praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

інсургент, БУНТАР; (з лав УПА) унівець, упіст.

ПОВСТАННЯ, заколот, бунт, збройний виступ; (вияв непокори) заворушення, заворуха; (з мертвих) воскресіння.

ПОВСТЯНИЙ, з повсті, г. кайстровий, (з фетру) фетровий; (язик) її. негнучкий.

ПОВСТЬ зб., (найвищої якости) фетр; & повстина, (окремий шматок) повстянка. ПОВСЮДИ, див. СКРІЗЬ, УСЮДИ; п-к ПОВСЮДНИЙ, всюдисущий, пі ПОШИРЕНИЙ.

ПОВСЯКДЕННИЙ, щоденний; (одяг)

буденний, звичайний, (клопіт) злободенний, побутовий; (догляд) постійний, повсякчасний.

ПОВСЯКЧАС пр., постійно, ЗАВЖДИ, повсякденно, повсякчасно; (хоч коли) будьколи.

ПОВТОРНО, ще раз, знову, вдруге, другий раз.

ПОВТОРЮВАЛЬНИЙ, (курс) для повторення, ок. відсвіжувальний.

ПОВТбРЮВАТИ і ПОВТОРЯТИ, (слова) казати ще раз, (з чужого язика) переказувати, (дію) робити /виконувати/ ще раз; (раз-у-раз) ТОВКМАЧИТИ, товкти, жувати, повторюватися, переливати з пустого в порожне, співати тієї ж; (своє кредо) затягати своєї; (рухи) наслідувати, копіювати;

(звуки) відтворювати, /голосно й чітко/

скандувати; (вивчений матеріял) відсвіжувати.

ПОВЧАТИ, НАПУЧУВАТИ, моралізувати, читати мораль /лекцію, молитву, проповідь/, о. вставляти клепку, навчати розуму.

ПОВ'ЯЗУВАТИ, (рану) перев'язувати; (хустку) зав'язувати, накладати; (докупи) в'язати, сполучати, з'єднувати, злучати; (з чим) поєднувати, узгоджувати.

ПОГАНЕНЬКИЙ, ненайкращий, СЯ- КИЙ-ТАКИЙ, благенький, с. злиденний, нужденний; (хто) незугарний, миршавий, непоказний; п! МІЗЕРНИЙ, УБОГИЙ, ПОГАНИЙ.

ПОГАНЕЦЬ, мерзотник, МЕРЗОТА; Р. поганин; 3. її. кривдник, супостат; ЛАЙ. негідник, падлюка, ПАСКУДА.

ПОГАНИЙ, недобрий, кепський, паску-

дний, паршивий, МИРШАВИЙ, неякісний, незадовільний, не вартий доброго слова, д. нездалий, шпетний, ледаякий; (твір) недосконалий, невправний; (майстер) недосвідчений, невмілий; (сон) прикрий, (настрій) гнітючий; (талан) нещасливий, щербатий; (- дії) вартий /гідний/ осуду, осудний; (хто) лихий, злий, недоброзичливий; (- лайку) непристойний, брутальний; (- слово) лайливий; (вплив) негативний; (образ) негарний, бридкий, поганкуватий, р. брудний, нечистий; (ворог) ненависний; ЛАЙ. плюгавий, нікчемний, підлий; (з погляду релігії) бісівський, диявольський; п! ПОГАНЕЦЬ; & поганенький, поганющий.

ПОГАНИН, нехристиянин, басурмен, нехрист, р. поганець, як ім. поганий.

ПОГАНИТИ, плюгавити; (місце) бруднити, (людей) паскудити, псувати; (кого) неславити, паплюжити, опоганювати, ГАНЬБИТИ; (що) ур. сквернити, оскверняти.

ПОГАНО пр., недобре, кепсько, негарно, зле; (орати) не так, як треба /слід/; (знати) мало, не до кінця; ПР. СЛ. негаразд, варто осуду, не годиться, не до речі; ШК. незадовільно.

ПОГАНСЬКИЙ, нехристиянський, басурмепський; ЕТН. відьомський, диявольський; (ворог) ПОЕТ, лихий, ненависний, проклятий.

ПОГАНЯТИ, (батогом) підганяти, жм.

паняти, (коней) правувати /керувати/ ким; (ким) П. верховодити над; ЖМ, їхати.

ПОГАНЬ, (- їжу) покидьки; (- людей) нечисть, НАБРІД, негідь, шушваль, (- одного) нікчема, паскуда, поганець; ЗБ. паскудство, плюгавство, (гидота) ур. скверна.

ПОГЙБІЛЬ і ПОГИБЕЛЬ, (смерть) за гибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) нищення, руїна, руйнація, руйнування, фр. прбпасть /н. іти на п./, (на кого) пропад /н. нема пропаду на/; 3. П. зникнення.

ПОГІДНИЙ, (день) погожий /ясний, сбпяшпий/; (- море) тихий, спокійний, (- небо) безхмарний; (настрій) ЇЇ. безтурботний, урівноважений; & погідливий.

ПОГІРШУВАТИСЯ, гіршати, іти на гірше, ставати гіршим, паршивіти, (- здоров'я) подаватися, сов. здавати.

не твердий, г. податний; (норов) згідливий, поступливий.

ПОДАТОК, д. подача, зап. подать, іст. данина, збір, чинш; (на кордоні) мито. ПОДАЧА, (дія) подавання, подання; (деталів) т. достава; (м'яча) СПРТ. кидок; 3.

натуральний податок (з кріпаків замість панщини).

ПОДВИГ, самовідданий /героїчний/ вчинок; л»(. ПОДВИГИ, звершення, досягнення, успіхи; IP. пригоди.

ПОДВИЖНИК, аскет; (на якійсь ниві)

невтомний трудар /роботар/; пі ЛИЦАР.

ПОДВІЙНИЙ, (гонорар) подвоєний; (- ліжко) на двох; (зміст) двоїстий, двозначний; (- люб'язність) надмірний, підкреслений.

ПОДВІР'Я, обійстя, ДВІР, дворище, з надвір'я; пор. САДИБА.

ПОДЕЙКУВАТИ, (пре. неос.) ГОВОРИТИ, казати, гомоніти, ПАЩЕКУВАТИ.

ПОДЕКОЛИ, див. ІНКОЛИ.

ПОДЕКУДИ пр., де-не-де, де-де, тут-і- там, то тут, то там; іноді, часом; (якоюсь мірою) почасти, частково; & декуди.

ПОДЕННИЙ, (- платню) денний, щоденний; (наймит) ЯК ІМ. поденник.

ПОДЗВІН, (дзвін по небіжчику) подзвіння, як ім. подзвінне.

ПОДИБУВАТИ, (що) знаходити, виявляти, натрапляти /натикатися, сов. наштовхуватися/ на; (кого) зустрічати.

ПОДИВ, здивовання, здивування, зачудовання, зачудування, фр. диво; Р. огляд. ПОДИХ, дихання, віддих, фр. дух, кн. вдих і видих; (вітру) ПОДУВ, струмінь; (весни) ознака, прикмета, прйзвістка; (квітів) зйпах; (волі) П. вплив.

ПОДИХАТИ, 1. ПОВІВАТИ, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, ВУЛ. ПОМИРАТИ.

