praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

НЕІСНУЮЧИЙ, вигаданий, УЯВНИЙ, що не існує, якого нема; (у природі) невідомий.

НЕЙМОВІРНИЙ, невірогідний, г. неправдоподібний; (факт) НЕБУВАЛИЙ, сенсаційний; (- зусилля) НЕЛЮДСЬКИЙ; (- силу вияву) надзвичайний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) страшний, нестерпучий, несвітський; 3. недовірливий; пр. НЕЙМОВІРНО, фр. не віриться, г. не до подумання, і п. ф. від ~.

НЕКРОШЛЬ, див. КЛАДОВИЩЕ. НЕЛАД, БЕЗЛАДДЯ, непорядок, рейвах;

(чвари) НЕЗГОДА; (брак злагоди) розлад.

НЕЛАСКА, неприхильність, р. неласкавість, с. неприязнь, нелюбов. НЕЛЕҐАЛЬНИИ, підпільний, конспіративний; (крок) заборонений, незаконний. НЕЛУКАВИЙ, щирий, правдивий, відвертий, нехитрий, чистий /простий/ серцем, щиросердий, сов. прямодушний.

НЕЛЮБ, див. НЕЛЮБИЙ. НЕЛЮБИЙ, немилий, нелюблений, ЯК ЇМ. нелюб; (гість) неприємний, небажаний. НЕЛЮБОВ, неприязнь, неприхильність, АНТИПАТІЯ, с. ненависть; (до чого) нехіть.

НЕЛЮД, НЕДОЛЮД; (людоненависник)

мізантроп; ЛАЙ. ГАСПИД; пор. БАРБАР.

НЕЛЮДСЬКИЙ, (не як у людей)_ несвітський; (- зусилля) НАДЛЮДСЬКИЙ; (біль)

смертельний; (погром) ЖОРСТОКИЙ, деспотичний; (вчинок) ганебний; (ненависницький) мізантропічний; (- муки) пекельний;

(радий з чужих мук) садистичний.

НЕМА, немає, бігма, катма, чортма. НЕМИЛИЙ, обридлий, осоружний, (гість) небажаний; (чоловік) НЕЛЮБИЙ; (- пригоду) неприємний; (- людей) несимпатичний.

НЕМИЛОСЕРДНИЙ, безжалісний, жорстокий, безсердечний; (- міру вияву) страшенний.

НЕМИНУЧИЙ, (крах) невідворотний, невідхильний, невідвернепний, г. нєвідклйчний.

НЕМИНУЩИЙ, вічний, нетлінний, неперебутній; (- вартість) г. непромипальний.

НЕМІЧ, кволість, слабкість, слабосилля; безсилля, р. немощі; ЖМ. НЕДУГА. НЕМІЧНИЙ, слабкий, безсилий, знесилений, КВОЛИЙ, з. нездолящий, с. НЕДУЖИЙ; (-рослину) зниділий; (у дії) безпорадний; (- міру вияву) незначний, слабенький, ледь помітний; (- світло) тьмяний; (твір) недосконалий.

НЕМОВ, див. МОВ

НЕМОВЛЯ, пискля, гшсклятко; & немовлятко; пор. ДИТИНА. НЕМОЖЛИВИЙ, НЕЗДІЙСНЕННИЙ; (неймовірний) неуявленний, св. немислимий, ок. непомисленний; (- погоду) жахливий, украй поганий; (- умови) /украй/ несприятливий; (крик) страшенний; (- вдану) нестерпний, непереносний; (- ціну) неприйнятний.

НЕМОЖЛИВО пр; нема як, ніяк, несила, неспромога, не можна і пох. од НЕМОЖЛИВИЙ.

НЕМОЛОДИЙ, див. ЛІТНІЙ. НЕМОРАЛЬНИЙ, аморальний

НЕМУДРИЙ, нерозумний; (механізм) простий, нескладний, (обід) скромний, пепйшний.

НЕНАВИДІТИ, (кого) не любити, с. не зносити, не терпіти, не терпіти духу /сліду/, ядом дихати на, ев. любити, як собака бука; п-к -ДЯЧИЙ, шо ненавидить, запалений ненавистю, ненависник, ненависний до кого, з ненавистю в серці /очах/.

НЕНАВИСНИЙ, зненависний, ненавид- ний, ненависливий; (кого ненавидять) зненавиджений, осоружний.

НЕНАВИСТЬ, нелюбов, ворожість, ворожнеча; & зненависть; пор, АНТАГОНІЗМ.

НЕНАВМИСНО, без наміру; (торкнути) мимохіть; & невмисно; пі НЕНАРОКОМ.

НЕНАДІЙНИЙ, (хто) ЗРАДЛИВИЙ, сумнівний, підозрілий; (- річ) неміцний, нетривкий, крихкий.

НЕНАЖЕРА, прожера, о, ненаситна утроба, р. пажера, ок. чреволюб; & ненажеря. НЕНАЖЕРЛИВИЙ, ненажерний, ненаїдпий, ненаситний, невситимий, ненатленний, ненатлий; (жадібний) зажерливий, прожерливий, пажерливий.

НЕПІДКУПНИЙ, див.ВІРНИЙ.

НЕПІДЛЕГЛИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ, непідпорядкований; пі НЕПІДДАТЛИВИЙ. НЕПІДХОЖИЙ, негодящий, непридатний, нездалий, невідповідний, неслушний, (- ціну) неприйнятний, фр. не той /н. не та компанія/; & непідходящий. НЕПЛІДНИЙ, (грунт) неродючий, пісний; (кущ) неплодючий, неплодоносний; (хто) безплідний.

НЕПЛОДЮЧИЙ, див. НЕПЛІДНИЙ.

НЕПОБбРНИЙ І НЕПОБОРЙМЇЇЙ,

див. НЕЗДОЛАННИЙ.

НЕПОВАГА, непошана, неповажання, нешанобливість, с. зневага.

НЕПОВНОЛІТНІЙ, див. МАЛОЛІТНІЙ. НЕПОВНОЦІННИЙ, меншовартий; пі

ДЕШЕВИЙ.

НЕПОВОРОТКИЙ і НЕПОВОРОТНИЙ, див. НЕЗГРАБНИЙ.

НЕПОГАМОВНИЙ, НЕВГАМОВНИЙ;

(- голод, спрагу) невтоленний, невситимий, невтишний.

НЕПОГАНИЙ, д! ГАРНИЙ; (пристойний) нічогенький, порядний, незлий, ненайгірший.

НЕПОГАСНИЙ, див. НЕЗГАСНИЙ.

НЕПОГІДНИЙ, негодяний, непогожий, сльотавий, р. негожий.

