praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

життям; & оживлювати; п-к -ЯЮЧИИ, що воскрешає, здатний воскресити, воскресйтель, відживнйй, живлющий, реанімаційний.

ОЗБРОЮВАТИ, (військо) збрбїти; (технікою) оснащувати, (знанням) прищеплювати що.

ОЗВІРИТИСЯ док., (розлютитися) осатаніти, оскаженіти, знавісніти; стати /зробитися/ звіром; & озвіріти, озвїрчитися.

ОЗДОБА, прикраса; (з повторюваних візерунків) орнамент; (вистави) декорація; (з пір'я) плюмаж; (науки) її. окраса, гордість, п. перлина; (дія) оздоблення; мн. ОЗДОБИ, коштовності, Р. шати.

ОЗДОБЛЮВАТИ, прикрашати, красити, декорувати, поет, окрашати; (зіллям) обмаювати, КВІТЧАТИ, (орнаментом) орнаментувати; & оздобляти.

ОЗДОРОВЛЮВАТИ і ОЗДОРОВЛЯТИ,(становище)поліпшувати; (атмосферу) прочищати; п-к (твір) оживляти; -ЮЮЧИЙ, що оздоровлює, здатний оздоровити, для оздоровлення, оздоровчий.

ОЗЕРО, (в центрі острова) лягуна, сов,

лагуна; & озерце, озеречко.

ОЗИВАТИСЯ і ОБЗИВАТИСЯ, відзиватися, відгукуватися, окликатися; (до кого) звертатися; (словом) прохоплюватися, промовляти що; (- тварин) подавати голос; (- голос) лунати, розлягатися; (- кров) прокидатися, даватися взнаки,виявлятися.

ОЗИМИНА, див. ВРУНА.

ОЗИРАТИ/СЯ/, див. ОГЛЯДАТИ/СЯ/.

ОЗЛИДНІЛИЙ, див. ЗБІДНІЛИЙ. ОЗНАКА, прикмета, риса, властивість, особливість, з. ознак, д. познака; (хисту) повів, ПРИЗВІСТКА; (життя) свідчення, показник, прояв; (символ) знак, емблема. ОЗНАЧАТИ, значити, (з нст. ся. що) свідчити, вказувати; Г. визначати. ОЗНАЧУВАТИ, позначати, значити; Р. визначати.

ОЗОЛОЧУВАТИ, (сонцем) золотити, осявати, опромінювати, забарвлювати золотом; (кого) обдаровувати, збагачувати, робити багатим.

ОКАЗІЯ, випадок, подія, ПРИГОДА; (слушний час) нагода; П. випадковий транспорт.

ОКАЯННИЙ, грішний, гріховний, нечестивий; (вітер) злий, лютий, недобрий, неприємний; ЛАЙ. клятий, проклятий, триклятий, проклятущий.

ОКЕАН, ЖМ. ОКІЯН; МОРЕ; П. незміршь, безмежжя, безкрайність; (- міру) БЕЗЛІЧ /н. океан думок/.

ОКИСНЕННЯ, оксидація, сов. окислення.

ОКІЛ, околиця; Р. оточення, товариство: Г. ІСТ. округа.

ОКІП, (рів) закіп; (на фронті) шанець, сов.

окоп.

ОКЛАД, (службовця) зарплатня; (на болячці) компрес; (ікони) оправа, оздоба.

ОКЛИГУВАТИ, див. ОДУЖУВАТИ.

ОКЛИК, вигук, поклик, гукання; звертання.

ОКО, (лихе) погляд, (фахівця) зір; (за ким)

ДОГЛЯД; & очко; див. ще ОЧІ.

ОКО-В-бКО, (говорити) ВІЧ-НА-ВІЧ; (подібний) волос-у-волос, голос-у-голос, як дві краплі води.

ОКОЗАМИЛЮВАННЯ, містифікація, введення в оману, забивання баків.

ОКОЗАМИЛЮВАЧ, містифікатор, п.

ілюзіоніст.

ОКОЛИЦЯ, (села) куток; (міста) передмістя; (із сл. уся) округа, околія, около, окіл; п! МІСЦЕВІСТЬ; (кашкета) околичка. ОКОЛИШНІЙ, навколишній, довколишній, сусідній, р. окільний; Р. зовнішній.

ОКОШЙТИСЯ док., отаборитися, стати наметом; П. оселитися, зн. окублитися; (на кому) позначитися, відбитися, впасти на; (на чому) скінчитися, припинитися.

ОКРАЄЦЬ, (хліба) див. СКИБКА; (даху) Р. край, окрайок; & окрайчик.

ОКРАСА, прикраса, оздоба; (літератури) гордість, слава, п. перлина. ОКРЕМИЙ, осібний, з. опрічний, д. окромний; (покій) ізольований, відокремлений; (хутір) відрубний; (фонд) спеціальний, особливий; (епізод) поодинокий; (взятий окремо) сам по собі; & ОКРЙМІШНИЙ, своєрідний, особливий, відособлений. ОКРЕМО пр., нарізно, ізольовано, ; пох. від ОКРЕМИЙ; (діяти) поодинці, не разом.