ПОДІБНИЙ, аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий /що скидається/ на, все одно, як хто; (око-в-око) викапаний; (цілком) однаковий, такий самий, тотожний, ідентичний, о. з одного тіста; (якоюсь ознакою) споріднений; пр. ПОДІБНО,

схоже ( п. ф. від ~; (до чого) на взір /в дусі/

чого.

ПОДІЛ, (здобичі) дільба, паювання: (на групи) розподіл, розбиття, класифікація;

(повторний) переділ; (на шкалі) поділка;

(те, що ділить) кордон, межа; (дія) ділення, розподілення, розподіляння, розділяння, поділяння.

ПОДІЛКА, (на шкалі) позначка, поділ. ПОДІЛЯТИ, (здобич) ділити, розділяти, паювати; (райони) розмежовувати, роз'єднувати; (між собою) розподіляти; (майном) Б. 3. наділяти; (на групи) клясифкувати, сортувати; (добро) ділитися чим; (горе) співчувати чому, ІД. співболіти; (погляд) мати спільний, солідаризуватися з чим, о. одним духом дихати.

ПОДІЛЯТИСЯ, ділитися, розділятися, розподілятися; (- річку) розгалужуватися; (на частки) розпадатися, роз'єднуватися; (поглядами) не збігатися, розрізнятися; (думками) обмінюватися; (горем /з ким/) повіряти

кому/що/.

ПОДІЯ, випадок, інцидент, оказія, р. трапунок; (незвичайна) пригода, приключка,

(неймовірна) сенсація; (прикра) халепа; пор.

БУВАЛЬЩИНА.

ПОДОБА, зовнішність, образ, кн. зовнішній вигляд; (між А і Б) подібність, схожість, подобйзна; Г. істота.

ПОДОБАТИ, (на кого) скидатися, бути схожим; тлк, 3 ос. ПОДОБАЄ ЯІОДОБАЛО/, годиться /годилось/, лйчить /лйчило/, слід /слід було/.

ПОДОБАТИСЯ, припадати /бути/ до серця /вподоби, смаку, вподобання/, підпадати під мислі; (кому /чим/) імпонувати; док, СПОДОБАТИСЯ, вподобатися, впасти /запасти/ в бко, припасти до душі, у подобі стати.

ПО-ДОБРОМУ пр., мирно, без сварки; (пускати) добровільно, з доброї волі /серця/.

ПОДОЛАТИ док., (кого) перемогти, подужати, побороти,здолати, перебороти,скрутити роги кому; (відстань /пішки/) зміряти /ногами/.

ПОДОРОЖ, мандрівка, (далека) п. дорога, путь, зн. вояж, фр. їзда; (з поворотом) турне, тур, д. тура; (піша) ходка; ми. ПОДОРОЖІ, мандри; «/РЕЙС.

ПОЗАШЛЮБНИЙ, (син) нешлюбний, прижитий, з. безкоровайний, прижйтний, кн. незакопнонароджений, незаконний, ок. незаконнородний;я/БЕЗБАТЧЕНКО.

ПОЗБАВЛЯТИ, (прав) залишати без, забирати /віднімати/ що; (тягару) звільняти від чого; док. ПОЗБАВИТИ, (надходження чогось) о. перекрити канал чого.

ПОЗБУВАТИСЯ, (чого) втрачати /губити/ що, залишатися без; (тягару) звільнятися від, скидати з пліч /плечей/ що; (ворога) збуватися, р. позбавлятися; док. ПОЗБУТИСЯ, спекатися, здихатися, п. обігнатися.

ПОЗДОРОВЛЯТИ, (з чим) вітати, здоровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати.

ПОЗЕМНИЙ, горизонтальний; (потік) /по/надземний; (політ) поприземний, а. бриючий ПОЗЕР, ок. хизун, п-о фігляр, кривляка, пі ФРАЗЕР.

ПОЗИВАТИ, (кого) подавати /учиняти/ позов на, подавати скаргу /до суду/ на, притягати до судової відповідальносте, порушувати справу проти; & позивати до суду ПОЗИВАТИСЯ, судитися, тягйтися по судах.

ПОЗИВАЧ, позовник, позивальник, скаржник, (вічний) позивака, позивайло, сутяга. ПОЗИКА, кредит; ФР. борг; & позичка. ПОЗИРАТИ, д! ПОГЛЯДАТИ.

ПОЗИТИВНИЙ, (- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) додатній; (- людину) порядний, фр. путящий, ур. світлий.

ПОЗИЦІЯ, (тіла) ПОЗА; (у танці) положення; (у громаді) становище, рбля /роль/; (громадянська) точка зору, ставлення до, г. настанова, постава; (улюблена) місце, розташованая, місцезнаходження, св. розташування; (фігур у грі) розміщення.

ПОЗИЧАТИ, (у кого) брати в борг; (коку) давати в борг, випозичати; (досвід) запозичати, переймати.

ПОЗІХАТИ, о. дерти рота, р. зівати; Р. зітхати; (полум'ям) дихати; (- вітер) повівати, подихати; (пусткою) зяяти.

ПОЗЛІТКА, (на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумйха, соє. мішура; її. показна розкіш, штучна краса, облудний блиск.

ПОЗНАЙОМИТИ/СЯ/ док, зазнайомити/ся/, о-, заприязнйти/ся/, г. запізнати/ся/. ПОЗНАКА, ознака, прикмета, знак; (від чого) слід, відбиток; & ПОЗНАЧКА, познак. ПОЗНАЧАТИ, значити, мітити, зазначати; пор. КАРБУВАТИ.

ПОЗНАЧЕННЯ, див. ПОЗНАЧКА.

ПОЗНАЧКА, вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка.

ПОЗОВ і ПОЗВА, (на кого) позивання;

(цивільний) /судова/ справа; пі ҐІРЕТЕНСІЯ. ПОЗОВНИК, позивальник, позивач; (вічний) позивайло, позивака, сов. сутяга.

ПОЗОЛОТА, пазолоть, позолоть; її. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення.

ПОЇДАТИ, їсти, з'їдати, споживати, с. жерти, пожирати; ФР. харчуватися, годуватися; (іржею) роз'їдати; (вогнем) поглинати; (по'ідом) гризти, точити; (очима) свердлити.

ПОЇЗД, потяг, (швидкий) експрес; (карет) валка; (весільний) процесія, кортеж.

ПОЇТИ, див. НАПУВАТИ.

ПОЙМАТИ, (водою) заливати, затоплювати; (вогнем) охоплювати; (мрякою) оповивати, повивати, огортати, (млою) затягати, заволікати; (холодом) проймати; (- гнів) опановувати, оволодівати; (- тугу) налягати на серце, огортати серце чим.

ПОКАЖЧИК, (на шляху) знак /стрілка, тичка/, р. показник; (теплоти) вимірювач;

(у кінці книги) індекс; (бібліографічний) довідник.

ПОКАЗ, показування, (для окозамилення)

показуха; (фільму) демонстрація; (життя) опис, зображення; мн. ПОКАЗИ, ЮР. СВІДЧЕННЯ; Т. дані мірчих приладів.

ПОКАЗНИЙ, (вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) значний; (- ролю) великий; (патос) удаваний, штучний, ненатуральний; пі ПОКАЗОВИЙ.

ПОКАЗНИК, (кризи) свідчення, доказ,

ПОЛИВ'ЯНИЙ

вати, зволожувати; (парфумами) кропити, спорскувати, оббризкувати; (з кулемета) обстрілювати, стріляти; (поливою) покривати, ґлязурувати.

