- •1. Поняття та мета екологічного інспектування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти екологічного інспектування.
- •3. Форми екологічного контролю.
- •4. Система органів екологічного контролю та інспектування.
- •5. Повноваження державних органів екологічного контролю.
- •6. Повноваження громадських органів екологічного контролю.
- •7. Загальні відомості про екологічні інспекції.
- •8. Типи інспекцій.
- •9. Повноваження і права державної екологічної інспекції.
- •10. Загальні відомості про здійснення перевірки.
- •11. Основні етапи проведення екологічної перевірки. Їх характеристика.
- •12. Планування, організація і підготовка до перевірки.
- •13. Порядок проведення і початок перевірки
- •14. Хід інспекторської перевірки.
- •15. Оформлення перевірки.
- •16. Матеріали і документи, які повинні розглядатися при перевірці повітроохоронної діяльності підприємства.
- •17. Об’єкти обстеження при виробництві виробничих підрозділів підприємства.
- •18.Права державних інспекторів під час проведення перевірки.
- •19. Обов’язки державних інспекторів під час проведення перевірки.
- •20. Екологічне інспектування повітроохоронної діяльності.
- •21. Документальне оформлення перевірки. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
- •22. Матеріали і документи, які повинні розглядатися при перевірці повітроохоронної діяльності підприємства.
- •23. Вимоги до розміщення та обладнання місць відбору проб з газопилових потоків.
- •24. Що повинно перевірятись на автопідприємствах.
- •25. Операція «Чисте повітря».
- •26. Поняття інвентаризації викидів забруднюючих речовин у повітря та чим регламентується її проведення.
- •27. Перевірка водоохоронної діяльності промислових об’єктів
- •28. Екологічний контроль за впливом сільськогосподарських об’єктів на водні ресурси
- •29. Перевірка водоспоживання.
- •30. Перевірка водовідведення.
- •31. Перевірка потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод.
- •32. Перевірка водоохоронних заходів.
- •33. Основні порушення водного законодавства.
- •34. Особливості перевірки меліоративних систем.
- •35. Відбір проб води на екологічний контроль.
- •36. Державний контроль за охороною земель.
- •37. Державний контроль при рекультивації порушених земель.
- •38. Основні порушення земельного законодавства. Відповідальність за порушення вимог земельного законодавства.
- •39. Перевірка об’єктів з питань поводження з відходами.
- •40. Основні порушення при поводженні з токсичними відходами.
- •41. Контроль за використанням пестицидів та агрохімікатів.
- •42. Екологічні аспекти сучасного лісокористування.
- •43. Особливості державого контроль лісів та інших рослинних ресурсів
- •44. Вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів і виробленої з них продукції.
- •45. Основні порушення законодавства в галузі збереження лісів та інших рослинних ресурсів:
- •46. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.
- •47. Основні порушення законодавства про тваринний світ.
- •48. Використання та відтворення диких тварин.
- •49. Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони, використання та відтворення рибних запасів.
- •7. Організація боротьби з порушниками правил рибальства та браконьєрами:
- •50. Природно-заповідний фонд: стан та проблеми його збереження.
- •51. Особливості державного контролю природно-заповідних територій та об’єктів.
- •52. Основні порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •53. Спеціальне використання природних ресурсів. Дозвіл на здійснення даного типу діяльності.
- •54. Концептуальні засади державного екологічного контролю на кордоні.
- •55. Екологічний контроль транспортних засобів.
- •56. Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небезпечних вантажів.
- •57. Екологічний контроль вантажів.
- •58. Перевірка вантажів на морських та річкових суднах
- •59. Екологічний контроль об’єктів рослинного та тваринного світу
- •60. Радіаційний контроль
- •61. Рівні проведення радіаційного контролю.
- •62. Хіміко-аналітичний контроль речовин.
- •63. Адміністративні заходи впливу.
- •64. Протокол про адміністративне правопорушення.
- •65. Постанова по справі про адміністративне правопорушення.
- •66. Заходи дисциплінарного впливу.
- •67. Відшкодування збитків, спричинених порушенням природоохоронного законодавства.
- •68. Обмеження або припинення фінансування об'єктів будівництва.
- •69. Обмеження або зупинення виробничої діяльності.
- •71. Притягнення до кримінальної відповідальності.
- •72. Екологічне інспектування меліоративних робіт.
- •73. Державний контроль за охороною водних ресурсів.
- •74. Екологічне інспектування використання земельних ресурсів.
- •75. Екологічне інспектування рекультиваційних робіт.
- •76. Контроль діяльності об’єктів природно-заповідного фонду.
- •77. Взаємодія екологічної інспекції з підрозділами державних установ.
- •78. Результати екологічного інспектування.
- •79. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.
- •80. Державне управління охороною навколишнього природного середовища.
- •81. Види адміністративних стягнень.
- •82. Види дисциплінарних стягнень.
- •83. Цивільна відповідальність.
- •84. Санкції за окремі порушення природоохоронного законодавства.
- •85. Правила проведення екологічного інспектування.
- •86. Система екологічного контролю в Україні.
- •87. Правові основи екологічного інспектування.
- •88. Екологічний контроль на державному кордоні в зоні функціонування регіональних митниць і митниць.
- •89. Екологічний контроль за зберіганням та транспортуванням хімікатів.
- •90. Завдання Держекоінспекції України.
59. Екологічний контроль об’єктів рослинного та тваринного світу
Об’єктами тваринного світу є:
−хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) й безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому й популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;
частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск, тощо);
залишки викопних тварин, нори, хатки, лігва, мурашники та інші споруди тварин.
Об’єктами рослинного світу є:
дикорослі та інтродуковані несільськогосподарського призначення судинні рослини (дерева, кущі, трави та їх частини − коріння, стебла, плоди, бруньки тощо);
мохи, мохоподібні та водорості;
лишайники;
гриби.
Переміщення через митний кордон нових для України видів живих диких тварин і рослин без дозволу Міністерства екології та природних ресурсів забороняється.
Увезення в Україну, вивезення поза її межі та транзитне перевезення зоологічних, ботанічних та мінералогічних колекцій здійснюється за оригіналом дозволу, виданого Міністерством екології та природних ресурсів на офіційному бланку за підписом посадової особи, засвідченим «мокрою» печаткою. Вивезення за межі України зоологічних, ботанічних і мінералогічних колекцій без наявності дозволів спеціально уповноважених органів забороняється.
Вивезення з України мисливських трофеїв дозволяється за наявності:
− дубліката ліцензії (на відстріл диких копитних тварин і ведмедів), копії протоколу полювання, що видається відповідним мисливським господарством;
− ветеринарного свідоцтва, на якому проставлено реєстраційний номер Головного управління ветеринарної медицини Мінагрополітики України щодо погодження вивезення продукції полювання на кордон.
Забороняється вивезення поза межі України трофеїв або частин диких тварин (м’ясо, роги, шкіра, хутро, пух, волосся, ратиці тощо) в усьому їх видовому розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо) без документів, що підтверджують законність їх здобуття або набуття.
Дикі тварини й інші об’єкти тваринного та рослинного світу, що ввезені з Україну або вивозяться чи перевозяться у межах її території з порушенням чинних правил і міжнародних угод, підлягають вилученню в установленому порядку й реалізовуються згідно з правами, встановленими Міністерством екології та природних ресурсів.
У разі вилучення незаконно добутих (набутих) диких живих тварин та рослин держекоінспектори служби екологічного контролю вживають заходів щодо їх збереження та, за можливості, повернення в природне середовище.
60. Радіаційний контроль
Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства під час переміщення через державний кордон радіоактивних речовин і ядерних матеріалів.
Радіаційний контроль вантажів, що перетинають державний кордон України, зокрема транзитних, є обов’язковим. Контроль здійснюється безпосередньо на кордоні до митного оформлення. Для експортних вантажів радіаційний контроль може здійснюватись у зоні діяльності митниць.
Основним завданнями радіаційного контролю є:
− виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді радіоактивних речовин і ядерних матеріалів;
− контроль за дотриманням вимог, норм і правил за санкціонованого транспортування радіоактивних речовин і ядерних матеріалів через державний кордон;
− контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення радіоактивних речовин і ядерних матеріалів, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.
Радіаційний контроль у пунктах пропуску через державний кордон проводиться стаціонарними та переносними приладами дозиметричного контролю.
У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об’єкта його проїзд (провезення) через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об’єкт повертається вантажовідправнику.
У разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об’єкта він до митного догляду не допускається й його переміщення через державний кордон України забороняється.
Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об’єктів у разі виявлення порушень норм і правил радіаційної безпеки під час транспортування радіоактивних речовин і ядерних матеріалів об’єкт до митного догляду не допускається й його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. У разі ввезення об’єкта на територію України усунення порушень норм і правил радіаційної безпеки необхідно проводити на території держави-відправника.