(себе) брати в руки; (- чуття) ОХОПЛЮВАТИ, обіймати, окривати, огортати.

ОПАСИСТИЙ і ОПАХАЛО, д! ОГРЯДНИЙ і ВІЯЛО.

ОПЕРАТИВНИЙ, МД. хірургічний; (крок)

своєчасний; (штаб) дійовий; (загін) летючий.

ОПЕРАЦІЯ, (бойова) акція; (технологічна) процедура; (математична) дія; (хірургічна) втручання; (торговельна) купївляпродаж, неї. ґешефт, шахер-махер; (незаконна) махінація, комбінація, оборудка, с. афера; п! МАНІПУЛЯЦІЯ.

ОПЕРІЗУВАТИ, підперізувати; (що чим) обвивати; (мечем) опасати, описувати; (лісом) ОТОЧУВАТИ, оповивати, огинати; (нагаєм) оперіщувати; (стан) перевивати.

ОПЕРТЯ, підпертя, підпора, підвалина, опора; (в житті) захист, поміч, допомога, підтримка, п. плече, рука.

ОПЕРУВАТИ, (кого) робити операцію

кому; (проти кого) діяти; (чим) орудувати, маніпулювати, послуговуватися, (грішми) обертати.

ОПЕЦЬКУВАТИЙ, 61 ПРИСАДКУВАТИЙ.

ОПЕЦЬОК, (дитя) оклецьок, бецман, (дорослий) кардупель, куцак; ЖМ. ДИТИНА. ОПИНАТИСЯ, ОГИНАТИСЯ, змагатися, (словесно) сперечатися; Д. запинатися. ОПИНЯТИСЯ, потрапляти; (коло кого) з'являтися; ЖМ. зупинятися; док. ОПИНИТИСЯ, знайтися /н. у кишені/.

ОПИРАТИСЯ, СПИРАТИСЯ, (на кого)

покладатися; (на чому) Грунтуватися, базуватися; (ставити опір) чинити бпір/г. спротив/, давати бій, протидіяти, протиборствувати, протистояти, ОГИНАТИСЯ, опинатися, ід. показувати роги, с. упиратися руками й ногами, жм. комизитися, брикатися, скакати цапа, з. огурятися; (усталеній рутині) ід. пливти проти течії.

бПИС, (словесний) зображення, ОПОВІДАННЯ, (дія — ще) відтворення, змальовування, р. описування; (рис) ХАРАКТЕРИСТИКА; (майна /акт/) список, перелік, реєстр, /дія/облік, реєстрація.

ОПИСУВАТИ, (усно) ОПОВІДАТИ, (писемно — ще) зображати, відтворювати, зма-

льовувати, переносити на папір; (вдачу) характеризувати; (майно) списувати, реєструвати, /за борги/ накладати арешт, оцінювати; (коло) окреслювати.

ОПИТ, (дія) опитування, розпитування, перепитування; Б. 3. допит, сов. дізнання. ОПИТУВАТИ, (людей) розпитувати, (по черзі) питати, перепитувати; (учнів) екзаменувати, робити іспит кому, (на допиті) допитувати, б. з. брати опит.

ОПІВДНІ пр,, ополудні, опівдня, о 12 /годині/ дня, в обід.

ОПІВНОЧІ пр., опівніч, впівніч, впівночі, о 12 /годині/ ночі; пор. УНОЧІ. ОПІЗНЮВАТИСЯ, опізнятися, запізнюватися, спізнюватися, припізнюватися. ОПІКА, опікування, піклування про, догляд за; (дріб'язкова) контроль, нагляд; ЮР. опікунство.

ОПІКАТИ, (вогнем) ошмалювати, обпалювати; (окропом) обпарювати, ошпарювати.

ОПІКУВАТИСЯ, (чим) піклуватися /дбати/ про що, доглядати, контролювати, мати у своїй опіці /під опікою/, сов. опікувати, опікати/ що; (ким) протегувати кому; (здійснювати опіку) опікунствувати.

ОПІКУН, протектор, захисник, патрон,

(мистецтв) меценат.

ОПІШЯ, (громадська) думка; (- що) точка зору /бачення/, погляд; пі ПОЗИЦІЯ. ОПІР, протидія, г. спротив; (сила опору) відпорність, опірність; п! ОПОЗИЦІЯ.

ОПІСЛЯ пр., згодом, потім, пізніше, д. впісля, навпісля.

ОПЛАКУВАТИ, (що) обмивати слізьми; (небіжчика) плакати /побиватися/ за; (долю) нарікати на.

ОПЛАТА, (внесок) сплата, г. вплата; (за що) плата, (встановлена урядом) тариф.

ОПЛАЧУВАТИ, платити за; (податки)

сплачувати.