310

ПОЛОВИНЧАСТИЙ, (- двері) стулковий, стулчастий, двійчастий; (- ставлення) 77. невйзначений, двозначний, о. і нашим і вашим.

ПОЛИВ'ЯНИЙ, поливаний, покритий поливою /поливом/, поглянебваний, ґлязурований.

ПОЛИСК, (сонця) світло, сяйво; (блискавки) спалах; (скла) лиск; (пожежі) відблиск; (волосся) відтінок, сов. відлив.

ПОЛІГЛОТ, див. ЛІНГВІСТ. ПОЛІГОН, див. ПОЛЕ. ПОЛІКЛІНІКА, див. ЛІКАРНЯ.

ПОЛІНО, дровина, (обрубок) оцупок; & полінце, поліняка, зб. поліняччя.

ПОЛІПШУВАТИ, д! ПОКРАЩУВАТИ;

п-к -УЮЧИЙ, що поліпшує, здатний /згодний, радий/ поліпшити, звиклий /ставши/ поліпшувати, поліпшувач.

ПОЛІТ, (літака) лет, літ, рейс, /один/ виліт, фр. маштаб (н. висбкого польоту); (через море) переліт; (на лещетах) СПРТ.

стрибок; (фантазії) П. злет, зліт. ПОЛІТИК, політичний діяч, зн. політикан; (тонкий) дипломат; НЕЇ. інтриган. ПОЛІТИКА, дипломатія, маневрування, (агресивна) геополітика, зн. політиканство. ПОЛІТИЧНИЙ, (лад) державний, суспільний, громадсько-правовйй; (в 'язень) протидержавний; (хід) ЖМ. дипломатичний.

ПОЛЇТТЯ, /гарна/ погода; (на жито) врожай, урожайне літо; Р. бур'ян; (дія) поління, полоття.

ПОЛІФОНІЧНИЙ, багатоголосий, ряснозвучний; & поліфонний.

ПОЛІЦАЙ, поліціянт, г. поліцист, як ім. поліцейський, (в Англії) полісмен; (в СССР)

міліціонер, міліцейський, зн. мент; & зб. поліцайня.

ПОЛК, г. реґімент; мн. ПОЛКИ, військо, армія; (ворогів) легіони, нег. ОРДИ. ПОЛОВИЙ, (колір) жовтявий, блідожовтий, пшеничний; (віл) світлорудйй, яснорудйй.

ПОЛОВИНА, (більша) частина; 3. П. рівна частина; (дня) середина; (моя) Ж. дружина /чоловік або жінка/.

ПОЛОВІТИ, див, ЖОВТІТИ.

ПОЛОГИ, д. родиво, злбги, порід, родини, сов. роди.

ПОЛОГОВИЙ, породільний, г. поліжнйчиЙ, сов. родильний.

ПОЛОЖЕННЯ, позиція, місцезнаходження; Р. стан, становище; (тіла) поза; (основне) теза, твердження, пре. мн. засада;

(розпорядок) мн. правила; ПІ ЗАКОН.

ПОЛбЖИСТИЙ, не крутий, СПАДИСТИЙ, розкотистий, згористий, припадистий, пологий.

ПОЛОЗ, великий вуж; (жовточеревий)

жовтобрюх; & полозюк.

ПОЛОН, полонення, бран; (єгипетський) неволя, рабство; (духовий) залежність; фр. іст. ЯСИР.

ПОЛбНЕНИЙ як ім., бранець, військо- во-полонений, р. полоненик, полонянин.

ПОЛОНИНА, див. ПАСОВИСЬКО, пор. ГАЛЯВИНА.

ПОЛОНИТИ недок. і док., брати /захоплювати/ в полон; (світ) підкоряти, підбивати, загарбувати, завойовувати, здобувши; (уяву) заполонювати; (красою) зачаровувати, полонити серце, пі ПРИЧАРОВУВАТИ;

тлк. док. (серце) заволодіти чим.

ПОЛОСКАТИ, (білизну) виполіскувати, про-, с-, пере-, д. полокати; (зуби) промивати; (дощем) поливати, мочити.

ПОЛОСКАТИСЯ, (водою) плескатися;

(на вітрі) тріпотати, лопотіти, майоріти, маяти

ПОЛОТИ, (бур'ян) прополювати, виполювати, (буряки) шарувати, прашувати, САПАТИ.

ПОЛОТНИЩЕ, П. прапор, скатертина, полог; (паперу) аркуш; (дороги) полотно. ПОЛОТНІТИ, бліднути, біліти, ставати білим, як полотно /стіна, крейда, смерть/.

ПОЛОТНО, (лляне) тканина; (маляра)

картина; (епічне) твір; (дороги) полотнище.

ПОЛбХАТИ і ПОЛОШИТИ, лякати, страхати, наполбхувати, розполохувати, т.

вселяти страх, с. сіяти паніку /неспокій/; (птахів) розганяти; & полошкати. ПОЛОХЛИВИЙ, лякливий, полохкйй, (кінь) харапудливий; п! БОЯЗКИЙ. ПОЛУДА, (на оці) більмо, луда; пор. ЗАВОЛОКА.

ПОЛУМ'Я, ВОГОНЬ, поет, жевриво; (боротьби) вир, круговерть; (любови) жар; (сердець) надхнення, наснага; & поет, полуміиь, пломінь.

ПОЛУМ'ЯНИЙ, пломшкйй; (оратор)

палкий, пристрасний; (цілунок) гарячий, жагучий; (час) бурхливий; (колір) червоний; & полум'янистий.

ПОЛУМ'ЯНІТИ, палати, братися полу- м'ям, ПАЛАХКОТІТИ, поломеш'ти; (- сонце) сяяти; (- обрій) червоніти; П. (па тлі чогось) зоріти; (жаром) пашіти.

ПОЛУСТАНОК, див- СТАНЦІЯ.

ПОЛУЧАТИ, див. З'ЄДНУВАТИ. ПОЛЮБЛЯТИ, (кого) подобати, любити, симпатизувати кому; (що) мати пристрасть /нахил/ до.

ПОЛЮБОВНИЙ, (- згоду) взаємний, обопільний; ПОЕТ, ласкавий, ніжний.

ПОЛЮБбВНИК, див. КОХАНЕЦЬ.

ПОЛЮВАННЯ, лови, влови, ловля, ловитва, (гуртом загоничів) облава; (на відьом) переслідування кого; (на самоцвіти)

гонитва за чим; пі МИСЛИВСТВО. ПОЛЮВАТИ, (звіра) цькувати, ловити;

(на кого) вистежувати кого.

ПО-ЛЮДСЬКИ і ПО-ЛЮДСЬКОМУ

пр., як належить /лйчить, подобає, годиться/, як слід, як треба, добре; (ставитися) людяно.

ПОЛЮС, геог. бігун; П. /абсолютна/ протилежність.

ПОЛЯГАТИ, (- пашню) вилягати; (гад косою) падати; (від реготу) лягати; пик. З ос. Щ. (в тому) зводитись до; док. ПОЛЯГТИ,

(в бою) загинути, лягти кістьми /трупом, головою, головами/; (з ч. не /- славу/) не померкнути, не зникнути.

П О Л Я Р Н И Й , (- сяйво) ПІВНІЧНИЙ; (- зір-

ку) поет, провідний; (ведмідь) білий; (погляд) /цілком/ протилежний.

