- •Тема 1. Предмет і джерела римського приватного права
- •Термінологічний словник
- •Література
- •2. Римське приватне та римське публічне право
- •3. Історична роль римського цивільного права та його значення для сучасного юриста.
- •4. Поняття та види джерел римського цивільного права. Джерела виникнення та змісту римського цивільного права.
- •6. Форми діяльності римських юристів. Імператорські конституції
- •Тема 2. Вчення про позови
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Тема 3. Особи
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Поняття суб'єкта права.
- •3. Правове становище вільних та рабів.
- •4. Правове становище римських громадян, латинів, перегринів, колонів, вільновідпущеників
- •Тема 4. Сімейні правовідносини
- •Література
- •2. Поняття шлюбу в римському праві. Види шлюбу.
- •3. Законний римський шлюб та його різновиди. Конкубінат.
- •4. Порядок укладання та умови шлюбу. Припинення шлюбу. Розірвання шлюбу в римському праві.
- •6. Правові відносини батьків та дітей у римському праві. Інститут батьківської влади у Стародавньому Римі.
- •7. Опіка та піклування у Стародавньому Римі.
- •Тема 5. Речове право. Право власності
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Поняття речевого та зобов'язального права.
- •2. Поняття та види речей у римському праві.
- •4. Поняття майна в римському праві.
- •5. Володіння у Стародавньому Римі
- •6. Поняття та зміст права власності.
- •7. Види права власності у Стародавньому Римі.
- •8. Виникнення та припинення права власності. Способи набуття права власності.
- •9. Захист права власності. Віндикаційний, негаторний та публіціанський позов.
- •Тема 6. Права на чужі речі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Поняття та види прав на чужі речі.
- •2. Емфітевзис, суперфіцій застава, сервітути у римському праві.
- •4. Виникнення, втрата та захист сервітутів.
- •Тема 7. Загальне вчення про зобов’язання
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Поняття зобов’язального права та зобов’язання
- •2. Підстави виникнення зобов’язання
- •3. Поняття юридичного факту. Зміст зобов`язання.
- •4. Класифікація зобов`язань.
- •5. Сторони в зобов`язанні.
- •6. Виконання зобов`язання.
- •Тема 8. Договори у римському приватному праві
- •Література
- •1. Поняття та види договорів у римському праві.
- •2. Умови дійсності договору
- •3. Зміст договору
- •4. Порядок укладання договору. Представництво
- •Тема 9. Зобов’язання ніби з договорів
- •Література
- •Тема 10. Зобов’язання з приватних деліктів
- •Література
- •1. Делікти як джерело зобов’язань
- •2. Поняття деліктів.
Тема 5. Речове право. Право власності
Мета лекції - показати, що цивільно-правові відносини виникають, в основному, з приводу речей, майна, тому питання розподілу майна, перерозподілу, а також захисту майнових прав є головною метою цивільного права.
Зміст
Поняття речевого та зобов'язального права.
Поняття та види речей у римському праві.
Класифікація речей: родові та індивідуально-визначені речі, манципні та неманципні речі, головна річ та її належність, прості та складні речі тощо.
Поняття майна в римському праві.
Володіння у Стародавньому Римі
Поняття та зміст права власності.
Види права власності у Стародавньому Римі.
Виникнення та припинення права власності. Способи набуття права власності.
Захист права власності. Віндикаційний, негаторний та публіціанський позов.
Термінологічний словник
1. Речевий позов – action in rem
2. Особистий позов – action in personam
3. Манципні речі, тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них – res mancipi
4. Неманципні речі – res nec mancipi
5. Обряд (ритуал), який виконувався при передачі права власності на особливо цінні речі (земля, раби, худоба) – mancipatio
6.
Володіння –
7.
Тримання -
8. Фактичне обладання річчю - corpus possessionis
9. Намір вважати дану річ своєю - animus possessionis
10. Безкоштовне і тимчасове користування чужим майном – precariium
11. Довірена особа, якій передається спірна річ на збереження - sequester
13. Цивільний спір, за яким необхідно доводити право - petitorium
14. Власність – dominium
15. Уступка права – in jure cession
16. Право захищати – jus vindicandi
17. Спільна
власність –
18. Переробка речей – specification
19. Правова підстава володіння – causa justa possessionis
20. Віндикаційний позов – rei vindication
21.
Негаторний позов –
22. Публіціанський позов – action publiciana
Література
1. Васильченко В., Михайленко О. Межі здійснення волі власника у Стародавньому римському та сучасному речевому праві України// Юридический вестник. - 1999. -№2. -С.127-129.
2. Кройтор В.А., Слипченко С.А., Смогуров О.В., Шишка Р.Б. Основы римского частного права. – Х.: Эспада, 2008. – с. 126.
3. Новицкий И.Б. Римское право. - М.: ТЕИС, 1996. - С.87-115.
4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. - К.: Вентурі, 1997.- С. 129-170. .
Подопригора А.А. Основи римского гражданского права. - К: Вентури, 1994. - С.127-167.
Савельев В.А. Юридическая концепция собственности в Древнем Риме и современность // Сов. государство и право. - 1990. - №8 -С. 135-140.
Сліпченко С.О., Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Х.: ХНУВС, 2003. – с. 350.
Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учебное пособие. - М., 1973. - С.41-67.
1. Поняття речевого та зобов'язального права.
У стародавньому римському праві речові та зобов'язальні права розмежовувалися за допомогою позовів, розмежування саме речових і зобов'язальних прав тоді було відсутнє, воно розроблено юристами пізніших часів. Речовий позов застосовувався, якщо спір виникав з приводу права на річ, особистий позов - якщо приводом для спору були правові чи фактичні дії іншої особи.
Речове право - це таке право особи на річ, яке дає його носієві можливість безпосереднього впливу дією на неї. До речових прав відносяться: 1) володіння; 2) право власності; 3) сервітути та інші права на чужу річ. Речове право мало абсолютний захист - абсолютно проти всіх, проти будь-кого (немає значення злодія чи добросовісного володільця), хто порушує речове право конкретної особи.
Зобов'язальне право - це право вимагати від іншої особи надання речі чи виконання певної дії (або утримання від дії), якщо безпосереднього права на річ немає. Зобов'язальне право мало відносний захист — захист відносно конкретної особи, яка взяла на себе зобов'язання. Зобов'язальні права виникають з договорів та інших правомірних дій та деліктів (неправомірних дій). Тим самим зобов'язальні права поділяються на: 1) договірне право; 2) деліктне право та інші зобов'язання, які виникають з позадоговірних правомірних дій.