ОПЛЕСКИ, апл/ь/одисменти, апл/ь/одування, (з вигуками схвалення) овація.

ОПЛІТАТИ і ОБПЛІТАТИ, обмотувати,обвивати,(павутинням)обсотувати;(брехнею) ОПЛУТУВАТИ, обкручувати; (плотом) обгороджувати.

ОПУХ, пухлина, набряк, р. пухлятина; (дія) напухання, набрякання, опухання. ОПУХАТИ, напухати, пухнути, запухати, набрякати, (пре. на обличчі) брезкнути. ОП'ЯНЯТИ, д! П'ЯНИТИ; я-к-ЯЮЧИЙ, що п'янить, здатний оп'янити, п'янкий, хмільний, /за/паморочливий.

ОРАКУЛ, ІСТ. жрець-віщун; П. /незаперечний/ авторитет; (книга) порадник ворожбитства.

ОРАНЖЙРЇЯ, теплиця; & сов. оранже-

рея.

ОРАТИ, (землю) виорювати, обробляти, (ралом) ралити, виралювати, /чим іншим/ розпушувати, рити, переривати; (пар) с.г. підіймати, (стерню) с. г. лущити.

ОРАТОР, промовець, з. ритор, (майстер говорити) красномовець; (палкий) трибун. ОРАЧ, плугатар, ур. ратай, оратай; Я. хлібороб, рільник, гречкосій.

ОРБІТА, (плянети) шлях; (дІяльности)

сфера, межі; АН. очна ямка.

ОРГАН, (системи) елемент; (влади) установа, організація; (гніту) засіб, знаряддя; (пресовий) публікація, видання /журнал, газета тощо/; (статевий) член.

ОРГАНІЗАТОР, (бунту) призвідник, призвідець; (перемоги) керівник; (хору) засновник, фундатор; (мас) лідер, провідник.

ОРГАНІЗАЦІЯ, (спілка) об'єднання, ТОВАРИСТВО, партія; (аматорів) клюб, сов. клуб; (вірша) будова, структура; (дія) організування.

ОРГАНІЗМ, (живий) істота; (людини) ід.

душа й тіло; П. одне ціле, єство.

ОРГАНІЗОВУВАТИ, (що) створювати, засновувати; (віче) влаштовувати, уряджати, (свято -— ще) СПРАВЛЯТИ, обряджати; (людей) згуртовувати, ОБ'ЄДНУВАТИ; (ресурси) мобіліз/бв/увати; (стосунки) налагоджувати, впорядковувати; n-к -УЮЧИЙ, що організовує, здатний організувати, організатор, організаційний, для організації.

ОРГАНІЧНИЙ, (світ) живий; (розлад)

фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий,питомепнийУґзв'язок,)нерозривний. ОРГІЯ, (на честь Бакха) святкування, бенкетування; (бучна) НЕЇ. бенкет; (кривава)

розправа, душогубство, г. масакра.

ОРДА, (тюркська) держава, спілка племен; (татарська) військо; Я дике збіговище /стовпище, юрба, натовп, гурма, зграя, отара/; ми. бРДИ, полчища.

ОРДЕН, (бойовий) відзнака, зн. бляха, (ченців) товариство, громада; & орденок.

ОРДЕР, (на арешт) розпорядження, припис; (на квартиру) мандат; (на одержання чогось) документ, зет. грамота.

ОРДИНАРНИЙ і ОРДИНАТОР, д! віб.

ЗВИЧАЙНИЙіЛІКАР.

ОРЕЛ, (гірський) беркут, (морський) орлан; ЖМ. герб; ЕВ. герой, звитяжець, козак, багатир, лицар, молодець.

ОРЕНДА, (землі, дому) вйнасм, б. винайм;

(платня) іс. чинш; ІС. шинок, корчма. ОРЕНДУВАТИ, брати в оренду; (хату) тримати в оренді, винаймати, д. рентувати. ОРЕОЛ, див. ВІНЕЦЬ.

ОРИГІНАЛ, (твору) первотвїр, г. первбпис; (для копіїста) взірець; (хто) дивак, проява, химерник, феномен, ід. білий крук,

(один на світі) унікум.

ОРИГІНАЛЬНИЙ, (текст) справжній, автентичний; (твір) нетрафаретний, не епігонський, самобутній, своєрідний, с. феноменальний, унікальний; (-риму) свіжий.

ОРІЄНТАЛЬНИЙ, східній

ОРІЄНТАЦІЯ, Я. (на кого) покладання надій, курс, ставка; (дія) орієнтування.

ОРІЄНТУВАТИСЯ, (в чім) розбиратися, бути зорієнтованим, давати собі раду в чім', (на іцо) тримати /держати/ курс, прямувати до чого; (на кого) покладати надію, робити ставку, брати приклад з.

ОРКЕСТР/А/, (муз. струменіте) ансамбль, музика; (колектив) музики, оркестранти. ОРЛІЙ, (погляд) гордий, гострий, проникливий; (- акцію) відважний, безстрашний; & орлячий, орлиний,/?, орловий.

ОРНАМЕНТ і ОРНАМЕНТУВАТИ, а! ОЗДОБА, ВІЗЕРУНОК і ОЗДОБЛЮВАТИ. ОРНИЙ, (- поле) рільничий, оброблюваний.

ОРТОГРАФІЯ, правопис, сов. орфографія.

ОРТОДОКСАЛЬНИЙ, правовірний; (у

ОСЛАБАТИ, див. ОХЛЯВАТИ; (-зір) послаблюватися, притуплятися, ставати не тим.

ОСЛАБЛЯТИ і ОСЛАБЛЮВАТИ, (зір)

послаблювати, притупляти; (силу вияву) зменшувати; (режим) полегшувати; (обійми) розслаблювати, розслабляти, попускати, від-.

ОСЛАВЛЯТИ і ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; 3. прославляти; док. ОСЛАВИТИ, наробити слави кому; пор. ОББРІХУВАТИ.

ОСЛІН, див. ЛАВА; & ослінчик.

ОСЛІПЛЕННЯ, осліп; (втрата глузду)

засліплення.

ОСМІВАТИ і ОСМІЮВАТИ, д! ВИСМІВАТИ.

ОСНОВА, (споруди) опертя, опора, підвалина, фундамент, цоколь, ПІДМУРОК, жм. основина; П. база, фр.грунт, підстава /н. на Грунті, на підставі/; (теорії) ядро, осердя; (моралі) засада, принцип, правило, наріжний камінь, с. основа основ; (здоров'я) запорука; Б. ^.заснування; мн. ОСНбВИ, (наук) елементи,початки, ази.

ОСНОВНИЙ, головний, найважливіший, (- тему) чільний, провідний, визначальний, центральний; (- права) елементарний; (- кількість) переважний.

ОСОБА, індивід, особистість, індивідуум, індивідуальність; (висока) персона, ф. цабе, цяця, ІД. достойник; (чарівна) жінка, дівчина; (дійова) персонаж, б. з. лицедій; Ж. постать, тіло; (біологічна одиниця) особина.

ОСбБИНА, ОСОБ(ЕНЬ), ІНДИВІД, душа, еґо, /жива/ одиниця, г. особняк, фр. голова,

ОСОБИСТИЙ, персональний, власний; (- стосунки) інтимний, приватний; (- рису) індивідуальний; (нагляд) безпосередній; (- справу) особовий.

ОСОБИСТО, власною персоною /особою/ і п. ф. від ОСОБИСТИЙ.

ОСОБЛИВИЙ, незвичайний, винятковий; (запах) своєрідний, специфічний; (- міру вияву) надзвичайний; (відділ) спеціальний: фр. великий /н. без великих зусиль/.

ОСОБЛИВО пр., надзвичайно і пох. від

ОСОБЛИВИЙ; (перш за все) передусім, насамперед; (любити) понад усе, найбільше, найпаче; (милий) дуже; (не так, як всі) інакше; ФР. зокрема, найпаче, а надто /н. особливо діти = а надто діти/.

ОСОЛОДА, блаженство, насолода, втіха; (дія) осолодження.

ОСОЛОДЖУВАТИ, підсолоджувати, (душу /чим/) солодити, уприємнювати, (негаразди) сов. скрашувати; П. тішити, потішати;

ОСОННЯ, відсоння, пригрів, ок. припека. ОСОРОМЛЮВАТИ, покривати соромом, СОРОМИТИ, вводити в сором; (ім'я) ганьбити, віддавати /давати/ на поталу; & осоромляти; дк. ОСОРбМИТИ, ввести в

славу.

ОСОРОМИТИСЯ, набратися сорому, жм. попокліпати очима; (з ч. не) не вдарити лицем у грязь.

ОСОРУГА, прикрість, неприємність; (почуття) ВІДРАЗА, огида; & осоружність. ОСОРУЖНИЙ, ОСТОГИДЛИЙ, немилий; ОГИДНИЙ, ГИДКИЙ; (ворог) ненависний, клятий.

ОСПІВУВАТИ, див. ВИХВАЛЯТИ. ОСТАВАТИСЯ і ОСТАВЛЯТИ, див.

ЗАЛИШАТИСЯ і ЗАЛИШАТИ. ОСТАННІЙ, о. перший з кінця, д. послідній, (- волю) передсмертний; (шанс) єдиний; (бій) вирішальний, остаточний; (промовець) попередній; (термін) крайній, найпізніший; (- новину) найновіший; (зусіх) найгірший, поганий, послідущий, п\ УПОСЛІДЖЕНИЙ; (- слова) НЕПРИСТОЙНИЙ; (з ппр. сл. цей) щойно згаданий.

ОСТАТОЧНИЙ, (варіянт) кінцевий;

(бій) останній, вирішальний; (-рішення) безповоротний, г. невідклйчний; (розгром) повний, цілковитий.

