Полтавський національний педагогічний університет

Основи теорії тестування рухових здібностей

1. Тестування у фізичному вихованні.

2. Класифікація рухових тестів.

3. Інформативність тестів.

4. Загальне уявлення та шляхи підвищення надійності тестів.

– стабільність тестів;

– узгодженість тестів;

– еквівалентність тестів.

I Тестування у фізичному вихованні

Тест – це завдання стандартної форми, за яким проводяться випробування для визначення розумового розвитку, здібностей, вольових якостей та інших психофізіологічних характеристик людини.

Процедуру виконання тесту називають тестуванням.

Чисельне значення, одержане в процесі вимірювання, є результатом тестування.

Завдання тестування. При тестуванні рухових здібностей стоять такі завдання:

1. Зробити оцінку рівня розвитку координаційних здібностей, м’язової сили, швидкісних здібностей, витривалості, гнучкості.

2. Дати оцінку технічної підготовленості.

3. Визначити індивідуальні рухові здібності та рухові здібності цілих груп осіб за результатами комплексного тестування.

4. Виявити загальну і спеціальну тренованість спортсменів.

5. Вивчити динаміку розвитку спортивних результатів у процесі тренування.

6. Визначити перспективність дітей до занять в окремих видах спорту.

7. Здійснити корекцію й удосконалити програму фізичного виховання, раціоналізувати існуючу систему спортивного тренування.

8. Надати допомогу учням у визначенні індивідуальних норм фізичного навантаження.

9. Виявити переваги і недоліки використаних засобів і методів навчання та форм організації занять.

Ефективне застосування тестування залежить від різних факторів:

• рівня теоретичної розробки тестового комплексу;

• ступеня практичного володіння методикою проведення тестів;

• наявності матеріальної бази і відповідного обладнання для проведення тестів.

Теорія тестування у фізичному вихованні одержала наукове обґрунтування лише в середині 20-х років XXст. Перші дослідження з тестування у фізичному вихованні пов’язані з уявленням про існування загальної рухової обдарованості людини. Подальші експериментальні роботи привели до переконання, що існує дуже складна багатофакторна структура рухових здібностей людини.

Ідея використання рухових тестів для визначення рівня фізичної підготовленості різних верств населення була реалізована у комплексі «Готовий до праці та оборони»(ГПО), що був затверджений у колишньому СРСР у 1931 р. Цей комплекс і всі подальші його модернізації відповідали двом основним вимогам теорії тестування: по-перше, мав комплекс тестів, що дозволяли оцінити різні сторони рухової підготовленості людини; по-друге, був доступним основній масі населення, всім практично здоровим людям, що досягалось диференціюванням тестів за статтю і віком.

У колишньому СРСР систематична розробка проблем тестування почалась приблизно на початку 1960-х років. Такі науковці як Філін, Донський висвітлювали теоретичні основи педагогічних методів дослідження, узагальнювали багаторічний досвід використання тестування у різних сферах фізичного виховання і позначили перспективи подальшої методологічної розробки проблеми.

Значний внесок у розробку теорії тестів у подальшому зробили Заціорський(1979) Годік (1980,1988) Круцевич (1985) та Іванова (1987), які показали можливість використання тестового контролю у різних сферах фізкультурно-спортивної діяльності.

Сучасні вимоги фізкультурної практики є стимулом для майбутнього розвитку теорії тестів, узагальнення великого в чому розрізненого матеріалу з методики застосування і оцінки результатів найпростіших тестів, що використовуються для контролю розвитку рухових здібностей дітей і підлітків.