ПОЛЬОВИЙ, (сторож) лановий; (- кві-

ти) дикий; (- бригаду) рільничий; (- кухню)

виїзний; (суд) військовий; (- пошту) фронтовий; (телефон) похідній, похідний.

ПОМАГАЙБІ, див. ДОБРИДЕНЬ.

ПОМАГАТИ, д! ДОПОМАГАТИ; о. ставати в пригоді.

ПОМАЛУ пр., поволі, повільно, тихо, без поспіху, як мокре горить; поступово, не одразу; потроху; скромно, не пишно; (!) обережно!; & помалу-малу, помаленьку.

ПОМАРАНЧОВИЙ і ПОМАРАНЧЕВИЙ, (колір) жовтогарячий, сов. оранжевочервоний.

ПОМАЦКИ яр., навпомацки, навпблапки, полапки, пблапцем.

ПОМЕРКЛИЙ, згаслий, змерклий; (погляд) потьмарений, примерклий; пор. ТЬМЯНИЙ.

ПОМЕРЛИЙ, покійний; ЯК ІМ. небіжчик, покійник; (- надію) втрачений. ПОМЕРТИ, див. ПОМИРАТИ.

ПОМЕШКАННЯ, приміщення; 3. П.

житло, квартира, кімната. ПОМИЇ, див. ПОКИДЬКИ. ПОМИЙНИЙ, (-яму) вигрібний.

ПОМИЛКА, (в тексті) неправильність, похибка; (у діях) огріх, прогріх, хиба; пор. ЛЯПСУС.

ПОМИЛКбВИЙ, (крок) хибний, неправильний, р. схйблений; (висновок) облудний.

ПОМИЛУВАННЯ, АМНЕСТІЯ, г. уласкавлення.

ПОМИЛЯТИСЯ, хибити, робити помилку, д. обмилятися, давати маху; (у кому) неправильно думати про; (у висновках) плутатися; (впізнаючи когось) переплутувати; док. ПОМИЛИТИСЯ, огрішитися, з. огулитися; (дверима) зайти не тими дверима, не в ті двері потрапити.

ПОМИНАТИ, 1. (словом) згадувати; (колишнє) пригадувати; (душу) молитися за; (небіжчиків) справляти поминки по; 2. минати, обминати, виминати, (- кулю) не зачіпати; (чаркою) обходити; (деталі) випускати, пропускати; (докори) не зважати на, залишати без уваги /поза увагою/, не враховувати.

суплений, непривабливий; (- тишу) гнітючий; (час) невеселий, безрадісний, нудний; & понуристий, понуруватий.

ПОНЯТТЯ, розуміння, уявлення, філ. логічна категорія; ФР. гадка, думка.

ПООДИНОКИЙ, (випадок) окремий, осібний, одиничний, ізольований, відособлений; (постріл) одиночний; (- явище) випадковий; & поєдйнчий, поодйнчий; тлк. мн. ПООДИНбКІ, (кущі) самотні, не часті; (з нас) декотрі, дехто; яі СПОРАДИЧНИЙ.

ПООДИНЦІ пр., по одному, не разом, один по одному /за одним/, порізно; (рости) самітно, самотою; (ходити) окремо, без інших, самі по собі.

ПОПАДАТИ, (в задуму) впадати; ЗАП. (у що) влучати, (куди) потрапляти, (у пастку) ловитися, попадатися, (під вплив) опинятися під чим, (кому) перепадати, діставатися; док. ПОПАСТИ, (кого) схопити, спіймати, (що) вхопити, взяти; (в халепу) уклепатися.

ПОПАС, пасовисько, випас; (дія) попасання, випасання; П. /дармова/ пожива.

ПОПЕЛИЩЕ, купа попелу; (по пожежі) пожарище, згарище, погорілище; 17. руїна.

ПОПЕЛЯСТИЙ, (колір) сірий, мишастий, сов. попільний; & попеластий, попель-

настий.

ПОПЕРВАХ пр., початками, на початках; СПОЧАТКУ, сов. на перших порах; колись, давніш.

ПОПЕРЕД і ПОЦ&г£дУпр.,(де) спере-

ду, попереді, на переді; (куди) вперед, наперед; (коли) спершу, зразу, спочатку, попервах, заздалегідь, колись, перед тим, раніше, У минулому, г. передом; тлк. ПОПЕРЕДУ, у майбутньому.

ПОПЕРЕДЖАТИ і ПОПЕРЕДЖУВАТИ, застерігати, остерігати, перестерігати, с. погрожувати, (загодя) повідомляти; (аварію) запобігати чому; (схід сонця) передувати чому; (задум) випереджати, випереджувати; п-к -АЮЧИЙ, що попереджає, покликаний /змушений, згодний, здатний, готовий/ попередити, попереджальний, ви-, (захід) превентивний, запобіжний, профі-

лактичний, запобігавчий, для попередження.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, засторога, осторб га, пересторога, с. погроза; (дія) застерігання і всі п. ф. від ПОПЕРЕДЖАТИ.

ПОПЕРЕДНИК, ур предтеча; (бурі) провісник; мн. ПОПЕРЕДНИКИ, пращури, предки.

ПОПЕРЕДИШ, т. прелімінарний; (продаж) завчасний; (крок підготовчий, не остаточний, запобіжний; (темп) той самий, такий, як і досі, дотеперішній, колишній, передший; (облік) перший, приблизний, орієнтовний; фр. той /п. того тижня/; ок. перед- /н. мередпродаж/.

ПОПЕРЕДНЬО пр., передшє, передніше, перше, попервах, ПОПЕРЕД. ПОПЕРЕК, крижі; талія, перехват; пі СПИНА.

ПОПЕРЕК пр., сторчма до довжини; П. всупереч, супротивно, наперекір. ПОПЕРЕЧНИК, (кола) діяметр; Р поперечка, поперечина.

ІЮІІЕРШЕ пр., перше /одне/ те, (у кінці думки) це раз /н. я не спав, це раз = поперше, я не спав/; ПЕРЕДУСІМ, попервах; & сов. по-перше.

ПОПИВАТИ, д! ПИТИ; ев. частуватися.

ПОПИСУВАТИ, див. ПИСАТИ.

ПОПИХАЧ, поштурховисько, помело, старший підмітайло, старший, куди пошлють, /7. слуга, служник, наймит.

ПОПІДТИННЮ пр., попід типами, на вулиці; П. без притулку /хати, догляду/. ПОПІЛ, зола, (з жаром) присок; & попілець; пор ЖУЖІЛЬ.

ПОПЛІЧ пр, ПОРУЧ, поряд; ФР. одночасно, водночас, заразом.

ПОПЛІЧНИК, помічник, підручний; (у борні) споборник; 3. П. однодумець, прибічник; ЗК спільник, посіпака, поплентач, вислужник, вислугач; пі КОЛЯБОРАНТ.

ПОПОВЗОМ і ПОПОВЗКИ пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі.

ПОПОВНЮВАТИ, доповнювати; (сили) примножувати, набиратися чого; (лексику) збагачувати; (недостачу) компенсувати,

(недоробку) надолужувати; (борг) повертати; (самогубство) Г. учиняти.

ПОПОЛОВИНІ, див. НАВПІЛ.

ПОПОЛОТНІТИ док., збліднути, збіліти, побіліти як стіна /як полотно, як смерть/.

