41. Контроль за використанням пестицидів та агрохімікатів.

Державна політика у сфері діяльності, пов’язаній з пестицидами й агрохімікатами, реалізується Кабінетом Міністрів України спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я та іншими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Господарська діяльність у сфері виробництва пестицидів і агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами й агрохімікатами (регуляторами росту рослин) проводиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом.

Пестициди й агрохіміками, що використовуються в Україні, затаюються (упаковуються) й маркуються відповідно до чинного законодавства.

Транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання й застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

У разі застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорт земельної ділянки (поля) й стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб.

42. Екологічні аспекти сучасного лісокористування.

Загальновизнаним є факт визначальної ролі лісів у стабільності біосфери завдяки збереженню біорізноманіття та глобальному впливу на клімат планети. Ліси виконують важливу роль і на регіональному та місцевому рівнях як основні елементи ландшафтів, що забезпечують їх стабільність, та домінуючі носії біорізноманіття. Проблеми клімату, біорізноманіття суттєво залежать від стану лісів.

Сьогодні вже загальновизнаним є той факт, що ліси відіграють виключно екологічну роль. Протягом останніх трьох десятиліть радикально та стрімко змінюються вимоги до лісових ресурсів. Виявлення та визнання нових нематеріальних цінностей лісів докорінно змінили типи, структуру та інтенсивність лісокористування в усьому світі. Більша увага приділяється екологічним аспектам лісокористування, збільшується міжнародна інтеграція з екологічних та ресурсних проблем лісів.

Визначальна роль лісів для життя планети відображена у трьох ключових документах, прийнятих на Конференції по сталому розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992): конвенція по клімату, конвенція по біорізноманіттю та документ по лісах "Лісові принципи". Прийнята на конференції концепція сталого розвитку лісів базується на екосистемних принципах управління лісовим господарством за допомогою геоінформаційних технологій (ГІС). Вона передбачає збалансоване та безперервне використання всіх ресурсів та економічних властивостей лісу без надмірного зниження стійкості і біорізноманіття лісових екосистем, а також попередження зменшення ролі лісового покриву у регулюванні природних процесів на місцевому, національному та глобально¬му рівнях. Тобто, метою сталого розвитку лісів є збалансоване їх використання, підтримка їх здатності виконувати ресурсні, соціальні (зокрема рекреаційні) та економічні функції.