- •Тести зі статистики
- •Тема 1. Методологічні засади статистики. Статистичне спостереження Рівень і
- •1) Вибірковим;
- •Тема 2. Зведення, групування і подання статистичних даних Рівень і
- •Тема 3. Узагальнюючі статистичні показники: абсолютні та відносні величини Рівень і
- •4) Всі відповіді – вірні.
- •4) Всі відповіді – вірні.
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники: середні величини Рівень і
- •Тема 5. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів Рівень і
- •4) Всі відповіді – вірні.
- •Тема 6. Аналіз рядів розподілу, інтенсивності динаміки, тенденцій розвитку і коливань Рівень і
- •Тема 7. Індексний метод Рівень і
- •Тема 8. Вибірковий метод Рівень і
- •Тема 9. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків Рівень і
- •4) Всі відповіді – вірні.
Тема 3. Узагальнюючі статистичні показники: абсолютні та відносні величини Рівень і
1. Визначити види абсолютних величин:
1) показники структури;
2) сумарні показники;
3) індивідуальні показники;
4) показники інтенсивності;
5) показники координації.
2. Визначити види відносних величин:
1) показники динаміки;
2) сумарні показники;
3) індивідуальні показники;
4) показники виконання плану;
5) показники планового завдання.
3. Прикладами відносних величин є:
1) числові співвідношення конкретних суспільних явищ;
2) розміри й обсяги суспільних явищ і процесів;
3) показники з натуральними одиницями вимірювання;
4) Всі відповіді – вірні.
4. Відносні величини мають наступні одиниці вимірювання:
1) кілограми;
2) метри;
3) проміле;
4) тонни;
5) проценти;
6) коефіцієнти;
7) штуки.
5. Абсолютні величини виражаються у:
1) вартісних показниках;
2) процентах, проміле;
3) натуральних одиницях;
4) можуть виражатися у будь-яких одиницях, окрім процентів.
6. Прикладами абсолютних величин є:
1) числові співвідношення конкретних суспільних явищ;
2) розміри й обсяги суспільних явищ і процесів;
3) показники з натуральними одиницями вимірювання;
4) Всі відповіді – вірні.
7. Абсолютні величини мають наступні одиниці вимірювання:
1) кілограми;
2) метри;
3) проміле;
4) тонни;
5) проценти;
6) коефіцієнти;
7) штуки.
8. Чи зміниться середня, якщо частоти замінити частками?
1) не зміниться;
2) збільшиться;
3) зменшиться;
4) спрогнозувати неможливо.
9. Які з наступних відносних величин є іменованими величинами?
1) відносні величини структури;
2) відносні величини динаміки;
3) відносні величини інтенсивності;
4) відносні величини планового завдання;
5) всі відносні величини виражається лише в коефіцієнтах і процентах.
10. Відносна величина планового завдання обчислюється як відношення
1) планового рівня до фактичного у звітному періоду;
2) планового рівня звітного періоду до фактичного рівня базисного періоду;
3) фактичного рівня звітного періоду до аналогічного показника у базисному;
4) всі відповіді – помилкові.
Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники: середні величини Рівень і
1. Середня арифметична, обчислена за незгрупованими даними у порівнянні з середньою, розрахованою за упорядкованим дискретним рядом розподілу:
1) менше за неї;
2) дорівнює їй;
3) більша;
4) у кожному випадку по-різному.
2. Визначити середню швидкість руху автомобіля, якщо один рухається трасою з середньою швидкістю 60 км/год., а другий – зі швидкістю 70 км/год. Яку формулу середньої потрібно використати?
1) гармонійної;
2) квадратичної;
3) арифметичної;
4) геометричної.
3. Якщо від кожної варіанти відняти її середнє значення і знайти зважену суму відхилень, сума дорівнюватиме:
1) нулю;
2) додатному значенню;
3) від’ємному значенню;
4) будь-якому дійсному числу.
4. Якщо всі частоти для певного статистичного розподілу збільшити в 5 разів, то середня арифметична:
1) збільшиться в 5 разів;
2) зросте в 25 разів;
3) не зміниться;
4) спрогнозувати точну зміну неможливо.
5. Якщо частоти всіх значень ознаки зменшити втричі, а значення ознаки збільшити втричі, то середня:
1) збільшиться втричі;
2) зменшиться втричі;
3) не зміниться;
4) зросте в 1,5 рази.
6. Умови застосування середньої арифметичної:
1) є дані про коефіцієнти зростання і приросту;
2) є варіанти і частоти;
3) є дані про варіанти і добуток варіанти на частоти;
4)є значення ознаки та їх повторюваність.
7. Середня арифметична проста відрізняється від середньозваженої арифметичної тим, що:
1) середня арифметична проста має лише одну ознаку;
2) середня арифметична проста для кожної ознаки має єдину частоту;
3) середня арифметична проста не має відмінностей від середньозваженої;
4) всі відповіді – невірні.
8. Якщо всі значення ознак збільшити або зменшиться, помножити або розділити на одне і те ж число, то середнє значення:
1) не зміниться;
2) зміниться пропорційно;
3) зміниться непропорційно;
4) зміна середнього – непрогнозована.
9. Виберіть невірне твердження
1) середнє значення і типове співпадають;
2) середнє арифметичне просте і зважене співпадають;
3) середнє геометричне не застосовується для абсолютних величин;
4) середнє значення і величина математичного очікування не співпадають.
10. Середня хронологічна обчислюється за формулою:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .