praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

КАПУТ! каюк! кінець! капець! амінь! сов. амба!

КАПУЦИН, див. ЧЕРНЕЦЬ.

КАПЦІ, пантофлі, виступці, д. патинки, чбвганці.

КАПШУК, див. КАЛИТКА; (- дитину)

карапуз, оклецьок; (під очима) набряк, синець.

КАРА, (призначена кому) покарання, покара; (дія) КАРАННЯ; (тілесна) екзекуція;

(грошова) штраф, пеня, р. гривна; (дисциплінарна) стягнення.

КАРАБІН, гвинтівка, кріс, жм. карабінка.

КАРАВАН, див. ВАЛКА. КАРАКУЛЬ, смушок.

КАРАМЕЛЯ, due. ЦУКЕРКА. КАРАННЯ, (дія) покарання, накладання кари, з. карність; (наруга) катування, мордування.

КАРАНТИН /КАРАНТЕНА/ і КАРАПУЗ, due. від. ІЗОЛЯЦІЯ і КАПШУК. КАРАТИ, накладати кару /стягнення, покуту/, завдавати кари, ур. побивати камінням; (з муками) катувати, піддавати катуванню /тортурам/, мучити, мордувати; п-к -АЮЧИЙ, що карає, звиклий карати, радий покарати, каратель, каральний. КАРАТИСЯ, нести кару, мучитися; (морально) картатися /серцем/, їсти собі серце.

КАРАУЛ, у. сторожа, варта; КАРАУЛЬНИЙ, д! ВАРТОВИЙ.

КАРБ, зарубка, рубець, мітка, г. нарізка; (на серці) слід, спогад /про пережите/; У ФР. рахунок /н. класти на чийсь карб/; & зб. карбіж.

КАРБОВАНИЙ, різьблений, вирізьблений, цяцькований; (крок) чіткий, розмірений, кований, рубаний; (труп) Б, 3. розітнутий.

КАРБУВАТИ, нарізувати, позначати, зарублювати, мітити; різьбити, вирізьблювати; (монету) штампувати, вибивати; (крок) відбивати, рубати, вибивати; (слова) иикарббвувати, рубати, вимовляти з притиском.

КАРБУНКУЛ, (самоцвіт) червоний гранат; (болячка) чиряк, фурункул.

КАРГА, дме. ВІДЬМА. КАРДИНАЛЬНИЙ, суттєвий, істотний,

основний, головний, вирішальний, ґрунтовний, найголовніший, найважливіший; (- зміни) корінний.

КАРЕТА, ридван, ЕКІПАЖ, з. берлин, (на

ресорах) тарантас, (наймана) а. фіякр. КАР'ЄР, д! КАМЕНЯРНЯ; (кінський біг)

чвал.

КАР'ЄРА, просування на службі; (артиста) професія, фах, поле /сфера/ діяльности; (військова) поле чести; КАР'ЄРИСТ, коньюнктурник; &г. кар'єрович.

КАРИЙ, (колір очей) темнобрунатний, темнокаштановий, темнобурий; (кінь) гнідий.

КАРИКАТУРА, (комічна подібність) пародія, (з перебільшеним контрастом) гротеск; (хто) П. потвора, опудало.

КАРИКАТУРНИЙ, пародійний, смішний, сміховинний, недоладний; (образ) викривлений, спотворений.

КАРК, потилиця, зашийок, лем. гамалик; шйя, в'язи.

КАРКАС, снасть, кістяк, (хати) зводини:

II. основа; (у залізобетоні) арматура.

КАРКОЛОМНИЙ, (трюк) небезпечний, ризикований, запаморочливий, кн. головокрутний; {- проблему) важкий, складний, каверзний, сов. головоломний; (- швидкість) страшний, страшенний.

КАРЛИК, недбрі/о/сток, ліліпут, пігмей, жм. МАЦЮПУЛЯ, коротун, куцак, куцан, курдупель, курдупка, як ім. куций, ж. мізинчик, д. карлюк; (потворний) гном.

КАРЛІОЧИТИ, корчити, скручувати, кривити, викривляти; П. кривити душею, сов. крючкотворствувати.

КАРЛЮЧКА, (на кінці ціпка) закарлюка, закрут; (загнутий ціпок) ковінька, карлюк; (на письмі) кривуля, закарлючка; (завада) заковика, притичина.

КАРЛЮЧКУВАТИЙ, гачкуватий, загнутий, обр. як карлюка, як карлючка. КАРМАЗИН, (колір) багрець, багрянець; (одяг) багряниця; ІСТ. козак. КАРМАЗИНОВИЙ, багряний, іусточервоний, темночервоний.

КАРНИЙ, кримінальний, злочинний; Р. каральний.

КАРНІСТЬ, карання, покарання; Г. дисципліна.

КАРТАТИ, докоряти, дорікати, вичитувати, бештати, шпетити; (стало) гризти, їсти. КАРТАТИЙ, ґратчастий, кратчастий, клітчастий.

КАРТИНА, зображення, образ, лем. ма-

льовання; (велика) полотно; (з обличчя) портрет; (на стіні) фреска, (з орнаментом) пано; (кольоровим олівцем) пастеля, св. пастель; (олійною фарбою) олія; (бою) панорама; (феєрична) ВИДОВИЩЕ; (розвитку)

стан; (у п'єсі) епізод; (фільм) кінофільм, кінокартина, ф. стрічка.

КАРТИННИЙ, мальовничий; (- позу) вишуканий, артистичний; пі ОБРАЗНИЙ.

КАРТКА, Б. З, (паперу) аркуш, (зошита)

сторінка; ЖМ. фото, фотокартка, ЗНІМОК; (поштова) листівка, поштівка; (візитна) візитівка; (хлібна) ІД. привілейована посада, п. годівниця, ясла,

КАРТОПЛЯ, бараболя, бульба, д. картоха, мандибурка; (один плід) картоплина.

КАРТУЗ, кашкет, кашкетка; (кепі) кепка, р. кепа.

КАРТЯР, картограй, гравець у карти, р. картівнйк.

КАРУСЕЛЯ, (на льоду) жм. крутїлка; П.

КАЛЕЙДОСКОП; & сов. карусель.

КАСА, скарбниця, сейф; (кредитова) кредитївка; (ощадна) ощадкаса, ЖМ. банк.

КАСАЦІЯ, скасування; (на вирок) скарга, заява, апеляція, протест, г. відклик. КАСИР, скарбник, завідувач каси.

КАСКАД/А/, ВОДОСПАД; (гідростанцій) комплекс; мн. КАСКАДИ, потоки.

КАСТА, (відособлена) секта, група, верства, прошарок; (кліка) камарилья, мафія.

КАСТРАТ, кастрована особа, з. халаштан, а. скопець, (в гаремі) євнух, св. євнух. КАСТРУВАТИ, валашати, вичищати, чистити, з. халаштати, кн. знепліднювати, стерилізувати; (зміст) П. випотрошувати, ок. знегбстрювати, сов. вихолощувати. КАСУВАТИ, скасовувати, анулювати, г. укенажнювати, д. канцелювати.

КАТ, екзекутор /вішатель, розпинатель/;

її. недолюдок, мучитель; ЛАЙ. дідько; & катюга.

КАТАВАСІЯ, буча, веремія, ЗАМ'ЯТТЯ, метушня; ГАРМИДЕР, розгардіяш. КАТАКОМБИ, підземелля, підземні ходи, печери.

КАТАКбМБНИИ, підземний, підпільний; (- Церкву) гнаний, заборонений, нелегальний.

КАТАЛОГ, реестр, список, перелік.

КАТАСТРОФА, (величезне лихо) катаклізм; (у суспільстві) переворот; (поразка)

крах, фіяско; (на транспорті) аварія: П. струс, потрясіння.

КАТАСТРОФІЧНИЙ, (вплив) згубний, руйнівний; (наслідок) трагічний; (стан) погибельний, тяжкий, безнадійний; (- швидкість) блискавичний; & катастрофальний.

КАТЕГОРИЧНИЙ, безумовний, рішучий, безапеляційний; (осуд) різкий, беззастережний

КАТЕГОРИЧНО, (спитати) руба, (відрізати) як ножем; всі пох. від КАТЕГОРИЧНИЙ.

КАТЕГОРІЯ, різновид, розряд, ранг/а/, група, кляса /клас/, тип, вид, рід, гатунок, сорт, сімейство, родина, сім'я, масть.

КАТЕДРА /сов, КАФЕДРА/, (для промов)

Підвищення, поміст, трибуна, (у храмі) амбона, амвон, г. проповідальниця; (храм) /катедральпий/собор.

КАТОЛИК, вірний Римської Церкви, ри- мо-катблик, папіст, ф. латйнник. КАТОРГА, суч. примусова праця /в'язнів/; ТІ. (тяжка праця) мука; (тяжке життя) страждання, поневіряння; &з. катірга. КАТОРЖАНИН, колодник, кайданник, сибіряка, як ім. штемгюваниЙ, іст. галерник; (колишній або збіглий) з, варнак; пор.

НЕВІЛЬНИК, В'ЯЗЕНЬ.

КАТРАГА, див. КУРІНЬ. КАТУВАННЯ, муки, тортури, мордування, з. катуша.

КАТУВАТИ, брати на тортури, піддавати тортурам, мордувати, розпинати, мучити, топити лій з.

КАХЕЛЬНИЙ, кахляний, кахльовий, кахлевий.

КАШЕЛЬ, кахикання, бухикання, кашляння, (з кров 'ю) кровохаркання.

КАШКЕТ, див, КАРТУЗ.

КАШЛЯТИ, кахикати, бухикати, (з кро- в'ю) кровохаркати; n-к КАШЛЯЮЧИЙ, що кашляє, розкашляний, душений кашлем, кашлйвий, (хворий) з кашлем.

КАШТАНОВИЙ, (лист) з каштана, (- алею) обсаджений каштанами, (колір) ШОКОЛЯДНИЙ.

КАЮК, (човен) плоскодонка, душогубка;

(!) кінець! смерть! капут! капець! амінь! КАЯТИСЯ, (у гріхах) розкаюватися, ід. бити себе в груди; (перед Богом) сповідатися; (жалкувати) шкодувати, кусати /гризти/ лікті; п! ПОКУТУВАТИ.

КАЯТТЯ, (дія) каяння, покаяння, покута, спокута; (перед ким) сповідь; (зголошення своїх злочинів) як ім. повинна /н. прийти з повинною/.

КВАКАТИ, див. КУМКАТИ. КВАЛІФІКАЦІЯ, (набуте вміння) майстерність; П. фах, професія, спеціяльність.

КВАЛІФІКОВАНИЙ, (майстер) вправний, умілий, досвідчений, наїірактикований, натренований; (- працю) професійний, фаховий, високоякісний.

КВАЛІФІКУВАТИ, характеризувати, визначати; (дії) розцінювати, давати оцінку. КВАПИТИ, ПІДГАНЯТИ, підгонити, з. галйти; (збільшувати темп) прискорювати. КВАПИТИСЯ, поспішати, хапатися, не гаятися, не баритися, г. спішитися; Р. ласитися, зазіхати.

КВАПЛИВИЙ, хапливий, поспішливий, поквапливий, похапливий, лем. хапаний.

КВІТКОВИЙ, квітчаний; (чай) з квітів; (вазон) під квіти.

КВІТНИК, (правильної форми) клгамба,

КІСТКА, кість, маслак, жм. костомаха; (цукру) грудка; мн. КІСТКИ, кості; (героя) прах, останок, /тлінні/ останки.

КІСТЛЯВИЙ, кістявий, кіщаций, кощавий, гі. кошєлявий,/?. костистий.

КІСТЯК, скелет, жм. шкілет; (воза) каркас, снасть; (голови) череп; П. ядро, хребет; іюр. АРМАТУРА.

КІСТЬ, див. КІСТКА.

КІТ, дит. кіт-воркїт; & котик, коток, котко, котусь, котяра, котище.

КІШ, (у воза) короб, васаг; (рибальський)

рибник; ВІЙ. табір, стан; ІСТ. Запорізька Січ.

КІШКА, кітка, кицька, дит. киця; (якір) кітва, кітвиця.

КЛАДбВЙЩЕ і КЛАДбВЙСЬКО, гробовище, цвинтар, гробки, могилки, анал. некрогїіль, (у розкопах) могильник.

КЛАНЯТИСЯ, вклонятися /с. до землі/, розкланюватися, віддавати уклін; (вітатися) ЗДОРОВКАТИСЯ; Р. поклонятися; ЇЇ. запобігати ласки, принижуватися.

КЛАПАН, хлипавка; (у мідних трубах)

пістон.