ПО ПОЛУДНІ пр., по обіді, після обід, після полудня, у другій половині дня. ПОПОНА, див, ПОКРИВАЛО. ПОПРАВА, (машин) направа, ремонт; (людей) 17. виправлення; & поправка. ПОПРАВКА, виправлення, коректйва; Р. НАПРАВА; ЗАЛ. оклйгання.

ПОПРАВЛЯТИ, (одяг) опоряджати; (хибу) виправляти; (хату) ремонтувати, направляти; (лямпу) регулювати; (нирки) підліковувати; (діло) полагоджувати, лагодити, упорядковувати; (ситуацію) покращувати.

ПОПРИ пр., уздовж; (що) мимо /побіля, повз/ чого; (все) ІД. всупереч чому, не зважаючи на що, фр. взяти та й /н. а він узяв та й прийшов/; Г. крім.

ПОПУЛЯРИЗУВАТИ, д! ПОШИРЮВА-

ТИ.

ПОПУЛЯРНИЙ, (стиль) зрозумілий, доступний, дохідливий; (автор) широковідомий, широкославний, загальновизнаний; (- пісню) поширений; (• ліки) широко вживаний; (роман) почитнйй; п! МОДНИЙ.

ПОПУРІ, див, МІШАНИНА.

ПОПУСК і ПОПУСТ, потурання, попускання, поблажливість, жм. поблажка, спуск, потур; тлк. ПОПУСТ, полегшення, ПОЛЕГКІСТЬ, послаблення.

ПОПУСКАТИ, (ремінь) розпускати, послаблювати, (поводи) відпускати; (крила) спускати, опускати; (гілля) схиляти; (вуса) відрощувати; (- мороз) слабшати, зменшуватися; (що) допускати, терпіти, дозволяти, дивитися крізь пальці на; (кому) ПОТУРАТИ, виявляти поблажливість до; (провини) прощати; (на поталу) віддавати, покидати, лишати; (з рук) випускати; (вгору) запускати; дк. ПОПУСТИТИ, (місце) звільнити, поступитися чим; (себе) занедбати, занехаяти. ПОПУТНИК, див. ПОДОРОЖАНИН.

ПОРА, Owe. ОТВІР.

ПОРА, час, період, (лиха) ур, година; (дитяча) вік, літа; (мирна) епоха, доба, ера;

(року) сезон; (крайня) термін, строк, реченець.

ПОРАДА, рада, ПРОПОЗИЦІЯ, вказівка, б. з. навід; (фахівця) консультація; П. повчання, напучення; ФР. поміч /н. нема нізвідки поради/; ЖМ. розрада, втіха.

ПОРАДНИК, радник, дорадник; (книга) посібник, підручник; (лікаря) довідник; (туристам) путівник.

ПОРАЗКА, (армії) розгром, д. побйванка; (у грі) невдача, неуспіх, програш; (у політиці) фіяско; (повстання) придушення.

ПОРАНЕННЯ, (тіла) ураження; (важке.)рана.

ПОРАТИ, (землю) обробляти, ходити коло; (худобу) доглядати; пор. ПРИБИРАТИ. ПОРАТИСЯ, (коло чого) клопотатися, працювати, товктися; (в хаті) порядкувати, робити лад /порядок/; (на кухні) крутитися, метушитися; (на городі) порпатися; (коло машин) морочитися, (- цілу групу) комашйтися; (біля кого) упадати, доглядати /порати/кого, піклуватися /дбати/ про,р. тупати, тупцяти; (в чому) ритися, копатися, длубатися, копирсатися; (в чужій коморі) хазяйнувати.

ПОРИВ і ПОРИВАННЯ, (рух) р. ривок;

П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПбРЙВ, (вітру) ПОВІВ.

ПОРИВАТИ, 1. розривати, уривати, переривати; 2. (руку) простягати; (рукою) хапати, схоплювати; 3. (за собою) тягти, тягнути; П. приваблювати, притягати; (куди) вабити, манити; (до чого) спонукувати, штовхати; неос. кортіти, хотітися, підмивати, шпигати, муляти; (кого /- чуття/) поймати, понімати, охоплювати, опановувати, оволодівати ким.

ПОРИВАТИСЯ, 1. (- стосунки) уриватися, припинятися, перериватися; 2. (вперед) линути, рватися, кидатися; (до чого)

прагнути; (вгору) тягтися, (- дерева — ще)

виганяти/ся/; (у путах) борсатися; (- вітер) віяти, дути; (з душі) вириватися; (діяти) намагатися, силкуватися, сікатися; док. ПОРВАТИСЯ, (бігти) кинутися.

ПОРИНАТИ, ПІРНАТИ, упірнати, занурюватися; (у сніг) вгрузати, загрузати; (в

юрбу) мішатися з чим; (в чому) зникати, ховатися; (- звуки) тонути, потопати: (у що) П. заглиблюватися, (в сон) упадати; (у мрії) віддаватися чому, (стрілою) линути, пориватися, мчати, подаватися /прожогом/, (у бій) кидатися; док. ПОРИНУТИ, ринути, кинутися; (- дощ) уперіщити, сипонути, ушкварити, учистити.

ПОРІВНЮВАТИ, (з чим) зіставляти, проводити паралелю; (до чого) прирівнювати, рівняти, приміряти, уподібнювати, ототожнювати з; дк. ПОРІВНЯТИ, (усіх) зрівняти.

ПОРІВНЯНО, (з чим) порівнюючи, як порівняти, проти /супроти/ чого, о. більшменш.

ПОРІГ, (останній) межа, грань; (чутности)

границя, стеля; (бажань) вершок; (життя) П. початок, переддень; мн. ПОРОГИ, (на річці) скеляста гряда.

ПОРІДДЯ, рід, порода; (предків) покоління; ЗН. виплодки, виродки, кодло.

ПО-РІЗНОМУ пр., (ставиться) хто як, (щастить) кому як.

ПОРОБИТИ: п. ф. НІЧбГО НЕ ПО-

РОБИШ, нічого не вдієш /зробиш/, у. нема ради.

ПОРОДА, поріддя; (істот) тип, п. масть, (рослин) вид; (проста) П. походження, рід;

(пуста) ГІР. не руда.

ПОРОДИСТИЙ, чистопородний, породний, порідний, (без домішок) чистокровний, (бугай) племінний; (- коней) заводський, д. расовий.

ПОРОДІЛЛЯ, роділля, г. поліжнйця, породільниця.

ПОРОЖНЕЧА, порожній /безповітряний/ простір, ПОРОЖНИНА, сов. пустота; (душевна) спустошеність; (є очах) бездумність, байдужість; (життя) беззмістовність.

ПОРОЖНИНА, ПОРОЖНЕЧА; ай, дуп- ЙЙна; мед. каверна; (печі) черево; & порожнява.

ПОРОЖНІЙ, пустий, (степ) голий; (- вулицю) безлюдний; (стілець) вільний, (віз)

незавантажений, (аркуш) незапйсаний, неЗДповнепий; (борщ) пісний; (- душу) П. спустошений; (-голову) немудрий, незаклоЧотаний; (всередині) порожнистий, дупли-

настий, сов. пустотілий; (погляд) тупий; (- життя) беззмістовний, убогий /змістом/; (звук) безпартійний; (хто) П. несерйозний, нецікавий, нудний; & порожнісінький.

