавалась безпосередньо в банк – в залежності від прийнятого порядку).

Іноді при невеликих обсягах реалізації може застосовуватись спрощений порядок обліку і контролю руху продукції. В цьому випадку кожній матеріально відповідальній особі (продавцю) встановлюється постійний запас продукції. Первинний відпуск продукції в підзвіт проводиться на суму ліміту, наступний – на суму виручки, що здається. В таких випадках працівники дрібно-роздрібної мережі товарних звітів не складають. На підставі переданих прибутково-видаткових накладних бухгалтерія визначає товарообіг по кожному продавцю для нарахування належної йому заробітної плати.

Не приведено ні однієї форми первинного документа - наприклад відомість ф. №В-6.