5. Державний устрій та організація влади на місцях.

До складу Великобританії входять Англія, Шотландія, Уельс та Північна Ірландія.

Це є унітарна держава, але досить багатонаціональна, яка утворилась в результаті уній із Шотландією, 1707р., Уельсом, 1536, 1542 р.р. та Ірландією, 1901 р. До складу Великобританії входять також і ряд островів (о. Мен, Нормандські острова). З моменту утворення та протягом існування цього союзу часто виникають питання надання автономії Шотландії та Уельсу та незалежності Північній Ірландії.

Щодо Шотландії, то вона володіє власною судовою системою, тут діє Шотландський парламент, який приймає власне законодавство, в тому числі у податковій сфері, та свій орган виконавчої влади. Для Шотландії загальнонаціональним Парламентом видається спеціальне законодавство для Шотландії. В рамках британського уряду існує спеціальне міністерство – Шотландське відомство, структурні одиниці якого розміщені в столиці Шотландії – Единбурзі. В його компетенцію входять питання місцевого значення, пов’язані із охороною здоров’я, освітою, охороною громадського порядку та ін., в тому числі контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування.

У Парламенті діє шотландський комітет, до складу якого входять всі депутати, обрані на території округів Шотландії та в якому проводиться друге читання законопроектів, пов’язаних із справами Шотландії.

Принцип автономності державного управління на рівні законодавчої та виконавчої влади встановлено і щодо Уельсу, але в меншій мірі, немає своєї судової системи, спеціальних законів щодо Уельсу не видається. Але тут діє Національна Асамблея Уельсу, який видає власні закони, але вони підпорядковані загальнонаціональному парламенту.

Існують також нюанси і в адміністративно-територіальному поділі, якщо Англія поділяється на графства райони і приходи, то Шотландія – лише на округа та райони.

Що стосується Ірландії, то тут були спроби відновити дію власного законодавчого органу та сформованого ним уряду, але довгий час вони не закінчувалися успіхом, так як у зв’язку із боротьбою із тероризмом була запроваджена система «прямого правління з Лондону». У 2001 році тут були сформовані уряд та законодавчий орган, що свідчить про децентралізацію влади в даному регіоні.

Місцеве самоврядування характеризується відсутністю на місцях представників центральної влади (англосаксонська система) – автономна система місцевого самоврядування, за якою пряме підпорядкування за вертикаллю здійснюється в обмеженій формі.

Немає загальних нормативних актів, які визначають внутрішню структуру муніципалітетів. Мають місце положення окремих законів про утворення на місцях певних комітетів, призначення конкретних посадових осіб. Інші питання вирішуються самостійно на місцях.

Велику частину функцій місцевого самоврядування зосереджують органи загальної компетенції у графствах.

Залежність місцевих органів від влади забезпечується системою грошових субсидій і дотацій, сума яких як правило перевищує суму надходжень від податків.

У випадку конфлікту центральна влада Центральна влада може застосовувати різні санкції, аж до розпуску муніципалітету, в тому числі може звертатися в суд, якщо незадоволена діями місцевих органів.