ПОРОЖНЬО пр., пусто, голо; безлюдно; Я. нецікаво, нудно; (в серці) самотньо. ПОРОЖНЯКОМ пр., порожнем, на порожню, впорожні, без вантажу, без пасажирів.

ПОРОЗУМІВАТИСЯ, знаходити спільну мову, вносити ясність у взаємини, п. наводити мости; (- що) домовлятися; (після сварки) миритися, відновлювати стосунки; (без слів) розуміти одне одного; (на мигах) спілкуватися, контактуватися; док. ПОРОЗУМІТИСЯ, дійти згоди, дійти ладу.

ПОРОЗУМІННЯ, згода, взаєморозуміння; (у діях) погодженість, узгодженість; (без слів) спілкування, зв'язок, контакт.

ПОРОН, д! ПЕРЕПРАВА, п! МІСТ. ПОРОСТАТИ, (пухом) обростати, заростати, вкриватися; (у пір'я) вбиватися; (буйно) розростатися, виростати; дк. ПОРОСТИ, (- дітей) дорости свого розуму, досягти повноліття.

ПОРОТИ, (шво) розпорювати, розривати, розшивати; ЖМ. розрізувати, розтинати; (різками) сікти, шмагати, списувати спини.

ПОРОХ, пил, жм. порохй; (на шляху) курява, пилюка, р. кушпела; П. ніщо, нуль, тлінь; (марний) ур. прах; & порошок, од. зб.

порошина.

ПОРОХНЯ, потерть, труха, трухло, порохно, трухлявина; (- стару людину) ЗН. шкарбан; Р. ПОРОХ.

ПОРОХНЯВИЙ і ПОРбХНАВИЙ, (пень)

трухлий, трухлявий, зотлілий; (зуб) гнилий; Р. запорошений.

ПОРОША, див. СНІГ

ПОРОШИТИ, (пилом) куріти, пилити, р. курітися; (очі) запорошувати; (- шлях) куритися; (- дрібний сніг) іти, сипати; (снігом)

сніжити, засипати, вкривати, притрушувати, віхолити; (-листя) опадати, осипатися.

ПОРПАТИ, (землю) розгрібати, розривати, гребти.

ПОРПАТИСЯ, (в землі) ритися, бабратися; (в кишені) длубатися, копирсатися; (в со-

бі) сов. займатися самоаналізом; (в саду) поратися, працювати.

ПОРСКАТИ, (- іскри) прискати, бризкати, розлітатися; (на кого) обпорскувати /оббризкувати/ кого; (іскрами) сипати, розсипати /розкидати, викидати/ що; (сміхом) вибухати, (зо сміху) пирхати; (- гілку з рук) вислизати; (в нору) шугати; док, ІїбРСНУТИ, метнутися; (врозтіч) кинутися, (вусебіч) розбігтися.

ПОРСЬКИЙ, (- дитину) жвавий, моторний, непосидющий; (кінь) прудкий, баский; (- мило) слизький.

ПОРТ, див. МІСТО.

ПОРТАТИВНИЙ, малий, але місткий /вкладистий/, малих розмірів.

ПОРТРЕТ, див. ОБРАЗ.

ПОРТУПЕЯ, шабельтас.

ПОРТФЕЛЬ, г. течка; (міністра) посада, пост; (редакції) схвалені до друку твори.

ПОРТЬЄРА, див. ЗАВІСА.

ПОРУКА, запевнення, гарантія; (успіху)

запорука; (кругова) ІД. обітниця покривати один одного.

ПбРУХ, (губ) рух, (вітру — ще) подув, повів; (душі) поривання; Р. зам'ятня. ПОРУЧ іщ, поряд, побіч, обік, поблизу, з. обруч; (плече з плечем) пліч-о-пліч, пле- че-в-плече, попліч, опліч. ПОРУЧАТИСЯ, ручитися, о. давати руку на відріз.

ПОРУЧЧЯ, (крісла) била, бильця, св, підлокітник; (на мості) парапет; св. поручні ПОРУШНИК, (закону) правопорушник, (порядку) бешкетник, баламут; я! ЗЛОЧИНЕЦЬ.

ПОРУШУВАТИ, (наказ) не додержувати чого; (закон) переступати; (Істину) перекручувати, викривляти, спотворювати; (слово) ламати, відступати від; (тишу) ґвалтувати; (рівновагу) виводити з; (тему) підносити, зачіпати, (справу) розпочинати, заводити; (угоду) не дотримувати; (губами) ворушити, рухати, (плечем) СТИСКАТИ; (душу) зворушувати, розчулювати; (лад) псувати, руйнувати, розладнувати; (зв'язок) переривати; (клопотання) звертатися з; (думки)

збуджувати, викликати; (з ч. не) не чіпати,

не торкати, не рушати; (кордон) перетинати, переходити; Sep. лорушати.

ПОРФІРА, див. МАНТІЯ. ПОРЦЕЛЯНА, фарфор.

ПОРЦІЯ, (хліба) пайка; (харчів) норма; (питва) чарка; п. ф. ПбРШЯМИ, у. видавцем.

ПбРЯД, д! ПОРУЧ.

ПОРЯДКУВАТИ, (де) наводити /робити/ порядок, давати лад, пор. ПРИБИРАТИ;

(коло чого) ПОРАТИСЯ; (в чужій хаті) хазяйнувати; (чим) верховодити, орудувати, керувати, б. з. радити, сов. розпоряджатися. ПОРЯДНИЙ, добропорядний, чесний, путящий, путній, с. доброчесний, кн. респектабельний; (віз) непоганий., пристойний; (день) гарний, добрий, хороший; (кус) чималий, чималенький, /досить/ великий, величенький, добрячий, нічогенький; (внесок) вагомий; (ледар) страшенний, не абиякий; пр. ПОРЯДНО, багатенько / п. ф- ПОРЯДОК, лад; ФР. добрий стан; З, П. злагодженість, узгодженість, організованість;

(у війську) дисципліна; (абетковий) послідовність, черговість; (голосування) спосіб, метода, сов. метод; (державний) устрій, система, режим; МАТ. категорія, розряд; ПР. СЯ. гаразді ми. ПОРЯДКИ, (сучасні) закони, правила, норми /поведінки/; (тамтешні) побут.

ПОРЯТУНОК, due. РЯТУНОК. ПОСАГ, віно.

ПОСАДА, (на службі) пост, повинність, жм. місце, крісло; (міністра) п. портфель; пі СЛУЖБА; ім. ПОСАДКА, ав. приземлення; (рослин) садіння, саджання.

ПОСАДНИК, ІСТ. намісник князя; (міста) Г. голова, мер; Р. поселенець, осадник. ПОСВІДКА, (особи) посвідчення, г. вйказка; (-, щеплення) довідка. ПОСВІДЧЕННЯ, ПОСВІДКА; Р. свідчення, доказ.

ПО-СВОЄМУ і ПО-СВОМУ пр,, (чиниг

ти) на свій розсуд /копил, лад/; (мудрий) зі свого погляду, своєрідно; (говорити) рідною мовою, по-нашому.

ПОСВЯТА, (кому) присвята; (дія) посвячення, свячення, (у церкві — ще) посвячіпня; 3. П. самопосвята, самопожертва.

ПОСВЯЧУВАТИ, (у церкві) освячувати, святити; (на кого) висвячувати; (себе /чому/) присвячувати; (що) Г. жертвувати

чим.