НЕПОГРІШНИЙ, див. БЕЗГРІШНИЙ. НЕПОДбБНИЙ, (вчинок) ХАМСЬКИЙ, ганебний, обурливий, вартий /гідний/ осуду, НЕГДНИЙ; (одяг) незугарний; ТІ. безглуздий, нісенітний, нерозважливий, недоладний; (вираз) БЕЗСОРОМНИЙ. НЕПОДОБСТВО, свинство, св. безчинство; (колотнеча) БЕШКЕТ.

НЕПОЖИВНИЙ, (харч) нетривний, ок.

пенаїдний, кн. малокал/ь/орійний. НЕПОЗБУТНІЙ, незникбмий, неперебутній, кн. невідбутній, (сум) г. нсвідклйчний.

НЕПОКАЗНИЙ, непривабливий, незугарний, неоковирний, мізерний, миршавий, безбарвний, непрезентабельний, НЕПОМІТНИЙ, ординарний, сякйй-такйй; (успіх) невидатний, невизначний.

НЕПОКІРЛИВИЙ і НЕПОКІРНИЙ,

НОРОВИСТИЙ, натуристий, з норовом; неслухняний.

НЕПОКОЇТИ, турбувати, бентежити, не давати спокою, р. клопотати; (душу) хвилювати, тривожити, мулити серце.

НЕПОКОРА, непокірність, непокірливість, норовистість; (неслухняність) НЕПОСЛУХ.

НЕПОМИЛЬНИЙ, непохибний, БЕЗПОМИЛКОВИЙ.

НЕПОМІТНИЙ, (для ока) невидимий, прихований, малопомітний; (хто) пересічний, непоказний, ординарний, жм. сірий, сов. рядовий; пр. НЕПОМІТНО, непостережно; (крадьки) невидимкою; ФР. годі помітити /н. їм непомітно, що/; пі НЕПОМІТНИЙ.

НЕПОПРАВНИЙ, (хто) невиправний, годі виправити кого; (- втрату) неоплатний, г. невіджалуваний.

НЕПОРОЗУМІННЯ, (в житті) плутанина, неясність, помилка; (між людей) не.т згода, суперечка.

НЕПОРОЧНИЙ ур., чистий, цнотливий, недоторканий, непогрішний, незайманий. НЕПОРУШНИЙ, нерухомий, г. неповорушний, о. немов закляклий, поет, незрушний; (стійкий) міцний, непохитний, несхибний; (- істину) незмінний, сталий, постійний: (спокій) абсолютний, цілковитий, незворушний; пр. НЕПОРУШНО, каменем.

НЕПОРЯДОК, див .НЕЛАД.

НЕПОСИДА, непосидько, побігайло; побігайко, пострибун, кертун, дзиґа, р. гюйда.

НЕПОСИДЮЩИЙ, (невсидливий) певсидючий, непосидливий, непосидящий; верткий, в'юнкий, вертлявий, порськйй, о. як метеор.

НЕПОСИЛЬНИЙ т, заважкий, непідсильний, с. каторжний, о. понад людські сили.

НЕПОСЛУХ, неслухняність, неслухнянство,/?, непослушенство; (владі) непокора.

НЕПОСТІЙНИЙ, д! НЕСТАЛИЙ.

НЕПОТРІБНИЙ, бе:шотрібний, зайвий, ні до чого, о. потрібний, як собаці п'ята нога /як п'яте колесо до воза, як лисому гребінка/; (вираз) НЕПРИСТОЙНИЙ.

НЕПОХИТНИЙ, несхитний, стійкий,

НІЯКИЙ зай., жоден, ні один, нікоторий, нікотрий; (із запереченням) хай який, хоч який, /н. ніякий цар не зробить/; ЯК П-К поганий, нічого не вартий.

НІЯКОВИЙ, соромливий, сором'язливий, сором'язний; (- мовчанку) незручний, обтяжливий; ім. НІЯКОВІСТЬ, конфуз і п. ф. від ~.

НІЯКОВІТИ, нітитися, соромитися, губитися, не знати на яку ступити /де подіта руки/, сидіти /дк. зостатися/ ні в сих, ні в тих, с. торопіти, се. конфузитися.

НОВАК, новий учень /студент, солдат тощо/, як ім. новоприбулий, новенький; (нововірець) НЕОФІТ; & новачок.

НОВИЙ, досі не бачений /не чуваний/; (- річ) недавно зроблений; (одяг) неношєний; (прилад) невживаний; (вік) сучасний, новітній, модерний; (рік) наступний; (звичай) нововведений, новомодний; (- почуття) незвіданий, невідомий, незнаний, перший; (зміст) інший, не той, що був, незнайомий; (урожай) цьогорічний; (розділ) черговий; & новенький, новісінькій.

НОВИНА, остання звістка /вість/; (щось нове) нововведення, новація, новинка, останнє слово; ФР. первина; (неорана земля) переліг, цілина; 3. новий урожай.

НОВІТНІЙ, сучасний, новочасний, теперішній, нинішній, сьогоднішній, сьогоденний; (- ідеї) модерний, найновіший, модний; Р. новий, інший, не той, що був.

НОВОБРАНЕЦЬ, рекрут, д. некрут, сов. призовник.

НОВОВЇРЕЦЬ, див. НЕОФІТ.

НОВОСІЛЛЯ, нова оселя; (дія) переїзд; (святкування) входини, вхідчини. НОВОТВІР, ЛҐ. неологізм, новоутворення. НОГА, кн. /нижня/ кінцівка; (довга) жм. цйба; (звіра) лапа; (стола) ніжка, опора; & ножище, мн. ноженята, ніженьки.

НОМЕНКЛЯТУРА, Т. термінологія;

СОВ. бюрократична /партійна/ еліта, бюрократія.

НОМІНАЛЬНИЙ, ФІН. обчислений у грошах; (керівник) формальний.

НОРА, (маленька) нірка; П. /погане/ житло. НОРЕЦЬ, нурець, (технічно екіпірований) водолаз; (з аквалангом) аквалангіст.

НОРМА, (поведінки) правило; (мови) стандарт; (харчів) порція, пайок; (праці) завдання; (визначена частка) квота; СПРТ. комплекс вправ.

НОРМАЛЬНИЙ, звичайний, не збочений, несхйблепий; (психічно) здоровий. НОРОВ, вдача, характер, натура, темперамент, фр. его; мн. НОРОВИ, примхи, забаганки, дивацтва; & з. нбрів. НОРОВИСТИЙ, (кінь) непокірний, неслухняний; (хто) норовливий, натуристий, упертий, примхливий, непокірливий, з норовом.

НОСАТИЙ, (З горбатим носом) горбоносий; ЯКІМ, носуля, носач; пі КИРПАТИЙ. НОСИТИ, НЕСТИ; (одяг)' ходити в чому; (сліди чого) свідчити про що; (надію) мати, плекати, голубити, зберігати, виношувати.