ОСТАЧА, залишок, лишок, жм. ощадок; (чого) Р. решта, рештка; МАТ. різниця. ОСТЕРІГАТИ, застерігати, попереджати, перестерігати; п-к -АЮЧИИ, шо остерігає, змушений остерегти, остерігавчий, остережний, для остереження. ОСТЕРІГАТИСЯ, стерегтися, берегтися, вистерігатися, пі НАЧУВАТИСЯ. ОСТИГАТИ, вистигати, холонути, охо-

Очі

ти; (в суді) виправдувати; (від чого) звільняти; (від гріхів) розгрішати /відпускати/ що; (майдан) покидати, залишати, з. опускати; ЖМ. обкрадати; & очищувати.

ОЧІ, ЗН. БАНЬКИ, СЛІПИ, (опуклі) вирла; & оченята, очиці, очйська; пор. ОКО. ОЧІКУВАТИ, чекати /ждати/ на, дожидати, дожидатися; (звіра) чатувати /чигати/ на; (ласки) сподіватися.

ОЧІПОК, (кухарський) ковпак.

ОЧКУР, див. ПОЯС.

ОЧМАНІЛИЙ, одурілий, очамрілий, очмарілий, зачманілий, ошалілий, отуманілий, з. тороплений, кн. знетямлений, обезглузділий, збезпам'ятілий.

ОЧМАНІТИ док., одуріти, очамріти, очмаріти, очуманіти, отуманіти, ошаліти, обезглуздіти, жм. наїстися маку; пор. ЗБОЖЕВОЛІТИ.

ОЧОЛЮВАТИ, вести перед, ставати на чолі.

ОЧОРНЮВАТИ, д! ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, ОСЛАВЛЯТИ.

ОЧУНЮВАТИ, одужувати, оклигувати; (з непам 'яті) ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ.

270

ОШАТНИЙ, ПИШНО /гарно, чепурно, розкішно/ вбраний, р. одягнйй, стрійний: (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний.

ОШЕЛЕШУВАТИ, д! ПРИГОЛОМШУВАТИ.

ОШКІРЯТИ/СЯ/, д!. ВИШКІРЯТИ.

ОШПАРЮВАТИ, (окропом) обварювати, обпікати, обпарювати; & обшпарювати.

ОШУКАНЕЦЬ, дурисвіт, плутяга, пройдисвіт, шельма, ошукач, г. ошуст, ошуста, с. АФЕРИСТ, АВАНТУРНИК.

ОШУКАНСТВО, дурисвітство, шахрайство, бшук, з. ошукня, г. ошука, зап. обманство, обман; (дія) обдурювання, ошукання, ошукування; пор АФЕРА.

ОШУКУВАТИ, див. ОБДУРЮВАТИ.

ОЩАДЖУВАТИ і ОЩАДЖАТИ, економити, заощаджувати; берегти, хоронити; щадити.

ОЩАДНИЙ, ощадливий, економний; (- касу) г. щаднйчий; ід. ОЩАДНА КАСА, щаднйця.

ПАВЗА, інтервал, соє. пауза; перерва, передих, (урозмові) зупинка, мовчанка; (у вірші) цезура.

ПАВПЕРЙЗМ, зубожіння, озлидніння; & сов. пауперизм.

ПАВУК, (отруйний) фаланга, скорпіон; (хто) глитай, п'явка; & павучок, павучище, зб. павуччя.

ПАВУТИННЯ, павутина; П. тенета, пастка; (інтрш) плетиво.

ПАГІН, парость, паросток, паріст, (городини) пасинок; (живець виноградної лози)

цибух; & пагонець, зб. ПАГІННЯ. ПАГІННЯ зб., пагони, памолодь, пагілля, р. ббрость.

ПАГОРБ, горб, пагорок, пагорбок. ПАҐОДА, див. ХРАМ.

ПАДАТИ, (з ніг) валитися, (з гуком) гепа-

ти/ся/, (всім тілом) простягатися, (помалу) опускатися, (зо сміху) лягати, (в обійми) кидатися, (до ніг) припадати; (- дощ) випадати, іти; (- води) спадати, жбухати, ур. звергатися; (- росу) /о/сідати; (- сонце) заходити; (коло кого)

упадати, з. падатися; (- руки) опускатися; (- волос) звисати; (- рівень) знижуватися, зменшуватися, іти вниз; (в душу) западати; (- погляд) спрямовуватися; (на долю) випадати, припадати; (на голову) звалюватися; (в бою) гинути; (-уряд) банкрутувати; (- тварин) дохнути, здихати; (морально) деградувати, занепадати; (- тінь) лягати; док. УПАСТИ.

ПАДІННЯ, (тіла з гуком) гепання; (рівня) спад, зниження, зменшення; (моральне) деградація, занепад; (монарха) знетронення.

