- •Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.
- •Наука цивільного права та її система.
- •Поняття, принципи та система цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
- •Дія норм цивільного права у часі, просторі та за колом осіб.
- •Роль судової практики у цивільному праві України. Аналогія закону та аналогія права.
- •Поняття цивільних правовідносин. Види цивільно-правових правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття, основні риси та зміст правоздатності фізичних осіб. Початок та закінчення правоздатності фізичних осіб.
- •Дієздатність фізичних осіб.
- •Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою.
- •Поняття місця проживання та його значення у цивільному праві.
- •Акти цивільного стану. Порядок їх виправлення та оспорювання актового запису.
- •Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •Опіка та піклування.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичних осіб.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •Порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств.
- •Правове положення акціонерних товариств в Україні.
- •Правове положення товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Правове положення виробничих кооперативів.
- •Держава та територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав. Поняття «майно» в цивільному праві.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей.
- •Поняття та види цінних паперів.
- •Поняття та види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •Умовні правочини.
- •Форма правочину. Правові наслідки недодержання форми правочину.
- •Поняття та види недійсних правочинів.
- •Нікчемні правочини.
- •Оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •Представництво та його види у цивільному праві. Особливості комерційного представництва.
- •Передоручення. Здійснення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Довіреність. Види довіреності. Форма та строк дії довіреності.
- •Припинення дії довіреності.
- •Захист цивільних прав від порушень. Порядок та засоби захисту.
- •Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Форми цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
-
Правове положення виробничих кооперативів.
Особливості правового статусу кооперативу, у якому його член є одночасно працівником кооперативу і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників, чим багато інших форм юридичних осіб. Звичайно, жодна країна не може і не повинна бути суспільством тільки « цивілізованих кооперативів». Багаторічний досвід країн далекого зарубіжжя довів, що для економічного благополуччя великий капітал необхідний. Але виробничі кооперативи, визнані в ряді країн третім сектором економіки, беруть участь у рішенні багатьох досить хворобливих проблем суспільства: забезпеченні зайнятості, додаткових робочих місць, у тому числі для найменш захищених шарів населення: інвалідів, жінок, молоді. Вони гарні для організації невеликих науково-дослідних центрів, формування через союзи й асоціації технопарків.
Подібні можливості кооперативів повинні залучити до них увага представницьких і виконавчих органів у центрі і на місцях, а також тих політичних партій, інших громадських організацій і рухів, що, як вони затверджують, зацікавлені у формуванні в нас справді соціальної держави. Необхідна допомога держави і суспільства для відродження кооперативного руху в Україні відповідно до якого органи державної влади і місцевого самоврядування повинні сприяти розвиткові кооперативів, зокрема шляхом установлення податкових і інших пільг для кооперативів насамперед у сферах виробництва товарів і надання послуг, а також шляхом пріоритетного забезпечення кооперативів нежилими приміщеннями з правом їхнього викупу, земельними ділянками, до доступу одержання державних замовлень і одержанню необхідної для їхньої діяльності інформації. Поки можна говорити тільки про існування деяких податкових пільг, якими володіють кооперативи, якщо вони відносяться до суб'єктів малого підприємництва. Але й у відношенні цих пільг не припиняються атаки з боку податкових і фінансових органів.
Виробничі кооперативи:
По-перше, - найбільш характерний суб'єкт малого підприємництва, що діє як юридична особа, основною ознакою якого є чисельність його працівників. На відміну від учасників господарчих товариств, для яких праця в них не обов'язковий, члени виробничого кооперативу, як загальне правило, трудяться в ньому. З урахуванням цієї обставини кооперативи є найбільш типовими суб'єктами малого підприємництва, що бідують у підтримці владних структур, особливо на початку діяльності. У програмах приватизації, наприклад, можна передбачати перетворення невеликих державних і особливо муніципальних підприємств у виробничі кооперативи, а не тільки в акціонерні й інші господарчі товариства.
Кооперативним об'єднанням (союзам, асоціаціям) варто наполегливо виходити з пропозиціями про створення за прикладом багатьох інших країн в органах виконавчої влади підрозділів з питань кооперації. Необхідно щоб фонд підтримки малого підприємництва робив цільовим призначенням фінансову підтримку виробничим кооперативам, що відповідають ознакам суб'єкта малого підприємництва.
Прийняття законодавчих актів про виробничі кооперативи повинне супроводжуватися конкретними кроками по їхній підтримці і розвиткові в Україні. В основному документі для Всесвітньої конференції ООН на вищому рівні з питань розвитку, що відбулася в Копенгагені в 1995 році, відзначається великий розмах сучасного кооперативного руху й утримувалися рекомендації до всіх країн - учасниць ООН ужити заходів по його підтримці.