- •Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.
- •Наука цивільного права та її система.
- •Поняття, принципи та система цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
- •Дія норм цивільного права у часі, просторі та за колом осіб.
- •Роль судової практики у цивільному праві України. Аналогія закону та аналогія права.
- •Поняття цивільних правовідносин. Види цивільно-правових правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття, основні риси та зміст правоздатності фізичних осіб. Початок та закінчення правоздатності фізичних осіб.
- •Дієздатність фізичних осіб.
- •Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою.
- •Поняття місця проживання та його значення у цивільному праві.
- •Акти цивільного стану. Порядок їх виправлення та оспорювання актового запису.
- •Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •Опіка та піклування.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичних осіб.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •Порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств.
- •Правове положення акціонерних товариств в Україні.
- •Правове положення товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Правове положення виробничих кооперативів.
- •Держава та територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав. Поняття «майно» в цивільному праві.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей.
- •Поняття та види цінних паперів.
- •Поняття та види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •Умовні правочини.
- •Форма правочину. Правові наслідки недодержання форми правочину.
- •Поняття та види недійсних правочинів.
- •Нікчемні правочини.
- •Оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •Представництво та його види у цивільному праві. Особливості комерційного представництва.
- •Передоручення. Здійснення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Довіреність. Види довіреності. Форма та строк дії довіреності.
- •Припинення дії довіреності.
- •Захист цивільних прав від порушень. Порядок та засоби захисту.
- •Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Форми цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
-
Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
Цивільно-правова відповідальність — це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.
Особливості цивільно-правової відповідальності:
1) майновий характер;
2) стягується на користь потерпілої сторони;
3) компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової сфери потерпілого.
Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції.
• компенсаційну, сутність якої полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного права, а у разі неможливості такого — грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;
• виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому, як з боку правопорушника, так і інших учасників цивільних правовідносин;
• стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення у законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.
Цивільно-правову відповідальність можна класифікувати за різними критеріями.
1. Залежно від підстави виникнення цивільно-правова відповідальність буває договірна та недоговірна. Договірна відповідальність настає у разі порушення договору однією із сторін. Позадоговірна відповідальність має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоров'ю, а також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобов'язання, застосовують часткову (дольову), солідарну чи субсидіарну (додаткову) відповідальність. Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Субсидіарна (додаткова) відповідальність має місце у разі, якщо її прямо передбачено в законі чи договорі, вона не може перевищувати обсягу повної відповідальності.
3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють повну, обмежену та підвищену (кратну) відповідальність. За загальним правилом, цивільно-правова відповідальність настає в повному обсязі, а це означає, що розмір відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків, тобто відшкодування не повинно призводити до збагачення потерпілого. Проявом обмеженої цивільно-правової відповідальності може бути встановлення у договорі правил про залікову, виключну або альтернативну неустойку (ст. 624 ЦК). У певних випадках законом може бути передбачено застосування підвищеної цивільно-правової відповідальності, яка полягає у застосуванні до правопорушника додаткових санкцій у порядку та розмірах, визначених законом. Наприклад, у разі визнання недійсним правочину, який учинено під впливом насильства, винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичній або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі (ст. 231 ЦК).
Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки.
Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що в окремих випадках допускається відповідальність за дії інших осіб. Наприклад, якщо шкоди завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними через психічний розлад або недоумство, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом із цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоди (ст. 1186 ЦК).