НОСИТИСЯ, д! ГАСАТИ; (- плітки)

кружляти, шугати, гудіти роєм; (- запах) розноситися, ширитися; (- душі) витати; (в хаті) пурхати; (з чим, ким) ПАНЬКАТИСЯ. НОСІЙ, носильник; (ідей) виразник; (зарази) МЕД. спричинник, розповсюджувач.

НОСТАЛГІЯ, див. ТУГА; & сов. ностальгія.

НОТА, (на папері) знак, значок; (у співі)

звук; (у голосі) інтонація, тон; ДИП. послання, лист, звернення, грамота, (різка) демарш; & нотка.

НОТАТКА, запис, зазначка, сов. помітка;

(у газеті) допис.

НОТАТНИК, записник, бл/ь/окнот. НОТУВАТИ, записувати, робити нотатки; (у пам'яті) фіксувати, карбувати. НОУ-ХАУ бар., /виробничий/ ДОСВІД, секрети виробництва /технології/. НОЧВИ, ночовки, нецьки.

НОША, (речі) багаж; (вантаж:) вага, тягар; П. обов'язок, повинність; Д. одяг; мн.

НОШІ, (криті) палянкін; (на мерця) мари.

НУД і НУДА жм., НУДЬГА, НУДОТА; (хто) нудьга, нудьгар, нудяр.

НУДИТИ, неос. млоїти, вадити; (світом) НУДИТИСЯ; ЖМ. нарікати, скиглити, нити.

НУДИТИСЯ, нудьіувати, нудити/ся/ сві-

НУДНИЙ

том, нидіти, марудитися, с. нудити нудом, вдаватися в тугу.

НУДНЙИ, нудлйвий; (- думки) набридливий, докучливий; (сюжет) нецікавий, пісний; (- життя) безрадісний, (- серце) сумний, зажурений; (- чуття) млосний, неспокійний; (дух) нудотний; (хто) малоцікавий, с. марудний; & нуднуватий.

НУДОТА, нудність, нуднощі, НУДЬГА; (потяг блювати) з. нуд, нуда, нуди, г. нудь. НУДЬГА, сум, досада, НУДОТА, жм. зануда; (за родиною) туга, журба; (хто) НУДА.

НУДЬГУВАТИ, НУДИТИСЯ; (за кіш, чим) журитися, лем. скучати.

НУЖДА, нестатки, ЗЛИДНІ; ФР. необхідність; (фізіологічна) потреба; Г. біда.

НУЖДЕННИЙ, (народ) бідний; (вигляд)

змучений, перемучений; (одяг) злиденний, жебрацький; (як міра якоапи) жалюгідний, мізерний, нікчемний.

НУЖНИК, убиральня, туалет/а/, /ватер-/ кльозет, сартйр, ВІДХОДОК, г. виходок. НУЛЬ, з. бник, г. зеро; (хто) ніщо, ніхто, НІКЧЕМА.

НУМ і НУМО (!), нуте, нуте ж, нумте, нумте ж, нумо ж, нубо, нубо ж, ок. ну бо.

НУМЕР, число, сов. номер; (у готелі)

кімната; ЖМ. коник, вибрик, фортель; (естрадний) виступ; Г. цифра.

250

НУРТ, див. ВИР; Я натовп.

НУРТА, /морська, водна/ безодня /глибінь, стихія/, черево моря, сов. пучина; (чорторий) ВИР.

НУРТУВАТИ, див. ВИРУВАТИ.

НУТРО, НУТРОЩІ, утроба: (людське) П. природа, натура, душа, психіка, інтуїція.

НУТРОЩІ, нутро, жм. печінки, кишки, зн. тельбухи, бельбахи, бебехи; (кавуна) м'якуш, м'ясо, внутрішність.

НУТРЯНИЙ, внутрішній, нутрішній; (голос) глухий, низький; (- чуття) тваринний.

НЮАНС, (барви) відтінок; (голосу) інтонація; ми. НЮАНСИ, (звуків) переливи, переходи; (думок) коливання.

НЮНЯ, див. ПЛАКСТЙ. НЮТА, сов. заклепка.

НЮХ, ЖМ. ніс; 77. проникливість, інтуїція, нутро, підсвідомість, чуття, пречуття, хист, с. собачий нюх.

НЮХАТИ, нюшкувати, нюшити, обнюхувати, поводити носом; 77. вистежувати, вишукувати, розвідувати, винюхувати; (пре. із ч. не) куштувати, пробувати, зазнавати, мати уявлення /н. пороху не нюхав/.

НЯНЯ, нянька, годувальниця, мамка.

ОАЗА, (в пустелі) зелений острів з водою, сов. оазис; 77. райський куток, щаслива гавань.

ОБАБИТИСЯ док., (- жінку) занедбати себе, постаріти; (- чоловіка) збабіти, забабіти, знікчемніти.

ОБАБІЧ пр,, з обох боків, на обидва боки, обіруч, по обидві руки, р. обаполи; ПРИЙ. Р. обік, обіч, збоку.

ОБАПІЛ, див. ДОШКА.

ОБАРАШТИ, отуманіти, загубити голову, зп. отупіти, п. запліснявіти, пі ОДУРІТИ.

ОБАРЇНОК, бублик.

ОБАЧНИЙ, розсудливий, розважливий, (крок) розважний, обережний, р. оглядний; (передбачливий) завбачливий; & обачливий.

ОБАЧНО пр., обмірковано, помалу і пох. від ОБАЧНИЙ; о. оглядаючись на задні колеса, з осторогою, з оглядом, з озирками.

ОББИВАТИ, (зайве) збивати, відбивати; (горіхи) обтрушувати; (матерією) обпинати, обтягати; (залізом) оковувати; (пороги) обтоптувати, /часто бувати/ ВЧАЩАТИ.

ОББИРАТИ, (гусінь) знімати, очищати від; (плоди) обривати; (картоплю) чистити, обчищати; (кого) грабувати, о/б/крадати, с. дерти останню шкуру; дк. ОБІБРАТИ, об-

голити, облупити, обчистити, зоставити в одній сорочці.

ОББРІХУВАТИ, обмовляти, клепати /наклепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати небилиці/ на, п. обкидати болотом, р. обговорювати.

ОБВАЖНІТИ док., набрати ваги, отяжіти; (- гілля) обвиснути, схилитися; (- істоту) набратися тіла, напасти тіло, вбитися в тіло, погладшати.

ОБВАЛ, (сніговий) лявіна, сов. лавина; Р.

круча; & обвалище.

ОБВАЛЮВАТИСЯ, (- споруду) завалюватися, (- грунт) обсуватися; (на льоду) западатися, провалюватися.

ОБВАРЮВАТИ, див. ОШПАРЮВАТИ;

КУЛ. обливати окропом.

ОБВИВАТИ, обмотувати, оплітати, обкручувати, оповивати, о. обвивати в'юном; (павутинням) обсновувати, обсотувати; (чим) огортати, обволікати, повивати, обвірчувати, (у що) замотувати; (шию) обіймати; 77. (- настрій) поймати, охоплювати.