КЛАПОТЬ, (паперу тощо) шматок, уривок; (поля, лісу) клин; & клаптик. КЛАСТИ, складати; (перед чим) розкладати, викладати; (убік) відкладати; (під що) підкладати; (до лікарні) приміщати; (до кишені) засувати; (їжу) накладати; (мур) мурувати.

КЛАЦАТИ, цокати; (чим) тріскати, (- замок) затріскуватися; (на рахівниці) О. рахувати, ір. бухгальтерувати; док. КЛАЦНУТИ, (- замок) затріснутися.

КЛЕЇТИ, ліпити, зліплювати, склеювати; (листівки) наклеювати, наліплювати, розліплювати, розклеювати, приліплювати.

КЛЕЙ, клейстер, кляйстер; ЖМ. Р. глей. КЛЕЙНОДИ, Б. 3. коштовності, самоцвіти; (знаки влади) регалії.

КЛЕКІТ, клекотіння, клекотання; (вод) вирування, бурхання, шумування, кипіння; & поет, клект.

/кипнем/; (- води) бурхати, бурхотіти, нуртувати, вирувати, шумувати; (у горлі) булькотіти; (- мотор) тарахкотіти; (- бій) гриміти, завзято точитися; (- юрбу) галасувати; & клектати.

КЛЕКОТЛИВИЙ, КЛЕКІТЛИВИЙ,

БУРХЛИВИЙ, розбурханий, бурхітлйвий; & клекотючий.

КЛЕПАТИ, (косу) виклепувати, приб. гострити; ЖМ. бити, калатати, кувати; (металеві шви) нютувати; П. наговорювати, набріхувати, зводити наклеп.

КЛЕРК анал., службовець, КАНЦЕЛЯРИСТ, конторник, писарчук.

КЛЕЧАННЯ і КЛЕЧАТИ, див. ЗЕЛЕНЬ і КВІТЧАТИ.

КЛИКАТИ, гукати, волати; (худобу) підкликати, прикликати; (у гості) просити, запрошувати; П. вабити, притягати; (до чого) закликати; ЖМ. звати, називати.

КЛИН, (з дерева) плішка; (землі) ділянка, /малий/ клапоть; (річ у формі клина) трикутня смужка, трикутник; & клинок, клинець, клинчик, клиночок, зб. клиння.

КЛИНОК, див. КЛИН; (шаблі) лезо; ЇЇ.

шабля, кинджал; (на одяг) Д. вішак, кілок. КЛИНУВАТИЙ, сов. клиноподібний; & клинкуватий, клинцюватий, клинчастий. КЛИШАВИЙ, КЛИШОНОГИЙ, кривоногий, карячконогий,карячкуватий.

КЛІЄНТ, (сталий) відвідувач, замовець, покупець, (лікаря) пацієнт; ЗБ. клієнтура, г. клієнтеля.

КЛІКА, камарилья, МАФІЯ, каста, ЗГРАЯ; (військова) хунта; пор. ОЛІГАРХІЯ. КЛІМАТ, підсоння; (у громаді) П. атмосфера, обставини, умови, зап. обстановка. КЛІНІКА, див. ЛІКАРНЯ.

КЛІННО пр. г., навколішках; (із сп. просити тощо) уклінно, покірно, ласкаво. КЛІПАТИ, (очима) лупати, МОРГАТИ; (- світло) блимати, мерехтіти, мигтіти. КЛІР, цер. причет; Р. церковний хор. КЛІТКА, клітина; (грудна) огруддя; (у шахті) кліть; (у зошиті) кратка, клітинка.

КЛІТЧАСТИЙ, див. КАРТАТИЙ.

КЛОПІТ, неприємність, морока, заморока, прикрість; турбота, занепокоєння, три-

К Н Я З І В С Ь К И Й , КНЯЖИЙ, КНЯЗЬКЙЙ, КНЯ-

жецький,княженецький.

КОАЛІЦІЯ, союз, спілка, альянс, ліга, бльок/блок/, об'єднання, ок. вісь. КОБЕНЙТИ, дуже лаяти /сварити/, коренити, костити, батькувати, клясти; ШПЕТИТИ.

КОБЕНЯК, (накидка з відлогою) кирея, каптан, сіряк, д. бурка.

КОБЗАР, д! МУЗИКА; П. поет, анал. скальд, менестрель, трубадур; ЖМ. сліпець. КОБИЛА, кобилиця, кобйльчина; (молода) лошиця.

КОВБАНЯ, (у річці) чорторйй, вирва, ВИР, д. бакай, нурт; (на дорозі) КАЛЮЖА.

КОВБАСА, (кров'яна) кров'янка, (з тельбухів) сальцесон, д. кендюх, (міні) зап. сосиска, у. ковбаска.

КОВДРА, накривало, укривало, покривало, (ткана) коць, ліжник, жм. рядно, одіяло.

КОВЕРЗУВАТИ, ВЕРЕДУВАТИ; (ким, над ким) глумитися, збиткуватися, варити воду з кого; П. Р. мудрувати, вигадувати.

КОВЕРТА, конверт, (велика) пакет. КОВЗАНКА, кбвзалка; спрт. скейтинґринк.

КОВЗЬКИЇЇ, слизький, сковзькйй; (шлях) П. ненадійний, непевний, небезпечний, хибний, (- становище — ще) двозначний.

КОВТАТИ, вул. лигати; (жадібно) глитати; П. поглинати; (лють) тамувати, стримувати; (книжки) читати /запоєм/; (слова) проковтувати, недовимовляти.

КОГОРТА, див. ЗАГІН, ПЛЕЯДА. КбДЕКС, звід /реєстр, збірка/ законів; (моралі) норми, звичаї, комплекс правил. КОДЛО фам., уся рідня, увесь рід, усі нащадки; (злочинне) зграя; пі ПОРІДДЯ. КОЖЕН і КбЖНИЙ, усякий, всяк, д. кождий, вул. усякий собака; & кожнісінький, г. кожніський.

КОЖУХ, кожушина; Т. футляр, оболонка, накриття; (телефоне.) КОРОБКА; & кожушок.

КОЗАК, ІС. вільний вершник; (взір відваги) молодець, лицар; ПБ. парубок, юнак; (танець) козачок; & козарлюга, козачина, козаченько; пор. КАРМАЗИН, СІЧОВИК.

КОЗИР, (у картах) світка, найстарша масть; П. перевага, вищість.