ПАДЛО, здохлятина, стерво, г. падлина; (хто) падлюка, негідник, МЕРЗОТА, с. пропадло.

ПАДЛЮКА, див. ПАДЛО.

ПАДЛЮЧИЙ, підлий, МЕРЗЕННИЙ, ганебний.

ПАДЧЕРКА, пасербиця, нерідна дочка; &р. падчірка.

ПАЖ, хлопець до послуг; джура.

ПАЗ, (між дощок) щілина; (у деталі) заглиблення, гніздо, рівчачок, сов. виїмка. ПАЗУР, кіготь; (людський) ніготь; & пазурець.

ПАЗУХА, (матері) груди; (сорочки) розпірка, розпір, сов. проріха; ан. порожнина; & пазушка, пазушйна.

ПАЙ, (комерційний) частка, акція, г. уділ; П. доля, щастя, талан; & пайка.

ПАЙКА, див. ПАЙ; (хліба) СОВ. норма, порція, ЖМ. шматок.

ПАЙОК, (продуктів) норма, порціон. ПАКА, жмут, пачка; (тютюну) папуша,

(товарів) сов. ТЮК.

ПАКЕТ, (з пошти) великий конверт /г. коверта/; (у побуті) пакунок; & пакетик.

ПАКТ, (міжнародній) УГОДА.

ПАКУВАТИ, запаковувати; (валізу) укладати, ув'язувати, наповнювати; (у рівних дозах) фасувати.

ПАКУНОК, загорток, пакет, д. бганок, г.

пак, (речей) клунок, (поштовий) сов. посилка; & пакуночок.

ПАЛ, спека, вар, г. гбряч; (у хворого) гарячка; (душевний) жар, запал, захват, збудження, піднесення; (дія) палання.

ПАЛАМАР, ДЯЧОК, ДЯК, причетник, ок. псаломник, зап. псаломщик.

ПАЛАТА, (в палаці) світлиця, кімната, заля; (в лікарні) покій; (депутатів) рада;

(мір і ваги) відомство; ми. ПАЛАТИ, хороми, апартаменти,^/;, зап. чертоги. ПАЛАТИ, горіти /вогнем/, паленіти, згоряти, братися полум'ям; (вогнем) світитися, яріти, ярітися, (спалахуючи) ПАЛАХКОТІТИ; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти.

ПАЛАХКОТІТИ, (нерівним світлом) горіти, (іскрами) блискотіти, палати; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти; & палахкотати, палахтіти.

ПАЛАЦ, палати /хороми, резиденція, замок,/?, чертог/ владаря/царя, президента/.

ПАЛЕНІТИ, ПАЛАТИ; (в розмові) дратуватися, спалахувати; (від сорому) згоряти;

(- обличчя) пашіти; (- плоди) червоніти. ПАЛЕЦЬ, (руки) пучка, ур. перст; (великий) палюх, (мізинний) мізинець; (на зубчатці) зубець; & пальчик, пальча. ПАЛИВО, як ім. пальне /дрова, вугілля, нафта, гас, газ тощо/,р. опал.

ПАЛИВОДА, ШИБАЙГОЛОВА, відчайдух; ПОБ. бешкетник, пустун.

ПАЛИТИ, спалювати, про-, об-, пере-; (вогонь) роз-, (траву) ви-; (світло) евтйти; (- спеку) пекти, припікати; П. (- думки) непокоїти, ятрити; (тютюн) курити; (з гармат) стріляти.

ПАЛИЦЯ, (без обробки) патик, дрючок, бук, ціпок, ломака, прутик, д. патика; (оброблена) ковінька, тростина, карлкжа, ключка, клюка; (гумова) кийок; (чернеча) патериця; (чабанська) ґирлиґа; & паличка, палюга, зб. паліччя; пі ЖЕРДИНА.

ПАЛІЙ, підпалювач, б. з. палйкопа, г. полум'яр; (заворуіиень) заводій, підбурювач.

ПАЛІТРА, (таця з фарбами) г. палета; (мистецька) П. засоби.

ПАЛІТУРКА, обкладинка, оправа, зет. палятурка, р. шабатурка; (м 'яка) обгортка.

ПАЛІЯТИВ, див. ЗАХІД.

ПАЛКИЙ,- (вогонь) жаркий, палючий, поет, пломенистий, пломіикий, г. ятряний; (привіт) полум'яний; (- мову) жагучий, вогненний; (колір) яскравий, (мороз) лютий, шпаркий, (вітер) смалький; (- вдачу) гарячий, запальний, пристрасний, займистий, г. загорілий; (кінь) баский, жвавий; (бій) запеклий, завзятий, затятий, шалений; & палкенький; пр. ІїАлКО, з запалом і п. ф.; п! ЗОПАЛУ.

ПАЛЮЧИЙ, ПАЛКИЙ, жаркий; (мороз) ШПАРКИЙ, (вітер) СМАЛЬКИЙ; (смак) пекучий, жалкий; (погляд) жагучий.