ОБВИКАТИ, звикати, оббуватися, оговтуватися, освоюватися, обізнаватися; (набувати досвіду) призвичаюватися.

ОБВИНУВАЧ, винуватель, винувач, р. обвйнник; (в суді) прокурор, г. прокуратор. ОБВИНУВАЧЕНИЙ, звинувачений, оскаржений; недок, обвинувачуваний, оскаржуваний.

ОБВИНУВАЧЕННЯ, звинувачення, оскарження; (на процесі) сторона-винувач.

ОБВИНУВАЧУВАТИ, винувата, винуватити, звинувачувати, скаржити, оскаржувати, складати вину /пеню/ на; юр. притягати до відповідальносте.

ОБВИСАТИ, звисати, спадати /додолу/; (- одяг) висіти; (над чим) нависати, виснути;

(на чому) зависати, повисати; (- гілля) док.

ОБВИСНУТИ, ОБВАЖНІТИ.

ОБВІВАТИ, овівати, обдувати, (славою) СПОВИВАТИ; (віялом) обмахувати, опахувати.

ОБВІД, обід; (очей) лінія; (лиця) контури, обриси; (огруддя) периметр. ОБВІТРЮВАТИ, обвівати, овівати; (шкіру) пересушувати, зашкарублювати.

ОБВОДИТИ, вести округ; (гравця /у фут-

болі/) обмотувати, оминати; (коси) обв'язувати, б. з. об'язувати; (тином) ОТОЧУВАТИ; (рукою) окреслювати; (візерунком)

оздоблювати; (- шахраїв) ошукувати, обдурювати, о. обводити круг пальця. ОБВОЛІКАТИ, огортати, оповивати, обвивати, обкутувати; (плівкою) вкривати, ІД. творити плівку круг чого; (- настрій) поймати, охоплювати, обіймати; п-к -АЮЧИИ, що огортає, призначений /здатний/ огорнути, (плівкою) плівкотвїрний.

ОБВОРбЖУВАТИ, д! ЗАВОРОЖУВАТИ.

ОБГАНЯТИ, (мух) відганяти; (ростом)

переганяти; (врусі) випереджати, оббігати. ОБГОВОРЕННЯ, обмін думками, з. обрада, недок. обговорювання і п. ф. від ОБГОВОРЮВАТИ; пі НАРАДА.

ОБГОВОРЮВАТИ, обмінюватися думками, ОБМІРКОВУВАТИ, дебатувати, аналізувати, радитися, жм. жувати, перетирати на язиках, ок. обмислювати; (кандидатури) розглядати; Р. ОББРІХУВАТИ; дк, ОБГОВОРИТИ, (що) обрадитися над чим.

ОБГОРОДЖУВАТИ, огороджувати, (валом — ще) обносити, обводити, ОТОЧУВАТИ, (муром) обмуровувати.

ОБГОРТАТИ і ОГОРТАТИ, обвивати, обмотувати; (- одяг) облягати, обтягати; (рукою) обіймати; (військом) обступати, оточувати; (хмарами) обволікати, затягати; (димом) оповивати, обкутувати, /п/окривати; (- чуття) поймати, охоплювати, брати; тлк. ОБГОРТАТИ, (жаром) обкидати, обкладати, (землею) підгортати.

ОБГОРТКА, загортка; (книжки) о/б/кладиика, (тверда) оправа, палітурка, ОБҐРУНТОВАНИЙ, аргументований, вмотивований, небезпідставний, г. узасаднений.

ОБҐРУНТОВУВАТИ, аргументувати, мотивувати, г. узасаднювати. ОБДАВАТИ, (кого чим) хлюпати на кого що; (водою) обливати, (жаром) обсипати,

(теплом) опахувати, (морозом, поглядом)

прошивати.

ОБДАРОВАНИЙ, здібний, ТАЛАНОВИТИЙ,с. геніяльний.

ОБДАРОВАННЯ, обдарованість, тала-

ОЬДАРбБУВАТИ

новйтість, талант, талан, с. геніяльність; (дія) обдарування.

ОБДАРОВУВАТИ, дарувати, задаровувати, обдарити, надаряти, НАДІЛЯТИ, д. обдавати; док. ОБДАРУВАТИ, надарувати, подарувати.

ОБДИРАТИ, стягати /знімати/ останню сорочку; (шкуру) знімати, здирати, /цілком/ облуплювати; (шкіру) обдряпувати, дряпати, обшморгувати, обшарпувати; (одяг) обривати, дерти.

ОБДІЛЯТИ, 1. наділяти, давати, дарувати, уділяти, обдаровувати; 2. кривдити, недодавати, обходити, обминати; п-к ОБДІЛЕНИЙ, 1. наділений / п. ф., 2. обійдений.

ОБДУМУВАТИ, продумувати, метикувати, ОБМІРКОВУВАТИ, розважати.

ОБДУРЮВАТИ, дурити, одурювати, вводити в оману, зап. обманювати, (казати неправду) брехати, (нехтувати обіцянку) ламати слово; (не справджувати надій) підводити; (пошивати в дурні) ошукувати, МАХЛЮВАТИ, піддурювати, підманювати, лем. обмахорювати, ошалапучувати, обшахрбвувати, об'їжджати, обкручувати /круг пальця/, милити очі, г. перти тумана в очі; дк. ОБДУРИТИ, обшахрати, обмахлярувати, оступачити, убрати в шори, пошити в

дурні, (пре. в карти) ок. обремізити.

ОБЕЗБОЛЮВАТИ і -ЮЮЧИЙ, д!

252

ОБЕРТАТИ, (боком) повертати; (коні) завертати; (на свою віру) навертати; (зброю)

спрямовувати; (вісь) крутити, вертіти; (на що) перетворювати, (на кого) перевертати, перекидати; (чим) орудувати, маніпулювати /н. грішми/; (на гостинці) уживати.

ОБЕРТАТИСЯ, повертатися, відвертатися, (у сні) перевертатися, перекидатися; (на місці) кружляти, обкручуватися; (- зброю) спрямовуватися; (- справи) розпинатися, виливатися; (- вісь) крутитися, (- кров) циркулювати; (в гурті) бувати, зн. тертися, вертітися; (- гроші) ходити, бути в обігу; (на що) перетворюватися; (на кого) перевтілюватися у; (чим) кінчатися /н. сваркою/, переростати у; (неприємністю) ІД. вилазити боком; (до кого) звертатися, вдаватися,/?, ударятися; (хутко) діяти, працювати, викручуватися; (з чим) Р. поводитися, орудувати чим; дк. ОБЕРНУТИСЯ, (на що) перемінитися.

ОБ'ЄДНАВЧИЙ, єднальний, інтегральний, стрижневий, здатний об'єднати, ур. братущий, фр. унітарний /н. крок/.