ПОСЕЛЕНЕЦЬ, новоселець, поселянин, осельник, (перший) осадник, як ім. осадчий; (переселений) переселець, переселенець; ПОБ. пожилець; (карний) засланець.

ПОСЕЛЕННЯ, д! СЕЛИТЬБА, СЕЛИЩЕ.

ПОСЕРЕД, серед, між, поміж, помежй; (бурі) під час; фр. насеред, насередині. ПОСЕРЕДНИК, ек. маклер, комісіонер, фактор, треті руки, а. брокер; (у спорі) арбітр, третя /безстороння/ особа; (між держав) мєдіятор.

ПОСЕРЕДНІЙ, звичайний, середній, пересічний, не видатнйй^не блискучий, такий собі, пі НІЧОГЕНЬКИЙ; (зв'язок) непрямий, кн. опосередкований; (-ланку) проміжний.

ПОСИВІТИ, стати сивим, о. засіятися сріблом; (коло чого) звікувати вік. ПОСИЛАТИ, слйти, висилати, пересилати, надсилати; (телеграму) відбивати, бити; (кого) відряджати; (в науку) віддавати; (м'яч) кидати, метати; (кулі) стріляти; (привіт) передавати, переказувати; (манну з неба) давати, дарувати.

ПОСИЛКА, айв. ПАКУНОК. ПОСИЛЮВАТИ, (трохи) підсилювати; (визиск) збільшувати, по-; (борню) активізувати (варту) зміцнювати, підкріплювати; (бажання) поглиблювати, загострювати, пі ЗАОХОЧУВАТИ; (контраст) підкреслювати; (увагу) напружувати; (темп) прискорювати; п.ф. -ТИСЯ, (- мороз) дужчати, міцніти, крїпшати; (- опір) більшати, могутніти.

ПОСИПАТИ, сипати, обсипати, розсипати; (кого) висипати на; док. ПОСИПАТИ, (з мішка) посипатися, висипатися; (словами) задріботіти, заторохкотіти, зацокотіти;

(- дощ) линути; (- людей з приміщення) висипати.

ПОСІБНИК, див. ПОРАДНИК.

ПОСІДАТИ, (ЩО) мати, володіти чим; (чузке) заволодівати чим; (владу) діставати;

(місце) займати; (посаду) обіймати; (- дум-

K't) обсідати.

ПОСІДАЧ, див. ВЛАСНИК.

ПОСІПАКА, поплічник, прислужник, полигач, поплентач, жм підпомагач. підлигач; & сіпака; пор. ПРИБІЧНИК.

ПОСЛАНЕЦЬ, гонець, в-й вістовий, жм. посланник; (держави) представник, посол; (на зліт) делегат; (правди) виразник, поборник; (весни) провісник; пор. ВІСНИК.

ПОСЛАННЯ, (до кого) лист, ЗВЕРНЕННЯ; (дія) надсилання, слання.

ПОСЛІД, (птахів) жм. попіл, кн. екскременти; (зерна) вйвійки; (хто) див. ПОКИДЬКИ; АН. СОВ. пляцепта, /дитяче/ місце.

ПОСЛІДОВНИЙ, КН. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (-'зміни) поступовий; (- думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вірний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий.

ПОСЛІДбВНИК, наслідувач; (теорії)

прибічник, прихильник, г. визнавець.

ПОСЛІДОВНІСТЬ, (явищ) черговість, тяглість, фр. наступність /н. пір року/; (життя) лад, систематичність; (думок) логічність; (у боротьбі) вірність ідеалам, цілеспрямованість, наполегливість, безкомпромісність. ПОСЛІДОВНО, крок за кроком, і п. ф. від ПОСЛІДОВНИЙ; фр. один за одним /другим/, по черзі, за порядком.

ПОСЛУГА, (дружня) добрість, прислуга, г. чемність, жм. служба; ми. ПбСЛУГИ, обслуговування, сервіс; (побутові) служби.

ПОСЛУГОВУВАТИСЯ, д! КОРИСТУВАТИСЯ.

ПОСЛУЖЛИВИЙ, дуже чемний /уважний, привітний/, охочий до послуг; НЕҐ. догідливий, запобігливий; & прислужливий.

ПОСЛУХ, покора, слухняність, послухнянство, послухання, зет. послушенство. ПОСМІХ, (хто) посміховисько, /по/сміховище; (дія) насміх, ГЛУМ, наруга, фр. потала (на посміх = на поталу); Д. усміх.

ПОСМІХАТИСЯ, (з кого) ГЛУЗУВАТИ, кепкувати, глумитися; (кому) Д. ПРВ. СОВ. усміхатися.

посмгхбвисько, див.посміх

ПОСМІШКА, глузлива усмішка; СОВ. усмішка; (з кого) глум, насміх, ПОСМІХ.

ПОСМЇШЛИВИЙ і ПОСМЇШНИЙ,

посмішкуватий, насмішкуватий. ПОСОБЛЯТИ, див. ДОПОМАГАТИ. ПОСОЛ, г. амбасадор; (від кого) посланець; Г. парляментар, депутат сейму. ПОСОЛЬСТВО, місія, сов. повпредство /= повноважне представництво/ г. амбасада; (до кого) депутація.

ПОСПІВАТИ, 1. достигати, дозрівати; (- борщ) доварюватися; П. визрівати; 2. устигати; (за ким) потрапляти; (- жнива) надходити, наставати; дк. ПОСПІТИ, досягти повноліття, дорости свого розуму.

ПОСПІЛЬ пр., один за одним, вряд, підряд, безперервно; суцільно, повсюди, д. заспіль; (усі) ІД. усі чисто, усі без винятку; цілком, повністю; разом, укупі.

ПОСПІХ, хапанина, хапатня, хапання, хапливість, квапливість, г. поквап,/?, спіх. ПОСПІХОМ пр,, квапливо, хапаючись, ПОХАПЦЕМ, сквапно, хапливо; наспіх, нашвидку; пор. ПРОЖОГОМ.

ПОСПІШАТИ і ПОСПИНАТИСЯ, квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло)

лізти; (додому) ем. гнати. ПОСПІШНИЙ, швидкий, поквапливий, поквапний, КВАПЛИВИЙ; (висновок) передчасний, жм. скорохвацький.

ПОСТ, (служба) ПОСАДА; (варта) у.

стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ,у. стійковіій, стійкйр.

ПОСТАВА, статура, постать, кн. будова тіла; 3. П. поза; (горда) зовнішність; (п'єси) постанова, постановка; 3. частування.

ПОСТАВАТИ, виникати, з'являтися, утворюватися, організовуватися; (з руїн) воскресати; (перед ким) ставати; (перед очима)

виринати, відкриватися, витикатися, показуватися; (в уяві) привиджуватися, пригадуватися, уявлятися; (- мовчанку) наставати, западати; (над чим) височіти, підноситися.

ПОСТАВЛЙТИ, див. ПОСТАЧАТИ.

ПОСТАВНИЙ, ставний, статурний, б. з. сановйтий, жм. фігуристий; (вигляд) показний, презентабельний, імпозантний; пор. СТРУНКИЙ.

ПОСТАМЕНТ, див. П'ЄДЕСТАЛЬ.

ПОСТАННЯ, виникнення, поява, утворення, (з руїн) воскресіння; (мови) походження.