КОЗИРЕМ яр., по-молодецькому, хвацьки; гордовито; зарозуміло. КОЗИРИТИСЯ, приндитися, гороїжитися, БУНДЮЧИТИСЯ, ходити /виступати/ козирем; бадьоритися.

КОЗИРЯТИ, (чим) хвалитися, чванитися; В-Й вітатися, віддавати честь.

КОЇТИ, (пре. недобре) чинити, творити, витворяти, витівати, виробляти. КОКЕТЛИВИЙ, дженджуристий, чепуристий, д. дзиґльований; (- очі) грайливий; (вигляд) чепурний, гарний, привабливий. КОКЕТУВАТИ, строїти фіглі-мйглі /ви- хиляси та викрутаси/, дженджурйтися; (чим) ХИЗУВАТИСЯ.

КОЛЕГА /КОЛЕГА/, (у школі) товариш, однокашник, співучень; (на праці) співробітник, співпрацівник; пі ПОБРАТИМ.

КОЛЕГІЯ /КОЛЕГІЯ/, (навч. заклад) колегіюм; (урядовий орган) рада, комісія; (в катол. Церкві) капітул; (адвокатська) об'- єднання, спілка.

КОЛЕҐІЯЛЬНИЙ, (- ухвалу) спільний, колективний.

КОЛЕКТИВ, (лікарні) штат, персонал, особовий склад, обслуга; (бойовий) команда, ЕКІПАЖ; (виконавців) трупа, ансамбль, жм. артіль, гурт.

(марок) філателіст; (монет) нумізмат.

КОЛЕКЦІОНУВАТИ і КОЛЕКЦІЯ,

див. ЗБИРАТИ і ЗБІРКА.

КОЛЕНКбР зап., у. перкаль; КОЛЕНКбРОВИЙ,_у. перкалевий.

КОЛЕСО, (воза) коло; (у машині під пас) шків; (водяного рушія) турбіна; (подій) калейдоскоп, круговерть, каруселя, карусель, коловерть; & коліща/тко/.

КОЛЕСУВАТИ, (на смерть) страчувати; (рухаючись) кружляти.

КОЛИ пр., (?) в якій порі?, в який час?; ЖМ. колинебудь /н. зайди коли до пас/, іноді /н. було коли скаже/; ФР. як /н. як я був

підбурювати, бунтувати, хвилювати, бентежити; (від люті) неос. трусити, трясти. КОЛОТИТИСЯ, (- серце) битися, калатати, токотіти, токотати; (- пристрасті) клекотіти, бурхати; (зо страху) тремтіти, дрижати; (мати клопіт) товктися, морочитися; Р. обурюватися; (- думки) не давати покою; П. колобродити; (з ким, за що) сваритися, сперечатися; ЖМ. коливатися /н. брезкле тіло/. КОЛОТНЕЧА, сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. заїдня, д. колот; (заворуха) ЗАМ'ЯТТЯ, каша, веремія, буча; (велика) заворушення.

КОЛОШКАТИ, полохати; (збурювати спокій) турбувати; (чуб) Р. кошлати, кошлатити.

КОЛУВАТИ, кружляти, колесувати, крутитися, обертатися; (робити гак) об'їжджати.

КОЛУПАТИ, копирсати, д. длубати, кбрпати, шпортати; (гострим) доибтй, довбати. КОЛЮЧИЙ, (гострий) ШПИЧАКУВАТИЙ; (дотеп) ТІ. ущипливий, дошкульний, їдкий, уїдливий, щипучий; (погляд) гострий, пронизливий; & колький, колющий.

КОЛЮЧКА, шпилька, шпичка, шпичак;

(у тілі) скабка; (у їжака) голка; (недуга) ЖМ. колька.

КОЛЮЧОРІЖУЧИЙ, здатний колоти й різати; (предмет) ІД. колючий різак /різачок/.

КОЛЯБОРАНТ, колябораціоніст; (під окупацісю) зрадник, запроданець. КОЛЯСА, повіз, екіпаж, коляска, фаетон,

б, з. коч; КОЛЯСКА, (інваліда) візочок. КОЛЬБА г., (кріса) приклад.

КОЛЬКА, (у боці тощо) біль, жм. колючка.

КОЛЬКИЙ, див. КОЛЮЧИЙ.

КОЛЬОРИСТИЙ, БАРВИСТИЙ, квітчастий, пишнобарвний, ряснобарвий; ігор. ВЕСЕЛКОВИЙ.

КОЛЬОРИТ, (у мистецтві) тональність, тон; (забарвлення) колір, нюанс; (місцевий) ТІ. своєрідність, самобутність, характерна особливість.

КОЛЬОРЙТНИЙ, мальовничий, БАРВИСТИЙ, яскравий; П. своєрідний, характерний.

КОЛЬОРОВИЙ, забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) веселковий, різнобарвий, сов. різноколірний; (-расу) не білий; (метал) не чорний.

КОМАНДА, наказ, д. розказ; (провід) командування; (танка) екіпаж, обслуга, осо-

бовий склад, р. залога; СПРТ. колектив, г.

дружина.

КОМАНДИР, (у війську) зверхник, г. командант; (великих формацій) командувач, полководець, воєвода, воєначальник, сов. командуючий, с. головнокомандувач; (куреня) курінний, (чоши) чотовий, (сотні) сотенний.

КОМАНДИРОВОЧНІ мн., (документи)

відрядні, (гроші) добові.

КОМАНДНИЙ, (• кадри) керівний, (- посаду — ще) провідний, ключовий, чоловий; (- узвишшя) ВІЙ. панівний; - СКЛАД, старшина.

КОМАНДУВАТИ, віддавати команду, наказувати; (військом) керувати, очолювати що; ЖМ. порядкувати, урядувати, орудувати, верховодити, розпоряджатися,р. радити.

КОМАНДУВАЧ, див. КОМАНДИР.

КОМАХА, кузька, жлі. мураха, мурашка; & комашка, комашина, зб. комашня.

КОМБІНАТ, (промисловий) підприємство; (комунально-побутовий) об'єднання.

КОМБІНАТОР, ділок, гешефтмахер, ф. мудраґель, зн. хитромудрий. КОМБІНАЦІЯ, сполучення /поєднання, розташовання/ в певному порядку; (у грі) композиція, стратегічна схема; (лукава) хитрий крок /коник, маневр/, МАХІНАЦІЯ. КОМБІНУВАТИ, змішувати /добирати, компонувати, сполучати, розташовувати/ у певному порядку; (дії) поєднувати, з'єднувати; (вигоду) вихитровувати, МАХЛЮВАТИ.