ПАЛЯ, (під будівлю) шпунт, стовп; див. ще КІЛ; ІСТ. смертна кара.

ПАЛЯНИЦЯ, хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; & паляничка.

ПАЛЬТО, з. г. плащ, (хутряне жіноче) манто; (військовий верхній одяг) шинеля.

пазити; (чогось) дотримувати; (чатувати) чигати на; (доглядати) пильнувати. ПАНУВАТИ, владарювати, володарювати, бути паном /володарем, господарем/, (у країні) царювати; (над чим) володіти чим; (у свідомості) домінувати, переважати; (жити паном діло) розкошувати; (над місцевістю /- гору/) височіти; п-к -УЮЧИЙ, що панує, звиклий /покликаний/ панувати, панівний, керівний, владущий. ПАНУВАННЯ, владарювання, володарювання, царювання, сил. гегемонія; урядування.

ПАНЦЕР, (лицаря.) лати, обладунок, сов. панцир; (крижаний) покрив, оболонка; (водолазний) скафандер.

ПАНЩИНА, кріпацтво, жм. пригін; П. неволя, рабство; (примусова праця) каторга.

ПАНЬКАТИСЯ, (з ким) цяцькатися, панькати кого; (делікатничати) маніжитися, церемонитися, ід. бавитися /гратися/ в

піжмурки.

ПАПЕРбВИЙ, з паперу; (- тяганину) П.

канцелярський, бюрократичний; (- права) фіктивний, нереальний; & напірний, папіряний.

ПАПІР, (водостійкий) пергамен, сов. пергамент; (офіційний) документ, грамота, мандат; мн. ПАПЕРИ, рукописи, писанина, шпаргали, шпаргалля; (цінні) векселі, облігації, акції, бони; & папірець, папірчик.

ПАПЛІОЖИТИ, осоромлювати, ГАНЬБИТИ, виливати помиї на, топтати у порох /болото/. .

ПАПУША, (тютюну) в'язка, пака; (грошей) пачка; (- людину) тюхтій.

ПАРА, 1. двійко; (волів) паровйця, (коней)

комплект; (кому) двійник, (чому) доповнення /до комплекту/; (шлюбна) подружжя; ЧИС. два; ЗАЙ. кілька, декілька; 2. (водяна) випар, ок. випарбвання.

ПАРАГРАФ, (закону) пункт, /під/розділ, ^ т п л > '• правило, припис, настанова. ПАгАД/А/, (армії) огляд, г. дефіляда; (для хвальби) ф. показуха, г. попис. ПАРАДНИЙ, (одяг) святковий, пишний, чепурний, ошатний; (обід) урочистий; (вхід)

головний, не чорний; (бік) показний; & парадовий.

ПАРАДОКС, різка невідповідність /несумісність, розбіжність, нелогічність/.

ПАРАДОКСАЛЬНИЙ, неймовірний, незвичайний, незбагненний, несумісний, нелогічний.

ПАРАЗИТ, ЕВ. воша, блоха, блощиця; (хто) дармоїд, трутень, нахлібник; ЛАЙ. МЕРЗОТА; пор. ЕКСПЛУАТАТОР.

ПАРАЛЕЛОГРАМ, (прямокутній) ПРЯМОКУТНИК; (непрямокутній з рівними боками) ромб.

ПАРАЛЕЛЯ, сов. паралель; (географічна) широта; (з чим) У ФР. зіставлення, порівняння /я, провести паралель/; (у явищах) подібність, схожість.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ, рівнобіжний; (вираз)

варіантний,синонімічний. ПАРАЛІЗУВАТИ, розбивати паралічем; (рухи) сковувати, о. зв'язувати руки й ноги; П. виводити з ладу; (працю) розладнувати, гальмувати, перешкоджати чому; п-к -УЮЧИЙ, що паралізує, здатний спаралізувати, паралізацїйний, паралітичний.

ПАРАЛІЧ, родимець, грець; & г. паралїж.

ПАРАСбЛЬ і ПАРАСОЛЯ, укр холодок; & парасолька, парасолик.

ПАРАФІЯ, г. парохія, приходство; (церковна) округа.

ПАРАШУТИСТ, г. спадун.

ПАРДОН {!), вибачте! пробачте! даруйте! прошу пробачення! перепрошую! вибачаюсь! ФР. прощення /н. просити пардону/. ПАРИТЕТ, рівність, рівноправність /сторін/.

ПАРИТИ, розпарювати; (тіло) гріти, вигрівати; (чим гарячим) обпікати; (- сонце)

пекти; (лозою) П. шмагати, сікти, шпарити.

ПАРІ, (на гроіиі) заклад.

ПАРІЯ, як ім. УПОСЛІДЖЕНИЙ, зневажений, погорджений, забутий Богом і людьми; (суспільства) о. пасинок.

ПАРК, д! САД; (зоологічний) зоопарк, звіринець; (транспортних машин) депо.

