- •Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.
- •Наука цивільного права та її система.
- •Поняття, принципи та система цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
- •Дія норм цивільного права у часі, просторі та за колом осіб.
- •Роль судової практики у цивільному праві України. Аналогія закону та аналогія права.
- •Поняття цивільних правовідносин. Види цивільно-правових правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття, основні риси та зміст правоздатності фізичних осіб. Початок та закінчення правоздатності фізичних осіб.
- •Дієздатність фізичних осіб.
- •Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою.
- •Поняття місця проживання та його значення у цивільному праві.
- •Акти цивільного стану. Порядок їх виправлення та оспорювання актового запису.
- •Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •Опіка та піклування.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичних осіб.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •Порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств.
- •Правове положення акціонерних товариств в Україні.
- •Правове положення товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Правове положення виробничих кооперативів.
- •Держава та територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав. Поняття «майно» в цивільному праві.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей.
- •Поняття та види цінних паперів.
- •Поняття та види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •Умовні правочини.
- •Форма правочину. Правові наслідки недодержання форми правочину.
- •Поняття та види недійсних правочинів.
- •Нікчемні правочини.
- •Оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •Представництво та його види у цивільному праві. Особливості комерційного представництва.
- •Передоручення. Здійснення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Довіреність. Види довіреності. Форма та строк дії довіреності.
- •Припинення дії довіреності.
- •Захист цивільних прав від порушень. Порядок та засоби захисту.
- •Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Форми цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
-
Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
Усі численні юридичні факти в цивільному праві класифіковано залежно від їх індивідуальних особливостей. Традиційно юридичні факти поділяються за ознаками залежності від волі суб'єктів на події та дії. До подій належать обставини, перебіг яких не залежить від волі людини (стихійне лихо, народження і смерть людини тощо.). Дії відбуваються за волею суб'єктів — фізичних і юридичних осіб. До них належить більшість юридичних фактів (укладення договору, виконання зобов'язання, створення твору, прийняття спадщини тощо).
Проте не можна заперечувати вольового походження подій у всіх випадках. Юридична подія може виникнути і внаслідок дії особи. Залежно від того, зумовлено виникнення події волею особи чи ні, їх поділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні події — такі явища, виникнення і розвиток яких не пов'язаний з вольовою діяльністю суб'єктів. До них належать стихійні лиха (повінь, землетрус, снігові замети, інші природні явища), перебіг часу тощо. Відносні події — це такі явища, які виникають за волею суб'єктів, але розвиваються і проходять незалежно від їх волі. Наприклад, настання смерті внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень.
Дії, залежно від того, чи відповідають вони вимогам закону, інших нормативних актів та умовам договору або ж порушують їх, поділяються на правомірні і неправомірні. Неправомірні — це дії, які порушують положення законів, інших нормативних актів і принципів права. До неправомірних дій, що породжують цивільні правовідносини, можна віднести: завдання шкоди (збитку); порушення договірних зобов'язань; тощо. Наслідком здійснення неправомірних дій є настання цивільно-правової відповідальності, хоч воля правопорушника не була спрямована на настання цих правових наслідків. Вони настають внаслідок положення закону. Неправомірні дії можна поділити на цивільні правопорушення і злочини.
Правомірні дії — це дії, що відповідають вимогам законів, інших правових актів та принципів права. Правомірні дії, в свою чергу, поділяються на юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти — правомірні дії суб'єктів, метою яких є виникнення, зміна або припинення цивільних правовідносин, тобто спрямовані на досягнення правових наслідків. До юридичних актів належать угоди, адміністративні акти (акти державних органів та органів місцевого самоврядування), рішення суду.
Основним, видом цивільно-правових юридичних актів є угоди — вольові дії юридичної або фізичної особи, спрямовані на досягнення певного правового результату.
Адміністративні акти завжди здійснюються з наміром спричинити відповідні адміністративно-правові наслідки. Тому більшість адміністративних актів є підставою адміністративних правовідносин і не належать до числа цивільно-правових юридичних актів. Але деякі адміністративні акти приймають з метою викликати як адміністративно-правові, так і цивільно-правові наслідки.
Особливий різновид юридичних актів — судові рішення, що встановлюють цивільні права та обов'язки. Як приклад можна навести рішення про визнання права власності на самовільну забудову за умов, що земельну ділянку у встановленому порядку буде надано забудовникові; про примусове укладення договору на умовах, визначених у судовому рішенні.
Юридичні вчинки — це правомірні дії суб'єктів цивільних правовідносин, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки незалежно від того, чи була у суб'єктів мета досягти того чи іншого правового.
Фактичний (юридичний) склад. Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків необхідний не один юридичний факт, а їх сукупність. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою (виникнення зміна або припинення правовідношення), називається фактичним (юридичним) складом.