КОМЕДІЯ, див. П'ЄСА; (розвагова) водевіль; (анекдотичний випадок) сміховина, сміхота, курйоз, сміх та й годі; ФР. лицемірство, нещира гра; пор. КУМЕДІЯ.

КОМЕДІЯНТ, д! АКТОР, КЛЬОВН; (комедійний актор) комік; (ужитті) блазень.

фігляр; (що вдає кого) удавака, симулянт, придурок, кн. удавальник; пі ЛИЦЕМІР. КОМЕНТАР, (до тексту) пояснення, тлу-

КОМПРОМІТУВАТИ, ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, РОЗВІНЧУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що компромітуе., здатний скомпромітувати, (матеріял) компроміташ'йний, скандальний, для компромітації.

КОМУНА, (колгосп) колектив, артіль; IP. комунізм, комуністичний лад; ІСТ. громада /у Франції/.

КОМУНАЛЬНИЙ, (- послуги) побутовий; (- квартиру) спільний, багатородйнний; (транспорт) міський, муніципальний.

КОМУШКАТ і КОМЮНІКЕ, див. ПОВІДОМЛЕННЯ.

КОМУНІКАЦІЯ, зв'язок, сполучення; КН. спілкування.

КОМФбРТ, вигоди; п-к КОМФОРТАБЕЛЬНИЙ, вигідний, зручний, комфортний, з вигодами.

КОНАТИ, умирати, доходити, кінчатися, агонізувати; (у муках) мучитися; (бути на Божій дорозі) на ладан дихати, прясти на тонку.

КОНВЕНЦІЯ, (міжнародня) угода, пакт, договір; Д. з'їзд, конгрес.

КОНВЕРТ, коверта, пакетик, (великий) пакет; 3. П. обгортка.

КОНВОЙ, (в'язнів) варта, сторожа, охорона; (вантажів) супровід; (одна особа) ЖМ. конвоїр, конвойник.

КОНВОЮВАТИ, (від утечі) вартувати, стерегти, охороняти; (від нападу) супроводити, супроводжувати.

КОНВУЛЬСІЇ, КОРЧІ; (під час пологів)

перейми; (у худоби) перелоги.

КОНҐЛЬОМЕРАТ, сов. КОНГЛОМЕРАТ, /механічна/ СУМІШ; П. збиранина, мішанина.

КОНГРЕС, з'їзд; (у ряді країн) парля-

мент.

КОНДЕНСУВАТИ, згущати, згущувати, ущільнювати; (електрику) накопичувати, нагромаджувати, збирати; (виклад) стискати; (гази на рідину) перетворювати.

КОНДЙТОР, цукерник; п-к КОНДЙТОРСЬКА, цукерня.

КОНДИЦІЯ, (товару) якість; (в угоді)

умова; ІСТ. /суспільний/ стан.

КОНДУКТОР, див. ПРОВІДНИК.

КОНЕЧНИЙ, доконечний, украй необхідний, конче потрібний; обов'язковий, неодмінний; (смертний) тлінний, минущий.

КОНИК, див. КІНЬ: (учинок) вибрик, жм,

фортель; (риса характеру) пристрасть; (закохання) гоббі, сов. хоббі; (комаха) коникстрибунець.

КОНКІСТАДОР, див. ЗАВОЙОВНИК. КОНКЛЮЗІЯ, див. ВИСНОВОК. КОНКЛАВ, див. РАДА.

КОНКРЕТНИЙ, (факт) /чітко/ визначений /окреслений/, фр. певний /и. у певних умовах/; (приклад) реальний; ФІЛ. не абстрактний; пор. ТОЧНИЙ.

КОНКУРЕНТ, суперник; (супротивник)

опонент; (непримиренний) антагоніст. КОНКУРЕНЦІЯ, суперництво, змагання. КОНКУРС, див. ЗМАГАННЯ. КОНКУРУВАТИ, ЗМАГАТИСЯ, суперничати, БОРОТИСЯ за першість; п-к -УЮЧИЙ, що конкурує, конкурент, суперник, втягнутий у конкуренцію, конкурентний,суперницький.

КОНОВАЛ, суч. ветеринар; ЗН. лікар, фельдшер.

КОНОКРАД, коновід; пор. ЗЛОДІЙ.

КОНОПАТИТИ зап., (щілини) затикати, забивати, шпарувати, зашпаровувати.

КОНСЕРВАТИВНИЙ, традиційний, ортодоксальний, с. реакційний, нєпроґреейвний, неліберальний; старомодний, старий, віджилий; (ухил) правий; пі ЗАШКАРУБЛИЙ.

КОНСЕРВИ, див. ПРОДУКТИ. КОНСЕРВУВАТИ, (харчі) зберігати; (будову) припиняти; (проект) заморожувати.

КОНСЙЛІЮМ, due. НАРАДА

КОНСИСТОРІЯ, (єпископська) цер. канцелярія; див. ще НАРАДА. КОНСОЛІДУВАТИ, згуртовувати, об'єднувати, концентрувати, збирати докупи; 3. ТІ. зміцнювати, п. цементувати; п-к -УЮЧИИ, консолідаційпий, здатний згуртувати, для консолідації.

КОНСПІРАТИВНИЙ, законспірований, засекречений; (гурток) нелегальний, таємний, секретний, підпільний; & копспіраційний.

КОНТРОЛЬ, перевірка; нагляд; (преси) цензура.

КОНТУР, д! ОЬРИС; (губ) РИСУНОК. КОНФЕРЕНЦІЯ, збори, нарада, форум, круглий стіл, у. віче; (наукова) симпбзіюм, семінар, кольоквпом, сов. колоквіум; (з журналістами) пресконференція. КОНФЕСІЯ, віровизнання, зап. віросповідання.

КОНЮШНЯ, див.СТАЙНЯ. КОНЬЯК, (з цукром і гарячою водою)

грог; п! АЛЬКОГОЛЬ.

КООПЕРАЦІЯ, (спільна акція) співпраця, співробітництво, співдія; ЖМ, (крамниця) кооператйва, кооператив.

КООРДИНУВАТИ, погоджувати, узгоджувати, г. узлднювати; (вносити лад) гармонізувати, злагоджувати, зрівноважувати.

дзюбити; (тіло) тіпати; (лице) кривити; (кого) СОВ. прикидатися ким, Г. корчувати.