ОБ'ЄДНАНИЙ, сполучений, з'єднаний; згуртований, збратаний, кн. інтегрований, унітарний; (- відправу тогцо) соборний; пр. ОБ'ЄДНАНО, соборно і п. ф..

ОБ'ЄДНАННЯ, див. СПІЛКА; (фірм)

корпорація, трест, концерн; (держав) федерація, конфедерація, ліга, співдружність; (дія) об'єднання.

ЗНЕЧУЛЮВАТИ.

ОБЕЗЗБРОЮВАТИ, роззброювати, вибивати зброю з рук, невтралізуваати, (ласкою) зв'язувати руки й ноги кому; -ЮЮЧИИ, здатний роззброїти /П. розтопити кригу/.

ОБЕЛІСК, due. КОЛОНА. ОБЕРЕЖНИЙ, ОБАЧНИЙ, (у діях — ще)

нервучкйй; (крок) тихий; (у поведінці) тактовний, делікатний, о. з оглядом на задні колеса; (птах) сторожкий.

ОБЕРЕЖНО пр'., ОБАЧНО / всі пох. від

ОБЕРЕЖНИЙ; (рухатися) помалу, з оглядом.

ОБЕРЕМОК, (дров) в'язка; (як міра) верета; ПР. багато, купа, віз; & оберемочок. ОБЕРІГАТИ, боронити, обороняти, захищати, охороняти, стерегти, берегти. ОБЕРТ, ОБОРОТ, (у танці) пірует.

ОБ'ЄДНУВАТИ, ЄДНАТИ, кн. інтегрувати; (однодумців) гуртувати, згуртовувати, братати, збирати докупи; п-к -УЮЧИЙ, що єднає, об'єднувач, ОБ'ЄДНАВЧИЙ.

ОБ'ЄКТ, (досліджень) предмет; (оборонний) точка; (господарський) одиниця.

ОБ'ЄКТИВНИЙ, безсторонній, неупереджений; (світ) ФІЛ. зовнішній, довколишній, реальний, дійсний.

ОБ'ЄМ, див. ОБСЯГ; (посудини) місткість; п-к ОБ'ЄМИСТИЙ зап., д! УКЛАДИСТИЙ.

ОБЖИТИЙ, (край) освоєний, заселений; (дім) вже затишний; (- місце) наейджений. ОБИДВА, один і другий, і той і другий: ФР. обоє.

ОБИРАТИ, вибирати, віддавати перевагу, добирати; Р. оббирати.

ОБІГ, (краму) оборот, обертання; (коштів) циркуляція, оборотність; (слів) вжиток.

ОБІД, див. ТРАПЕЗА; (міра часу) полудень, обідня пора; (на праці) обідня перерва /павза/; & обідець.

ОБІДАТИ, д! ЇСТИ; п-к -АЮЧИЙ, що обідає, звиклий /ставши/ обідати.

ОБІДДЯ і ОБІД, (залізні) шина; (круглих речей) обруч,/?, рйхва; & обідець. ОБІДНІЙ, обі'дішній; (сон) післяобідній; (- спеку) полуденний.

ОБІДНЯ, див. ВІДПРАВА. ОБІДРАНЕЦЬ, див. ОБШАРПАНЕЦЬ. ОБІЖНИК, циркуляр.

ОБІЙДЕНИЙ, (в дільбі) помйнений, покривджений; (долею) ІД. БЕЗТАЛАННИЙ. ОБІЙМАТИ, (руками) обвивати, обхоплювати, пригортати, притискати до серця, стискати в обіймах; (полум'ям) охоплювати, поймати, огортати; (- чуття) брати, ОВОЛОДІВАТИ, захоплювати, окривати, полонити; (розумом) ОСЯГАТИ; (- одяг) обтягати; (горами) оточувати, огинати; (посаду) посідати, займати.

ОБІЙМИ, (дія) обнімання; (ночі) П. о. шати; & обіймища.

ОБІЙМИЩЕ, обмах, обіймиця, сов. обхват.

ОБІЙСТЯ, див. САДИБА, ДВІР.

ОБІК пр., обіч, побіч, поруч, поряд, опліч, попліч; (збоку) осторонь; ПРИЙ. БІЛЯ ОБІРУЧ пр., обома руками; Р. обабіч; Р. обруч, попід руки.

ОБЇТ і ОБІТНИЦЯ, див. ОБІЦЯНКА.

ОБІЦЯНКА, зобов'язання, слово, (покласти крап) зарік, зет. обрік, ур. обіт, обітниця, присяга; (дія) обіцяння.

ОБІЦЯТИ, обіцятися, давати слово, зобов'язуватися, г. обіцювати, приобіцювати; (не робити) зарікатися, давати зарік; (успіх) подавати надії на; (гарну погоду) віщувати, пророкувати, г. заповідати; (щастя) усміхатися чим; (недобре) нахвалятися, загрожувати чим.

ОБ'ЇДАТИ, (харчами) обжирати; (кістку) обгризати; (грушу) обкушувати.

ОБКИДАТИ, 1. (снігом) обсипати; (жаром) обкладати; (ниткою) обметувати; 2.

(сніг) відкидати; (чим) обгороджувати, оточувати.

ОБКЛАД, дифтерит.

ОБКЛАДАТИ, (цеглою) обличковувати; (лайкою) обкидати; (хмарами) оповивати, огортати; (податком) оподатковувати; (митом) накладати що; (кулаками) бити.

ОБКЛАДИНКА, обгортка, окладника, (тверда) оправа, палітурка; (не вшита) палка.

ОБКРАДАТИ, окрадати, ев. чистити; дк. ОБІКРАСТИ, обчистити, ОБІБРАТИ /ОББИРАТИ/.

ОБКРУЧУВАТИ, ОБВИВАТИ; (дільце)

прокручувати, дк. облагодити, обробити; П. ОБДУРЮВАТИ; (молодих) Ф. одружувати, вінчати; (ключ) крутити, обертати.

ОБЛАВА, (на звіра) облога, ПОЛЮВАННЯ; (на людей) хапання, виловлювання, нагінка; ЗБ. (учасники облави) загоничі, облавники, зн. гицлі; 3. здвиг, натовп.

ОБЛАДНАННЯ, устаткбвання, спорядження, р. облада; (житла) ОБСТАНОВА, убрання; (дія) обладнання, устаткування.

ОБЛАДНУВАТИ, ладнати, облагоджувати; (цех) устатковувати; (житло) опоряджати, обставляти.

ОБЛАМУВАТИ, ламати, (руки) виламувати; (кого) приборкувати. ОБЛАПУВАТИ, обмацувати, лапати, мацати.

ОБЛАСТЬ, див. АРЕАЛ, СФЕРА. ОБЛАЧАТИ ур., убирати в шати; пі ОДЯГАТИ.

