Відшкодування шкоди

• Міжнародна відповідальність держави, яка тягне за собою міжнародно-протиправне діяння відповідно до положень Частини першої, породжує юридичні наслідки, встановлені у цій Частині.

• Загальне зобов'язання, ст. 31 ARS:

Відповідальна держава зобов'язана надати повне відшкодування шкоди, заподіяної міжнародно-протиправним діянням.

• Шкода включає будь-який збиток, матеріальний чи моральний, заподіяний міжнародно-протиправним діянням держави.

• Обов'язок повного відшкодування (Factory at Chorzow case)

Відповідальна держава повинна прагнути "знищити всі обставини протиправного діяння і відновити ситуацію, яка, по всій ймовірності, існувала, якщо б цей акт не був здійснений».

• Шкода не є необхідним елементом для встановлення міжнародно-правової відповідальності держав.

Відшкодування шкоди (2)

Матеріальна шкода

• Збитки, завдані майну, іншим інтересам держави та її громадян, які оцінюються у фінансовому плані

Моральна шкода

• Індивідуальні біль, страждання, втрата близьких, вторгнення в особисте життя

• Нематеріальні інтереси – честь, гідність

• Для встановлення наявності шкоди необхідно:

- Причинно-наслідковий зв'язок - між міжнародно-протиправним діянням і шкодою

- Шкода повинна бути конкретною

• Безпосередність, передбачуваності, близькість

«Відшкодування повинно, наскільки це можливо, усунути усі наслідки протиправного діяння і відновити ситуацію, яка, по всій ймовірності, існувала б, якби це діяння не було вчинено». (Chorzów Factory case)

Види відшкодування

• Реституція, компенсація і сатисфакція – можуть застосовуватись в поєднанні, або окремо (ст. 34 ARS)

Реституція (ст. 35)

• Відновлення ситуації, яка існувала до моменту вчинення правопорушення (реституція), не може бути достатньою для повного відшкодування, оскільки протиправне діяння заподіяло додаткових матеріальних збитків.

Зміст реституції:

- Реставрація матеріалу або повернення території, осіб або майна;

- відновлення (відміна) юридичного акту (анулювання, скасування або зміна конституційного або законодавчого положення прийнятого в порушення норм міжнародного права);

- звільнення затриманих осіб, заарештованих на території держави;

• Першочерговий вид відшкодування (передує всім іншим)

• Міжнародний суд ООН в справі про фабрику в Хожуві, заявив, що відповідальна держава "зобов'язана відновити підприємство і, якщо це неможливо, виплатити його вартість на момент компенсації, причому ця вартість грає роль реституції, яка виявилася неможливою". Далі Палата заявила, що «неможливість відновлення фабрики в Хожуві, з якою сторони згодні, може мати своїм наслідком заміну реституції виплатою вартості підприємства”

• Нерідко виникають ситуації, коли реституція неможлива або коли її розмір настільки невеликий для потерпілої держави, що стають пріоритетними інші форми відшкодування.

• Реституція не вимагається, якщо вона є "матеріально неможливою". Це положення застосовується в тих випадках, коли майно, що підлягає відновленню, назавжди втрачено або знищено або виявилося настільки пошкодженим, що втратило свою цінність

• Реституція не застосовується, якщо вигода від отримання реституції явно непропорційна витратам відповідальної держави. Говорячи конкретно, реституція може не знадобитися, якщо вона "тягне за собою тягар, який абсолютно непропорційно вигоді від отримання реституції замість компенсації".