КОРЧІ, судома, мд. КОНВУЛЬСІЇ; (обличчя) мйшка; (у тварин) перелоги; & корчій.

КОРЧМА, заїзд, шинок, а. таверна, д. оранда; & кбршма.

КОРЧУВАТИ, викорчовувати, викорінювати, с. корчити.

КОРЯК, ківш, черпак; (маленький) корець.

КОСА, (волосся) & косиця, кіска, мн. косенята; (знаряддя) /неякісне/ лускавка, /на очерет/ різак; (піщана смуга) СОВ. пересип.

КОСИЙ, непрямий, похилий; (предмет) скривлений, перекошений, кривобокий; (- очі) зйзий, зизоокий, р. косоокий; (погляд) недобрий, неприязний, заздрий.

КОСИТИ, (траву) тяти, тнути, зрізувати, стинати, о. класти покоси; (- чуму) класти трупом, убивати, нищити.

КОСМІЧНИЙ, позаземний, поет, зоресвітній; (лет) міжплянетний, міжзоряний, (апарат) зореплавний, д. міжпрбстірний; (- швидкість) незбагненно швидкий.

КОСМОНАВТ, астронавт, зореплавець; мн. ур. зоряні брати.

КОСМОС, всесвіт, світ Божий, як ім, піднебесна.

КОСООКИЙ, зизоокий, зизий, косий.

КОСТЕЛ і КОСТОПРАВ, д! ХРАМ і ХІРУРГ.

КОСТРУБАТИЙ, шорсткий, шкарубкий;

(волос) КОШЛАТИЙ, розкуйовджений, настовбурчений; (стиль) незграбний, неоковирний, невправний, недоладний.

КОСТУР, (інвалідний) милиця; (палиця)

ЦІПОК, ключка, клгока, ковінька. КОСТЮМ, (чоловічий) штани й жакет;

(жіночий) жакет і спідниця; (національний)

убрання, одяг, стрій; (спальний) піжама. КОСЯКА пр., навкоси, навскоси; діягокально.

КОТЕДЖ, див. БУДИНОК.

КОТ/ИР/УВАЛЬНИЙ, у. квотувальний; КОТ/ЙР/УВАННЯ, квотування.

КОТ/ЙР/УВАТИ, у. квотувати, ОЦІНЮ-

ВАТИ; п. ф. КОТ/ЙР/УВАТИСЯ, у. квотуватися, мати вартість /ціну/, цінуватися, оцінюватися, бути в обігу.

КОТИТИ, сунути /пересувати/кбтом; (на колесах) везти, рухати; ЖМ. їхати; (- місяць, хмари) котитися; (-річку) Р. текти.

КОТИТИСЯ, сунутися /пересуватися/ котом, котити; (вділ) скочуватися; (- віз) їхати; (- звуки) розлягатися, ширитися; (- зорі) падати; (- сльози) текти; (- туман) клуботатися; (-голови /в бою/) летіти з пліч; (- котів)

приводитикошенят,(••овець)ягнитися. КОТКИЙ, котючий; (шлях) укочений, накочений, (грунт) прикочений, закоткований.

КОТКОМ пр,, котом,р. покотом. КОТРИЙ, КОТРИЙБУДЬ, КОТРИЙ-

НЙБУДЬ, КОТРИЙСЬ, див. ЯКИЙ, ЯКИЙ-

БУДЬ, ЯКИЙНЕБУДЬ, ЯКИЙСЬ.

КОХАНЕЦЬ, полюбовник, любас, любко, любчик, жм. бахур, кн. фаворит, з. милодан, ласкавець; (друг серця) КОХАНИЙ, солодятко, дуся; ЖМ. ПЕСТУН; & коханок. КОХАНИЙ, любий, милий, дорогий, найдорожчий; ЯКІМ. ур. лицар серця, флк. ладо. КОХАНКА, полюбовниця, любка, а. куртизанка, зет. метреса; (подруга серця) кохана, люба, мила, солодятко, дуся, ж. дульцинея; ЖМ. пестуха.

КОХАННЯ, любов, д. люба, (любовне захоплення) закохання; (із сл. моє) ЯК ЗВ. коханий, кохана; & коханнячко.

КОХАТИ, любити, кохатися з ким; (дітей) викохувати, виховувати, ростити, пестити, ходити коло; (рослини) вирощувати; (думки) виношувати, плекати.

КОХАТИСЯ, любитися; (у чому) захоплюватися /милуватися/ чим, віддаватися чому; (- дітей) виховуватися, рости.

КОЦ і КОЦЬ, 1. килим, ліжник; 2. рядно, укривало; Р. покривало.

КОЦЮБА, див. КОЧЕРГА. КОЦЮБНУТИ, клякнути, заклякати; (тверднути) ціпеніти, ДУБІТИ, дерев'яніти. КОЦЮРБИТИСЯ, корчитися, карлючитися, гнутися, кандзюбитися; (- дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися. КОЧЕРГА, коцюба; & кочережка; мн.

КбЧЕРГИ, (місце на кочерги) кочережник.

КРАПАТИ, капати; (часто) крапотіти; (- дощ) накрапати.

КРАПКА, (плямка) цятка, ляпка, капка, р. крапля; /7. кінець /н. на цьому крапка/.

КРАПЛЯ, жм. капка, МЕД. капля; (чого)

дрібка, дрібок, крихта, крихітка, крихтина; & крапелька.

КРАПЧАСТИЙ, (покрапкований) цяткований, краплистий, у крапочку.

КРАСА, (людська) врода, вродливість, р. ліпота; (усе гарне) як ім. прекрасне; П. велич, блиск; (літератури /хто/) оздоба, прикраса; (- жінку) красуня.

КРАСЕНЬ, красунь, вродливець, красюк, хорошун,/?, миловид, д. гарнюк. КРАСИВИЙ, ГАРНИЙ, ВРОДЛИВИЙ, фр. пишний; (жест) ефектний, театральний. КРАСИТИ, прикрашати, здббити, оздоблювати.

КРАСЇТИ, див. КВІТНУТИ, КРАСУВАТИСЯ; Г. червоніти, шарітися.

КРАСКА, рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.

КРАСНИЙ, прекрасний, прегарний, чудовий; (- вроду) гарний, гожий, вродливий, красовйтий, миловидий; (- літа) найкращий, щасливий, радісний; (- ціну) найвищий; (- слово) влучний, дотепний, ефектний; {- мову) БАРВИСТИЙ; (- сонце) яскравий; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, сов. художня література.