ПОСТАНОВА, 1. розпорядження, директива; (зборів) ухвала, рішення, резолюція;

(суду) вирок; (уряду) ДЕКРЕТ; (п 'ecu) по-

етйва, постановка; 2. Р. меблі, умебльбвапня, сов. обстановка; мн. ПОСТАНОВИ, (життя) обставини, умови; (тутешні) звичаї, правила, порядки.

ПОСТАНОВЛЯТИ, ухвалювати, вирі шувати, приймати ухвалу, виносити рішення, (судом) виносити вирок, присуджувати;

док. ПОСТАНОВИТИ, (собі) покласти, розсудити, задумати, надумати; (правило) встановити,запровадити.

ПОСТАНОВНИК, (пес»; режисер.

ПОСТАРІТИ док., постарітися, підтоптатися; (дуже) спорохніти, я?, одряхліти. ПО-СТАРОМУ пр., по-давньому, як колись /досі, завжди/, без змін, /за/ старим звичаєм, по-старосвітському.

ПОСТАТЬ, фігура; (кумедна) образ; П. статура, постава; (історична) особа. ПОСТАЧАТИ, (що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим, (кому) наділяти кого.

ПОСТЕРІГАТИ, зауважувати, ПОМІЧАТИ, примічати, с. осягати розумом, розуміти; (кого) стежити /простежувати/ за; док.

ПОСТЕРЕГТИ, фр. збагнути.

ПОСТИТИ, їсти пісне, тримати піст: П. нічого не їсти, голодувати. ПОСТІЙНИЙ, сталий, безупинний, безперестанний, безперервний, кн. перманентний; (порядок) незмінний, твердий; (атрибут) обов'язковий, неодмінний, конечний; (міст) не тимчасовий, капітальний; (- турботи) повсякчасний, кожно-; (клієнт) штатний, присяжний, б.з. завсідній; (наголос) СТІЙКИЙ; пр. ПОСТІЙНО, день і ніч, вдень і вночі, с. день-у-день, рік-у-рік і п. ф.\ (наявний) безвиводно.

ПОСТІЛЬ, ліжко, ур. ложе, одр; (спальні речі) спальна білизна; & постеля. ПОСТРИГАТИ, стригти, підстригати;

(під одну гребінку) рівняти; (в ченці) посвячувати, приймати, віддавати; 3. брати до війська; (у брехуни) пошивати.

ПОСТРІЛ, о. бах! бабах! бех! бух! & стріл.

ПОСТУЛЯТ кн., аксіома, незаперечна істина; (теорії) твердження, положення, теза. ПОСТУП, хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, досягнення, крок /рух/ уперед; пор. РОЗВИТОК.

ПОСТУПАТИСЯ, (чим) відступати що, (місцем) звільняти /давати/ що, (правом)

відмовлятися від; (кому) попускати, робити поступку, іти на поступки /поблажку, компроміс/, піддаватися, с. підкорятися; (з ч. не /кому/) не бути гіршим від; ЗСТ. іти, ступати; (назад) Б. 3. відступати; док. ПОСТУПИТИСЯ, (з місця) рушити.

ПОСТУПКА, (взаємна) компроміс; (в ціні) знижка, бпуст; (кому) фр. поблажка. ПОСТУПОВИЙ, ступневий, повільний, кн. стадійний, еволюційний; (погляд) прогресивний, передовий; пр. ПОСТУПОВО, мало-помалу, крапля по краплі, крок за кроком, п'ядь за п'яддю / п. ф..

ПОСТУПОВАННЯ, сов. ПОСТУПУВАННЯ, 1. спосіб /манера, характер/ дій; П. поведінка, поводження; 2. тлк. ПОСТУПУВАННЯ p., поступ, прогрес.

ПОСУВАТИСЯ, пересуватися, рухатися, (важко) тягтися; (до кого) наближатися, (від кого) віддалятися; (вперед) поступати, ступати; (армією) просуватися; (схилом) зсуватися; док. ПОСУНУТИСЯ, посунути, (вділ) упасти, звалитися; ЖМ. поткнутися.

ПОСУД, ЗБ. начиння, р. посуда; (окремий) посудина.

ПОСУДИНА, див. ПОСУД, ур. чаша; (з прахом) урна; (чавунна) чавун; (кругла металева) таз; (варити чай) чайник; МОР.

судно,човен, корабель.

ПОСУХА, засуха, бездощів'я, жм. суша,

суш.

П О С У Ш Л И В И Й ,(клімат)сухий;&по-

сушний.

ПОСЯГАТИ, д! ЗАЗІХАТИ.

П О Т А Є М Н И Й , (- думку) заповітний, глибинний, затаєний /у серці/, глибоко інтимний; (плян) таємний, секретний, замаскований, прихований; (- явище) таємничий, Незбагненний, не розпізнаний, не вивчений, Не Досліджений; (гурток) ПОТАЙНИЙ.

ПОТАЙ і ПбТАЙКИ пр., (від кого) таємно, крадькома, по секрету, потихеньку; (не явно) приховано, не одверто; & потаємки, потайці, потайно.

ПОТАЙНИЙ, (хід) секретний, замаскований; (зв'язок) таємний; (- надію) затаєний, ПОТАЄМНИЙ; (ворог) законспірований, підступний; (- вдачу) потайливий; (- явище) Р. таємничий; (гурток) негласний, підпільний, нелегальний, конспіративний.

ПОТАКАТИ, ПОТАКУВАТИ, с. ПОТУРАТИ.

ПОТАКУВАТИ, підтакувати, притакувати; ТІ. підбріхувати.

ПОТАЛА, ФР. знищення, п. ПОСМІХ /я. дати на поталу/; ПОЕТ, лихо, лихоліття. ПОТВОРА, страховище, страховисько, страхіття, страшило, прочвара, кн. монстр, гідра; (- негарних) гидомгір, покруч, почвара, /- зкшку/шерепа; (- лютих) недолюд, нелгод, недолюдок; пор. ВИРОДОК.

ПОТВОРНИЙ, (вродою) ГИДКИЙ /як ніч/, бридкий, почварний; (звір) страхітливий; (- явище) огидний, протиприродний, жахливий, с. кошмарний; (- взаємини) нелюдський

ПОТЕМКИ, д\ ПОНОЧІ, ТЕМРЯВА.

ПОТЕНЦІЙНИЙ, (- можливості) прихований; (ворог) можливий; & сов. потенціяльний.

ПОТЕНЩЯЛ, (електричний) заряд; (воєнний) можливості, ресурси, засоби; (енергетичний) потужність, запаси, резерви.

ПОТЕРПАТИ, боятися, побоюватися; (за кого) боліти /тліти/ серцем /душею/, уболівати, сов. переживати; (на віку) бідувати, поневірятися; (від чого) страждати, мучитися; (над чим) гйбіти, пропадати; Р. терпнути, німіти, деревїти, ціпеніти.

ПОТЕРТЬ, (штучна) потеруха, потрух; (природна) порохно, труха, ПОРОХНЯ.

ПОТИЛИЦЯ, карк, жм. гамалик, зашийок; ФР. шия; (у тварин) сов. загривок.

ПОТИСКАТИ і ПОТИСКУВАТИ, (руку) стискати, тиснути; (плечима) ЗНИЗУВАТИ, здвигати, стенати; (- мороз) дужчати, брати, кріпшати, лютішати; док. ПОТИСНУТИ, натиснути; (юрбою) піти, по-