ОБЛАШТОВУВАТИ, обживати, давати лад, ОБЛАДНУВАТИ; Я. організовувати; и. ф. ОБЛАШТбВУВАТИСЯ, обживатися, окублюватися, убиватися в пір'я, ставати на ноги.

ОБЛЕГШУВАТИ, полегшувати; (задум)

спрбщувати; (тон) послаблювати; (серце) заспокоювати.

ОБЛЕСЛИВИЙ, облесний, улесливий, ЛЕСТИВИЙ, (язик) медоточивий, спокусливий.

ОБЛЕСНИК, підлесник, підлабузник, с. спокусник,звабник.

ОБЛЕЩУВАТИ, див. ЛЕСТИТИ.

ОБМЕЖУВАТИСЯ, (чим) задовольнятися, (- кару) зводитися до, не виходити за межі.

ОБМИВАТИ, обполіскувати; (бруд) змивати; (- дощ) відсвіжати, окропляти; (сім'ю) обпирати, мити; (свято) СОВ. окропляти, збризкувати, випивати з нагоди.

ОБМИНАТИ /док- ОБМИНУТИ/, минати, обходити, об'їжджати, оббігати, випереджати; (стадію розвитку) пропускати, перескакувати через; (хату) не заходити до; її. уникати, оминати, виминати, ухилятися /утікати/ від, с. цуратися, сахатися; (чаркою) проминати.

ОБМИНАТИ /док. ОБІМ'ЯТИ/, (тісто)

розминати, м'яти, виминати. ОБМІЛИНА, переміль, див. ще МІЛИНА;

(здовж узбережжя морів) кн. юр. шелф.

ОБМІН, міньба, обмінювання, розмін, вимін, зет. міна, обміна, г. виміна. ОБМІНЮВАТИ/СЯ/, міняти/ся/, розмінювати/ся/,вимінювати/ся/;тж<ОБМІНЮВАТИСЯ, (думками) ділитися; (словами)

перекидатися; (ущипками) ІД. шпигатися. ОБМІРКОВУВАТИ, обдумувати, обмізковувати, обраховувати, ОБГОВОРЮВАТИ; (за і проти) виважувати, зважувати; (до дрібниць) ф. обсмоктувати, пережовувати.

ОБМІРЮВАТИ і ОБМІРЯТИ, міряти, виміряти; (очима) озирати, оглядати; (нечесно міряти) недоміряти, недомірювати.

ОБМІТАТИ, (порох) змітати, (хату) замітати, вимітати, мести; (цвітом) обсипати. ОБМОВА, плітка, поговір, неслава, с. НАКЛЕП.

ОБМОВЛЯТИ, ганити, гудити, неславити, чорнити, огуджувати, б. з. обносити, с. ОББРІХУВАТИ, ганьбити, паплюжити; п. ф. ОБМОВЛЯТИСЯ зап.у (словом) прохоплюватися, пробовкуватися, проговорюватися; дк. ОБМОВИТИСЯ, у. ляпнути /язиком/.

ОБМОВНИК, пліткар, плетун, с. НАКЛЕПНИК.

ОБМОРОЧУВАТИ, запаморочувати, затуманювати, задурювати, забивати баки /памороки/, збивати з пантелику, напускати туману /в очі/.

ОБМОТУВАТИ, обвивати, обгортати,

обкутувати; (мотузком) обкручувати, об- в'язувати, б. з. об'язувати; П. ОБДУРЮВАТИ.

ОБНІЖОК, обміжок, межник; пор. МЕЖА.

ОБНОВЛЯТИ і ОБНОВЛЮВАТИ, оновляти, відновляти, відновлювати; (природу) воскрешати, відроджувати, оживляти, омолоджувати; (звичай) підновляти, усучаснювати.

ОБНОСИТИ, (навколо) носити, (у ряд місць) розносити, (гостей) частувати, пригощати; (тином) обгороджувати; (риштованням) обриштовувати.

ОБНЮХУВАТИ, (з усіх боків) НЮХАТИ; 77. обстежувати.

ОБОВ'ЯЗКОВИЙ, (захід) неодмінний, /до/конечний;(закон)г.невідклйчний;(-служ- бу) г. мусбвий.

ОБОВ'ЯЗКОВО пр., неодмінно, конче, доконче, конечно, доконечно, хай /там/ що, г. мусово, о. кров з носа.

ОБОВ'ЯЗОК, повинність, ур. місія, ок. обов'язь.

ОБОВ'ЯЗУВАТИ і -УЮЧИИ, д! ЗОБОВ'ЯЗУВАТИ.

ОБОЖНЮВАННЯ, піїтет

ОБОЖНЮВАТИ, обожувати, боготворити, обоготворяти, побожно мліти перед

ким; (предмети) фетишувати.

ОБОЛОНКА, оболона, г. обслона, т. сорочка, кожух; П. (зовнішність) шати, убрання; (клітини) біол. мембрана; Б. З, шибка; ОБОЛОНЬ, заплавні луки; & оболоня, оболоння.

ОБОПІЛЬНИЙ, взаємний, зет. обоюдний; (-угоду) двосторонній.

ОБОРА, due. ЗАГОРОДА.

ОБОРОНА, захист; (себе) самооборона; (опіка) заступництво, підтримка, протекція; ЮР. сторона підсудного; пор. АПОЛОГІЯ. ОБОРОНЕЦЬ, захисник, заступник, опікун, ур. поборник, р. оборонник; юр. адвокат; пор. АПОЛОГЕТ, АДЕПТ.

ОБОРОНЯТИ, боронити, захищати, ставати /виступати/ в обороні, брати під оборону; (від кривд /кого/) заступатися /оступатися, обставати/ за; (від холоду) обергати, охо-

рббник, для обробки, обрбблювальниЙ, обробний.

ОБРОСТАТИ, поростати, заростати; (членами) ІД. рости числом, (мітами) БАГАТІТИ.

ОБРОТЬ, обротька, вуздечка. ОБРУБОК, оцупок, оклецьок. ОБРУБУВАТИ, КРЕМСАТИ, обкраювати, відрубувати, відтинати; (пута) розрубувати.

ОБРУС, скатертина, скатерка, настільник; & обрусок.

ОБРУЧ, д\ ПОРУЧ.

ОБРУЧ, (на колесі) обід, шина; & обручик.

ОБРУЧКА, перстень, каблучка; Р. браслет.

ОБРЯД, ритуал, церемонія; (урочий) ЦЕРЕМОНІЯЛ; (звичай) традиція, ж. заведенція.

ОБСАДЖУВАТИ, засаджувати; (стіл, кіш) садовити за що /кого/; (входи й виходи)

забл/ь/оковувати, оточувати; (злиднями) обсідати.