КРАСНО пр., (говорити) пишномовно, доладно, ж. кучеряво; (дякувати) щиро, сердечно, уклінно; (вітатися) чемно, люб'язно; & красненько.

КРАСНОМОВНИЙ, пишномовний, риторичний, ур. велеречивий, золотоустий, КРАСНИЙ, ж. кучерявий; (жест) промовистий, проречистий, виразистий, переконливий.

КРАСНОМОВСТВО, красномовність, пишномовність, г. ельоквенція, зет. риторика, кн. вітійство.

КРАСНбПИС, каліграфія.

КРАСОТА!, (!) благодать!, лафа!, розкіш!.

КРАСТИ, ЗЛОДІЯЧИТИ; (чуже) тягти, тягнути, о. довгі руки мати, ф. цупити, під-

цуплювати, підцапувати, жрг. жухати; (з чого) запускати лапу у що; (стало) розкрадати; (людей) викрадати, потай полонити; (з кишень) лазити по кишенях; (силоміць) грабувати; док. о. взяти затри огляди.

КРАСТИСЯ, (непомітно зближатися)

підкрадатися, підбиратися; (- страх тощо) закрадатися; (всупереч забороні) прокрадатися.

КРАСУВАТИСЯ, викрашатися, красіти, красувати, як мак процвітати; (на видноті) маячіти, видніти; (гордо) пишати/ся/, д. пишніти; (-рослини) КВІТУВАТИ.

КРАСУНЯ, КРАСУ ЛЯ, вродливиця, жм

красючка, красуха, ж. краля, п. краса, грація, с. богиня, королева.

КРАСУНЬ, due. КРАСЕНЬ.

КРАХ, розор, банкрутство, загибель; 3. П. провал, невдача, неуспіх, катастрофа.

КРАШАНКА, (великодня) писанка; Д.

яйце.

КРАЩАТИ, поліпшуватися, покращуватися, іти на краще; (на вроду) гарнішати. КРАЩИЙ, ЛІПШИЙ, д. луччий; як ім. КРАЩЕ, покращання, краще життя /умови/. КРАЯНИН, земляк, одноземець, одноплеміиець, одноплемінник, кн. співвітчизник. КРАЯТИ, різати, тяти, розрізувати, розтинати, перерізувати; (серце) шматувати, розривати; (у кравецтві) кроїти. КРЕВНИЙ, рідний, кровний; (- сльози, працю) гіркий, важкий, кривавий; Б. 3. родовитий, родовий /я. дворянин/; як ім. мн. КРЕВШ, родичі.

КРЕДИТ, позика; мн. КРЕДИТИ,1 ек. асигновання.

КРЕДИТНИЙ, КРЕДИТОВИЙ, позичковий; -ЙТНА /-бВА/ КАСА, г. кредитівка. КРЕДИТОР, позикодавець, лихвар, позичайло; У ФР. банкір.

КРЕЙСЕР, див. СУДНО.

КРЕКТАТИ, (- ж:аб) кумкати, крекотати; (- качок) кавкати.

КРЕМ і КРЕМА, (косметичний) масть, мазь, лосьйон; (губний) помада; (для взуття) паста, вакса.

КРЕМЕЗ, крем'язень, здоровань, здоровило, обр. Геркулес; пор. АТЛЕТ.

КРЕМЕЗНИЙ, (хто) дебелий, широкоплечий, дужий, міцний, здоровий, жм. кріпкйй; (-руки) сильний, жилавий; (- вдачу) Р. твердий; (дуб) могутній.

КРЕМЕНИСТИЙ, кременястий, кремінкуватий, кремінний, крем'яний, крем'янистий.

КРЕМІННИЙ, КРЕМЕНИСТИЙ; (укритий камінням) КАМ'ЯНИСТИЙ; (характер) твердий.

КРЕМІНЬ, (мінерал) кварц; (силань)

КРЕМЕЗ; (хто) камінь; & кремінець, кремінчик, зб. креміння.

КРЕМСАТИ, обрубувати, обтісувати, обтинати, СОВ. рубати.

КРЕМ'ЯХ, г, креймах; ПОБ. камінець. КРЕСАТИ, (іскри) добувати; П. бити, сікти; (танці) жм. витинати; (- блиски) блискати, спалахувати.

КРЕСЛИТИ, рисувати; ()ілянувати) накреслювати; (зайве у тексті) викреслювати, закреслювати, перекреслювати, г. скреслювати.

КРЕТИН, дт- ЩЮТ.

КРИВАВИЙ, закривавлений; (колір) червоний, багряний, кров'яний, кровйстий; (бунт) кровопролитний; (інквізитор) жорстокий, тиранічний, немилосердний, безжалісний; (переказ) жахливий; (- сльози) кревний; (заробіток) тяжко /кров'ю, кривавими мозолями/ зароблений; (- працю) тяжкий, виснажливий; & кривавистий.

КРИВАВИТИ, спливати /сходити/ кро- в'ю, кривавитися, закривавлюватися, о. червоніти, ок. кривавіти; (кого) закривавлювати, кров'янйти; (забарвлювати) червонити. КРИВДА, неправда, несправедливість, ок. брехня, ур. лжа; (кому) образа, р. шкода.

КРИВДИТИ, чинити кривду, ображати,

наступати на хвіст, д. окривджати, зобиджа-

ти,

КРИВДНИЙ, несправедливий; образливий, уразливий; (- чуття) прикрий, неприємний.

КРИВДНИК, напасник, напрасник, о. звиклий кривдити /ображати/.

КРИВИЙ, не прямий, вигнутий, покручений; (несиметричний) перекошений, викривлений, кривобокий; (усміх) нещирий; (-

люстро) облудний; (погляд) підозрілий, неприязний; (- слово) пекучий, кривдний, неправдивий; (шлях життя) хибний, помилковий, неправильний; (на око) сліпий; (на ногу) кульгавий, кривоногий; як ім. мат. КРИВА, непряма лінія; & кривенький, кривущий.

КРИВИНА, косина, жм. кандзюба. КРИВИТИ, викривляти, викривлювати; (губи) скривлювати, скривляти; (словами) перекривляти, передражнювати; ід. К. ДУШЙЮ, ЛУКАВИТИ, фарисействувати. КРИВИТИСЯ, викривлятися, зап. перекошуватися; (з болю) корчитися, скривлятися; (на егіду) кривити губи /уста/; (з кого) перекривляти /передражнювати/кого.