ПАРКАН, ОГОРОЖА, баркан; (частокіл) палісада, (живий) живопліт; & парканець.

(женихами) вередувати; (міру) перевищувати, переборщувати, переливати через край;

(хмільного) перепиватися; (команду) брати на себе; (спадщину) брати, приймати, одержувати; (у що) передятати; (у пам'яті) ритися; п. ф. ПЕРЕБИРАТИСЯ, (через що)

переходити, переправлятися; (на квартиру) переїздити, переселятися, г. переноситися; (за кого) передягатися ПЕРЕБІГ, (чого) біг, хід, розвиток, /хво-

роби/ р. тяг; (подій /у творі/) канва, ІД. сюжет; (думок) плин; (дія) перебігання. ПЕРЕБІГАТИ, (через що) БІГТИ, пробігати; (думками) перебирати; (очима) нишпорити, оглядати; (кого) випереджати; (до ворога) ПЕРЕКИДАТИСЯ; (по обличчю)

ковзати, прокочуватися; (- час) минати, збігати, спливати.

ПЕРЕБІЙ; пре. мн. ПЕРЕБбї, перерви, павзи, (серця) мед. аритмія; (у праці) затримки, зупинки.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, гіперболізація, г.

пересада, (неправомірне) сов. натяжка; ід.

БЕЗ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, жм. без брешеш. ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ, переборщувати, гіперболізувати, брати через край, перебирати міру, робити з мухи слона; (трохи) прибільшувати; (у грі актора) пересолювати, переперчувати, передавати куті меду.

ПЕРЕБІР, (надмір) зайвина, сов. надлишок; (у виборі) вередування; (дія) сортування,перебирання.

ПЕРЕБІРЛИВИЙ, вибагливий, вередливий, примхливий.

ПЕРЕБОРЩУВАТИ, д! ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ.

ПЕРЕБОРЮВАТИ, перемагати, брати гору, (опір) долати, г. поборювати; (гнів) пересилювати, (себе) переламувати, брати в руки, опановувати, оволодівати собою.

ПЕРЕБУВАТИ, бути, знаходитися, ЖИТИ; (на обліку) стояти; (усюди) побувати; (біду) переживати, перечікувати.

ПЕРЕБУДОВА, реорганізація, реформування; п-к -бВНИЙ, -ОВЧИЙ, реорганізаційний.

ПЕРЕБУДОВУВАТИ, (що) реформувати, реорганізовувати, робити зміни /реформи/ в чому; п. ф. ПЕРЕБУДОВУВАТИСЯ,

(морально) мінятися, міняти шкуру /курс поведінки/.

ПЕРЕВАГА, (у чому) вищість, першість, верх, зверхність, п. козир, плюс, жм. сила /н. не наша сила/, кн. переважання; (правова) привілей; мн. ПЕРЕВАГИ, вигоди; пор.

ПРІОРИТЕТ.

ПЕРЕВАЖАТИ, мати перевагу, перевершувати, перевищувати; (вагою) переважувати, перетягати; (у свідомості) домінувати, превалювати; (силою) пересилювати; п-к -АЮЧИЙ, шо переважає, найпоширеніший, більший числом, значно більший, панівний.

ПЕРЕВАЖНО пр., здебільшого, здебіль- ш/е/, в основному, головним чином, у переважній більшості, г. головно, фр. більше того, що /н. сплять/.

ПЕРЕВАЛЮВАТИ, перекидати, перекладати, перевантажувати; (крюїс) долати, переходити, переїжджати; (- літа) НЕОС. перескакувати /н. перескочило за сто/.

ПЕРЕВАНТАЖУВАТИ, переладовувати, ПЕРЕКЛАДАТИ; (пам'ять) обтяжувати, трудити.

ПЕРЕВАРЮВАТИ, (ще раз) варити,

(шлунком) перетравлювати, (розумом) осягати, засвоювати; (з ч. не) СОВ. не терпіти, не зносити.

ПЕРЕВЕРТАТИ, (на бік) повертати, (віз)

перекидати, валити набік, (сіно) ворушити, перегрібати, перевалковувати; (шукаючи) перетрушувати, переривати; (життя) переінакшувати, змінювати, трансформувати; (у душі) колотити, (душу) розчулювати, розжалоблювати, вивертати; (у кого) обертати, перекидати, ПЕРЕТВОРЮВАТИ.

ПЕРЕВЕРТЕНЬ, зрадник, перекинчик, ренегат, відступник, яничар; (вампір) вовкулака, вовкун.

ПЕРЕВЕРТОМ пр., перекидом, перекидьки, уперекидь, шкереберть; (догори ногами) сторчака, сторч, сторчки, сторчма, жм. стовбула, ф. догори раком.

ПЕРЕВЕРШУВАТИ, (славою) затьмарювати, перевищувати, лишати позаду, стояти на голову вище від кого; (якістю) жм. перескакувати, перепльовувати, мати перевагу над чим; (вагою) переважувати; (надії)