ОБСЕРВАТОР, д! СПОСТЕРІГАЧ. ОБСЕРВУВАТИ, див. СПОСТЕРІГАТИ. ОБСІДАТИ, сідати за; оточувати; (- чиряки) висипати; (- біди) сипатися; (- ворогів)

нападати, НАПОСІДАТИСЯ; (- настрій) ОВОЛОДІВАТИ; док. ОБСІСТИ, опрягтй.

ОБСКУБУВАТИ, (птаха) обпатрювати, (пір'я) скубти, общипувати, обривати.

ОБСЛІДУВАТИ, див. ОБСТЕЖУВАТИ.

ОБСЛУГА, екіпаж, команда, персонал, штат, залога; (дія) обслугов/ув/ання.

ОБСЛУГОВУВАТИ, обслужувати; (в їдальні) слугувати, прислуговувати; п-к -УЮЧИЙ, що обслужує, радий обслужити, зайнятий обслугою, обслугбвий, для обслуговання.

ОБСМАЛЮВАТИ, осмалювати; (вогнем) обпалювати, (димом) обкурювати, (жаром) обпікати, опікати, (вітром) обвітрювати.

ОБСМІЮВАТИ, див. ВИСМІВАТИ.

ОЬСІАВАТИ, (за чим) обстоювати іца,

наполягати на чім, ф. бути /н. бути за рівні права/, фр. ставати /н. ставати за своє/; (за

ким) заступатися, оступатися, захищати /боронити/ кого, с. стояти горою; (людьми) обступати, оточувати; (- думки) поймати, охоплювати, оволодівати.

ОБСТАВИНА, деталь, факт, аспект; (епізод) подія, випадок, оказія, пригода, інцидент; (абстрактна) явище, феномен; мн. ОБСТАВИНИ, умбви/ни/, стан /хід/ справ, ситуація, перебіг подій, пі ОБСТАНОВКА, (побутові) становище, стан, картина.

ОБСТАНОВА, (меблі) умебльбвання, ок. обстава; (апаратура) обладнання, устаткбвання; & ОБСТАНбвКА, СИТУАЦІЯ, АНТУРАЖ, довкружжя, ДОВКІЛЛЯ; фр. обставини, умови

ОБСТЕЖЕННЯ, обслідування, обслід, є. обслідження, (медичне) огляд. ОБСТЕЖУВАТИ, вести обстеження ф. обслідування/, інспектувати, р. обслідувати, г. обсліджувати; П. ОГЛЯДАТИ, перевіряти, ревізувати; (хворого) г, бадати. ОБСТОЮВАТИ, стояти за, ОБОРОНЯТИ; (свій погляд) стояти /наполягати/ на своєму.

ОБСТУПАТИ, ОТОЧУВАТИ, ур. оступити; (- дим) оповивати, затягати, заволікати; (- думки) полонити, поймати.

ОБСЯГ, об'єм, величина, розмір; (знань) обшар, широта, широчінь,/?, обшир. ОБТИНАТИ, див. ОБРІЗУВАТИ; (сокирою — ще) обрубувати; док. ОБТЯТИ, обчухрати.

ОБТІЧНИЙ сов., (фюзеляж:) зализаний, округлий, заокруглений, обшарбваний. ОБТРІПУВАТИ, (сніг) стріпувати, струшувати, обтрушувати, збивати; ур. отрясати.

ОБТЯЖЛИВИЙ, важкий; (- розмову)

тяжкий, непришний, нестерпний; ЮР. який обтяжує, затяжкий для кого, св. обтяжуючий; (- чекання) передсудній, довгий як вік; & утяжливий.

ОБТЯЖУВАТИ, (кого) бути тягарем /с. сідати на ШУІЮ/кому, /душевно/лягати тягарем на серце кому; (чим) перевантажувати, обнатужувати, кн. обважнювати, /душу/ сповнювати; (провину) збільшувати; (сюжет) ускладнювати, переобтяжувати; (життя) заклопочувати; п-к -УЮЧИЙ, щораз тяжчий, звиклий обтяжувати, ОБТЯЖЛИВИЙ;

ОБУМОВЛЮВАТИ, спричиняти, причинятися до, зумовлювати, ставати умовою чого; (в угоді) застерігати; (чим) ставити умовою що, ставити в залежність /узалежнювати/ від чого.

ОБУРЕНИЙ, збурений, розгніваний, розлючений, роздратований.

ОБУРЕННЯ, невдоволення, роздратовання,с.гнів,пересердя;(дія)роздратування. ОБУРЛИВИЙ, (факт) неподобний; (- несправедливість) кричущий.

ОБУРЮВАТИ/СЯ/, сердити/ся/, гнівати/ся/, б. з. збурюїйти/ся/, запалювати/ся/; (- стіни) обвалювати/ся/; тяк. ОБОРЮВАТИ, (проти) підбурювати.

ОБХІДЛИВИЙ, ввічливий, чемний, привітний, люб'язний, тактовний; & обіхідливий.

ОБХбДИТИ, (навколо) іти; (хворих) відвідувати; (- чарку) переходити /передаватися/ з рук до рук; (- вістку) облітати; (стороною) /об/минати, с. цуратися, сахатися, уникати; (факти) не зважати на, не враховувати, не брати до уваги; (в дільбі) кривдити, лишати без належного; (пре. з ч. не) стосуватися до їй. це кас не обходить/; (кого) доглядати; (свято) святкувати, відзначати.

ОБХОДИТИСЯ, (без чого) давати собі раду; (з ч. не) відбуватися /н. не обійдеться без нас/; (дорого) коштувати; (з ким) поводитися; (добре) ставитися; (без пригод) минати; & обіхолитися; док. ОБІЙТИСЯ, д. перемеженитись.

ОБЧИСЛЮВАТИ і ОБЧИСЛЕННЯ,

див. ОБРАХОВУВАТИ і ОБРАХУНОК.

б Б Ш А Р , простір; (праці) обсяг; (навколишній) див. ДОВКІЛЛЯ; & обшир. ОБШАРПАНЕЦЬ, обідранець, обірванець, ГОЛОДРАНЕЦЬ, халамидник, шарпак.

ОБШАРПАНИЙ, обдертий, обтріпаний, драний, обірваний, обшмаганий, подертий, пошарпаний.

ОБШАХРОВУВАТИ, див. ОБДУРЮВАТИ.

ОБШИВКА, ОБЛЯМІВКА; (корабля) обшйва; (сорочки) комір; (дія) обшивання.

ОБШКРІБАТИ, обшкрябувати, обскрібати, зішкрібати, зшкрябувати, зчищати. бБШУК, трус, жрґ. сов. шмон. ОБШУКУВАТИ, шукати, перешукувати,

(робити трус) трусити; (кутки) обнишпорювати.

ОБЩИНА бар., у. громада; п-к ОБЩИННИЙ бар., громадський, п. ф. іменника громад /н. землі громад/.

ОБ'ЯВА, див. ОГОЛОШЕННЯ.