КРИВІТИ, (на ногу) кульгавіти; (на око)

сліпнути.

КРИВОДУШНИЙ, нещирий, лицемірний, підступний, лукавий; пор. ДВОЄДУШНИЙ.

КРИВОПРИСЯГА, фалшйва присяга, кривосвідчення.

КРИВОПРИСЯЖНИК, кривосвідок,

фалшйвий свідок; Я. наклепник. КРИВОПРОРбК, псевдопророк, сов. лжепророк.

КРИВОСВІДЧЕННЯ, кривоприсяга,

фалшйве свідчення; наклеп.

КРИВОШИП, у. корба; КРИВОШЙП- НО-ШАТ^ННИЙ, корбо-гонковйй; КРИВОШИПНИЙ, корбовий.

КРИВУЛЯ, звивина, закрут; (хто) кульга; (- літеру) карлючка, закарлючка.

КРИВУЛЯТИ, рухатися зигзагами; (- шлях) ЗВИВАТИСЯ; (ногою) КУЛЬГАТИ.

КРИГА, лід, зб. крижини; (тонка) шерех, шуга, сало; (одна брила) крижина.

КРИЖ, ЗСТ. хрест; АНАТ. крижова кістка; мн. КРИЖІ, поперек.

КРИЖАНИЙ, льодовий, льодяний; (вітер) холодний, пронизливий; (голос) невблаганний; (спокій) незворушний, непорушний.

КРИЖЕМ, див. ДОЛІЛИЦЬ.

КРИЗА, злам, загострення; (душевна) розлад; (економіки) крах, банкрутство; (полі-

тична) розрух; (хвороби) поворотний пункт, перелам; (з чим) нестача чого.

КРИЇВКА, схованка, захисток; (місце схову) сховок.

КРИК, галас, гамір, ґвалт, лемент, репет, гармидер, шарварок, волання, кричання;

(дикий) ревище; (пронизливий) вереск, виск; (у розпачі) зойк, зойкіт, йойк; (нервозний) зик; (окремий) вигук; (суперечка) сварка, лайка; & крикнява.

КРИКЛИВИЙ, галасливий, горлатий, горластий, ротатий; (з виском) верескливий; (хто) сварливий, ЛАЙЛИВИЙ; (що б'є в очі) строкатий, екстравагантний, шпаркий.

КРИКУН, горлань, зіпака, горлопан, гарикало, галасун, д. верлань; (писклявий) верещака, верескун; (фразер) базіка.

КРИЛАТИЙ, криластий, окрилений; (вислів) поширений, жм. ходячий; П. надихущий.

КРИЛО, (у риб) Г. плавець; (вітряка) лопать; (над колесом) дашок; П. опіка, захист /н. під крилом/; (у партії) фракція; (фронту) фланг; & крильце.

КРИМІНАЛ, ЮР. склад злочину; ЖМ. /карний/ злочин; Р. в'язниця, тюрма. КРИМІНАЛЬНИЙ, карний; злочинний; (роман) детективний.

КРИМІНАЛЬНИК, злочинець, жм. криміналіст; Р. арештант; & зб. кримінальщина.

КРИНИЦЯ, колбдязь; (некопана) джерело, р. криничбвина; (знань) скарбниця, джерело; & криничка, криниченька.

КРИНИЧНИЙ, (- воду) джерельний, кряничаний; (жолоб) колодязний.

КРИСАНЯ г., бриль, капелюх; & крисак. КРИСЛАТИЙ, (дуб) гіллястий, розлогий, розложистий, розгільчастий, вітластий; (бриль) крисатий, крисастий.

КРИСТАЛІЗУВАТИ, П. (вдачу) виробляти, відшліфовувати, удосконалювати, формувати.

КРИТЕРІЙ, мірило, мірка, (для порівняння, виявлення) пробний камінь.

КРИТИ, укривати, устеляти; (дах) покривати, /соломою/ пошивати; (в собі) таїти, приховувати, ховати; (хиби) не ВИЯВЛЯТИ, МАСКУВАТИ; (хмарами) затягати,

оповивати; (від лиха) оберігати, берегти, рятувати, хоронити; (картою) бити; (кого) СОВ. КРИТИКУВАТИ, лаяти.

КРИТИКА, коментар, судження, оцінка, аналіза, аналіз; (на чиюсь адресу) докір, дорікання; (себе) самокритика; (негативна) осуд.

КРИТИКУВАТИ, коментувати, судити, оцінювати, аналізувати; (кого) докоряти /дорікати/ кому, с. брати в роботу, розносити, засуджувати, с. картати, жм. розпушувати; (в газеті) протягати; (на зборах) проробляти.

КРИТИСЯ, ховатися, таїтися; (з чим) приховувати /таїти/ що; (від небезпеки) переховуватися; (туманом тощо) укриватися.

КРИТИЧНИЙ, (погляд) запитливий; (розум) аналітичний, д. аналізуючий; (вік) трудний, переломний, переломовий; (стан) складний, небезпечний, тяжкий, скрутний.

КРИХІТКА, (мала істота) маля, мацю-

пуля.

КРИХКИЙ, ламкий, ламучий, хрусткий: (дуб) трухлявий; (хто) КРИХКОТІЛИЙ. КРИХКОТІЛИЙ, тендітний, крихкий; (як пундик) пухкий, опасистий, пухкенький. КРИХТА, крихтина, криха, кришка, окрушина, фр. ріска /п. ні ріски в роті; (- кількість) дрібка, крапля; & крихітка. КРИЦЕВИЙ, сталевий; (колір) світлосірий; П. твердий /міцний/, як криця, незламний, стійкий; & крицянйй.

КРИЦЯ, сталь; (загартована) дулевина, булат; ЖМ. кресало.

КРИЧАТИ, волати, галасувати, ґвалтувати, горлати, р. желіпати, зіпати, ід. криком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп /як на живіт/, кричати на все горло, дерти горло; (збуджено) лементувати, репетувати; (вигукувати) гукати; (пронизливо) верещати, вищати; (коротко) гиркати, гарикати, гримати; (гнівно) зикати; (з йопком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревтй; (на кого) сваритися, сварити кого.

КРИЧУЩИЙ, (факт) неприпустимий, обурливий.

КРИШИТИ, локшити, розкришувати, (капусту — ще) шаткувати; П. сікти, рубати, тяти.