Спільна та індивідуальна відповідальність

• Ст. 47 - якщо декілька держав несуть відповідальність за одне і те ж міжнародно-протиправне діяння, у зв'язку з даним діянням можна притягнути до відповідальності кожну з цих держав.

• Дане положення не дозволяє ніякій потерпілій державі отримати в порядку компенсації більше, ніж понесені нею збитки.

Що стосується наслідків:

• У випадку здійснення 1 акту рядом держав і настання 1 шкоди - відповідальність кожної держави може бути рівною

• У випадку вчинення різних актів рядом держав і настання 1 шкоди – внесок кожної з держав у вчинення правопорушення різний (відшкодування - різні)

• Кілька держав – 1 протиправне діяння - внесок кожної держави різний (відшкодування в принципі також можуть бути різними)

Спільна відповідальність

Умови настання:

• Дві або більше держави діють узгоджено (через загальний орган) – різні протиправні діяння спричиняють настання однієї шкоди – напади США/UK на Ірак, порушення державами людських прав в Афганістані

• Різні протиправні діяння, які призводять до однієї шкоди (наслідку) – держави несуть відповідальність окремо

• Держави вчиняють одне протиправне діяння

• Участь:

• Допомога або сприяння (ст.16)

• Направлення чи контроль (ст. 17)

• Примус (ст. 18)

Спільна відповідальність (2)

• Ст. 16 - Держава, яка допомагає чи сприяє іншій державі у вчиненні міжнародного правопорушення несе міжнародну відповідальність за такі дії, якщо:

а) дана держава вчиняє це, знаючи про обставини міжнародно-протиправного діяння

b) Діяння було б міжнародно-протиправним у випадку його вчинення даною державою.

3 умови:

1) Усвідомлювати протиправність діяння

2) Активність полегшує вчинення діяння

3) Діяння буде протиправним в разі його вчинення даною державою

Ст. 17 - Держава, яка керує іншою державою і здійснює контроль над нею у скоєнні останньою міжнародно-протиправного діяння, несе міжнародну відповідальність за дане діяння, якщо:

а) дана держава робить це, знаючи про обставини міжнародно - протиправного діяння; і

b) діяння було б міжнародно-протиправним в разі його вчинення даною державою.

Ст. 18 - Держава, яка примушує іншу державу до вчинення будь-якої дії, несе міжнародну відповідальність за дане діяння, якщо:

• а) таке діяння, якщо б не примус, було б міжнародно-протиправним діянням держави до якої застосовано примус;

• б) держава, що застосовує примус, робить це, знаючи про обставини даного діяння.

«Примус здійснюється умисно для того, щоб забезпечити порушення».

Особливістю відповідальності у даному випадку є те, що відповідальність держави, що застосовує примус випливає не з акту примусу, а з протиправної поведінки в результаті дії держави, до якої примус застосовано.

Зв’язок правопорушення із державою, що його вчинила

Держава несе відповідальність за поведінку всіх органів, які входять до складу організації державної влади, незалежно від того мають чи не мають вони статусу юридичної особи.

Ст. 4 – поведінка будь-якого державного органу = поведінці держави відповідно до міжнародного права.

Не залежить від функції, яку такий орган виконує (виконавчу, законодавчу чи судову), від територіальності (державний орган, центральний апарат чи територіальний).

Статус органів держави – визначається внутрішнім законодавством.

Виключення: дії офіційних осіб, що діють від власного імені (особисто) - не відноситься до дій, що вчиняються від імені Держави.

• Ст. 5 – Поведінка установи або організації, яка не є органом держави відповідно до статті 4, але є уповноважена правом цієї держави на здійснення елементів державної влади, розглядається як діяння цієї держави за міжнародним правом, за умови що в даному випадку особа або організація діє в такій якості.

Характеристики:

- Не є державним органом

- Утворення, які здійснюють управлінські функції.

- Вповноважені відповідно до внутрішнього права держави, - для здійснення конкретних делегованих функцій

• Державні корпорації, напівдержавні структури, державні установи різних видів, приватні компанії, якщо вони уповноважені законодавством держави на виконання державних функцій.

• Ст. 8 - Поведінка особи або групи осіб розглядається як діяння держави за міжнародним правом, якщо ця особа або група осіб фактично діє за вказівками або під керівництвом або контролем цієї держави при здійсненні такої поведінки.

Характеристики:

• По факту діють за інструкціями держави

• Під керівництвом або контролем держави

• Діють поза межами офіційної структури держави.