ОБ'ЯВЛЯТИСЯ, (відкриватися) виявлятися, розкриватися, (з ч. не) не показуватися; (давати знати /про себе/) подавати вістку, нагадувати; (після зникнення) відшукуватися; (з'являтися) являтися, виринати; (владі) оповіщатися, зголошуватися, приходити з повинною; (хворим) називатися, удавати з себе, с. прикидатися, (святим) проголошувати себе; (- правду) ставати явним, спливати на поверхню.

ОВАЛЬНИЙ, див. ЯЙЦЮВАТИЙ. ОВАЦІЯ, див. ОПЛЕСКИ. 6ВИД, див. ОБРІЙ.

ОВОЛОДІВАТИ, (силою) здобувати, ЗАХОПЛЮВАТИ, заволодівати, ПРИВЛАСНЮВАТИ; (увагою) полонити, заполонювати; (собою) опановувати, брати себе в руки; (ким) ОХОПЛЮВАТИ /ОБІЙМАТИ, наринати на/ кого; (чим) ЗАСВОЮВАТИ /подужувати, осягати/іцо.

ОВОЧ, плід; мн. ОВОЧІ, (городу) городина, (саду) садовина, сов. фрукти. ОГИДА, гидливість, ВІДРАЗА. ОГИДНИЙ, ГИДКИЙ, ПАСКУДНИЙ, плюгавий, р. обрйдний; (вчинок) ганебний, підлий.

ОГИНАТИСЯ, пручатися, борсатися, ОПИРАТИСЯ, опинатися, (- тварин) норовйтися; (на праці) ухилятися, відкручуватися; (без діла) крутитися, товктися, ТИНЯТИСЯ.

О Г И Р , див. ЖЕРЕБЕЦЬ.

ОГЛЯД, (дія) оглядини, оглядання, в-й парад/а/; (митний) обстеження, с. обшук;

(хворих) г. бадання; (в газеті) коментар.

ОГЛЯДАТИ, обдивлятися, о/б/зирати, во-

дити /кружляти, перебігати, шукати/ очима, нишпорити оком; (що) роззиратися /розглядатися/ по чому; (хворих) ОБСТЕЖУВАТИ;

(пройдений шлях) розглядати.

ОГЛЯДАТИСЯ, озиратися, (довкола)

розглядатися, роздивлятися; (на цензуру) зважати на, рахуватися з, побоюватися /остерігатися/чого.

ОГНЕВИЙ, ОГНЙННИЙ, бгНИЩЕ, ОГОНЬ, див. ВОГНЕВИЙ, ВОГНЕННИЙ, ВОГНИЩЕ,ВОГОНЬ.

ОГОВТУВАТИ, повертати до тями. ОГОВТУВАТИСЯ, обвикати, оббуватися, освоюватися; (по стресі) ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ; (поважніти) доходити розуму, братися за розум, серйознішати. ОГОЛОШЕННЯ, об'ява, повідомлення, г. звідомлення; (догани) винесення, висловлення; (дія — ще) оповіщення, оприлюднення,проголошення.

ОГОЛОШУВАТИ, оповіщати, розголошувати; (вирок) доводити до відома, повідомляти, оприлюднювати, зачитувати; (ким) проголошувати, нарікати, обрікати, називати, ур. окликати, оглашати; (догану) виносити, висловлювати, /подяку/ ще складати.

ОГОЛЮВАТИ, (дерева) роздягати; (хату) опорожняти; (суть) розкривати; (людей) оббирати; & оголяти.

ОГОРОДЖУВАТИ, див. ОБГОРОДЖУВАТИ; (від лиха) захищати, охороняти, убезпечувати.

ОГОРОЖА, тин, горожа, (з дощок) паркан, ділбвання, (плетена) пліт, (жива) живопліт, (з ворин) ворйння, (з дощинок) штахети, (з лози) лі'са, (кам'яна) стіна, мур, (з гострих колів) частокіл; (іцо ділить) перегорожа.

ОГОРТАТИ, ОБГОРТАТИ; (пристрастями) переповнювати кого, ЗАВОЛОДІВАТИ ким.

ОГРІВАННЯ, (житла) опалення, р.

опал, ок. огрів.

ОГРІВАТИ, обігрівати, зігрівати, нагрівати, отеплювати; (хату) опалювати; (душу) розраджувати; (києм) уперіщувати, приголомшувати.

6ГРІХ, (в оранці) пропуск; (у ділі) НЕДОЛІК, хиба, помилка; мат. похибка.

ОГРЯДНИЙ, (тілистий) дебелий, кремезний; (гладкий) ситий, товстий, опасистий, повнотілий.

ОГУДА, осуд, ганьба, гана; (обмова) наклеп; (дія) паплюження, огудження. ОГУДИНА, /о/гудиння, гарбузиння, гудина.

ОДАЛІСКА, (в гаремі) служниця, підложниця.

ОДЕЖА, дш. ОДЯГ.

ОДЕРЖУВАТИ, отримувати, діставати,

р. відбирати; (перевагу) здобувати, (освіту)

набувати, (догану) заробляти, (урожай) збирати.

ОДЕРЖУВАЧ, г. відборець; (кореспонденції) адресат.

ОДИН чис, д. оден, їден; ЯК Щ. одна істота, один індивід, одинак, одиниця; ЯК П-К самотній, однйм-одйн, однісінький /г. одніський/, одйн-єдйний, с. один-одинцем, один, як палець; (дух) ЗАЙ. той самий, однаковий; ЯК П-К. єдиний, неподільний /н. одна сім'я/; ЯК ЗАЙ. якийсь, котрийсь /н. в одній хаті/.

ОДИНАК, (ізольована істота) одинець;

(у матері) єдиний син, одинчик. ОДИН-В-ОДИН, лице-в-лице, плече-в- плече; (один біля одного) р. впритул.

ОДИНИЦЯ, цифра І; (особа) індивід/у- ум/; (штатна) посада; (бойова) підрозділ, з'єднання, формовання; (єдина дочка) одиначка.

ОДИНОКИЙ, (постріл) ізольований, окремий, поодинокий; Р. самотній; Г. єдиний.

бДІЖ, ОДЇННЯ, див. ОДЯГ. ОДІОЗНИЙ, небажаний, неприйнятний. ОДІССЕЯ, д! ПОНЕВІРЯННЯ.

ОДКРОВЕННЯ, (Боже) пророцтво; (у момент прозріння) кн. осявання; (грішника)

сповідь; (щось нове) відкриття; пор. НАД-

ХНЕННЯ.

ОДНАК сп., одначе, проте, але, а втім; ЯКП.Р. все одно.

ОДНАКОВИЙ, такий самий, однакий, ідентичний, о. з одного тіста, с. однаковісінький; такий, як завжди; (обсягом) рівний. ОДНАКОВО пр., все одно, однак, так чи